ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2015 року Справа № 29/5005/6896/2011

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Коваль Л.А., Пархоменко Н.В.

при секретарі судового засідання: Сусла Я.Б.

За участі представників сторін:

скаржник ОСОБА_1: фізична особа-підприємець, паспорт НОМЕР_1 від 05.04.07р.;

від скаржника ОСОБА_2: ОСОБА_3, представник, договір про надання правової допомоги б/н від 29.09.14р.;

від кредитора ПАТ "Діамантбанк": Каплунова Ж.В., представник, довіреність № 3 від 08.01.15р.;

від кредитора ПАТ "Райффанзен Банк Аваль": Шипіленко Р.О., представник, довіреність № 410/14 від 21.08.14р.;

від Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області: Бідашко А.В. представник, довіреність № 2175/Гл від 04.03.15р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2

на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі № 29/5005/6896/2011

за заявою Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, с. Дослідне Дніпропетровського району Дніпропетровської області

до боржника Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_2

про визнання банкрутом, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 року у справі № 29/5005/6896/2011 (суддя Полєв Д.М.) у задоволенні заяв гр. ОСОБА_2 від 20.01.2015р., 05.02.2015р. про скасування всіх арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109 відмовлено; у задоволенні заяв гр. ОСОБА_1 від 20.01.2015р., 05.02.2015р. про скасування арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109 відмовлено.

Не погодившись із зазначеною ухвалою, боржник - фізична особа-підприємець ОСОБА_1 та кредитор боржника - ОСОБА_2 звернулися до апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просять скасувати ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 року у справі № 29/5005/6896/2011 та задовольнити заяви гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 відповідно про скасування всіх арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109, а саме:

- автомобіль ВАЗ 2109, к. НОМЕР_2, держ. знак НОМЕР_3;

- ЗИЛ ММЗ, ш. 1926761, номер державної реєстрації НОМЕР_4;

- Транспортний засіб марки ТОYОТА LEND CRUIZER, випуску 2006 року, Номер об'єкта: НОМЕР_5, Номер державної реєстрації: НОМЕР_6;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_8, номер державної реєстрації НОМЕР_7;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_9, номер державної реєстрації НОМЕР_10;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_11, номер державної реєстрації НОМЕР_12;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_13, номер державної реєстрації НОМЕР_15;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_14, номер державної реєстрації НОМЕР_16;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, випуску 1989р., Номер об'єкта: НОМЕР_17, Номер державної реєстрації: НОМЕР_18;

- Автомобіль марки МАН 41414, 2001 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_19, Номер державної реєстрації: НОМЕР_20;

- Автомобіль марки МАН 41464, 2002 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_21, Номер державної реєстрації: НОМЕР_22;

- Автомобіль марки ММЗ 4502, ш. НОМЕР_24, номер державної реєстрації НОМЕР_23;

- Автокран-більше 20Т-С марки ХСМG, моделі Q450K, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_25, номер державної реєстрації: НОМЕР_26;

- Автокран-більше 20Т-С марки ХСМG, моделі Q450К, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_27, Номер державної реєстрації: НОМЕР_28;

- ЗИЛ ММЗ 4502 - самосвал, ш.м НОМЕР_29, номер державної реєстрації НОМЕР_30;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, випуску 1989р., Номер об'єкта: НОМЕР_31, Номер державної реєстрації: НОМЕР_32;

- Автокран-більше 20Т-С, марка КТА-28, номер об'єкта НОМЕР_34, 2007 р.в., номер державної реєстрації НОМЕР_33;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, ш. НОМЕР_35, номер державної реєстрації НОМЕР_36;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_37, Номер державної реєстрації: НОМЕР_42;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_38, Номер державної реєстрації: НОМЕР_43;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_39, Номер державної реєстрації: НОМЕР_44;

- Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2002 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_40, кузов НОМЕР_45, Номер державної реєстрації: НОМЕР_47;

- Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2001 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_41, кузов НОМЕР_46, Номер державної реєстрації: НОМЕР_48;

- Екскаватор гусеничний R-320LС-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_49; Номер державної реєстрації: НОМЕР_50;

- Екскаватор R-200W-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_51; Номер державної реєстрації: НОМЕР_52;

- Екскаватор R-200W-7 ROBEX, випуску 2007 року, номер об'єкта НОМЕР_51, номер державної реєстрації НОМЕР_53;

- Гідравлічний молот Kwanglim моделі SG2100S, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_54;

- Коток вібраційний марки НАММ DV3K, випуску 2004 р., Номер об'єкта: НОМЕР_55; Номер державної реєстрації: НОМЕР_56;

- 3-кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Апеляційні скарги обґрунтовані тим, що при прийнятті оскаржуваної ухвали судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, а висновки суду невідповідають обставинам справи.

