Справа № 555/1051/14-ц

Номер провадження 2/555/7/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року

Березнівський районний суд Рівненської області в складі:

головуючого судді - Мельничук Н. В.

при секретарі Кравчук С. Я.,

з участю представника позивача- адвоката Денисюк- Серединської Л.Є.

представника відповідача- ОСОБА_16

відповідача- ОСОБА_3

представника відповідача- ОСОБА_17

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Березне цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Моквинської сільської Ради Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради , визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до суду із позовом до Моквинської сільської Ради Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення сільської ради , визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку та припинення права власності на земельну ділянку. В позові вказує, що р

ішенням Моквинської сільської ради народних депутатів Березнівського району №27 від 30.07.1996 року їй- ОСОБА_2, передано безоплатно в особисту приватну власність земельну ділянку площею 0,16 га для обслуговування житлового будинку, який знаходиться в АДРЕСА_1 про що зроблено відмітку на сторінці 9 паспорта серії НОМЕР_1- що посвідчує її особу.

Пунктом 3 Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» від 26.12.1992 року, який був чинний на момент передачі у власність земельної ділянки, встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених ст. 1 цього Декрету, а саме: ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і

гаражного будівництва, посвідчується відповідною Радою народних

депутатів., .про що робиться, запис у земельно-кадастррвих документах з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю. О

тже, пунктом 3 декрету визначено порядок посвідчення права приватної власності громадян на земельні ділянки та документи, що посвідчують право на земельну ділянку. Таким документом може бути відповідний запис у земельно-кадастрових документах.

У земельно-кадастрових документах Моквинської сільської ради за громадянкою ОСОБА_2 обліковується земельна ділянка для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,16 га., про що зазначено у відповіді № 63 від 07.02.2014 р. на адвокатський запит.

Земельна ділянка площею 0,16 га, передана їй у власність, вилучена у встановленому законом порядку не була, будь-які рішення органу місцевого самоврядування чи виконавчої влади щодо вилучення у мене земельної ділянки відсутні. Добровільної відмови від переданої мені у власність земельної ділянки вона не надавала.

Рішенням Моквинської сільської ради №202 від 14 вересня 2012 року ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, які розташовані по АДРЕСА_1. Зазначена ділянка межує із її земельною ділянкою.

В кінці 2013 року відповідач розпочала огородження виділеної земельної ділянки та, порушивши межу, побудувала частину паркана належній їй на праві власності земельній ділянці. З

огляду на порушення відповідачем її права власності на земельну ділянку площею 0,16 га вона звернулася до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою та з вимогою зобов'язати ОСОБА_3 знести паркан, побудований нею на земельній ділянці, переданій їй у власність рішенням Моквинської сільської ради народних депутатів Березнівського району №27 від 30.07.1996 р. (справа №555/618/14-ц номер провадження 2/555/282/14).

З матеріалів вищевказаної справи вона дізналася про те, що відповідач замовила технічну документацію із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку площею 0,24 га.

Рішенням Моквинської сільської ради №202 від 14.09.2012 р. була затверджена вищевказана технічна документація та передана у власність відповідачки земельна ділянка площею 0,24 га та 09.11.2012 р., виданий державний акт серія ЯМ № 267097 кадастровий номер земельної ділянки 562 048 7001:01:003-.0131.

Вважає, що рішення Моквинської сільської ради №202 від 14.09.2012 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2400 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку є незаконним і підлягає скасуванню, а, відповідно, є підстави для визнання недійсним державного акта на право власності на земельну ділянку серія ЯМ № 267097 кадастровий номер земельної ділянки 562 048 7001:01:003:0131, який виданий на підставі оскаржуваного рішення, з огляду на те, що т

овариством з обмеженою відповідальністю «Березне-землемір» на замовлення відповідача ОСОБА_3 була розроблена технічна документація із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд. Як зазначає ОСОБА_5 в письмовому запереченні на позов у справі N«555/618/14-4 номер провадження 2/555/282/14 «27 березня 2012 року було встановлено і погоджено мвл земельної ділянки в натурі, яка передавалася мені у власність. При обстеженні земельної ділянки виявилося, що у мене не вистачає 0,04 га моя

емельна ділянка складала всього 0,20 га ... До приватизації моя земельна ділянка становила 0,20 га замість 0,24 га за законом.»

Отже, як зазначила відповідач ОСОБА_3 , було встановлено, що фактично в її користуванні перебуває 0,20 га, проте технічна документація із землеустрою була виготовлена на 0,24 га. Т

ехнічну документацію ОСОБА_2 не погодила, її підписи відсутні на наступних документах:

протоколі від 21.03.2012 р. встановлення і погодження меж земельної

ділянки в натурі, яка передається у власність громадянину ОСОБА_3;

акті погодження межі земельної ділянки між сусідами ОСОБА_3 та ОСОБА_2, ОСОБА_7 в АДРЕСА_1

Ухвалення Моквинською сільською радою рішення №202 від 14.09.2012 р. «Про затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2400 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку при тому, що фактично вона використовувала земельну ділянку площа якої в натурі становила 0,20 га, порушує її право власності на належну їй земельну ділянку, яке вона набула в 1996 році. Просить в

изнати незаконним та скасувати рішення Моквинської сільської ради

землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки»

державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і

у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2400 кв.м. для

будівництва і обслуговування жилого будинку, в

изнати недійсним державний акт серія ЯМ №267097 на право

власності ОСОБА_3 на земельну ділянку кадастровий номер

562 048 7001:01:003:0131,п

рипинити право власності ОСОБА_3 на земельну

ділянку кадастровий номер 562 048 7001:01:003:0131, право власності на яку

посвідчене державним актом серія ЯМ №267097 виданим 09.11.2012 р.,ст

ягнути з відповідача на її користь сплачений судовий збір у

розмірі 243,60 грн. за подання до суду позовної заяви та 121,80 гри. за подання

заяви про забезпечення позову.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала з підстав , викладених в позові, подала до суду заяву про стягнення з відповідача судових витрат, просить задовольнити позов.

Представник відповідача- Моквинської сільської Ради Березнівського району, відповідач ОСОБА_3 - позовні вимоги не визнали, просять відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення сторін , свідків, вивчивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Рішенням

№ 202 від 14 вересня 2012 року Моквинської сільської Ради Березнівського району Рівненської області «Про затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки» затверджено технічну документацію із землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2400 м2 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

Позивач просить скасувати вказане рішення з підстав порушення товариством із обмеженою відповідальністю «Березне-Землемір», яке виготовляло технічну документацію із землеустрою ОСОБА_3 - вимог Інструкції про в

становлення (відновлення меж земельних ділянок в натурі та їх закріплення межовими знаками», затвердженої наказом Держкомітету України із земельних ресурсів № 376 від 18 травня 2010 року - п. 4.4. щодо неправильного виявлення дійсних меж і порушення вимог щодо погодження спільної межі із позивачем ОСОБА_2 .

Однак як встановлено в судовому засіданні

відновлення даних меж здійснювалося на підставі ч. 1 ст. 106 ЗК України, згідно із якою - основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації та абз. 2 п. 4.4 Інструкції, де зазначено, що межі земельної ділянки визначаються, зокрема , на підставі встановлених розмірів земельних ділянок.

Тому при відновленні меж земельної ділянки, належної ОСОБА_3 - проектна організація, управління Держземагенства в Березнівському районі і Моквинська сільська рада виходили саме із даних земельно-кадастрової документації, згідно із якими земельна ділянка, щодо якої ОСОБА_3 відновлювала межі , згідно рішення № 42 від 26 листопада 1996 року уже знаходилася у власності спадкодавця відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_8. Площа переданої ОСОБА_8 земельної ділянки - складала 0,24 га.

