ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_____________________________________________________________________________________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" березня 2015 р.Справа № 916/4493/14

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Шевченко В.В.

суддів: Ярош А.І., Петрова М.С.

при секретарі судового засідання: Максіміхіній Ю.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Соломон Т.С. - за дорученням

від відповідача: Колісниченко І.Л. - директор

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі

апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів"

на рішення господарського суду Одеської області

від 20 січня 2015 року

у справі № 916/4493/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адгезівюгпром"

про стягнення 48015 грн.

Склад колегії суддів змінено згідно розпорядження голови Одеського апеляційного господарського суду № 134 від 23.03.2015 року.

ВСТАНОВИЛА:

10.11.2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" (далі позивач, Завод) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Адгезівюгпром" (далі ТОВ, відповідач) про стягнення 48015 грн.

Позов мотивований тим, що відповідач на виконав свої зобов'язання за укладеним між сторонами у справі договором поставки № 2714/01 від 27.01.2014 р. та поставив позивачеві неякісний товар вартістю 45250 грн. без документів, що стосуються якості товару та підлягають переданню разом з товаром.

Листами від 27.05.2014 р. та від 23.09.2014 р. позивач повідомив відповідача про недоліки поставленого товару та просив їх усунути у строки передбачені договором. Але, відповідач недоліки поставленого обладнання в обумовлені договором строки не усунув, у зв'язку з чим повинний повернути позивачеві сплачені грошові кошти за товар неналежної якості у сумі 45250 грн., а також сплатити ще й 905 грн. - штрафу і відшкодувати понесені судові витрати по справі: 1860 грн. - на оплату за проведення обстеження товару та 1827 грн. - на оплату судового збору.

У відзиві ТОВ позовні вимоги Заводу не визнавав та вважав їх безпідставними, посилаючись на те, що ТОВ поставив позивачеві відповідно до умов договору "Таль електрична в/п 10,0т. висота підйому 12м. Т-2501", яку останній прийняв, що підтверджується видатковою накладною № АП0599/1 від 30.01.2014 р., яка підписана обома сторона та скріплена їх печатками без будь-яких зауважень щодо її якості, вартості та кількості. Однак, всупереч умовам договору позивач у строк до 17.03.2014 р. за поставлений товар не розрахувався, посилаючись на те, що дана таль не буде працювати в умовах їх виробництва. В червні 2014 р. відповідач здійснив виїзд на підприємство позивача, але в робочому положенні дану таль не побачив, жодних доказів того, що поставлена таль не може працювати в умовах виробництва Заводу не надав, внаслідок чого відповідачем прийнято рішення обстежити таль та при необхідності провести гарантійні зобов'язання згідно умовам договору. Але, позивач відмовився від даної пропозиції. Крім того, не є належним доказом акт обстеження від 26.08.2014 р. вищезазначеної талі ТОВ „Черномормонтаж", оскільки таке обстеження відбулось за відсутністю представника відповідача, внаслідок чого підстави для задоволення позову - відсутні.

Рішенням господарського суду Одеської області від 20.01.2015 р. (суддя Гут С.Ф.) у задоволені позову - відмовлено.

Рішення суду мотивовано тим, що відповідач поставив позивачеві відповідно до умов договору „Таль електричну в/п 10,0т. висота підйому 12м. Т-2501" на загальну суму 45.250 грн., яку останній прийняв, що підтверджується видатковою накладною № АП0599/1 від 30.01.2014 р., яка підписана обома сторона та скріплена їх печатками, без будь-яких зауважень щодо її якості кількості і якості та оплатив її вартість у повному обсязі в сумі 45.250 грн., що підтверджується платіжними дорученнями: № 21 від 28.01.2014 р. на суму 31675грн., № 102 від 13.03.2014 р. на суму 6787,50грн. та № 108 від 17.03.2014 р. на суму 6787,50 грн., внаслідок чого позивачем не доведено, що відповідачем було поставлено товар на виконання умов договору неналежної якості, у зв'язку з чим підстави для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача на користь позивача 45250 грн. - боргу за товар неналежної якості - відсутні.

