КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 752/15580/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Чередніченко Н.П.

Суддя-доповідач: Мамчур Я.С

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Мамчура Я.С,

суддів: Шостака О.О., Желтобрюх І.Л.

при секретарі: Дроздовій М.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Голосіївського районного суду м. Києва з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії за 2010-2014 роки.

Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року у задоволенні позову - відмовлено.

На вказану постанову позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на те, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення учасників процесу, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, визнаний інвалідом 1 групи захворювання, пов'язаного з впливом аварії на ЧАЕС, віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується довідкою МСЕК та посвідченням НОМЕР_1. Крім того, позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації з 01.12.1999 р. як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, а з 01.03.2014р. як учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 інвалід 1 групи.

Щодо строків звернення до суду, то колегія суддів звертає увагу на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем позов подано 22 вересня 2014 року, що підтверджується матеріалами справи, а саме відтиском штампу вхідної кореспонденції.

Колегія суддів вважає за необхідне позовні вимоги за період з 01.01.2010р. по 21.03.14р.. включно, залишити без розгляду у відповідності до вимог ч. 2 ст. 99 та ч. 1 ст. 100 КАС України, так як пропуск строку звернення до суду є підставою для залишення позовних вимог без розгляду, а не для відмови в позові.

Доводи апелянта щодо необхідності поширення на дані правовідносини приписів ч. 2 ст. 87 Закону України «Про пенсійне забезпечення», судом не приймаються до уваги, так як дана норма визначає порядок виплати нарахованої пенсії та не регулює процесуальні питання щодо строку звернення до адміністративного суду за захистом порушеного права.

Так, у відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Як визначено ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 30 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розмір державної пенсії для інвалідів 1 групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 7 мінімальних пенсій за віком.

На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» Кабінет Міністрів України прийняв постанову «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» №1210 від 23 листопада 2011 року, що набрала чинності з 01 січня 2012 року. Даною постановою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Як викладено в абз. 8 п. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України №3-рп/2012 від 25.01.2012, нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до п. 5 ч.1 ст. 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

Однак, з 01 січня 2014 року, ЗУ «Про державний бюджет України на 2014 рік» в редакції від 16 січня 2014 року, не містив жодної норми, яка б обмежувала у 2014 році пряме застосування Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, з 01 січня 2014 року застосуванню підлягали норми статей 50, 51, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постанови Кабінету Міністрів України.

Разом з цим, Законом України №1622-VII від 31.07.2014, що набрав чинності 03.08.2014, Прикінцеві положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» доповнено пунктом 6-7, яким зокрема установлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Як визначено ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, позивач має право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, визначеному ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Позивач знаходиться на обліку в Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, йому призначено та виплачено щорічну допомогу на оздоровлення 2014 рік, в розмірі 100,00 грн.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, віднесені до 1 категорії мають право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 5 мінімальних заробітних плат.

Крім того, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, виплачується в таких розмірах: інвалідам I групи - 60 мінімальних заробітних плат;

Разом з тим, пунктом 67 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет на 2014 рік» встановлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік. Зазначені норми Закону не визнані неконституційними.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» установлено громадянам, віднесеним до 2 категорії учасників ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, розмір щорічної допомоги на оздоровлення - 100 грн.

Згідно Наказу Міністерства праці та соціальної політики України «Про встановлення розмірів грошової компенсації вартості продуктів харчування громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на відповідний рік встановлюється розмір грошової компенсації вартості продуктів харчування для громадян, віднесених до категорії 1 та 2, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, так розмір допомоги становив 332,00 грн. для 1 категорії та 166,00 для 2 категорії.

Рішенням Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року №20-рп/2011 закріплено, що якщо в одних законах безпосередньо встановлено розміри соціальних виплат, а в інших їх визначення віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Відповідно до положень Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» порядок та розміри соціальних виплат визначаються Кабінетом Міністрів України

Враховуючи, що Закон України «Про державний бюджет України на 2014 рік», прийнятий пізніше ніж Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», неконституційним не визнавався, положення постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є чинними, колегія суддів, приходить до висновку щодо правомірності нарахування позивачу щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року №562.

Зважаючи на те, що норми Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» прийняті пізніше і ними закріплено, що положення статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, нараховуючи позивачу щорічну допомогу на оздоровлення згідно урядової постанови, відповідач діяв відповідно до чинного законодавства.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку про необхідність захисту прав позивача, зобов'язавши відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплатити основну пенсію в розмірі 10 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в розмірі 100 % мінімальної пенсії за віком відповідно до статей 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", починаючи з 22 березня 2014 року по 02.08.2014 року включно.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 202, 205, 207, 211, 212 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача - ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 19 січня 2015 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 - задовольнити частково.

Визнати дії Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва щодо відмови у перерахунку позивачу щомісячної державної та додаткової пенсій, у розмірах передбачених ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірними.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва з 22 березня 2014 року по 02.08.2014 року провести нарахування та виплату щомісячної державної та додаткової пенсій позивачу відповідно до ст. ст. 54, 50 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з розрахунку не нижче 10 мінімальних пенсій за віком та 100 % від мінімальної пенсії за віком відповідно, з урахуванням виплачених сум, виходячи з розміру визначеного ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Голосіївському районі м. Києва, Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, за період з 01.01.2010р. по 21.03.14р. включно залишити без розгляду.

В решті позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий - суддя: Я.С. Мамчур

Судді: І.Л. Желтобрюх

О.О. Шостак

Постанову складено у повному обсязі 27.03.2015.

Головуючий суддя Мамчур Я.С

Судді: Шостак О.О.

Желтобрюх І.Л.