Відповідно до абз. 2 п. 1 Перехідних положень ЗК України - рішення про передачу громадянам України безоплатно у приватну власність земельних ділянок, прийняті органами місцевого самоврядування відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року "Про приватизацію земельних ділянок", є підставою для виготовлення та видачі цим громадянам або їх спадкоємцям державних актів на право власності на земельну ділянку за технічною документацією щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

Таким чином, земля ОСОБА_3 відводилася із землі, належної її діду ОСОБА_8 Площа переданої ОСОБА_8 земельної ділянки - згідно рішення № 42 від 26 листопада 1996 року - складала саме 0,24 га.

Вищевказане рішення чинне, ніким не оскаржене і не скасоване, в ході розгляду справи не здобуто жодного доказу, що право ОСОБА_8 на земельну ділянку було припинене - чи внаслідок його добровільної відмови, чи в порядку примусового припинення прав на земельну ділянку.

С

таттею 56 Закону України «Про землеустрій», яка діяла на дату складання та затвердження технічної документації на ім'я ОСОБА_3 передбачено, що до складу технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, включаються матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Відповідно до ст. 198 ЗК України кадастрова зйомка включає погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

З видно з технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 площею 0,0024 га. на арк. 17 даної документації наявний акт погодження меж земельної ділянки, належної ОСОБА_3 - із ОСОБА_2 і ОСОБА_7 У даному акті наявний підпис ОСОБА_7

Допитана у судовому засіданні ОСОБА_7 пояснила, що вона сама особисто ставила свій підпис на даному акті погодження меж земельної ділянки ОСОБА_3, не маючи жодних земельних претензій до ОСОБА_3 на дату його підписання, а також не має жодних претензій до відповідача ОСОБА_3 і на даний час.

У даному акті відсутній підпис ОСОБА_2, однак на арк. 16 технічної документації міститься довідка, видана виконкомом Моквинської сільської Ради про те, що ОСОБА_2 у присутності комісії сільської ради у складі сільського голови Люшина Ю.С., землевпорядника сільської ради Челик В.М. та депутата Ящук Л.М. відмовилася погоджувати межі земельної ділянки ОСОБА_3 - не обґрунтовуючи свою відмову ніякими поясненнями та правовстановлюючими документами.

Як зазначено у постанові Вищого господарського суду України від 08 квітня 2009 року по справі №-5-5/5203-2008, який розглядав аналогічну по суті справу про відмову в узгодженні меж земельної ділянки та встановлення меж і площі земельної ділянки - в

ідповідно до положень статей 126, 196, 198 ЗК України у зміст терміну «погодження» законодавцем покладено принцип добровільності вчинення дій суб'єктами земельних правовідносин.

Тому, вирішуючи питання про наявність чи відсутність підстав для задоволення позову, судам першочергово необхідно виходити з того - чи передбачено нормами чинного законодавства, в даному випадку земельним - обов'язок суміжного з

емлекористувача щодо надання згоди з погодження меж суміжних земельних ділянок у примусовому порядку.

Згідно

положень ч. 2 ст. 14 ЦК України - згідно із якими особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Непогодження межі земельної ділянки є формою реалізації прав суміжного землекористувача і його відмова у наданні згоди на погодження межі земельної ділянки суміжному землекористувачу не може розцінюватись як порушення відповідачем прав та охоронюваних законом інтересів позивача, погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача у формі відмови має бути прийнято і враховано органами місцевого самоврядування при підготовці технічної документації із землеустрою щодо складання документу, який посвідчує право на земельну ділянку учасника спору та при розгляді питання щодо надання земельної ділянки такого учасника.

