СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 січня 2009 року | Справа № 2-9/8988-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник позивача, Дем'янович Костянтин Сергійович, довіреність № 234 від 08.02.08, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Крим";
представник відповідача, Ключник Олексій Олександрович, довіреність № 015-Д від 05.01.09, Відкрите акціонерне товариство "Крименерго";
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 09.12.2008 року у справі № 2-9/8988-2008
за позовом Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Агрофірма "Крим" (вул. Леніна, 128,Віліне, Бахчисарайський р-н,98433)
до
Відкритого акціонерного товариства "Крименерго" (вул. Київська, 74/6,Сімферополь,95034)
про визнання додаткової угоди недійсною
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Пєтухова Н.С.) від 09.12.2008 у справі № 2-9/8988-2008 позов сільськогосподарського закритого акціонерного товариства „Агрофірма "Крим" до відкритого акціонерного товариства "Крименерго" про визнання додаткової угоди недійсною задоволений.
Не погодившись з постановленим судовим актом, відповідач - відкрите акціонерне товариство "Крименерго" подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати, прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на неправильне застосування господарським судом статей 203, 208 Цивільного кодексу України .
Заперечень на апеляційну скаргу не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 грудня 2008 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду, та призначена до розгляду на 20 січня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року з зв’язку з відпусткою судді Фенько Т.П. було здійснено Ії заміну на суддю Градову О.Г.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У серпні 2008 року позивач звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відкритого акціонерного товариства "Крименерго", просив визнати додаткову угоду № 1 від 11 жовтня 2005 року до Договору № 1 від 29 серпня 2002 року, укладену між відкритим акціонерним товариством “Крименерго”та сільськогосподарським закритим акціонерним товариством „Агрофірмою “Крим” недійсною, посилаючись на те, що додаткова угода від 11.10.2005 року була підписана під впливом важких для нього обставин та навкрай невигідних умовах.
Відповідач, заперечуючи проти позову, вважає його безпідставним з огляду на те, що протягом трьох років позивач не звертався до суду з позовом про визнання додаткової угоди недійсною та не мав претензії до нього, а це свідчить, що позивач визнавав за собою заборгованість (а.с. 25-27).
Оскаржене рішення мотивоване посиланням на норми Цивільного кодексу України .
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Згідно пункту 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судом встановлено, що 29 серпня 2002 року між сторонами був укладений договір про постачання електричної енергії №1 (а.с. 8-10).
Предметом договору є умови та порядок поставки електроенергії електропостачальною організацією і оплати споживачем електричної енергії, (пункт 1.1. договору).
Під час виконання договору, а також з усіх питань, які не обумовлені договором, сторони зобов'язались керуватися діючим законодавством України і Правилами користування електричною енергією.
Правилами користування електричною енергією, затвердженими постановою Національної комісії регулювання електроенергетики 31.07.1996 року №28 передбачена норма, що створює економічні передумови приведення споживачами обліку у відповідність з режимом роботи установок споживача шляхом надання постачальникові електроенергії права здійснювати відповідні коригування.
За підрахунком відповідача за позивачем станом на 27.08.2008 року склалася заборгованість у сумі 408 333,62 грн.
11 жовтня 2005 р. між сторонами була укладена Додаткова угода № 1 до Договору на постачання електричної енергії № 1 від 29 серпня 2002 року.
Згідно умов угоди, споживач прийняв на себе зобов’язання сплатити відкритому акціонерному товариству „Крименерго” заборгованість в сумі 875315,33 грн. протягом 2005-2008 років відповідно графіку.
Відповідно статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним.
Стаття 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину встановлює недодержання в момент вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно частини 3 статті 203 Цивільного кодексу України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Наявність правочину свідчить про єдність внутрішньої волі і волевиявлення суб’єкта правочину. Тому, у випадку, коли воля суб’єкта правочину формувалась не вільно і не відповідала волевиявленню, такі право чини визнаються недійсними.
У відповідності з пунктом 1 статті 233 Цивільного кодексу України правочин, який вчинено особою під впливом тяжкої для неї обставини і на вкрай невигідних умовах, може бути визнаний судом недійсним незалежно від того, хто був ініціатором такого правочину.
Важкими для позивача обставинами при укладанні додаткової угоди були постійні попередження відповідача, який займає монопольне місце на регіональному ринку збуту електроенергії щодо припинення постачання електроенергії позивачу
На адресу позивача від відкритого акціонерного товариства “Крименерго” неодноразово надходили попередження про припинення постачання електроенергії, такі попередження надсилались відповідачем 11.04.2005року, 20.04.2005року, 30.05.2005року, 07.06.2005року та 01.07.2005 року.
Вкрай невигідними для позивача умовами додаткової угоди від 11.10.2005 року було включення до суми ніби то існуючої за договором № 1 від 29.08 2002 року заборгованості сум за спожиту електроенергію, що існували ще до укладення сторонами договору № 1 від 29.08.2002 року, що підтверджується рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 25.10.2002 року по справі № 2-9/11070-2002, яким з СЗАТ Агрофірми “Крим” на користь відкритого акціонерного товариства “Крименерго” стягнуто заборгованість за спожиту до укладання договору № 1 від 29.08.2002 року електроенергію у сумі 491 876,32 грн.
Таким чином, позивач виключно для запобігання можливого та цілком імовірного в умовах монопольного становища відкритого акціонерного товариства “Крименерго” припинення електропостачання, що могло потягти за собою чималі збитки та інші негативні наслідки, було вимушено укласти з відповідачем додаткову угоду № 1 від 11.10.2005 року на таких вкрай невигідних для себе умовах.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Твердження заявника про порушення судом норм матеріального та процесуального права не знайшли свого підтвердження, суперечать матеріалам справи та зводяться до переоцінки доказів.
З урахуванням вищенаведеного судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого судового акту.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства "Крименерго" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 09.12.2008 року у справі № 2-9/8988-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді