Справа № 2-А-7/09

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

17 лютого 2009 року                                                                                                                   м. Чернігів

Новозаводський  районний суд  міста Чернігова

в складі:  Головуючого - судді                     Деркача О.Г.                                                          

                               при секретарі                 Лящинської М.В.

за участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради Хмеленовської Н.М.,  Приходько І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

В с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, просить визнати дії неправомірними по призначенню, нарахуванню та виплаті суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі по 130 грн. за період лютий - вересень 2008 року; зобов'язати відповідача призначити відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», щомісячно з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років; стягнути недоотриману суму допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року у розмірі 3322 грн. 21 коп.; стягнути моральну шкоду в розмірі 2000 грн.

Заявлені вимоги позивач обґрунтовує тим, що вона являється матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та, у відповідності до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», має право на отримання щомісячної грошової допомоги по догляду за дитиною до трьох років у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Однак, всупереч вказаним нормам закону та Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року, допомога виплачена відповідачем не в повному обсязі. Позивач також зазначає, що такими діями відповідача спричинено моральну шкоду, оскільки принижено її честь та гідність, як жінки та матері. Розмір моральної шкоди оцінює в 2000 грн.

У судовому засіданні позивачка позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити повністю в зв'язку з його безпідставністю відповідно до письмових пояснень (а.с.19-20).

Вислухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до положень ч.1 ст.1 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими Законами України.

Як встановлено в судовому засіданні і не оспорюється сторонами, позивач є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.7) та у відповідності до ст. 13 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» № 2811-ХІІ (надалі Закон № 2811-ХІІ) має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі встановленому законом.

Згідно ч.1 ст. 15 вищевказаного Закону № 2811-ХІІ, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 2008 року перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, як незастрахована особа. Починаючи з 01.01.2008 року позивач отримувала вищезазначену допомогу у розмірі, що обчислюється відповідно до статті 56 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік".

Суд відмовляє позивачу у задоволенні вимоги про визнання дій Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради неправомірними по призначенню, нарахуванню та виплаті суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі по 130 грн. за період лютий - вересень 2008 року; стягнення недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з лютого 2008 року по вересень 2008 року у розмірі 3322 грн. 21 коп., оскільки Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 року № 107-VI було внесено зміни до ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в частині встановлення розміру вказаної допомоги.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-пр/2008 не визначені такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 23 розділу ІІ Закону  України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».

Більш того, ч.1 ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», в редакції від 28.12.2007 року визначений розмір зазначеної допомоги. Позивач з приводу проведення перерахунку допомоги за період з 01.01.2008 року по листопад 2008 року з відповідними документами до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м.Чернігові ради не звертався.

Щодо вимог позивача про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради призначити відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, згідно Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік», щомісячно з наступним перерахунком у разі підвищення прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років, суд зазначає наступне.

Відповідно до приписів ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного  судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів  юридичних осіб  у  сфері  публічно-правових  відносин  від  порушень  з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування,  їхніх посадових  і службових осіб,  інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій  на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Також, право звернення до адміністративного суду визначено ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України, у відповідності до вимог якої до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи  чи  інтереси у сфері публічно-правових відносин.

Отже, необхідною умовою для звернення особи до суду з адміністративним позовом є обов'язкова наявність порушення прав, свобод чи інтересів цієї особи у сфері публічно-правових відносин. Якщо за результатами розгляду справи факту такого порушення не встановлено, у адміністративного суду немає правових підстав для задоволення позову.

При цьому суд зазначає, що оскільки правовою підставою для звернення до адміністративного суду є захист  порушених прав, свобод чи інтересів, то право на позов у особи виникає лише після порушення відповідачем її права, тобто захисту підлягає порушене право, а не те, яке може бути порушене в майбутньому і щодо якого невідомо, буде воно порушено чи ні.

За таких обставин, не підлягають задоволенню позовні вимоги і в частині стягнення моральної шкоди.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, позовні вимоги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.3, 11, 17, 69-71,  99, 100, 158-163, 167, 185, 186 КАС України, Законом України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.1992 року, № 2811-ХІІ із змінами та доповненнями, Конституцією України, Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007, Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 № 10-пр/2008, суд,

П о с т а н о в и в:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради про стягнення заборгованості по невиплаченій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відмовити повністю.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Новозаводський районний суд міста Чернігова, шляхом подання заяви про апеляційне оскарження постанови, протягом десяти днів з дня виготовлення постанови в повному обсязі та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів, після подання заяви про апеляційне оскарження постанови.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.

            Повний текст постанови виготовлено 21.02.2009 року.

Суддя Новозаводського

районного суду м. Чернігова                                                                                                   О.Г.Деркач