Тому сільська рада була наділена належними повноваженнями для затвердження технічної документації щодо передачі земельної ділянки ОСОБА_3, наведена обставина не може бути підставою для скасування виданого державного акту на право приватної власності ОСОБА_3 на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Крім того, представник п

озивача в судовому засіданні вказала, що і позивачу ОСОБА_2, і ОСОБА_7, які є власниками двох житлових будинків у АДРЕСА_2 і 117а відповідно повинно виділятися дві земельні ділянки для обслуговування належних їм житлових будинків - площею 0,16 га. - для ОСОБА_2 та 0,17 га- для ОСОБА_7

Водночас, як встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_2 і ОСОБА_7 не є одноособовими власниками двох окремих житлових будинків, а є співвласниками одного будинку. Підтвердженням цієї обставини є технічний паспорт на житловий будинок індивідуального житлового фонду, виданий КП «Рівненське ОБТІ» 14 липня 1992 року щодо житлового будинку по АДРЕСА_2 в якому ОСОБА_2, і ОСОБА_7 зазначені двома співвласниками одного будинку.

В судовому засіданні землевпорядник Моквинської сільської ради пояснила, що АДРЕСА_1 є перейменованою АДРЕСА_2.

Вказана обставина вбачаються і із технічних паспортів, виданих КП «Березнівське районне бюро технічної інвентаризації» від 20 червня 2014 року і на ім'я ОСОБА_2, і на ім'я ОСОБА_7

Із викопіювання з публічної кадастрової карти на арк. 3 висновку земельно-технічної експертизи по справі - за № 41010/2ПС, складеного судовим експертом Плисюк С.В. та додатків № 1 - 4 до вказаного висновку , який не оспорюється сторонами по справі, в дійсності ОСОБА_2 і ОСОБА_7 є двома співвласниками одного житлового будинку , як власники його двох відокремлених частин, які разом складають одне ціле.

Тому фактично ОСОБА_2 і ОСОБА_7 є власниками двох квартир в одному житловому будинку.

Із огляду на вказану обставину, виділення землі двом співвласникам одного житлового будинку має здійснюватися відповідно до вимог діючої на даний час ст. 120 ЗК України, в ч. 4 якої закріплено, що «у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами - право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності такого жилого будинку» - а не кожному окремо, оскільки виділення відокремлених земельних ділянок власникам квартир одного будинку законом не передбачено .

Аналогічна норма існувала у Земельному кодексі України № 561-XII від 18 грудня 1990 року, чинному на момент виділення землі і діду-спадкодавцю відповідача ОСОБА_3 -ОСОБА_8 і позивачу ОСОБА_2.

Статтею 30 ЗК України № 561-XII від 18 грудня 1990 року було закріплено, що при переході права власності на будівлю і споруду разом з цими об'єктами переходить у розмірах, передбачених статтею 67 цього Кодексу, і право власності або право користування земельною ділянкою без зміни її цільового призначення. При переході права власності громадян на жилий будинок і господарські будівлі та споруди до кількох власників, а також при переході права власності на частину будинку в разі неможливості поділу земельної ділянки між власниками без шкоди для її раціонального використання земельна ділянка переходить у спільне користування власників цих об'єктів.

Згідно с

татті 67 ЗК України № 561-XII від 18 грудня 1990 року на момент винесення Моквинською сільською радою Березнівського району рішень про передачу земельних ділянок у власність ОСОБА_2 і ОСОБА_8 було закріплено, що «громадянам за рішенням сільської, селищної, міської Ради народних депутатів передаються у власність або надаються у користування земельні ділянки для будівництва індивідуальних жилих будинків, господарських будівель, гаражів і дач. Розмір ділянок для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) повинен бути не більше: у сільських населених пунктах - 0,25 га.»

Аналогічна по суті норма існує і сьогодні у ст. 121 ЗК України, за змістом якої «громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: п. г) для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах - не більше 0,25 гектара.»

Позивач ОСОБА_2 обґрунтовує необхідність відведення для обслуговування одного житлового будинку 0,16 га. для неї особисто та 0,17 га для ОСОБА_7

Таким чином, загальна площа земельної ділянки, на якій розташованих житловий будинок, співвласниками якого є ОСОБА_2 і ОСОБА_7 за вищевказаних обставин становитиме 0,33 га., що суперечить ст.ст. 30, 67 ЗК України (на час винесення рішень) і ст. 121 ЗК України на даний час.

