АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_________________________________________________________________

Провадження № 22ц/790/2450/15 Головуючий 1 інст.: Єрмак Н.В.

Справа № 643/19273/14-ц Доповідач: Кіпенко І.С. Категорія: інші

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2015 р. Судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - Кіпенка І.С.,

суддів - Котелевець А.В., Шаповал Н.М.,

за участі секретаря - Таран В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова на рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2015 року по справі за позовом Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплаченої пенсії,

в с т а н о в и л а:

02 грудня 2014 року Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова (далі УПФУ в Московському районі м. Харкова) звернулося до суду до ОСОБА_1 про стягнення коштів в рахунок надмірно виплаченої пенсії.

В обґрунтування позову УПФУ в Московському районі м. Харкова вказувало, що за період з 01.11.2009 року по 31.12.2013 року підприємство ХКП «Міськелектротранс» має заборгованість перед ПФУ зі сплати страхових внесків. Єдиний соціальний внесок страхувальником ХКП «Міськелектротранс» за період з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року по застрахованій особі ОСОБА_1 не сплачений. На підставі цієї інформації УПФУ в Московському районі м. Харкова здійснило перерахунок пенсії та посилаючись на вказаний перерахунок та Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» просило стягнути з ОСОБА_1 суму надміру виплаченої пенсії в розмірі 1093 грн.67коп.

У судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2015 року в задоволенні позовних вимог УПФУ в Московському районі м. Харкова відмовлено.

В апеляційній скарзі УПФУ в Московському районі м. Харкова просить вказане рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким їх позовні вимоги задовольнити.

Судова колегія, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції вважає, що вона задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відхиляє скаргу, якщо встановить, що суд першої інстанції постановив рішення з дотриманням вимог матеріального та процесуального права.

Судом повно та всебічно досліджені надані докази та дана їм належна оцінка та згідно встановленого ухвалено рішення, яке відповідає вимогам ст.213 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Як вбачається з матеріалів справи УПФУ в Московському районі м. Харкова належним чином повідомлене про час і місце розгляду справи (а.с.36). Проте, в судове засідання представник апелянта не з'явився.

Неявка осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце судового розгляду справи являється їх волевиявленням, яке свідчить про відмову від реалізації свого права на безпосередню участь у судовому розгляді справи та інших процесуальних прав, тому не може бути перешкодою для розгляду судом апеляційної інстанції питання по суті.

Відмовляючи позивачу в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з посиланням на вимоги ст.ст. 1212, 1215 ЦК України, ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виходив з відсутності підстав для їх задоволення.

Як встановлено судовим розглядом суду першої інстанції відповідачка ОСОБА_1 перебуває на обліку в Пенсійному фонді України в Московському районі м. Харкова та одержує пенсію за віком.

Відповідно до розпорядження від 14.02.2014 року (а.с.6) пенсійну справу ОСОБА_1 було приведено у відповідність та зроблено перерахунок пенсії з моменту звернення відповідачки за призначенням пенсії. Після проведення перерахунку в ОСОБА_1 виникла переплата пенсії в сумі 1093 грн. 67 коп.

Переплата пенсій та грошової допомоги - це сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Управлінням було зроблено виклик ОСОБА_1 №3709/30-02/2 від 24.02.2014 року з метою повідомлення про переплату пенсії (а.с.7). Пенсіонер на виклик не з'явився.

Відповідно до статті 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

В статті 1215 ЦК України встановлено, що не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Таким чином за змістом вказаних норм матеріального права обов'язковими умовами для повернення пенсії є рахункова помилка УПФУ та недобросовісності з боку набувача (пенсіонера).

Відповідно до ч.1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Як свідчать матеріали справи, підставою для перерахунку відповідачці пенсії слугувала заборгованість Харківського комунального підприємства «Міськелектротранс» перед Пенсійним фондом зі сплати страхових внесків за період з 01.11.2009 року по 31.12.2010 року та заборгованість по сплаті єдиного соціального внеску за період з 01.03.2011 року по 01.06.2013 року, що свідчить про відсутність з боку позивача як помилки в розрахунку, так і будь-яких неправомірних дій з боку відповідачки.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про відмову позивачу в задоволенні зазначених позовних вимог.

З врахуванням наведеного судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які привели або могли привести до неправильного вирішення справи, оскільки рішення судом першої інстанції постановлено відповідно до вимог закону.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Московському районі м. Харкова - відхилити.

Рішення Московського районного суду м. Харкова від 10 лютого 2015 року - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий -

Судді -