ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
26.03.15р. Справа № 904/657/15
За позовом Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ)
про стягнення заборгованості за договором № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.2008 у загальному розмірі 23 050 грн. 20 коп.
Суддя Фещенко Ю.В.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПОРУ:
Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі-позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі-відповідач) заборгованість за договором № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.2008 у загальному розмірі 23 050 грн. 20 коп.
Ціна позову складається з наступних сум:
- 18 938 грн. 18 коп. - основний борг;
- 4 112 грн. 02 коп. - пеня.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.2008 в частині повного та своєчасного внесення орендної плати за період з червня 2011 року по листопад 2011 року у встановлений договором строк, наявністю боргу у сумі 18 938 грн. 18 коп. За прострочення виконання зобов'язання на підставі пункту 9.2. договору позивач нарахував та просить стягнути з відповідача пеню за період з 23.06.2011 по 22.02.2013 в сумі 4 112 грн. 02 коп.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 порушено провадження у справі та її розгляд призначено в засіданні на 19.02.2015.
Представник позивача у судове засідання 19.02.2015 з'явився, але вимоги ухвали суду від 05.02.2015 не виконав.
Представник відповідача у судове засідання 19.02.2015 не з'явився, причин нез'явлення суду не повідомив, крім того, вимоги ухвали суду від 05.02.2015 не виконав.
Так, ухвалою суду від 19.02.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 10.03.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування документів по справі.
Представники позивача та відповідача у судове засідання 10.03.2015 не з'явилися, причин нез'явлення суду не повідомили, крім того, вимоги ухвали суду в частині надання необхідних документів, не виконали.
Так, ухвалою суду від 10.03.2015 в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в межах строків, встановлених статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 26.03.2015, у зв'язку з необхідністю повторного виклику сторін, витребування додаткових документів по справі.
Так, вказаною ухвалою суду, зокрема, зобов'язано позивача надати:
- витяг з Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в редакції затвердженій рішенням Дніпропетровської міської ради VІ скликання від 15.12.2010 № 12/5 з пунктом 1.1. Положення;
- розрахунок пені здійснений з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України;
- правові підстави для нарахування пені з 24.06.2011 (у позові зазначено 23.06.2011), в той час, як за червень 2011 року оплата мала бути здійснена до 15.07.2011, як зазначено позивачем, зокрема, у розрахунку основного боргу;
- акт приймання-передачі об'єкта оренди позивачу від відповідача;
- акт звірки взаєморозрахунків станом на дату подання позову (позивачу з'явитись до відповідача);
- оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні).
У судове засідання 26.03.2015 представник позивача вдруге не з'явився, витребувані судом документи не надав.
Представник відповідача у судове засідання втретє не з'явився, витребуваних судом документів також не подав.
Так, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини 1 статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.
З матеріалів справи вбачається, що, зокрема, ухвала господарського суду Дніпропетровської області від 10.03.2015 була отримана відповідачем 17.03.2015, що підтверджується поштовим повідомленням № 4994521759950 (4912601130460), яке повернулося до господарського суду з відповідною відміткою про отримання.
Крім того, суд наголошує на тому, що ухвали суду від 05.02.2015, 19.02.2015 та від 10.03.2015 були надіслані сторонам завчасно, з урахуванням Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.
Так, суд вважає, позивача та відповідач були повідомлені про час та місце судового засідання належним чином.
Клопотання про здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не заявлялось.
Суд, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до пункту 1.1. Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в редакції затвердженій рішенням Дніпропетровської міської ради VІ скликання від 15.12.2010 № 12/5, Департамент прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, згідно з рішенням міської ради від 01.12.2010 № 3/3, є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради і правонаступником прав та обов'язків земельного управління Дніпропетровської міської ради та управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради в зв'язку з їх реорганізацією шляхом злиття та приєднання юридичного управління департаменту забезпечення діяльності міської ради - апарату Дніпропетровської міської ради.
Згідно з пунктом 1.1. Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в редакції затвердженій рішенням Дніпропетровської міської ради VІ скликання від 26.06.2013 № 37/36, Департамент прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, згідно з рішенням міської ради від 30.01.2013 № 29/13, від 27.03.2013 № 22/33, від 24.04.2013, є виконавчим органом Дніпропетровської міської ради і правонаступником прав та обов'язків (у тому числі майнових, фінансових, немайнових та корпоративних) управління охорони культурної спадщини Дніпропетровської міської ради в зв'язку з його реорганізацією шляхом приєднання до Департаменту.
