Справа №2-3816/2008

Справа №2-369/2009

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2009 року                                                                                                   

Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді - Іващенко С.О.,

при секретарі Байбак О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові у порядку заочного розгляду цивільну справу за позовною заявою Кредитної спілки „Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Кредитна спілка „Україна” звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором НОМЕР_1 від 02.02.2007 року.

В обґрунтування позову позивач зазначав, що 02.02.2007 року між кредитною спілкою „Україна” та ОСОБА_1 було укладено договір кредиту НОМЕР_1. Згідно з п.п.1.1, 1.2, 2.1 Договору НОМЕР_1 Позивач надав Відповідачу в кредит грошову суму у розмірі 6000 гривен на строк з 02.02.2007 року по 02.02.2008 року, а ОСОБА_1 прийняла вказану грошову суму та був зобов'язаний сплачувати щомісячно відсотки за користування сумою, наданою у кредит і повернути її до 02.02.2008 року. У п.3.1 Договору Сторонами було обумовлено, що на момент укладання договору плата за користування сумою, наданою в кредит, встановлюється у розмірі 60% річних від суми, наданої в кредит. П.3.3 встановлює, що перша виплата відсотків повинна бути зроблена не пізніше 30 днів після попередньої сплати відповідно. Положення п.п.2.1, 3.9. даного договору передбачалось, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. Згідно видаткового касового ордеру 3132 від 02.02.2007 року ОСОБА_1 отримала від позивача кредит у сумі 6000 гривен. ОСОБА_1 була зобов'язана щомісячно сплачувати відсотки по даному кредиту, однак в порушення умов договору нараховані відсотки за користування кредитом у повному обсязі не сплатив і сам кредит у встановлений строк не повернув. У зв'язку з цим у відповідача ОСОБА_1 за договором НОМЕР_1 станом на 30.07.2008 року виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 4172 гривні 08 копійок, де 3230 гривен - заборгованість за кредитом, 942 гривні 08 копійок - заборгованість за несплаченими відсотками. Відповідно до договору поруки від 02.02.2007 року відповідач ОСОБА_2 зобов'язалася відповідати у повному обсязі перед КС „Україна” за виконання відповідачем ОСОБА_1 її зобов'язань за вказаним кредитним договором, у зв'язку з чим позивач просить стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором у розмірі 4172 гривні 08 копійок, а також судові витрати .

У ході судового розгляду представник позивача - ОСОБА_3 збільшив позовні вимоги, оскільки заборгованість відповідачів перед Позивачем за договором кредиту НОМЕР_1 від 02.02.2007 року збільшилася і станом на 12.01.2009 року складає 5044 гривен 18 копійок, де 3230 гривен - заборгованість за кредитом, 1814 гривен 18 копійок - заборгованість за несплаченими відсотками, у зв'язку з чим просив стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача суму заборгованості за договором кредиту НОМЕР_1 у розмірі 5044 гривен 18 копійок, а також судові витрати.   

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь судові витрати, сплачені ним при подачі позовної заяви: 51 гривна - судовий збір, 30 гривен - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.            

Відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2 у судові засідання не з¢явилися, про час та місце розгляду справи були попереджені заздалегідь і належним чином, у матеріалах справи є дані про належне їх повідомлення.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України суд за згодою представника позивача вважає можливим ухвалити заочне рішення.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, вважає позовну заяву такою, що підлягає  задоволенню з наступних підстав:

  У судовому засіданні встановлено, що 02 лютого 2007 року між Кредитною спілкою „Україна” та відповідачем ОСОБА_1 був укладений договір кредиту НОМЕР_1.

Згідно з п.п.1.1, 1.2, 2.1 Договору НОМЕР_1 Позивач надав Відповідачу в кредит грошову суму у розмірі 6000 гривен на строк з 02.02.2007 року по 02.02.2008 року, а ОСОБА_1 прийняла вказану грошову суму та був зобов'язаний сплачувати щомісячно відсотки за користування сумою, наданою у кредит і повернути її до 02.02.2008 року. У п.3.1 Договору Сторонами було обумовлено, що на момент укладання договору плата за користування сумою, наданою в кредит, встановлюється у розмірі 60% річних від суми, наданої в кредит. П.3.3 встановлює, що перша виплата відсотків повинна бути зроблена не пізніше 30 днів після попередньої сплати відповідно. Положення п.п.2.1, 3.9. даного договору передбачалось, що договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим договором. 