Так як, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу є похідними від основних вимог щодо стягнення боргу, які задоволенню не підлягають, то і підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 905 грн. - штрафу також відсутні.

Наданий позивачем акт обстеження Талі електричної від 26.08.2014 р. здійснений ТОВ "ЧОРНОМОРМОНТАЖ" не прийнятий місцевим судом у якості належного доказу того, що товар за договором поставлений відповідачем неналежної якості, так як цей акт складений на замовлення позивача, за відсутністю представника відповідача.

Понесені позивачем судові витрати по справі покладені місцевим судом на позивача на підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення місцевого суду скасувати, оскільки воно не відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, ухвалено з порушеннями норм матеріального права та постановити нове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Скарга мотивована тим, що, по-перше, відповідач на виконання умов укладеного між сторонами у справі договору поставки № 2714/01 від 27.01.2014 р. поставив позивачу неякісний товар вартістю 45250 грн. без документів, що стосуються якості товару та підлягають переданню разом з товаром, що підтверджується актом обстеження від 26.08.2014 р. По-друге, судом не прийнято в якості належного доказу акт обстеження талі від 26.08.2014 р. без будь-яких обґрунтувань цієї відмови. По-третє, лист від 09.10.2014 р. не є належним доказом по справі, оскільки останній не містить ані електронного підпису, ані печатки підприємства, а крім того, умовами договору не передбачено ведення між сторонами переговорів шляхом електронної переписки. Вчетверте, місцевим судом не застосовані приписи ст. 224 ГК України та ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», та як наслідок цього, неправомірно відмовлено у задоволені позовних вимог в частині стягнення 1860 грн. понесених позивачем витрат на оплату за проведення обстеження товару.

До апеляційної скарги скаржником надані додаткові докази, а саме: копія рішення місцевого суду від 20.01.2015 р., копія акту обстеження від 26.08.2014 р., копія договору поставки № 2714/01 від 27.01.2014 р. з додатком до нього та лист від 09.10.2014 р.

Однак, залучати до матеріалів справи вищезазначені додаткові документи є недоцільним та недоречним, оскільки останні вже містяться в матеріалах справи, а дублювання матеріалів справи є неприпустимим.

В судовому засіданні представник скаржника доводи апеляційної скарги підтримав, а також заявив клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових доказів, а саме: копію відповіді ТОВ „Харківський завод підйомно-транспортного устаткування" від 18.03.2015 р., копію листа відповідача № 7 від 17.02.2015 р., копію квитанції про сплату послуг ДП „Укрпошта" про відправлення листа, копію опису вкладення до цінного листа № 6501206611937 від 17.02.2015 р., копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 6501206611937.

Оскільки заявник нічим не обґрунтував неможливість подання названих доказів суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, то колегія суддів, відповідно до вимог ч. 1 ст. 101 ГПК України, не знаходить підстав для задоволення зазначеного клопотання про залучення до матеріалів справи вказаних додаткових доказів.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

В судовому засіданні представник позивача просив суд рішення суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга необґрунтована та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи і правильно встановлено судом першої 27.01.2014р. між сторонами у справі укладено договір поставки № 2714/01 (далі договір) за умовами якого відповідач зобов'язався передати у власність позивача обладнання для переміщення вантажу, ремонтні матеріали, інструмент слюсарно-монтажний (далі - товар), а останній прийняти товар та оплатити його вартість на умовах даного договору, за найменуванням та в кількості, вказаному у специфікаціях-додатках, які є невід'ємною частиною договору.

Згідно п. 12.1. договору останній набуває чинності з моменту його підписання та діє до 31.12.2014 р., а в частині розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Відповідно до п. 2.1. договору, ціни на товар, загальна вартість, кількість товару визначається сторонами в специфікаціях додатках, після узгодження їх між позивачем та відповідачем. Ціни визначаються на умовах поставки - склад позивача (доставка за рахунок позивача).

