Справа № 346/215/15-к

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2015 року м. Коломия

Коломийського міськрайонний суд

Івано-Франківської області

у складі : головуючої судді Беркещук Б.Б.,

за участю: секретаря Матушевської Г.Д.,

прокурора Данищука Д.М.,

потерпілого ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия кримінальну справу у кримінальному провадженні № 12014090180001077 від 07 грудня 2014 року за обвинуваченням ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, жителя АДРЕСА_2, громадянина України, українця, освіта середня, не працює, не одружений, депутатом не являється, неодноразово судимий, остання судимість 10.06.2011 року Коломийським міськрайонним судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано не відбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду від 25.01.2010 року у виді 8500 грн. штрафу на користь держави, на підставі ухвали Хмельницького міськрайоннгого суду від 03.11.2014 року умовно достроково звільнений від відбування не відбутої частини призначеного покарання строком на 1 місяць 07 днів, штраф не сплатив, у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Обвинувачений ОСОБА_2 будучи неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, останній раз 10.06.2011 року Коломийським міськрайонним судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано невідбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду від 25.01.2010 року у виді 8500 грн. штрафу, 03.11.2014 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду умовно-достроково звільнений від відбування невідбутої частини призначеного покарання строком на 1 місяць 07 днів, штраф не сплатив, на шлях виправлення не став, та під час невідбутої частини покарання знову вчинив умисне кримінальне правопорушення при наступних обставинах:

05 грудня 2014 року приблизно о 03 годині 00 хвилин обвинувачений ОСОБА_2 рухаючись по вул. Леонтовича в м. Коломия, діючи умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами з метою заволодіння чужим майном, наздогнав потерпілого ОСОБА_1, який у цей час перебував біля огорожі проїзної частини неподалік від Коломийської загально- освітньої школи № 6 в м. Коломия по вул. Леонтовича, наніс останньому кулаком удар в ділянку голови, від котрого потерпілий впав на землю. Після чого обвинувачений ОСОБА_2 не зупиняючись, наніс потерпілому ОСОБА_1 ще декілька ударів кулаками в ділянку голови та відкрито викрав, а саме: зірвав з останнього бувшу у використанні чорну шкіряну куртку, вартістю 70 грн., в кишенях якої знаходились грошові кошти у сумі 1000 гривень, мобільний телефон марки «Sаmsung» моделі Е 1202 і., ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 300 грн., з сім - картами операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «МТС» вартістю 15 грн. кожна, посвідчення інваліда війни на ім'я потерпілого ОСОБА_1 та дві в'язки із ключами. В подальшому обвинувачений ОСОБА_2 місце вчинення кримінального правопорушення покинув та викраденим майном розпорядився на власний розсуд. Внаслідок нанесення ударів обвинувачений ОСОБА_2 спричинив потерпілому тілесні ушкодження у виді синця та саден, на фоні травматичного набряку м'яких тканин, в ділянці спинки носа, повік лівого ока та лівої виличної ділянки, що відповідно до висновку експерта №336 від 08 грудня 2014 року відносяться до легких тілесних ушкоджень.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 вину у вчиненому визнав та пояснив, що будучи неодноразово судимим за вчинення кримінальних правопорушень проти власності, останній раз 10.06.2011 року Коломийським міськрайонним судом за ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців та 8500 грн. штрафу, 03.11.2014 року ухвалою Хмельницького міськрайонного суду умовно-достроково звільнений від відбування невідбутої частини призначеного покарання строком на 1 місяць 07 днів, штраф не сплатив.

05 грудня 2014 року приблизно о 03 годині 00 хвилин він, обвинувачений ОСОБА_2, перебував зі своїм знайомим ОСОБА_4 у магазині по вул.Леонтовича в м.Коломия, де запропонували потерпілому ОСОБА_1, якого знає візуально, пригостити їх, що потерпілий і зробив. Після чого потерпілий швидше вийшов з магазину, а він, обвинувачений, згодом рухаючись по вул. Леонтовича в м. Коломия, умисно, повторно, керуючись корисливими мотивами з метою відкритого заволодіння чужим майном, наздогнав потерпілого ОСОБА_1, який у цей час перебував біля огорожі проїзної частини неподалік від Коломийської загально- освітньої школи № 6 та наніс останньому кулаком удар в ділянку голови, від котрого потерпілий впав на землю, а він, обвинувачений ОСОБА_2, продовжував наносити потерпілому ОСОБА_1 удари кулаками в ділянку голови. Намагаючись підняти потерпілого з землі, він обвинувачений, зняв з останнього бувшу у використанні шкіряну куртку, в кишенях якої знаходились грошові кошти у сумі меншій на його думку ніж 1000 гривень, мобільний телефон марки «Sаmsung» моделі Е 1202 і з сім - картами операторів мобільного зв'язку «Київстар» та «МТС», посвідчення інваліда війни на ім'я потерпілого ОСОБА_1, дві в'язки із ключами, а побачивши автомашину, котра рухалася йому на зустріч, з пограбованими речами покинув місце вчинення злочину. Пограбовані шкіряну куртку, мобільний телефон, котрого забрав після здачі з ломбарда, заніс до своєї знайомої свідка по справі ОСОБА_3, яка проживає в одному під їзді з потерпілим, та просив останню повернути пограбовані ним речі потерпілому. Згодом працівники міліції по місцю проживання свідка ОСОБА_3 виявили, вилучили та повернули пограбовані ним, обвинуваченим, шкіряну куртку та мобільний телефон потерпілому. Пограбовані гроші в сумі 1000 грн. під час досудового слідства добровільно відшкодовано потерпілому. Пограбовані посвідчення інваліда війни на ім'я потерпілого ОСОБА_1 та дві в'язки із ключами, викинув. Щиро розкаюється у вчиненому, просить суворо не карати.

