ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 березня 2015 року о 12 год. 36 хв.Справа № 808/9630/14 м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Семененко М.О.

за участю секретаря судового засідання Федорук І.В.

за участю представників:

позивача - Гончаренко Н.А.,

відповідача - Прокоф’єва С.А.,

третьої особи - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат»

до Запорізької митниці Міндоходів

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління

Державної казначейської служби України у Запорізькій області

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

26 грудня 2014 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат» (далі - позивач) до Запорізької митниці Міндоходів (далі - відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області, в якому позивач, з урахуванням уточнень, просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів в розмірі 86554,60 грн.;

- зобов'язати відповідача в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення публічному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226) з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 86554,60 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі №0870/12286/12, яка набрала законної сили, скасовано рішення Запорізької митниці про коригування митної вартості товару №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012 р., яким позивача зобов'язано сплатити кошти в розмірі більшому, ніж визначено декларантом за вантажно-митною декларацією №112030000/2012/019356 від 30.08.2012 р. на 86554,60 грн. Позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, сплачених при митному оформленні товару за вантажно-митною декларацією №112030000/2012/019356 від 30.08.2012 р., разом з тим, відповідачем було протиправно відмовлено в наданні висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти позовних вимог заперечує. В обґрунтування заперечень посилається на те, що вищезгаданою постановою Запорізького окружного адміністративного суду не приймалось рішення по зобов'язання відповідача повернути надмірно сплачені митні платежі чи визначити митну вартість за методом, заявленим декларантом (метод №1), а отже відсутні підстави для надання висновку про повернення надмірно сплачених митних платежів. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явися, подав до суду клопотання про розгляд справи без його участі та письмові пояснення, в яких зазначив, що від Запорізької митниці Міндоходів до ГУ ДКСУ у Запорізькій області не надходив висновок про повернення позивачу надміру сплачених при митному оформленні товару митних платежів в розмірі 86554,60 грн., а тому у казначейства на даний час відсутні підстави для перерахування коштів.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв'язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до умов договору поставки №ПП 1323/69-11073 від 08.02.2011 укладеного між позивачем та фірмою «Steuermann Investition und Handrlsgesellshaft mbh» (Австрія) та інвойсу №264 RR IM/005/005 від 13.08.2012 позивачу поставлено 1804,800 тон коксу нафтовго зеленого не кальцинованого за ціною 238 доларів США/т., на умовах СРТ Запоріжжя, виробництва фірми «Rompetrol Rafinare Sa» (Румунія).

При митному оформлені зазначеного товару, до Запорізької митниці товариством була подана ВМД №112050000/2012/018877 від 22.08.2012 для митного оформлення вантажу у режимі імпорт. Митна вартість товару була визначена декларантом відповідно до ст.58 Митного кодексу України в розмірі відповідно до ціни угоди. Рішенням №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012 Запорізька митниця визначила митну вартість товару за наявною у митниці інформації щодо ідентичних товарів (метод 2а) за ціною 268 доларів США за тону.

У зв'язку з застосуванням митним органом методу за ціною договору щодо ідентичних товарів, позивачем, в порівнянні з заявленою митною вартістю, надмірно сплачено митні платежі в розмірі 86554,60 грн., що не заперечується представником відповідача.

Позивачем в судовому порядку оскаржено рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі №0870/12286/12 частково задоволено позовні вимоги ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» до Запорізької митниці, Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про скасування рішення та стягнення фінансової гарантії, скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012.

14 жовтня 2014 року ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу Запорізької митниці по справі №0870/12286/12 залишено без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. - без змін.

Таким чином, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі №0870/12286/12 набрала законної сили 14.10.2014 р.

14.11.2014 р. позивач звернувся з заявою №14/4190 до Запорізькою митниці про повернення надмірно сплачених до бюджету коштів. Листом Запорізької митниці від 01.12.2014 р. №5855/24/08-70-52-04, позивачу відмовлено у поверненні надмірно сплачених коштів, оскільки, на думку митного органу, постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі №0870/12286/12 не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку повернення платниками податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, затвердженого наказом Державної митної служби України від 20.07.2007 №618.