У п. 4.2. договору сторони передбачили, що одночасно з товаром відповідач передає позивачеві наступні документи: рахунок-фактуру; сертифікат якості підприємства - виробника або паспорт виробу; податкову накладну; видаткову накладну. Датою передачі товару вважається дата підписання сторонами видаткової накладної та (або) акт приймання-передачі товару.

Згідно п. 5 договору позивач проводить оплату на поточний рахунок відповідача згідно рахунку-фактури та специфікаціям - додаткам до даного договору, які є невід'ємною частиною договору. Умови та порядок оплати зазначаються в специфікаціях до даного договору.

Відповідно до додатку № 1 до договору (специфікації № 1 від 27.01.2014 р.) товаром є Таль електрична вантажопідйомністю 10 тонн, загальною вартістю 45.250 грн.

У п. 3 специфікації сторонами визначений порядок розрахунків: передоплата 70% на протязі 5 банківських днів, після підписання сторонами специфікації. Доплата у розмірі 30% проводиться на протязі 10 банківських днів, після відвантаження Товару на склад Покупця.

Як вбачається з матеріалів справи на виконання умов договору позивач перерахував відповідачеві передоплату у сумі 31.675грн. (70% від вартості товару), що підтверджується платіжним дорученням № 21 від 28.01.2014 р.

30.01.2014 р. відповідач на виконання умов договору поставив позивачеві товар, а саме: Таль електричну вантажопідйомністю 10 тонн, Н-12м, Т-2501, загальною вартістю 45.250 грн., що підтверджується видатковою накладною № АП0599/1 від 30.01.2014 р., яка підписана обома сторонами та скріплена їх печатками. При цьому, позивач прийняв названий товар без будь-яких зауважень щодо його якості, вартості та кількості.

13.03.2014 р. та 17.03.2014 р. позивач оплатив решту частину отриманого товару та 13.03.2014 р. сплатив відповідачеві 6787 грн. 50 коп. та 17.03.2014 р. - 6787 грн. 50 коп., що підтверджується платіжними дорученнями № 102 від 13.03.2014 р. на суму 6787 грн. 50 коп. та № 108 від 17.03.2014 р. на суму 6787 грн. 50 коп.

Вищенаведене повністю спростовує доводи позивача про те, що відповідачем йому було поставлене неякісне обладнання.

Крім того, згідно п. 6.1.2 договору, відповідач зобов'язаний за свій рахунок, замінити товар неналежної якості на протязі 30 днів від дати одержання повідомлення про виявлення товару неналежної якості, якщо неможливий його гарантійних ремонт.

Пунктом 6.2.3. договору передбачено, що при виявленні недопоставки товару, що надійшов, або Товару неналежної якості позивач зобов'язаний повідомити про це відповідача у письмовому вигляді на протязі 10 днів з дня встановлення недопоставлення товару або Товару неналежної якості.

Листом від 27.05.2014 р. позивач повідомив відповідача про недоліки поставленого товару та просив їх усунути у строки передбачені договором.

Листом від 19.08.2014 р. відповідач просив у позивача провести відправку товару (Талі), в отриманому комплекті та документації, для проведення гарантійного обслуговування.

Листом від 23.09.2014р. позивач повторно повідомив відповідача про недоліки поставленого товару та просив їх усунути у строк до 03.10.2014 р. Цей лист отримано відповідачем - 23.09.2014 р., що вбачається з підпису представника останнього на зворотній стороні цього листа - п. Колєсніченко І.Л.

Листом від 09.10.2014 р. відповідач повідомив позивача, що він на прохання останнього готовий до 15.10.2014 р. забрати своїм транспортом (після підписання акту приймання-передачі) Таль електр. Т-2501 10т., яка була придбана за договором, для усунення імовірних дефектів або заміни на інший тельфер, згідно п. 6.1.2. даного договору.

Посилання скаржника на те, що вищезазначений лист не є належним доказом по справі, так як відповідачем не надано доказів отримання зазначеного листа позивачем та не містить цей лист ані підпису, ані печатки відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки, повністю спростовуються матеріалами справи, зокрема, змістом листа, на якому містяться й підпис, й відбиток печатки відповідача, а, крім того, умовами договору не передбачено обов'язковість ведення переписки саме шляхом направлення листів з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, внаслідок чого протилежні твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що відповідач порушив умови договору і замість нової як передбачено договором, поставив Таль електричну вантажопідйомністю 5 тонн, яка уже була в користуванні, що підтверджується актом обстеження Талі електричної спеціалістами ТОВ "ЧОРНОМОРМОНТАЖ" від 26.08.2014 р.

Однак, з такими доводами позивача правомірно не погодився суд першої інстанції з огляду на наступне.

Згідно ст. 674 ЦК України відповідність товару вимогам законодавства підтверджується способом та в порядку, встановленими законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України від 12.09.1991 р. "Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР" до прийняття відповідних актів законодавства України на території республіки застосовуються акти законодавства Союзу РСР з питань, не врегульованих законодавством України, за умови, що вони не суперечать Конституції та законам України.

Листом № 91-22/389 від 17.11.2006 р. Мінекономіки України передбачено що до спірних правовідносин щодо якості товару потрібно застосувати Інструкцію про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення та товарів народного споживання по якості № П-7, що затверджена постановою Держарбітражу СРСР від 25.04.1966 р. (далі Інструкція).

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що акт від 08.08.2014 р. не є належним та допустимим доказом по справі, оскільки останній складений позивачем з порушенням пунктів 6, 16-18, 20 Інструкції взагалі без виклику та повідомлення продавця (виробника), що є обов'язковим. Крім того, при нез'явленні представника виробника (відправника) за викликом одержувача (покупця) у встановлений термін, перевірка якості продукції робиться представником відповідної галузевої інспекції за якістю продукції, а перевірка якості товарів - експертом бюро товарних експертиз або представником відповідної інспекції за якістю.

За відсутності відповідної інспекції за якістю або бюро товарних експертиз в місці знаходження одержувача (покупця), при відмові їх виділити представника або нез'явленню його за викликом одержувача (покупця) перевірка робиться: за участю компетентного представника іншого підприємства (організації), виділеного керівником або заступником керівника цього підприємства (організації), або; за участю компетентного представника громадськості підприємства-одержувача, призначеного керівником підприємства з числа осіб, затверджених рішенням фабричного, заводського або місцевого комітету профспілки цього підприємства, або; односторонньо підприємством-одержувачем, якщо виконавець (відправника) дав згоду на одностороннє приймання продукції.

За результатами приймання продукції за якістю і комплектності за участю представників, вказаних в пунктах 19, 20 Інструкції, складається акт про фактичну якість і комплектність отриманої продукції. Акт має бути складений в день закінчення приймання продукції за якістю і комплектністю.