Проведеною геодезичною зйомкою спірних земельних ділянок - із додатку № 1 до висновку земельно-технічної експертизи № 41010/2ПС - у фактичному володінні відповідача ОСОБА_3 знаходиться присадибна земельна ділянка розміром 0,2226 га., суміжна із нею земельна ділянка, яка на окремі ділянки ОСОБА_2 і ОСОБА_7 не розмежована - має загальну площу 0,2827 га.

Із додатку № 3 до висновку земельно-технічної експертизи № 41010/2_ПС вбачається, що площа спірної земельної ділянки складає 0,0213 га.

Із правовстановлюючих документів / відповідно до ст. 27 Закону України " Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень/ сторонами до суду надано: позивачем ОСОБА_2 - рішення Моквинської сільської ради № 27 від 30 липня 1996 року про передачу їй у власність земельної ділянки площею 0,16 га. для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, відповідачем ОСОБА_3 - рішення Моквинської сільської ради № 42 від 26 листопада 1996 року про передачу спадкодавцю ОСОБА_3 - її діду ОСОБА_8 земельної ділянки площею 0,24 га у власність для будівництва та обслуговування земельної ділянки та виданий на його підставі державний акт на ім"я спадкоємиці ОСОБА_3 , жодного правовстановлюючого документа на ім"я ОСОБА_7, до справи не надано.

Згідно акта перевірки додержання земельного законодавства, складеного Інспекцією сільського господарства у Рівненській області від 13 травня 2014 року , інспектором встановлено порушення вимог земельного законодавства, що виразилось у самовільному зайнятті / шляхом приорювання/ земельної ділянки ОСОБА_3 площею 0,0082 га позивачем ОСОБА_2

Таким чином, представником позивача не доведено порушення прав позивача ОСОБА_2 , жодного доказу зайняття землі позивача ОСОБА_2 відповідачем ОСОБА_3 не здобуто, а також представником позивача,

всупереч вимогам ст. 60 ЦПК України, не надано жодного належного доказу щодо визначеного місцерозташування об'єкта права власності ОСОБА_2 , конфігурацію та межі її земельної ділянки, оскільки єдиними належними документами, які у встановленому законом порядку визначають таке місцезнаходження є технічна документація із землеустрою або проект відведення земельної ділянки, який згідно зі ст. ст. 126, 196 та ст. 198 ЗК України має містити кадастровий план земельної ділянки та каталог координат поворотних точок земельної ділянки, які і визначають конфігурацію земельної ділянки та її місцерозташування у державній системі координат та, відповідно, і на місцевості.

Тому, виходячи із фактичного володіння позивачем ОСОБА_2 земельною ділянкою площею 0,25 га., за відсутності жодних документів, які визначають місцерозташування її земельної ділянки площею 0,16 га., переданої їй рішенням Моквинської сільської ради 1996 року , суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити за недоведенністю позовних вимог.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 214, 215 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В

задоволенні позову ОСОБА_2 до Моквинської сільської Ради Березнівського району Рівненської області, ОСОБА_3 про визнання незаконним і скасування рішення Моквинської сільської ради № 202 від 14 вересня 2012 року " Про затвердження технічної документації із землеустрою та видачу державних актів на право власності на земельні ділянки " в частині затвердження технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право власності на земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та передання у власність ОСОБА_3 земельної ділянки площею 2400 кв.м. для будівництва і обслуговування жилого будинку , визнання недійсним державного акта серія ЯМ № 267097 від 09 листопада 2012 року на право власності на земельну ділянку кадастровий номер 5620487001:01:003:0131 та припинення права власності ОСОБА_3 на вказану земельну ділянку - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Рівненської області протягом десяти днів з дня його проголошення через Березнівський районний суд.

Суддя: Мельничук Н. В.