Позивач, не погодившись з діями відповідача, звернувся з позовом до суду.

Суд зазначає, що згідно пп.14.1.115 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до ч.1 ст.301 Митного кодексу України повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється відповідно до Бюджетного та Податкового кодексів України. Згідно ч.3 ст.301 Митного кодексу України помилково та/або надміру зараховані до державного бюджету суми митних платежів повертаються з державного бюджету в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Суд зазначає, що наказом Державної митної служби України №618 від 20.07.2007 затверджено Порядок повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами (далі - Порядок №618), який визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264, частині четвертій статті 284 Митного кодексу України та в міжнародних договорах України.

Відповідно до п.1 розділу ІІІ Порядку №618 для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою. Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

У заяві зазначаються причини повернення коштів, реквізити банку, найменування та код за ЄДРПОУ платника податків - юридичної особи, або прізвище, ім'я та по батькові, реєстраційний номер облікової картки платника податків, або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті) та напрям перерахування коштів:

а) для повернення платнику податків - на поточний рахунок платника податків в установі банку;

б) для подальших розрахунків як передоплата або грошова застава;

в) для повернення фізичній особі в готівковій формі, якщо такі кошти вносилися готівкою;

г) для погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на митні органи, незалежно від виду бюджету.

До заяви додаються, аркуші з позначенням "3/8" комплектів бланків митних декларацій форм МД-2 і МД-3 і доповнення (у разі їх оформлення) або другий аркуш оформленої посадовою особою митного органу уніфікованої митної квитанції МД-1, за якою помилково та/або надмірно сплачено митні та інші платежі; документи, що підтверджують суму помилково та/або надмірно сплачених митних та інших платежів; документи, що підтверджують право на перенесення граничних строків для подання заяв про повернення надмірно сплачених митних та інших платежів, у випадках, передбачених в абзацах третьому - восьмому цього пункту.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до Відділу для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

При розгляді справи встановлено, що сума надмірно сплачених позивачем платежів в розмірі 86554,60 грн. склалася з різниці між заявленою ПАТ «Запорізький абразивний комбінат» митної вартості імпортованого товару та сумою митної вартості товару, визначеної митним органом рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012.

Разом з тим, суд зазначає, що оскільки рішенням суду, яке набрало законної сили, скасовано рішення про коригування митної вартості товару №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012, яким позивачу збільшено суму митних платежів, то відповідно скасована підстава для сплати позивачем грошових коштів визначених митним органом в розмірі 86554,60 грн.

Відтак, посилання митного органу на те, що постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 16.04.2013 р. по справі №0870/12286/12 не є підставою для повернення надмірно сплачених митних платежів відповідно до Порядку №618, безпідставне.

Щодо посилань представника митного органу на те, що скасування рішення митного органу №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012, яким визначено митну вартість імпортованого позивачем товару за методом за ціною договору щодо ідентичних товарів, не свідчить про застосування митної вартості товару заявленою декларантом, суд зазначає наступне.

При розгляді Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом апеляційної скарги Запорізької митниці по справі №0870/12286/12, судом зроблено висновок про те, що митним органом не доведено встановлення обставин (розбіжностей), які згідно ч.3 ст.53 Митного кодексу України були підставою для вимагання відповідачем додаткових документів у Товариства.

Крім того, суд зазначає, що підставою для сплати позивачем грошових коштів в розмірі 86554,60 грн. стало саме рішення Запорізької митниці №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012, а оскільки рішення №112050000/2012/000567/1 від 29.08.2012 скасовано, то кошти в розмірі 86554,60 грн. є безпідставно сплаченими незалежно від того, чи визначить митний орган митну вартість імпортованого позивачем товару за методом №1, чи ні, а прийняття митним органом рішення про визначення митної вартості товару може бути лише підставою для сплати коштів вже в новому розмірі.