В акті повинно бути, зокрема, вказано: найменування одержувача продукції і його адреса; номер і дата акта, місце приймання продукції, час початку і закінчення приймання продукції; у випадках, коли приймання продукції за участю представників, вказаних в пунктах 19 і 20 Інструкції, здійснено з порушенням встановлених термінів приймання, в акті мають бути вказані причини затримки приймання, час їх виникнення і усунення; прізвища, ініціали людей, що брали участь в прийманні продукції за якістю і в складанні акта, місце їх роботи, займані ними посади, дата і номер документа про повноваження представника на участь в перевірці продукції за якістю і комплектністю, а також вказівка про те, що ці особи ознайомлені з правилами приймання продукції за якістю; найменування і адреси виробника (відправника) і постачальника; дата і номер телефонограми або телеграми про виклик представника виробника (відправника) або відмітка про те, що виклик виробника (відправника) Основними і Особливими умовами постачання, іншими обов'язковими правилами або договором не передбачений; номери і дати договору на постачання продукції, рахунку-фактури транспортної накладної (коносамента) і документа, що засвідчує якість продукції; дата прибуття продукції на станцію (пристань, порт) призначення, час видачі вантажу органом транспорту, час розкриття вагону, контейнера, автофургона і інші опломбованих транспортних засобів, час доставки продукції на склад одержувача; тощо.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов до правильного висновку про те, що акт від 08.08.2014 року, яким позивач обґрунтував свої вимоги, не містить в собі необхідних реквізитів, складений з порушенням строків та без участі осіб, передбачених Інструкцією, а тому не є належним і допустимим доказом у справі, у зв'язку з чим підставне визнав недоведеним позивачем факт поставки йому неякісної талі за договором, і, як наслідок цього, правомірно залишив заявлені позовні вимоги Заводу без задоволення, у зв'язку з чим протилежні твердження скаржника не можуть бути прийняті до уваги.

Крім того, слід звернути увагу на те, що правові наслідки передання товару неналежної якості, встановлені ст. 678 ЦК не тотожні наслідкам порушення умов якості за договором поставки, встановленими ГК. Так, згідно положень ст. 269 ГК України постачальник (виробник) зобов'язаний за свій рахунок усунути дефекти виробу, виявлені протягом гарантійного строку, або замінити товари, якщо не доведе, що дефекти виникли внаслідок порушення покупцем (споживачем) правил експлуатації або зберігання виробу. У разі усунення дефектів у виробі, на який встановлено гарантійний строк експлуатації, цей строк продовжується на час, протягом якого він не використовувався через дефект, а при заміні виробу гарантійний строк обчислюється заново від дня заміни. У разі поставки товарів неналежної якості покупець (одержувач) має право стягнути з виготовлювача (постачальника) штраф у розмірі, передбаченому статтею 231 цього Кодексу, якщо інший розмір не передбачено законом або договором.

Таким чином, ст. 269 ГК на відміну від ст. 678 ЦК не передбачає можливості відмови від договору та повернення оплаченої за товар грошової суми, у разі істотного порушення вимог щодо якості, тому у разі виявлення недоліків протягом гарантійного строку покупець за договором поставки не отримує прав, передбачених ст. 678 ЦК України, зокрема, права на відмову від договору та повернення коштів, оскільки ч. 2 ст. 712 ЦК України надає всім положенням ст. ст. 655-697 ЦК України диспозитивного значення, якщо йдеться про їх застосування до зобов'язань поставки. Відтак, переважному застосуванню до зобов'язань поставки підлягають положення ст. ст. 264 - 271 ГК України, а положення ст. ст. 655 - 697 ЦК України підлягають застосуванню, якщо інше не передбачено законами, що формулюють спеціальні правила щодо поставки.

Сукупність вищенаведеного однозначно свідчить про те, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, недоведеними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства та матеріалам справи, а тому задоволені бути не можуть.

Так як, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача штрафу є похідними від основних вимог щодо стягнення боргу, які задоволенню не підлягають, то і підстави для стягнення з відповідача на користь позивача 905 грн. - штрафу також відсутні.

Відповідно до вимог ст. ст. 44, 49 ГПК України при відмові у позові понесені судові витрати покладаються на позивача, тому саме останній і повинний нести судові витрати на сплату судового збору за подання позову, а також за проведення обстеження талі електричної в сумі 1860 грн.

При викладених обставинах колегія суддів вважає, що рішення місцевого суду прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а підстави, передбачені ст. 104 ГПК України, для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 99, 101- 105 ГПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 20.01.2015 року у справі № 916/4493/14 - залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський завод залізобетонних виробів" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 25.03.2015 року.

Головуючий суддя: Шевченко В.В.

Судді: Петров М.С.

Ярош А.І.