справа №2-111 /2008 p.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

13 травня 2008 р.     смт.  Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

судді     Байда Т.І.,

при секретарі     Алексаха О.М. ,

за участю

представника позивача     ОСОБА_1,

відповідача     ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.  Софіївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  про відшкодування майнової та моральної шкоди,  завданої транспортним засобом, -

УСТАНОВИВ:

29 лютого 2008 року ОСОБА_3 звернулася до Софіївського районного суду з позовом до ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  ОСОБА_2,  ІНФОРМАЦІЯ_2,  про відшкодування майнової та моральної шкоди,  завданої транспортним засобом.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те,  що відповідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії ЯАА495761 виданого 13 червня 2000 року Криворізьким МРЕВ Дніпропетровської області вона є власником автомобіля ВАЗ 2107,  1989 року випуску,  реєстраційний номер НОМЕР_1 яким,  відповідно довіреності (бланк серії ВЕС №139894) посвідчено ОСОБА_4,  приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу 20 квітня 2007 року по реєстру за №1428 наданої ОСОБА_5,  уповноважено керувати ОСОБА_1.

17 листопада 2007 року о 23 год. 30 хв. ОСОБА_1 припаркував автомобіль НОМЕР_2 на стоянці біля бару по вул.  Леніна в с Жовтневе Софіївського району Дніпропетровської області де в цей час,  ОСОБА_2 керуючи автомобілем ГАЗ 31105 реєстр,  номер АЕ 7628 BE,  який належить його батькові ОСОБА_2 на праві власності і яким він може керувати відповідно запису в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу,  виїжджаючи з парковки виконуючи рух транспортного засобу заднім ходом не переконався,  що даний маневр буде безпечний та допустив наїзд на стоячий автомобіль НОМЕР_3 в результаті чого автомобіль отримав механічні пошкодження.

27 листопада 2007 року постановою Софіївського районного суду Дніпропетровської області ОСОБА_2 визнаний винним по  ст. 124 КУпАП України і йому призначено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20,  00 гривень.

Згідно звіту про оцінку матеріального збитку заподіяного власнику автомобіля: ВАЗ 2107,  держ. номер;89743 АА,  в результаті його пошкодження при ДТП станом 22.11.2007 року вартість відповідних робіт пошкодженого автомобіля становить 3191,  56 грн.. Оплата послуг експерти-380 гривень,  поштове повідомлення відповідачу 2, 60 грн. Витрати на бензин для поїздок до суб'єкту оцінюючої діяльності-200 грн.,  що підтверджується квитанціями,  фіскальними чеками. Загальна сума матеріальних збитків становить 3824, 16 грн.

В наслідок дорожньої пригоди також заподіяно моральну шкоду. Пошкодження автомобіля стало причиною моральних страждань позивача. Позивачка втратила душевний спокій,  багато часу витратила на оформлення відповідних документів,  проведення експертизи. Заподіяну моральну шкоду позивач оцінює в розмірі 1700 грн.

2

Відповідно до вимог ч.2   ст.  1272 ЦК України шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки,   відшкодовується особою,   яка на відповідній правовій підставі (право власності,   інше речове право тощо) володіє транспортним засобом,   механізмом,   іншим об'єктом,   використання,   зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

У цьому разі відповідач ОСОБА_2 батько,   є володільцем джерелом підвищеної небезпеки автомобіля ГАЗ 31105 д.н. АЕ 7628 BE,   а ОСОБА_2 Олександрович-син,   керував вказаним автомобілем на підставі внесення в свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу і зобов'язані нести відповідальність за майнову та моральну шкоду,   тому позивачка прохає суд відшкодувати за рахунок відповідача ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_3 матеріальні збитки на суму 3824,  16 грн. та моральну шкоду-1700 грн.,   а також стягнути з відповідача судові витратив сумі 68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 30 грн.

13 травня 2008 року представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву в якій прохає цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди,   завданої транспортним засобом закрити у зв'язку з добровільним вирішенням цієї справи та повернути судовий збір.

Згідно п.5 ч.1   ст.  83 ЦПК України сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду у разі закриття провадження у справі,   тому слід зобов'язати Софіївську селищну раду повернути сплачену суму судового збору,   що є відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" державним митом,   відповідно до квитанції № 38301/з9 від 29 лютого 2008р. в сумі 51 (П'ятдесят одна) гривня 00 копійок та згідно квитанції №38301/з 11 від 29 лютого 2008 року 17 (Сімнадцять) гривень 00 коп.

Суд вважає,   що згідно п.3 ч.1   ст.  205 ЦПК України відмову позивача від позову слід прийняти,   так як для цього немає заперечень.

Керуючись п.3 ч.1   ст.  205,   п.5 ч.1   ст.  83 ЦПК України,   суд ,  -

УХВАЛИВ:

1.Закрити справу за позовом ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_1,   ОСОБА_2,   ІНФОРМАЦІЯ_2,   про відшкодування майнової та моральної шкоди,   завданої транспортним засобом в зв"язку з відмовою позивача від позову і ця відмова прийнята судом.  

2.3обов'язати Софіївську селищну раду повернути сплачену суму судового збору,   що є відповідно до Закону України "Про державний бюджет України на 2008 рік" державним митом,   відповідно до квитанції № 38301/з9 від 29 лютого 2008р. в сумі 51(П'ятдесят одна) гривня 00 копійок та згідно квитанції №38301/з11 від 29 лютого 2008 року 17 (Сімнадцять) гривень 00 коп. представнику позивача ОСОБА_1.

3.Заява про апеляційне оскарження ухвали може бути подана протягом 5 днів з дня проголошення ухвали,   апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом 10 днів після подання заяви про апеляційне оскарження до Апеляційного суду Дніпропетровської області через Софіївський районний суд з одночасною подачею копії до Апеляційного суду.