Крім іншого, суд звертає увагу, що відповідно до Порядку № 618 для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Таким чином, митний орган мав можливість самостійно перевірити суму заявленої до відшкодування надмірної сплати митних платежів, та встановити наявність чи відсутність підстав для їх повернення.

Стосовно посилань представника відповідача на те, що у разі зобов'язання митного органу направити висновок про повернення надмірно сплачених платежів в розмірі 86554,60 грн. суд перебере на себе функції митного органу та фактично визначить митну вартість товару, суд зазначає наступне.

При розгляді справи з пояснень представника відповідача встановлено, що чинним законодавством не врегульовано порядок повернення сплачених митних платежів при скасуванні рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.27 Митного кодексу України, якщо задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність органів доходів і зборів або їх посадових осіб пов'язане з виплатою грошових сум, їх виплата здійснюється за рахунок державного бюджету органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, на підставі рішення суду, органу чи посадової особи щодо задоволення скарги повністю або частково в порядку, визначеному законом.

Згідно з ч.1 ст.301 Митного кодексу України, повернення помилково та/або надміру сплачених сум митних платежів здійснюється в силу вимог Бюджетного та Податкового кодексів України.

Підпунктом 5 пункту 9 Розділу VI «Прикінцеві і перехідні положення» Бюджетного кодексу України передбачено, що списання коштів з бюджету за рішенням суду щодо повернення платнику податків надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться у межах надмірно та/або помилково сплачених ним до бюджету коштів.

Частиною 5 ст.124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України. Згідно з ч.1 ст.255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Суд зазначає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов.

Відповідно до ч.2 ст.8 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Враховуючи судову практику розгляду справ Європейським Судом з прав людини, суд зазначає, що стаття 6 §1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, учасницею якої є Україна, захищає право кожного на подання позову або скарги, які пов'язані з його громадянськими правами та обов'язками, до суду, таким чином, це означає "право на суд". Однак, вказане право є ілюзорним, якщо правова система Високих Договірних Сторін допускає, щоб кінцеве обов'язкове до виконання рішення суду залишалось не виконаним та не усувало наслідків нанесеної одній із сторін шкоди.

Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошував, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов'язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні.

Отже, скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару, без відшкодування декларанту матеріальної шкоди завданої таким рішенням не відновлює порушених прав позивача. Крім того, суд зазначає, що кошти, які позивач просить повернути, фактично є власністю позивача, а не коштами, які позивач повинен отримати від держави в якості дотації, допомоги чи іншої виплати, та лише у зв'язку з відсутністю відповідного механізму у законодавстві, позивач не може реалізувати своє право на повернення цих коштів. Розмір надмірно сплачених коштів, зазначений позивачем у позові, відповідачем не заперечується.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Отже, з огляду на встановлення необґрунтованості та протиправності рішення відповідача про коригування митної вартості товару, надміру сплачені декларантом при митному оформленні товару кошти підлягають поверненню, оскільки це є способом відновлення прав позивача у випадку скасування рішення митного органу про визначення митної вартості товару.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат».

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-12, 14, 71, 86, 158-163, 254 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат» до Запорізької митниці Міндоходів, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Запорізької митниці Міндоходів щодо ненадання до Головного управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів в розмірі 86554,60 грн.

Зобов'язати Запорізьку митницю Міндоходів в установленому законодавством порядку скласти та направити Головному управлінню Державної казначейської служби України у Запорізькій області висновок про повернення публічному акціонерному товариству «Запорізький абразивний комбінат» (код ЄДРПОУ 00222226) з Державного бюджету України надмірно сплачених митних платежів в сумі 86554,60 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь публічного акціонерного товариства «Запорізькій абразивний комбінат» судовий збір в розмірі 255,78 грн. (двісті п'ятдесят п'ять гривень 78 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя М.О. Семененко