Так, скаржники вказують, що відповідно до вимог ст.ст. 23, 26, 47, 48 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" все майно боржника включається до ліквідаційної маси, а визнання боржника банкрутом є підставою для скасування усіх арештів та обмежень з розпорядження майном боржника, в т.ч. і тих, що були накладені слідчим під час розслідування кримінальної справи.

Ухвалами Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 18.02.2014 року апеляційні скарги ФОП ОСОБА_1 та ОСОБА_2 прийнято до провадження, апеляційну скаргу ОСОБА_2 приєднано до спільного розгляду з апеляційною скаргою фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, розгляд скарг призначено у судовому засіданні на 05.03.2015 року.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.03.2015 року продовжено строк розгляду апеляційних скарг на п'ятнадцять днів, розгляд апеляційних скарг відкладено на 19.03.2015р.

У судовому засіданні з розгляду апеляційних скарг оголошувалась перерва з 19.03.2015р. по 20.03.2015р.

ПАТ "Діамантбанк" у відзиві на апеляційні скарги та його представник в судових засіданнях проти задоволення апеляційних скарг заперечує, вважає оскаржувану ухвалу законною та обгрунтованою, прийнятою з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а відповідні апеляційні скарги такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, кредитор вказує, що згідно з вимогами КПК України скасування накладеного арешту на майно здійснюється слідчим, а його дії чи бездіяльність можуть бути оскаржені прокурору чи місцевого суду. Отже, вирішення питання про скасування арешту, накладеного в межах кримінального провадження, не підвідомче господарському суду. Також, ПАТ "Діамантбанк" зазначає, що матеріали справи не містять доказів, які-б свідчили про реєстрацію обтяження майна боржника за постановами слідчого в межах кримінального провадження № 12012040650000109.

З вищенаведених підстав, у судових засіданнях, заперечував проти задоволення апеляційних скарг і представник кредитора боржника - ПАТ "Райффанзен Банк Аваль".

Апеляційним судом було викликано для надання пояснень по справі представників Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області, якими надані до апеляційного суду письмові пояснення на апеляційні скарги, згідно з якими справи про зняття арешту накладеного в межах кримінального провадження не підвідомчі господарським судам, тому оскаржувана ухвала, на думку, Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області є законною та обґрунтованою.

Перевіривши доводи апеляційних скарг та правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставин справи, застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті ним ухвали, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх представників учасників провадження у справі, судова колегія дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 порушено ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 30.05.2011р. в порядку ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.06.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Шевцова Є.В.

20.01.2015р. до господарського суду дніпропетровської області надійшли клопотання гр. ОСОБА_2 та гр. ОСОБА_1 про скасування всіх арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження №12012040650000109.

05.02.2015р. до суду надійшли клопотання гр. ОСОБА_1 та гр. ОСОБА_2 про скасування арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109, а саме:

- автомобіль ВАЗ 2109, к. НОМЕР_2, держ. знак НОМЕР_3;

- ЗИЛ ММЗ, ш. 1926761, номер державної реєстрації НОМЕР_4;

- Транспортний засіб марки ТОYОТА LEND CRUIZER, випуску 2006 року, Номер об'єкта: НОМЕР_5, Номер державної реєстрації: НОМЕР_6;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_8, номер державної реєстрації НОМЕР_7;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_9, номер державної реєстрації НОМЕР_10;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_11, номер державної реєстрації НОМЕР_12;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_13, номер державної реєстрації НОМЕР_15;

