ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року Справа № 914/4502/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіЄвсікова О.О.

суддів:Кролевець О.А. Попікової О.В. (доповідач у справі)

за участю представників:

від позивачаКоваленко В.П. дов. від 02.01.2015р. № 9

від відповідачаУрбанська Т.В. дов. від 31.12.2014р. № 01-7500

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р.

у справі№ 914/4502/14 Господарського суду Львівської області

за позовомПриватного акціонерного товариства "Компанія Ензим"

доЛьвівського міського комунального підприємства "Львівводоканал"

провизнання частково недійсним дозволу на скид стічних вод

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство "Компанія Ензим" звернулось до Господарського суду Львівської області з позовом до Львівського міського комунального підприємства "Львівводоканал" про визнання частково недійсним Дозволу на скид стічних вод № 5381, виданого ЛМКП "Львівводоканал", в частині зазначення даних про контрольний колодязь КК-1, а саме: "Контрольний колодязь КК-1, відповідно до пункту 1.4 Правил, визначено у місці приєднання випусків ПАТ "Компанія Ензим" до колектору міської каналізації (камера гасіння напору на перехресті вулиць Богданівська - Глинянський Тракт".

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 24.12.2014р. позов ПАТ "Компанія Ензим" у справі № 914/4502/14 прийнято до провадження та призначено до розгляду.

23.12.2014р. ПАТ "Компанія Ензим" звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ЛМКП "Львівводоканал" вчиняти дії, пов'язані з відбором проб якості стічних вод ПАТ "Компанія Ензим" у місцях, що не визначені Проектом ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації ПАТ "Компанія Ензим" №1645, що розроблений ПАТ "Компанія Ензим" і погоджений 30.03.2012р. КП "Адміністративно-технічне управління" та 26.03.2012р. ЛМКП "Львівводоканал" і відповідає вимогам "Правил приймання стічних вод", до вирішення справи по суті.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 29.12.2014р. (суддя Матвіїв Р.І.) заяву ПАТ "Компанія Ензим" про вжиття заходів до забезпечення позову задоволено. Вжито заходів до забезпечення позову у спосіб, визначений ПАТ "Компанія Ензим", до вирішення справи по суті.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. (головуючий Дубник О.П., судді Матущак О.І., Скрипчук О.С.) ухвалу Господарського суду Львівської області від 29.12.2014р. у даній справі скасовано. В задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.

Не погодившись з постановою апеляційного суду, ПАТ "Компанія Ензим" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить її скасувати, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

В обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме статті 66 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши касаційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

ПАТ "Компанія Ензим" звернулось до Господарського суду Львівської області з заявою про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони Львівському МКП "Львівводоканал" вчиняти дії, пов'язані з відбором проб якості стічних вод ПАТ "Компанія Ензим" у місцях, що не визначені проектом ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації ПАТ "Компанія Ензим" № 1645, що розроблений ПАТ "Компанія Ензим" і погоджений 30.03.2012р. КП "Адміністративно-технічне управління" та 26.03.2012р. ЛМКП "Львівводоканал" і відповідає вимогам "Правил приймання стічних вод", до вирішення справи по суті.

В обґрунтування вказаної заяви ПАТ "Компанія Ензим" посилалось на ті обставини, що здійснення Львівським МКП "Львівводоканал" відбору проб стічних вод ПАТ "Компанія Ензим" у місці приєднання випусків ПАТ "Компанія Ензим" до колектору міської каналізації (камера гасіння напору на перехресті вул. Богданівська - Глинянський Тракт) матиме наслідком порушення законних прав та інтересів заявника, для відновлення яких потрібно буде докласти значних зусиль, оскільки відбір проб стічних вод у непогодженому місці може мати наслідком здійснення Львівським МКП "Львівводоканал" невірних висновків щодо складу і властивостей стічних вод ПАТ "Компанія Ензим".

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Інших підстав для застосування названих заходів закон не передбачає.

Отже, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення господарського суду, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення.

При цьому, сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Перелік заходів до забезпечення позову визначений статтею 67 Господарського процесуального кодексу України і розширеному тлумаченню не підлягає.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується, в тому числі, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.

Задовольняючи заяву ПАТ "Компанія Ензим" на підставі статті 66 Господарського процесуального кодексу України та забезпечуючи позов у спосіб, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 67 Господарського процесуального кодексу України, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для вжиття заходів до забезпечення позову у даній справі є недопущення порушення майнових прав та охоронюваних законом інтересів ПАТ "Компанія Ензим", які можуть випливати із дій ЛМКП "Львівводоканал" в межах виконання покладених на нього обов'язків, що стосуються перевірки якості скиду стічних вод ПАТ "Компанія Ензим" відповідно до наданого останньому спірного дозволу, який вступить в дію з 01.01.2015р.