03.03.2008 між Управлінням комунальної власності Дніпропетровської міської ради, правонаступником якого є Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (далі - орендодавець, позивач) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (далі - орендар, відповідач) було укладено договір № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста (далі - договір) (а.с.13-17), відповідно до умов якого з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.2007 № 41/11 передав, а орендар прийняв в строкове платне користування комунальне нерухоме майно - нежитлове приміщення (далі - об'єкт оренди) площею 70,82 кв.м розміщене за адресою: АДРЕСА_1 у цокольному поверсі чотирьохповерхового будинку, вартість якого, згідно з незалежною оцінкою становить 377 609 грн. 00 коп. без ПДВ, що перебувають на балансі КЖЕП Бабушкінського району (далі - балансоутримувач), для використання під офіс. Використання об'єкту оренди не за цільовим призначенням забороняється (пункт 1.1. договору).
В пункті 2.1. договору сторони визначили, що передача нерухомого комунального майна в оренду не тягне за собою виникнення в орендаря права власності на цей об'єкт оренди.
Відповідно до пункту 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування об'єктом оренди з дати підписання сторонами договору та акту приймання-передачі об'єкта оренди.
03.03.2008 між сторонами було підписано акт приймання-передачі в оренду нежитлового приміщення площею 70,82 кв.м, що знаходиться на балансі КЖЕП Бабушкінського району за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.18).
В пункті 10.1. договору зазначено, що договір діє з 03.03.208 до 16.02.2011 включно.
Після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на переукладання договору оренди на новий термін. Умови договору оренди на новий строк встановлюється за домовленістю сторін. У разі недосягнення домовленості щодо умов договору переважне право відповідача на переукладання договору припиняється. У разі відсутності протягом одного місяця заяви від орендаря про переукладання договору оренди на новий термін після отримання листа від орендодавця про закінчення терміну дії договору, договір оренди вважається припиненим з наслідками, передбаченими пунктом 5.5. договору (пункти 10.2. та 10.3. договору).
Судом встановлено, що між сторонами, внаслідок укладання договору № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.2008 виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України, Глави 30 Господарського кодексу України та Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Вказаний договір оренди є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно статей 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статей 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, а згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.
За приписами частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Аналогічні положення містяться в статті 759 Цивільного кодексу України та статті 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина 1 статті 760 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
За змістом частини 3 статті 285 Господарського кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату. Аналогічні положення містяться в пункті 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Відповідно до частини 1, частини 4 статті 286 Господарського кодексу України, орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.
Частинами 1 та 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" також передбачено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Статтею 10 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що орендна плата з урахуванням її індексації є істотною умовою договору оренди.
Так, при укладенні договору у розділі 3 договору були визначені умови щодо розміру та порядку сплати орендної плати.
Згідно з пунктом 3.2. договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 4 847 грн. 56 коп. без ПДВ (базова за лютий місяць 2008 рік). Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача. Орендна плата за перший місяць оренди коригується на індекс інфляції, починаючи з березня місяця 2008 року. У платіжному дорученні обов'язково повинно бути зазначено номер договору оренди, дату укладання та назву орендаря.
Пунктом 3.3. договору визначено, що за користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 2 423 грн. 78 коп. орендодавцю для подальшого перерахування її орендодавцем до міського бюджету;
- 50% від загальної суми орендної плати у розмірі 2 423 грн. 78 коп. на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.
Додатковим договором № 1 від 05.11.2008 до договору на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 21.03.2007 № 41/11 із змінами та доповненнями було внесено зміни в договір оренди, а саме пункт 3.3. договору викладено в наступній редакції:
- "3.3. За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:
- 50% від загальної суми орендної плати до загального фонду міського бюджету м.Дніпропетровська на розрахункові рахунки, які відкриті управліннями Державного казначейства за місцем реєстрації орендаря, як платника податків та зборів, в районних податкових інспекціях м. Дніпропетровська, відповідно з кодом бюджетної класифікації 22080401;
- 50% від загальної суми орендної плати на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди.".