- ЗИЛ ММЗ 4502-самосвал, ш. НОМЕР_14, номер державної реєстрації НОМЕР_16;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, випуску 1989р., Номер об'єкта: НОМЕР_17, Номер державної реєстрації: НОМЕР_18;

- Автомобіль марки МАН 41414, 2001 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_19, Номер державної реєстрації: НОМЕР_20;

- Автомобіль марки МАН 41464, 2002 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_21, Номер державної реєстрації: НОМЕР_22;

- Автомобіль марки ММЗ 4502, ш. НОМЕР_24, номер державної реєстрації НОМЕР_23;

- Автокран-більше 20Т-С марки ХСМG, моделі Q450K, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_25, номер державної реєстрації: НОМЕР_26;

- Автокран-більше 20Т-С марки ХСМG, моделі Q450К, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_27, Номер державної реєстрації: НОМЕР_28;

- ЗИЛ ММЗ 4502 - самосвал, ш.м НОМЕР_29, номер державної реєстрації НОМЕР_30;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, випуску 1989р., Номер об'єкта: НОМЕР_31, Номер державної реєстрації: НОМЕР_32;

- Автокран-більше 20Т-С, марка КТА-28, номер об'єкта НОМЕР_34, 2007 р.в., номер державної реєстрації НОМЕР_33;

- Транспортний засіб марки КАМАЗ 5511, ш. НОМЕР_35, номер державної реєстрації НОМЕР_36;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_37, Номер державної реєстрації: НОМЕР_42;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_38, Номер державної реєстрації: НОМЕР_43;

- Автомобіль марки КС 55727-1, 2007 р.в., Номер об'єкта: НОМЕР_39, Номер державної реєстрації: НОМЕР_44;

- Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2002 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_40, кузов НОМЕР_45, Номер державної реєстрації: НОМЕР_47;

- Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2001 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_41, кузов НОМЕР_46, Номер державної реєстрації: НОМЕР_48;

- Екскаватор гусеничний R-320LС-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_49; Номер державної реєстрації: НОМЕР_50;

- Екскаватор R-200W-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_51; Номер державної реєстрації: НОМЕР_52;

- Екскаватор R-200W-7 ROBEX, випуску 2007 року, номер об'єкта НОМЕР_51, номер державної реєстрації НОМЕР_53;

- Гідравлічний молот Kwanglim моделі SG2100S, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_54;

- Коток вібраційний марки НАММ DV3K, випуску 2004 р., Номер об'єкта: НОМЕР_55; Номер державної реєстрації: НОМЕР_56;

- 3-кімнатна квартира, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015 року у справі № 29/5005/6896/2011 у задоволенні заяв гр. ОСОБА_2 від 20.01.2015р., 05.02.2015р. про скасування всіх арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109 відмовлено; у задоволенні заяв гр. ОСОБА_1 від 20.01.2015р., 05.02.2015р. про скасування арештів, накладених на рухоме та нерухоме майно банкрута в межах кримінального провадження № 12012040650000109 відмовлено.

Зазначена ухвала і є предметом апеляційного оскарження.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість ухвали господарського суду від 05.02.2015 року, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує наступне.

Відповідно до статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (надалі - Закон).

Згідно п. 1-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону від 22.12.11р. № 4212-VI, положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють продаж майна в провадженні у справі про банкрутство, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Провадження у даній справі порушено 30.05.2011р., а постанова про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури прийнята 15.06.2011р., тобто до набрання чинності зазначеним Законом.

Таким чином, під час розгляду даної апеляційної скарги мають застосовуватися положення Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 01.07.1992р. № 2344-ХІІ (в редакції від 30.06.1999р. № 784-XIV із змінами та доповненнями).

Як вбачається з матеріалів справи, Постановою заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 05.10.2010р. накладено арешт на автотранспорт, що належить ОСОБА_1, 1982р.н., в межах кримінального провадження № 61102046.

Постановою заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 05.10.2010р. накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, 1982р.н., в межах кримінального провадження № 61102046.

Постановою заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 16.02.2011р. накладено арешт на транспортний засіб: автомобіль "ТОYОТА LEND CRUIZER", НОМЕР_6, що належить ОСОБА_1, 1982р.н., в межах кримінального провадження № 70111005.