Скасовуючи ухвалу суду І інстанції про вжиття заходів до забезпечення позову суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність належних правових підстав для вжиття таких заходів, у розумінні положень статті 66 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.

Згідно пункту 1.4. Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008р. № 190, приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 19.02.2002р. № 37, зареєстрованих у Мінюсті 26.04.2002р. за № 403/6691, а також Місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Відповідно до пункту 2.1. Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України водоканали мають право, зокрема, здійснювати раптовий (у будь-яку годину доби), не погоджений з підприємством заздалегідь, відбір проб для контролю за якістю стічних вод, що скидаються. Порядок та періодичність відбору проб визначаються в місцевих Правилах приймання та обов'язком водоканалу є здійснення нагляду за технічним станом систем каналізації населеного пункту, умовами скиду стічних вод підприємств та за виконанням підприємствами місцевих Правил приймання і вимог договору.

Пунктом 2.4. зазначених Правил підприємства зобов'язані: дотримуватись установлених водоканалом кількісних та якісних показників стічних вод на каналізаційних випусках підприємства (підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів).

Рішенням виконкому Львівської міської ради від 18.09.2002р. № 292 було затверджено Правила приймання стічних вод підприємств у систему каналізації Львова.

Предметом позову даній справі є вимога про визнання недійсним виданого ЛМКП "Львівводоканал" Дозволу на скид стічних вод № 5381 в частині зазначення даних про контрольний колодязь КК-1 з огляду на те, що ЛМКП "Львівводоканал" повинен здійснювати відбір проб якості стічних вод в місцях, визначених Проектом ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації № 1645 від 30.03.2012р., а не у місцях, визначених дозволом на скид стічних вод на 2015 рік (чинний з 01.01.2015р. по 31.12.2015р.).

Задовольняючи заяву про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом заборони ЛМКП "Львівводоканал" вчиняти дії, пов'язані з відбором проб якості стічних вод ПАТ "Компанія Ензим" у місцях, що не визначені Проектом ліміту на скид забруднюючих речовин в систему міської каналізації ПАТ "Компанія Ензим" №1645, місцевий суд вжив заходи, які фактично є тотожними позовним вимогам, залишивши поза уваги інтереси ЛМКП "Львівводоканал", на якого і покладено обов'язок нагляду за якістю стічних вод.

Водночас єдиною підставою подання ПАТ "Компанія Ензим" заяви про вжиття заходів до забезпечення позову слугувало припущення заявника, що виконання ЛМКП "Львівводоканал" своїх обов'язків із здійснення нагляду за скидом стічних вод в міську каналізацію може порушити законні права та інтереси заявника, якщо ЛМКП "Львівводоканал" зробить невірні висновки щодо складу і властивостей стічних вод ПАТ "Компанія Ензим".

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (пункт 1 постанови пленуму Вищого господарського суду України № 16 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

За наведених обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає правомірним висновок апеляційного суду про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі статті 66 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на відсутність доказів та обґрунтованих мотивів заявника, які б могли свідчити, що невжиття заходів до забезпечення позову може призвести до утруднення чи неможливості виконання рішення суду у спорі немайнового характеру.

Доводи ПАТ "Компанія Ензим" стосовно неправомірної відмови у задоволенні заяви про вжиття заходів до забезпечення позову не знайшли підтвердження під час здійснення касаційного перегляду даної справи та відхиляються колегією суддів як необґрунтовані.

Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі, не спростовують висновки суду апеляційної інстанції щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ПАТ "Компанія Ензим" про вжиття заходів до забезпечення позову та фактично зводяться до переоцінки доказів та встановлених судами обставин, що в силу положень статті 1117 Господарського процесуального кодексу України не відноситься до повноважень касаційної інстанції.

При цьому перевіривши у відповідності до частини другої статті 1115 Господарського процесуального кодексу України юридичну оцінку обставин справи, повноту їх встановлення в постанові, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційним судом в порядку статті 43 Господарського процесуального кодексу України всебічно, повно і об'єктивно розглянуто всі обставини справи, їм дана належна юридична оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не вбачається, у зв'язку з чим підстави для задоволення касаційної скарги та скасування чи зміни оскаржуваної постанови відсутні.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Компанія Ензим" залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015р. у справі № 914/4502/14 залишити без змін.

Головуючий суддя О.О. Євсіков

Судді: О.А. Кролевець

О.В. Попікова