Додатковою угодою № 1 від 28.08.2009 до договору було доповнено договір оренди пунктом 3.2.1. наступного змісту:
- "3.2.1. Орендна плата, визначена пунктом 3.2. та пунктом 3.4. договору в період до 31.12.2009 включно сплачується орендарем в обсязі 45% встановленого розміру.". У вказаній додатковій угоді зазначено, що з 01.01.2010 орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.
Додатковою угодою № 2 від 01.04.2010 до договору термін дії змін щодо розміру орендної плати, передбачений пунктом 3.2.1. договору, внесений додатковою угодою від 28.08.2009 було продовжено до 01.01.2011 з дня внесення. З 01.01.2011 орендна плата сплачується орендарем у повному обсязі відповідно до умов договору оренди.
Вказані умови договору кореспондується з положеннями частин 1 та 2 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", в яких встановлено, що орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються для об'єктів, що перебувають у державній власності, Кабінетом Міністрів України. Методика розрахунку орендної плати та пропорції її розподілу між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем визначаються органами, уповноваженими Верховною Радою Автономної Республіки Крим (для об'єктів, що належать Автономній Республіці Крим), та органами місцевого самоврядування (для об'єктів, що перебувають у комунальній власності) на тих самих методологічних засадах, як і для об'єктів, що перебувають у державній власності.
Крім того, у пункті 5.2. договору відповідач зобов'язався своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.
При цьому, умови договору відповідачем систематично порушувались, що підтверджується наступним.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 у справі № 32/5005/11269/2011 позовні вимоги Прокурора м. Дніпропетровська в інтересах держави в особі Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) були задоволені у повному обсязі та вирішено, зокрема:
- розірвати договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 50-УКВ/08 від 03.03.2008, укладений між Управління комунальної власності Дніпропетровської міської ради та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1;
- зобов'язати Фізичну особу - підприємця ОСОБА_1 повернути нежитлове приміщення, загальною площею 70, 82 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 у цокольному поверсі чотирьохповерхового будинку Комунальному виробничому житловому ремонтно-експлуатаційному підприємству Бабушкінського району;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради до міського бюджету 20 838 грн. 09 коп. - заборгованості з орендної плати та 984 грн. 15 коп. - пені;
- стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь: Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Бабушкінського району 16 136 грн. 40 коп. - заборгованості з орендної плати, 161 грн. 36 коп. - витрат на сплату держмита та 236 грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 у справі № 32/5005/11269/2011 не було оскаржене та набрало законної сили 08.11.2011.
Згідно пунктів 2.5. - 2.7. договору у разі припинення договору об'єкт оренди повертається протягом 5 календарних днів з дати припинення договору. Орендар зобов'язаний повернути об'єкт оренди за актом приймання - передачі об'єкта оренди, підписаним баласоутримувачем, орендодавцем та орендарем. Майно вважається поверненим з моменту підписання сторонами акта приймання - передачі об'єкта оренди. Обов'язок щодо складання акта приймання передачі, зокрема, при поверненні об'єкта з оренди покладається на орендаря.
Відповідно до пункту 5.5 договору орендар зобов'язаний у разі припинення договору протягом 5 календарних днів з дати припинення повернути об'єкт оренди за актом приймання-передачі, підписаним балансоутримувачем, орендодавцем та орендарем, у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з урахуванням нормального фізичного зносу, та відшкодувати балансоутримувачу збитки у разі погіршення або втрати (повної або часткової) об'єкта оренди з вини орендаря.
Отже, враховуючи викладені вище обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача орендну плату за період з червня 2011 по листопад 2011, а саме: по 07.11.2011 - до моменту набрання законної сили рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 27.10.2011 у справі № 32/5005/11269/2011.
Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість за вказаний період складає 18 938 грн. 18 коп.
При цьому, з тексту вказаного рішення суду не вбачається за який період було стягнуто з відповідача заборгованість за спірним договором, а лише зазначено в мотивувальній його частині, що згідно акту звірки розрахунків заборгованість, яка була предметом спору у справі № 32/5005/11269/2011. існувала станом на 10.10.2011. Отже, можливо припустити, що за спірний період у даній справі заборгованість вже погашено, в результаті виконання вказаного рішення суду. Протилежного позивачем не доведено, доказів на підтвердження чи спростування вказаного позивачем також не надано.