Постановою заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 16.02.2011р. накладено арешт на автотранспорт, що належить ОСОБА_1, 1982р.н., в межах кримінального провадження № 70111005.

Постановою заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 16.02.2011р. накладено арешт на нерухоме майно, що належить ОСОБА_1, 1982р.н., в межах кримінального провадження № 70111005.

Зазначені вище арешти були накладені слідчим з метою забезпечення цивільних позовів поданих ДП «Дніпропетровське лісове господарство» та ПАТ "Райффанзен Банк Аваль" по наведених кримінальних справах, порушених у відношенні ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 197-1, ч. 4 ст. 190, ч. 1, 3 ст. 358 КК України.

В подальшому кримінальні справи № 61102046 та № 70111005 об'єднані в одну справу № 70111005, а у зв'язку з прийняттям у 2012р. нового КПК України відомості про кримінальну справу № 70111005 були внесені 19.11.2012р. до ЄДР з присвоєнням кримінальному провадженню № 12012040650000109.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Фізична особа - підприємець, яка перебуває у шлюбі, відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм особистим майном і часткою у праві спільної сумісної власності подружжя, яка належатиме їй при поділі цього майна.

Згідно ч. 2 ст. 128 Господарського кодексу України, громадянин підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями усім своїм майном, на яке відповідно до закону може бути звернено стягнення.

Таким чином, чинне законодавство України не розмежовує майнову відповідальність фізичної особи та фізичної особи-підприємця, тому при вчиненні порушень стягнення може бути звернене зацікавленою особою на все майно фізичної особи-підприємця, незалежно від того, чи використовується це майно для здійснення підприємницької діяльності, чи призначене для задоволення особистих та побутових потреб фізичної особи, що здійснює підприємницьку діяльність.

Також, згідно ч. 8 ст. 47 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", господарський суд має право, за мотивованим клопотанням громадянина-підприємця та інших учасників провадження у справі про банкрутство, виключити із складу ліквідаційної маси майно громадянина-підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України може бути звернено стягнення, якщо майно є неліквідним чи доход від реалізації якого істотно не вплине на задоволення вимог кредиторів. Загальна вартість майна громадянина-підприємця, яка виключається із складу ліквідаційної маси відповідно до положень цієї частини, не може перевищувати дві тисячі гривень.

Частиною 5 ст. 48 Закону, передбачено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання громадянина-підприємця банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється стягнення з громадянина-підприємця за всіма виконавчими документами, за винятком виконавчих документів за вимогами про стягнення аліментів, а також за вимогами про відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян та за вимогами, не пов'язаними із здійсненням такою особою підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 1 ст. 26 Закону, усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

З огляду на вищенаведене, слід дійти висновку, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, з урахуванням виключень встановлених чинним законодавством, які належать йому на праві власності, незалежно від того, чи як фізичній особі, чи як фізичній особі-підприємцю, підлягають включенню до ліквідаційної маси з подальшим використанням для задоволення вимог кредиторів.

Оскільки у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута, то майно банкрута повинно бути вільним від будь-яких обтяжень.

Так, в силу ч. 1 ст. 23 Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника. Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається; вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі обтяження його активів підлягають обов'язковому скасуванню, а усі вимоги до банкрута мають бути заявлені лише в межах справи про банкрутство.

Таким чином, за загальним правилом, зняття заборон та арештів із майна боржника в порядку ст. 23 Закону про банкрутство є безумовним, стосується будь-яких органів і посадових осіб та не потребує подальшого винесення окремих судових рішень, а також сплати додаткових коштів.

Скасування ж господарським судом у справі про банкрутство арештів на майно боржника може мати місце лише у випадку існування реальної перешкоди для реалізації майна банкрута у ліквідаційній процедурі, зокрема пов'язаної з наявністю обтяжень, внесених до Державного реєстру обтяжень рухомого майна та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та ухиленням відповідного обтяжувача від дій щодо виключення таких записів з реєстрів.

Натомість, як вбачається з матеріалів справи, арешти (обтяження) нерухомого та рухомого майна боржника, накладені постановами заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 05.10.2010р. та від 16.02.2011р. до вищенаведених реєстрів не внесені.

