Справа № 2-А-5/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

16 лютого 2009 року                                                                                                                  м. Чернігів

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова

в складі:  Головуючого - судді                     Деркача О.Г.                                                          

                              секретарі                          Лящинської М.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради Приходько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, зобов'язання здійснювати виплати, -

Встановив:

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, просить стягнути з відповідача різницю недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі 6092 грн. 21 коп. за період з травня 2007 року по вересень 2008 року; зобов'язати відповідача здійснювати виплати у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

 Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона являється матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, всупереч вказаним нормам закону та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, допомога виплачена відповідачем не в повному обсязі. У зв'язку з чим, позивач вважає дії відповідача щодо невірного нарахування та виплати допомоги такими, що порушують її конституційні права на гарантовані державою матеріальну підтримку материнства і соціальний захист.

У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала, просила відмовити у задоволенні позову, надала письмові заперечення (а.с. 20-21).

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України.

Як встановлено в судовому засіданні і не оспорюється сторонами, позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 10), та у відповідності до статті  42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Згідно до статті 43  Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18.01.1991 року № 2240-ІІІ допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.01.2007 року № 32 «Питання виплати застрахованим особам допомоги  при народженні дитини  та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку», допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 1 січня призначається, а в ІІ-VI кварталах і виплачується органами праці та соціального захисту населення за місцем проживання застрахованих осіб.

Розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначений ч.1 ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (в редакції, яка діяла до 01.01.2008 року), відповідно до якої допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом встановлено, що позивач з 2007 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як застрахована особа. В 2007 році допомога призначалася відповідно до Порядку призначення і виплати допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку особам, застрахованим в системі загальнообов'язкового  державного соціального страхування, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13,  зокрема пунктом 9  допомога призначається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 23% зазначеного прожиткового мінімуму.  

Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» від 19.12.2006 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетом у таких розмірах: абзацом 3 ч.2 ст.56 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку складає розмір, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб,  та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішенням Конституційного суду України у справі за конституційним поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, частини другої статті 56, частини другої статті 62, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 101, 103, 111 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" (справа про соціальні гарантії громадян) від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Відповідно до частини 2 статті 73 Закону України "Про Конституційний Суд України», якщо акти або їх окремі положення визнаються такими, що не відповідають Конституції України (неконституційними), вони оголошуються нечинними і втрачають чинність від дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

У статті 74 зазначеного Закону передбачено, що Конституційний Суд України може вказати на преюдиціальність свого рішення при розгляді судами загальної юрисдикції позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок дії неконституційного акта.

Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, які визнані неконституційними, і що передбачено у самому рішенні.

Положення абзацу третього частини другої статті 56 та пункту 14 статті 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня прийняття Конституційним Судом України відповідного рішення, тобто з 09.07.2007 року.

Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, Закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Суд приходить до висновку, що постанова Кабінету Міністрів України від 11.01.2007 року № 13 «Деякі питання призначення та виплати допомоги сім'ям з дітьми» є підзаконним нормативно-правовим актом, а у разі виникнення колізії між її нормами та нормами Закону, застосуванню підлягають положення Закону.

Прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років на 2007 рік визначений в статті 62 Законом України "Про Державний бюджет України на 2007 р." та становив: з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.

Разом з тим, судом встановлено, що позивачці за листопад 2007 року була нарахована до виплати  допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку 14 листопада 2007 року, що підтверджено відповідною письмовою інформацією (а.с.12), тобто, на час звернення до суду (05.11.2008) сплинув, визначений ст. 99 КАС України, річний строк звернення до суду за захистом своїх прав за увесь період по жовтень 2007 року включно і на підставі ст. 100 КАС України, суд відмовляє у задоволенні адміністративного позову в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові і забов»язання останнього нарахувати і виплатити різницю недоотриманої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період по жовтень 2007 рік включно, оскільки на цьому наполягає представник відповідача, а необізнаність, суд не визнає поважною причиною пропущення строку звернення до суду. За таких обставин, суд знаходить неправомірною відмову Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові в частині нарахування, призначення та виплаті позивачу тільки в листопаді, грудні 2007 року грошової допомоги у розмірі, визначеному ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" та відповідно до розмірів прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, затвердженого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Загальний розмір виплати допомоги на дитину, який підлягав виплаті позивачу за листопад, грудень 2007 року, виходячи із розміру прожиткового мінімуму на дитину віком до шести років, що мав місце у вказаний період (з 01.10.2007 року 470 грн.) становить 940 грн. Беручи до уваги, що відповідачем у вказаний період здійснено виплату вказаної допомоги у розмірі 284 грн. 15 коп. (а.с. 11), з відповідача на користь ОСОБА_1 слід стягнути недоплачену грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за листопад,  грудень 2007 року у розмірі 655 грн. 85 коп.

Крім того, суд відмовляє позивачу у задоволенні вимог про стягнення з відповідача різниці недоотриманої допомоги за період з 01.01.2008 року по вересень 2008 року, оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-VI було внесено зміни до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині встановлення розміру вказаної допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-пр/2008 не визначені такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 23 розділу ІІ Закону  України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».

Щодо вимог позивача про зобов'язання відповідача здійснювати виплати у відповідності до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного  судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист  порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

Згідно ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Керуючись ст.ст.3, 17, 69-71, 94, 99, 102, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року, № 2811-ХІІ із змінами та доповненнями, Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.2001 року, Конституцією України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008, суд,

П о с т а н о в и в:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку зобов'язання здійснювати виплати - задовольнити частково.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради на користь ОСОБА_1 різницю недоотриманої в листопаді, грудні 2007 року допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі 655 грн. 85 коп.

Судові витрати в сумі 06 грн. 56 коп. відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок Державного Бюджету України.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

            Повний текст постанови виготовлено 20.02.2009 року.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                                                 О.Г.Деркач