Крім того, з метою всебічного і повного з'ясування всіх фактичних обставин у справі, а також надання об'єктивної оцінки доказам, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ухвалою від 10.03.2015 зобов'язав позивача надати наступні докази:
- витяг з Положення про Департамент корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, в редакції затвердженій рішенням Дніпропетровської міської ради VІ скликання від 15.12.2010 № 12/5 з пунктом 1.1. Положення;
- розрахунок пені здійснений з урахуванням вимог частини 6 статті 232 Господарського кодексу України;
- правові підстави для нарахування пені з 24.06.2011 (у позові зазначено 23.06.2011), в той час, як за червень 2011 року оплата мала бути здійснена до 15.07.2011, як зазначено позивачем, зокрема, у розрахунку основного боргу;
- акт приймання-передачі об'єкта оренди позивачу від відповідача;
- акт звірки взаєморозрахунків станом на дату подання позову (позивачу з'явитись до відповідача);
- оригінали доданих до позовної заяви документів (для огляду у судовому засіданні).
Вимоги вказаної ухвали суду позивачем виконані не були, вказані докази також не були надані суду, причини невиконання вимог ухвали суду також позивачем не повідомлені.
Згідно з частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи те, що норми статті 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а пункт 4 частини 3 статті 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів.
Як зазначено вище, позивач витребувані судом документи не надав, що перешкоджає вирішенню спору по суті та дає підстави для залишення позову без розгляду з огляду на наступне.
За приписами пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.
Згідно пунктів 2, 11 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 № 14 "Про судове рішення у цивільній справі" обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи. У мотивувальній частині рішення слід наводити дані про встановлені судом обставини, що мають значення для справи, їх юридичну оцінку та визначені відповідно до них правовідносини, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Встановлюючи наявність або відсутність фактів, якими обґрунтовувалися вимоги чи заперечення, визнаючи одні та відхиляючи інші докази, суд має свої дії мотивувати та враховувати, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Отже, відсутність у матеріалах даної справи витребуваних судом доказів унеможливлює виконання вимог процесуального закону щодо обґрунтованості судового рішення. При цьому це стосується як позитивного (про задоволення позову) так і негативного (про відмову в позові) рішення. Недопустимість доказування, котре ґрунтується на припущеннях унеможливлює як задоволення так і відмову в задоволенні заявлених позовних вимог.
За таких обставин, відсутність витребуваних документів перешкоджає встановленню істини з питань, котрі виникають у суду з приводу обставин справи, унеможливлюють всебічний, повний та об'єктивний розгляд справи з урахуванням вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи те, що позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, які необхідні для встановлення фактичних обставин у справі, що перешкоджає вирішенню спору, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення позову без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 Господарського процесуального кодексу України, оскільки строк вирішення спору, встановлений статтею 69 Господарського процесуального кодексу України, закінчується 03.04.2015, а отже суд позбавлений можливості відкласти розгляд справи та надати позивачу час для долучення до справи необхідних доказів.
При цьому, у відповідності до статті 81 Господарського процесуального кодексу України, статті 7 Закону України "Про судовий збір" судові витрати, пов'язані з розглядом справи на відповідача не покладаються.
При цьому, господарський суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 81 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.
Так, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням).
Отже, сплачений позивачем судовий збір відповідно до платіжного доручення № 692 від 03.10.2014 на суму 1 827 грн. 00 коп. підлягає поверненню останньому з державного бюджету.
На підставі викладеного, керуючись статтями 44, 49, пунктом 5 частини 1 статті 81, статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
УХВАЛИВ:
Залишити позов Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (м. Дніпропетровськ) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Дніпропетровськ) про стягнення заборгованості за договором № 50-УКВ/08 оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста від 03.03.2008 у загальному розмірі 23 050 грн. 20 коп. - без розгляду.
Повернути Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (49000, м. Дніпропетровськ, проспект Карла Маркса, 75; ідентифікаційний код 37454258) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп., перерахований відповідно до платіжного доручення № 692 від 03.10.2014, оригінал якого знаходиться в матеріалах справи № 904/1503/15.
Ухвала господарського суду набирає законної сили з моменту її оголошення господарським судом та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.
Суддя Ю.В. Фещенко