Відповідно ж до ч. 1, 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

За ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», в редакції на час винесення слідчим постанов про арешт майна боржника, державна реєстрація обтяжень здійснюється, зокрема на підставі постанови органу досудового слідства про накладення арешту на нерухоме майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяженням є право обтяжувача на рухоме майно боржника або обмеження права боржника чи обтяжувача на рухоме майно, що виникає на підставі закону, договору, рішення суду або з інших дій фізичних і юридичних осіб, з якими закон пов'язує виникнення прав і обов'язків щодо рухомого майна.

Згідно ст. 4 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», обтяження поділяються на публічні та приватні.

Публічним є обтяження рухомого майна, яке виникає відповідно до закону або рішення суду.

Приватні обтяження можуть бути забезпечувальними та іншими договірними.

Забезпечувальним є обтяження, яке встановлюється для забезпечення виконання зобов'язання боржника або третьої особи перед обтяжувачем.

Іншими договірними є приватні обтяження, які не віднесені до забезпечувальних і виникають унаслідок передачі рухомого майна, право власності на яке належить обтяжувачу, у володіння боржнику, або з інших підстав, що обмежують право обтяжувача чи боржника розпоряджатися рухомим майном.

За ч. 1 ст. 5 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», предметом обтяження може бути рухоме майно, не вилучене з цивільного обороту, на яке згідно із законодавством може бути звернене стягнення. Залежно від змісту обтяження предмет обтяження повинен належати боржнику або обтяжувачу на праві власності чи на праві господарського відання. Відносини щодо рухомого майна, яке належить особі на праві господарського відання, регулюються за правилами, встановленими для регулювання відносин щодо рухомого майна, яке належить особі на праві власності.

Згідно ст. 37 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», до публічних обтяжень належать: 1) податкова застава; 2) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішення суду для забезпечення цивільного позову або при порушенні провадження у справі про банкрутство громадянина-підприємця; 3) звернення стягнення на рухоме майно відповідно до рішення суду, винесеного за позовом, який стосується виконання незабезпечених зобов'язань боржника; 5) накладення арешту на рухоме майно на підставі рішень уповноважених органів у випадках, встановлених законом; 6) інші обтяження рухомого майна, які кваліфікуються публічними.

Порядок встановлення і зміст окремих видів публічних обтяжень визначаються законом. Публічне обтяження набирає чинності з моменту його реєстрації в Державному реєстрі.

В силу ст. 39 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», публічне обтяження підлягає реєстрації в порядку, встановленому цим Законом, протягом п'яти днів із дня винесення відповідного рішення, на підставі якого воно виникає. Обов'язок щодо здійснення реєстрації покладається на уповноважений орган або на особу, зазначену в рішенні уповноваженого органу.

Пріоритет публічного обтяження встановлюється з моменту його реєстрації. Зареєстровані публічні обтяження не мають пріоритету над обтяженнями того ж рухомого майна, які були зареєстровані раніше моменту реєстрації публічного обтяження, а також обтяженнями, які мають вищий пріоритет згідно з правилами, встановленими розділом III цього Закону.

Як вже було вище зазначено, обтяження нерухомого та рухомого майна боржника, накладені постановами заступника начальника відділу СВ ГУВС України у Дніпропетровській області від 05.10.2010р. та від 16.02.2011р. про арешт майна боржника, тобто публічні обтяження, у встановленому законодавством України порядку зареєстровані не були. Відтак, в силу вимог вищенаведених норм Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обтяження майна боржника за постановами слідчого органу чинності не набули та не перешкоджають реалізації майна банкрута.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи боржника щодо внесення до бази даних Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Дніпропетровськ та Дніпропетровського району УДАЇ ГУМВС в Дніпропетровській області інформації про арешти автотранспортних засобів боржника на підставі постанови слідчого, що підтверджується листом від 12.03.2014р. № 1419 (а.с. 47-50 Т. 15), оскільки облік рухомого майна боржника як арештованого суперечить вимогам Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» і Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та не перешкоджає як такій реалізації транспортних засобів, що належать боржнику.