Потерпілий ОСОБА_1 в судовому засіданні ствердив, що його покази є аналогічними з поясненнями даними ним на досудовому слідстві, жодних претензій майнового та морального характеру до обвинуваченого ОСОБА_2 не має, просить обвинуваченого суворо не карати.

Відповідно до ч.3 ст.349 Кримінального процесуального кодексу України в зв`язку з повним визнанням обвинуваченого своєї вини, суд визнав недоцільним досліджувати докази у справі щодо викладених в обвинуваченні обставин скоєння кримінального правопорушення, які ніким не оспорюються.

З'ясовано, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст викладених в обвинувальному акті обставин і що немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

При встановлених обставинах, суд вважає правильною кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_2 за ч.2 ст. 186 КК України як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаному з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, вчиненого повторно.

Призначаючи покарання обвинуваченому суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання.

Обставинами, які пом'якшують покарання судом визнаються зізнання та щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.

При обранні покарання обвинуваченому Остапчуку судом приймаються до уваги ті обставини, що він активно сприяв розкриттю злочину, потерпілий просить суворо не карати, що добровільно відшкодовано потерпілому завдану майнову шкоду, позитивно характеризується, то суд вважає відповідно до ст.69 КК України за можливе призначити йому покарання нижче від найнижчої межі встановленої в санкціії частини 2 ст.186 КК України.

При цьому суд враховує, що ухвалою Хмельницького міськрайонного суду від 03 листопада 2014 року обвинувачений ОСОБА_2 умовно-достроково звільнений від відбування покарання у виді позбавлення волі на невідбутий строк 1 місяць 07 днів за вироком Коломийського міськрайонного суду від 10 червня 2011 року, якого засуджено за вчинення злочинів, передбачених ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 15 ч.2, 185 ч.3 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, на підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднано не відбуту частину покарання за вироком Рогатинського районного суду від 25.01.2010 року у виді 8500 грн. штрафу на користь держави, покарання у виді 8500 грн.штрафу не відбув, що стверджується листом ВДВС Коломийського міськрайонного управління юстиції від 26.12.2014 року № 03-14/46275, а даний злочин обвинувачений ОСОБА_2 вчинив в період умовно-дострокового звільнення від відбування покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 10 червня 2011 року, тому остаточне покарання слід призначити за сукупністю вироків на підставі ст. ст. 71, 72 КК України шляхом повного приєднання до призначеного покарання за новим вироком невідбутої частини покарання за попереднім вироком. У відповідності до ч.3 ст.72 КК України основні покарання зокрема у виді штрафу при призначенні їх за сукупністю злочинів і за сукупністю вироків складанню з іншими видами покарань не підлягають і виконуються самостійно.

Запобіжний захід обвинуваченому у виді тримання під вартою слід залишити без змін.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, -

З А С У Д И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст.186 ч.2 КК України та призначити покарання примінивши ст.69 КК України у виді - 2 (два) роки 4 (чотири) місяці позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання повністю приєднати невідбуту частину покарання за вироком Коломийського міськрайонного суду від 10 червня 2011 року у виді 1 місяця 07 днів позбавлення волі та 8500 гривень штрафу , і остаточно призначити покарання 2 (два) роки 5 (п ять) місяців 07 (сім) днів позбавлення волі зі сплатою штрафу в розмірі 8500 гривень в користь держави із самостійним його виконанням відповідно до ч.3 ст.72 КК України .

Строк відбування призначеного покарання ОСОБА_2 рахувати з 15 год.55 хв.13 січня 2015 року.

Запобіжний захід ОСОБА_2 у виді тримання під вартою залишити без зміни до набрання вироку законної сили.

Речові докази: бувшу у використанні чорну шкіряну куртку, мобільний телефон марки «Sаmsung» моделі Е 1202 і., ІМЕІ НОМЕР_1 чорного кольору, посвідчення інваліда війни НОМЕР_2, виданого на ім я ОСОБА_1, в язку із двох ключів, повернути власнику - потерпілому ОСОБА_1.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Коломийський міськрайонний суд

Суддя Беркещук Б. Б.