Справа № 22-Ц-6223- 2006 р. Категорія: право власності

Головуючий

1 інстанції Федосенко В. В.

Доповідач - Кірсанова Л.І.

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13 " грудня 2006 р. судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі:

Головуючого -           Карімової Л.В.

Суддів -        Кірсанової Л.І.

Зазулинської Т.П.

при секретарі -                                    Зелінській І.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою споживчого товариства „Житлово- будівельний кооператив „Авантаж"

на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_1 до споживчого товариства „Житлово -будівельний кооператив „Авантаж" про виконання умов договору дольової участі, стягнення неустойки, моральної шкоди та визнання права власності на квартиру,-

встановила:

В листопаді 2005 року позивач звернувся до суду спочатку з позовом про виконання умов договору дольової участі та стягнення неустойки в сумі 92234,41 грн. та моральної шкоди на суму 20000 грн. В липні 2006 року він звернувся ще з позовом про визнання права власності на квартиру вартістю 553164 грн. 26.10. 2006 року він також звернувся з заявою про забезпечення цих позовів, так як на його думку після винесення рішення суду про стягнення вищевказаних коштів виконання рішення суду може бути неможливим у зв"язку з відсутністю у відповідача майна. Просив для забезпечення позову накласти арешт на майно відповідача - незакінчене будівництво багатоповерхового будинку за адресою м. Харків, вул.. Тринклера (район Сумського ринку).

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2006 року заява задоволена та для забезпечення позову накладено арешт на вказане вище майно відповідача незакінчене будівництво багатоквартирного будинку по вул.. Тринклера (район Сумського ринку) м. Харкова в межах заявленого позову на суму 749585 грн. 42 коп.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати, справу направити на розгляд до того ж суду в іншому складі суду. Зазначив, що заява про забезпечення позову розглянута без участі їх представника, який був не повідомлений про час та місце розгляду справи. Вид забезпечення позову, на їх думку, не є спів-мірним із заявленими позивачем вимогами. Позивач не надав доказів, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню , а ухвала суду скасуванню з постановленям нової ухвали про відмову ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з положень ст. 151 ЦПК України відповідно до якої невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Між тим, судова колегія не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, так як він не відповідає обставинам справи та зроблений з порушенням норм процесуального права.

Відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв"язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності.

Заходи забезпечення позову застосовуються у разі достатньо обгрунтованного припущення, що невжиття забезпечення цих заходів може утруднити у подальшому виконання рішення суду.

З заяви позивача про забезпечення позову убачається, що вона не містить обгрунтування необхідності забезпечення саме того виду забезпечення позову, який просив обрати позивач та який вжитий судом (а. с. 45 т.3). Не містять таких доказів і матеріали справи.

Відповідно до ст. 152 ч.3 види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Між тим, позивач не надав доказів, що накладення арешту на незакінчене будівництво багатоповерхового будинку є співмірним вартості заявленого позову.

Також, з пояснень представника відповідача в судовому засіданні апеляційного суду убачається, що у зв"язку з накладенням арешту на багатоповерховий будинок зачіпаються інтереси пайщиків квартир цього будинку. До забезпечення позову суд першої інстанції не перевірив ці обставини. Більш того, матеріали справи не містять відомостей щодо того, кому належить цей багатоповерховий будинок та яка його вартість.

Крім того, в порушення вимог ст. 153 п.7 ЦПК України матеріали справи не містять відомостей про негайне після виконання ухвали надсилання її копії відповідачу, щодо якого вжито заходи забезпечення позову.

Наведене свідчить, що суддею першої інстанції ухвалу постановлено з порушенням норм процесуального права. Тому судова колегія відповідно до вимог п.2 ст. 312 ЦПК України скасовує ухвалу і постановляє нову ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про забезпечення позову в зазначеному позивачем способу.

Керуючись ст. 303, 304, п. 2 ч. 2 ст. 307, п. 2 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України судова колегія, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Споживчого товариства „Житлово -будівельний кооператив „Авантаж" задовольнити часткового.

Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 31 жовтня 2006 року скасувати.

Відмовити ОСОБА_1 в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.