Окрім цього, скаржниками не доведено обліку органами ДАЇ транспортних засобів боржника як арештованих саме на час прийняття оскаржуваної ухвали та розгляду скарг апеляційним судом, а до переліку майна наведеного скаржниками у заявах про скасування арештів з майна боржника та в апеляційній скарзі включено майно, яке не обліковується як арештоване згідно листа Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Дніпропетровськ та Дніпропетровського району УДАЇ ГУМВС в Дніпропетровській області від 12.03.2014р. № 1419. Зокрема це стосується наступного майна: Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2002 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_40, кузов НОМЕР_45, Номер державної реєстрації: НОМЕР_47; Автомобіль марки Екскаватор LIEBHERR 922, 2001 р.в., Номер об'єкта: Двигун НОМЕР_41, кузов НОМЕР_46, Номер державної реєстрації: НОМЕР_48; Екскаватор гусеничний R-320LС-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_49; Номер державної реєстрації: НОМЕР_50; Екскаватор R-200W-7 RОВЕХ, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_51; Номер державної реєстрації: НОМЕР_52; Екскаватор R-200W-7 ROBEX, випуску 2007 року, номер об'єкта НОМЕР_51, номер державної реєстрації НОМЕР_53; Гідравлічний молот Kwanglim моделі SG2100S, випуску 2007 року, Номер об'єкта: НОМЕР_54; Коток вібраційний марки НАММ DV3K, випуску 2004 р., Номер об'єкта: НОМЕР_55; Номер державної реєстрації: НОМЕР_56;

Не подано боржником та ліквідатором і доказів звернення до слідчого Головного Управління МВС України в Дніпропетровській області та Центру надання послуг, пов'язаних з використанням транспортних засобів з обслуговування м. Дніпропетровськ та Дніпропетровського району УДАЇ ГУМВС в Дніпропетровській області з приводу скасування арештів на майно, накладених в межах кримінального провадження та внесення відповідних змін до бази даних транспортних засобів, облік яких здійснюють органи ДАЇ, тобто не доведено ухилення зазначених осіб від виконання постанови про визнання боржника банкрутом у даній справі та відповідно необхідності вирішення питання про скасування арештів з майна господарським судом.

Слід, також зазначити, що господарським судом Дніпропетровської області ухвалами від 30.10.2012р. та 15.07.2014р. були скасовані обтяження на майно боржника, які накладені іншими обтяжувачами, однак це не призвело до реєстрації припинення обтяжень в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, реалізації майна банкрута та задоволення вимог кредиторів.

Також, апеляційний суд враховує, що 20 листопада 2012 року набрав чинності Кримінальний процесуальний кодекс України (далі - КПК), прийнятий Верховною Радою України 13 квітня 2012 року, а згідно з п. 9 розділу XI "Перехідні положення" цього Кодексу, запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту їх зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом.

Згідно з частинами 1, 6 статті 126 КПК 1960 року, забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Накладення арешту на вклади зазначених осіб проводиться виключно за рішенням суду.

Накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.

Відповідно до частин 1, 5, 6 статті 234 КПК 1960 року, дії слідчого можуть бути оскаржені прокуророві як безпосередньо, так і через слідчого. Дії слідчого можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії слідчого розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Отже, боржник та ліквідатор не позбавлені права на звернення до слідчого для вирішення питання скасування арештів у відповідності до вимог КПК України, або оскарження бездіяльності слідчого до прокурора чи компетентного суду, яким у даному випадку господарський суд бути не може.

Виходячи з усього вищевикладеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що доводи апеляційних скарг є необґрунтованими, оскаржувана ухвала господарського суду відповідає чинному законодавству, отже підстави передбачені ст. 104 ГПК України для задоволення апеляційних скарг та скасування ухвали господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі № 29/5005/6896/2011 відсутні.

Витрати по оплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг покладаються на скаржників згідно ст.ст. 49, 99 ГПК України.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 43, 49, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі № 29/5005/6896/2011 - залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду господарського суду Дніпропетровської області від 05.02.2015р. у справі № 29/5005/6896/2011 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя Л.А. Коваль

Суддя Н.В. Пархоменко

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2015 року.