Як вбачається з матеріалів справи, 02.02.2007 року в забезпечення повернення отриманих кредитних коштів за Кредитним договором між позивачем та відповідачем ОСОБА_2 був укладений Договір поруки. Відповідно до п.3.2 договору поруки відповідач ОСОБА_2, у випадку невиконання зобов'язання, відповідає перед позивачем як солідарний боржник за виконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_1 за виконання прийнятих зобов'язань за Кредитним договором в повному обсязі.

Узяті на себе зобов'язання за зазначеним договором позивач виконав вчасно і у повному обсязі, отримавши в кредит грошову суму у розмірі 6000 гривен (видатковий касовий ордер №132 від 02.02.2007 року)

Відповідачами узяті на себе зобов'язання за Кредитним договором та Договором поруки не виконувалися й не виконуються у теперішній час, допускаючи прострочення платежів, у зв'язку з чим, станом на 12.01.2009 року за нею рахується заборгованість за договором НОМЕР_1 від 02.02.2007 року у розмірі 5044 гривні 18 копійок, яка складається з наступного: 3230 гривен - заборгованість за кредитом, 1814 гривен 18 копійок - заборгованість за несплаченими відсотками.

Відповідно до ч.1 ст.. 509 ЦК України зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу сплатити послугу тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виповняться належним чином і у встановлений термін відповідно до умов договору.

Згідно з п. 1 ч.1  ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання  настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, направлена на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 627 ЦК України та ст. 6 ЦК України сторони вільні в укладенні договору, обранні контрагенту та визначені умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту та вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 628 ЦК України зміст договору складають умови (пункти), визначені на розсуд сторін і узгоджені ними, та умови, що є обов'язковими у відповідності з актами цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання, останнім свого обов'язку та відповідає перед кредитором за порушення обов'язку боржника. 

Відповідно до ч. 2 ст. 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що й боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки та відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. 

Кредитний договір НОМЕР_1 та  договір поруки були узгоджені та підписані сторонами відповідно до вимог діючого цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню у  повному обсязі.

Відповідно до ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом судової справи. До витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення, витрати пов'язані з проведенням судових експертиз та ін. 

Судові витрати в справі визначаються судом виходячи з положень ст. 88 ЦПК  України.

Суд вважає за необхідне стягнути солідарно з відповідачів на користь позивачів сплачений судовий збір при зверненні до суду з позовом у сумі 51 гривні 00 копійок, витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 30 гривен.

    Керуючись ст.ст.11, 526, 546-552, 611, 625, 1049, 1050, ЦК України, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 224-226 ЦПК України,  суд,

ВИРІШИВ:

Позов Кредитної спілки „Україна” до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Україна” заборгованість за кредитним договором НОМЕР_1 в сумі 5044 грн. (п'ять тисяч сорок чотири гривні) 18  коп. (вісімнадцять копійок).

Стягнути солідарно із ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь Кредитної спілки „Україна” судові витрати, сплачені позивачем при подачі позовної заяви: витрати пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 51 гривні; витрати, пов'язані з інформаційно-технічним забезпеченням розгляди справи у розмірі 30 гривен.  

Відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення може бути подана письмова заява про перегляд заочного рішення, відповідно до вимог ст.. 229 ЦПК України.

Заочне рішення може бути оскаржене особами, які брали участь у розгляді справи до апеляційного суду Харківської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження через Фрунзенський районний суд м. Харкова з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги або шляхом подачі апеляційної скарги у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. 

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про перегляд заочного рішення відповідачами, які не приймали участі у розгляді справи, якщо заяву про перегляд заочного рішення не було подано, у разі відсутності заяви про апеляційне оскарження або апеляційної скарги.

СУДДЯ: