Справа № 22-а-6154- 2006 р.
Категорія: визнання права власності
Головуючий1 інстанції Ніколаєнко І.В.
Доповідач - Кірсанова Л.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
" 20 " грудня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:
Головуючого- Карімової Л.В.
Суддів - Кірсанової Л.І.
Зазулинської Т.П.
при секретарі - Зелінській І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну
справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на рішення Київського районного суду м. Харкова від " 04 " жовтня 2006 р. по справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради, 3-ті особи: комунальне виробниче житлове ремонтно - експлуатаційне підприємство №1 Київського району, КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності на допоміжне приміщення (підвал),-
встановила:
В червні 2005 року позивачі звернулися з зазначеним позовом до суду. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що вони є власниками квартир НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3. в будинку АДРЕСА_1. В будинку знаходиться підвальне приміщення в антисанітарному стані, яке орендує ХСУ-541. З метою приведення будинку в належний стан вони зверталися в 2005 році до Харківської міської ради з проханням розірвати договір оренди цього підвального приміщення з ХСУ - 541, але їм було безпідставно відмовлено. Вважають, що на підставі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" у власність громадян передаються як квартири в будинках так і господарські споруди та приміщення. Тому вони просили суд визнати за ними право спільної сумісної власності на підвальне приміщення-в будинку де знаходяться їх квартири (АДРЕСА_1 ).
Представник відповідача Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради позов не визнав. Зазначав, що вказане підвальне приміщення знаходиться у володінні територіальної громади м. Харкова. Мешканці цього будинку при приватизації ними квартир не виявили бажання стати співвласниками допоміжних приміщень цього будинку і право власності на спірний підвал на них не зареєстровано. Ніхто з мешканців ніколи не користувався приміщеннями підвалу. Відповідно до Закону допоміжні приміщення передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир і приватизації окремо не підлягають.
Представник 3-ої особи КПЖРЄП №1 позов не визнав. Зазначав, що відповідно до Розпорядження представництва Фонду державного майна України в м. Харкові та договору про передачу майна у повне господарче управління, будинок в якому мешкають позивачі передано на баланс КЖРЄП №1, згідно статуту якого відчуження майна підприємства здійснюється тільки за згодою з Управлінням комунального майна і приватизації і Управління житлового господарства Харківської міської ради.
Представник 3 - ої особи КП „Харківське міське БТІ" не приймав участі у судовому засіданні суду першої інстанції.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2006 року в задоволенні Позовних вимог позивачам відмовлено у повному обсязі.
Позивачі не погодилися з цим рішенням та звернулися з апеляційною скаргою, в якій, Досилаючись на порушення норм матеріального права, просять рішення скасувати та ухвалити
ове рішення про задоволення їх позовних вимог, тобто, визнати за ними право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення - підвал будинку АДРЕСА_1. Вислухавши учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга
ідлягає задоволенню з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи позивачі є {гасниками квартир будинку АДРЕСА_1. Ними утворене об'єднання гіввласників багатоквартирного будинку, яке зареєстроване в виконкомі Харківської міської ради 7.10.2005 року ( с. с. 144). Згідно протоколу загальних зборів членів вказаного об'єднання від 22. 11. 05 року будинок прийнятий на баланс об'єднання співвласників (а. с. 145).
В будинку знаходиться лише три квартири: НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3, що підтверджується довідками КП „Харківське міське бюро технічної інвентаризації" ( а. с. 6,42) Також в будинку знаходиться спірне підвальне приміщення.
Відмовляючи позивачам в задоволенні позовних вимог про визнання за ними права власності на підвал, суд першої інстанції виходив з того, що згідно техпаспорту від 15.02.2002 «року підвальне приміщення є не житловим і відноситься до житлового комплексу, але не відноситься до житлового фонду і є самостійним об'єктом цивільно - правових відносин. Тобто це приміщення не призначено для забезпечення експлуатації будинку і не є допоміжним. І Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так |як він не відповідає фактичним обставинам справи та зроблений у зв"язку з неправильним | застосуванням норм матеріального права.
І 3 техпаспорту на підвальне приміщення від 15. 02. 02 р. на який посилається суд першої інстанції, убачається," що він виготовлений на підвальне приміщення будинку АДРЕСА_2, а не на підвальне приміщення цієї вулиці будинку АДРЕСА_1 (який є спірним)( а. с. 80, 160).
За таких обставин, судова колегія знаходить, що суд першої інстанції зробив неправильний висновок, не відповідаючий обставинам справи, що спірне підвальне приміщення не призначено для забезпечення експлуатації будинку і не є допоміжним.
3 акту обстеження спірного підвального приміщення комісією КЖЕП-5 Київського району убачається, що в даному підвальному приміщенні встановлена наявність інженерних мереж, які забезпечують життєдіяльність будинку та предназначені для обслуговування квартир будинку. Відповідно до висновку комісії спірне підвальне приміщення є приміщенням спільного користування ( а. с. 303).
Також і з листів КПЖРЄП №1 від 13. 02. 06 року ( а. с. 196 ) та КЖЕП-5 від 09. 02. 06 року, (а. с. 263) убачається, що у вказаному спірному підвалі проходять інженерні мережі, які забезпечують життєдіяльність будинку та вхід в підвал знаходиться в під'їзді будинку.
За таких обставин, вказані докази підтверджують, що підвальне приміщення зазначеного будинку є допоміжним приміщенням, тобто призначеним для забезпечення експлуатації будинку в J цілому та його квартир.
Відповідно до ст.1 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду"
1 приватизація державного житлового фонду - це відчуження квартир (будинків), кімнат у " квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень ( підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Згідно рішення Конституційного Суду України від 02.03.2004 року ( справа № 4- РП/ 2004 ) допоміжні приміщення, відповідно до п.2 ст. 10 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку, тобто їх спільним майном, одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Для підтвердження набутого в такий спосіб права не потребується вчинення будь - яких інших додаткових юридичних дій.
На підставі ст. ст. 41, 55 Конституції України набуте громадянами право на квартири державного житлового фонду та належні до них допоміжні приміщення є непорушними, забезпечуються Державою і захищаються судом.
Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що ухвалене судом першої інстанції рішення
відповідає встановленим обставинам справи, наданим сторонами доказам та нормам
матеріального права. Тому згідно ст. 309 ЦПК України зазначене рішення підлягає скасуванню з
ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про задоволення позовних вимог
позивачів.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, ст. 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, удова колегія, -
вирішила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. Рішення Київського районного суду м. Харкова від 04 жовтня 2006 року скасувати. Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задовольнити. Визнати за ними право спільної сумісної власності на допоміжне приміщення - підвал будинку АДРЕСА_1. В іншій частині рішення залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути Оскаржене в касаційному порядку протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили безпосередньо до Верховного Суду України.