Справа № 194/727/13-ц

Провадження № 2/194/3/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 березня 2015 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді : Ковальчука В.О.

при секретарі Антонюк Т.С.

з участю представника позивача ОСОБА_1

позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

відповідача ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань названого суду в м. Тернівка цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного часткового майна та припинення права власності на частку у спільному майні, -

ВСТАНОВИВ:

В позовній заяві позивач ОСОБА_2 зазначила, що в період з 27 квітня 2001 року по 28 серпня 2012 року вона перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_4, від якого ІНФОРМАЦІЯ_2 народилась донька ОСОБА_5.

Також, ОСОБА_2 зазначила, що під час перебування в шлюбі, вона з ОСОБА_4 купила двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, та зареєстрували за кожним право часткової власності в рівних 1/2 частинах.

Разом з тим, ОСОБА_2 зазначила, що відповідач чинить перешкоди в користуванні квартирі, а саме: на вхідних дверях встановив замок, що не відчиняється з зовні, коли відповідач зачиняє його з середини квартири, в разі перебування їх в квартирі відповідач затіває сварки, ображає та принижує її в присутності дітей, а тому спільне проживання в квартирі неможливе.

В зв'язку з цими обставинами, вона з дітьми вимушена шукати тимчасове житло, наймати квартиру, при поверненні власників проживати в батьків, що створює незручності як для неї так і для дітей.

Окрім того, ОСОБА_2 зазначила, що відповідач має квартиру у м. Дніпропетровську, яку придбав перебуваючи в шлюбі за договором дарування від батька.

Оскільки, спірну квартиру АДРЕСА_1 не можливо розділити, то вважає, що необхідно припинити право власності на 1/2 частину за ОСОБА_4 та стягнути з неї на його користь вартість 1/2 частини в сумі 58000 гривень.

В зв'язку з зазначеними обставинами, ОСОБА_2 посилаючись на ст.ст.358,364,365 ЦК України, просить суд:

1.Розділити спільне часткове майно між ОСОБА_2 та ОСОБА_4, припинивши право власності відповідача ОСОБА_4 на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, стягнувши з неї на користь ОСОБА_4 грошову компенсацію в розмірі 58000 гривень.

2.Визнати за нею, ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 згідно договору купівлі-продажу ВВЕ 898160 квартири від 9 липня 2004 року.

3.Призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу на вирішення якої поставити запитання:

- яка вартість спірної квартири АДРЕСА_1 ?

- чи можна розділити в натурі квартиру АДРЕСА_1 ?

4.Стягнути з відповідача на її користь судові витрати понесені по справі, згідно доданих квитанцій.

5.Витребувати від Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції довідку на ОСОБА_4 на кого зареєстрована квартира за адресою: АДРЕСА_2.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 пред'явлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування позову навів доводи задоволення позову, зазначивши, що користування квартирою неможливе, оскільки ОСОБА_4 чинить перешкоди в користуванні квартирою, морально ображає ОСОБА_2 та дітей, не пускає їх в квартиру, що унеможливлює спільне перебування та проживання квартирою.

В підтвердження своїх доводів ОСОБА_1 просив допитати свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, та ОСОБА_10.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_2 пред'явлені позовні вимоги підтримала в повному обсязі та в обґрунтування позову навела доводи, аналогічно тим, що зазначені в позовній заяві.

Відповідач ОСОБА_4 в письмових запереченнях проти пред'явленого позову зазначив, що відповідно до рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 21 серпня 2012 року між ним та ОСОБА_2 встановлено порядок користування спірною квартирою, якій в користування виділено кімнату площею 17,1 кв.м., а йому кімнату розміром 11.7 кв.м., а кухню, вбиральню, ванну, передпокій та лоджію залишено у спільному користуванні.

Також, ОСОБА_4 зазначив, що в м. Тернівка в нього відсутнє інше житло, відповідно до рішення суду він не може чинити перешкод в користуванні квартирою, та ОСОБА_2 в квартиру не заселяється, хоча має ключі, а припинення права власності завдасть істотну шкоду його інтересам, оскільки він являється інвалідом.

В судовому засіданні ОСОБА_4 пред'явлені позовні вимоги також не визнав та просив суд в задоволенні позову відмовити з зазначених в запереченнях підстав.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_3 просив суд в задоволенні позову відмовити та в обґрунтування заперечень навів доводи про те, що відповідач не чинить перешкод в користуванні квартирою, а припинення права власності на його частку завдасть шкоду інтересам ОСОБА_4, в якого в м. Тернівка відсутнє інше житло.

Суд, заслухавши в судових засіданнях пояснення сторін, допитавши свідків, дослідивши письмові докази, встановив наступні обставини та відповідно до них правовідносини.

З рішення Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 10 серпня 2012 року, пояснень сторін встановлено, що в період з 27 квітня 2001 року по 28 серпня 2012 року ОСОБА_2 та ОСОБА_4 перебували в шлюбі (а.с.9).

З свідоцтва про народження, посвідчення з Управління праці та соціального захисту населення Тернівської міської ради встановлено, що до укладення шлюбу та в даний час ОСОБА_2 має на утриманні дитину-інваліда ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.10,96).

З договору купівлі-продажу квартири від 9 липня 2004 року, витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно, встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 купили в рівних частинах кожен, квартиру АДРЕСА_1 (а.с.11,12).

З фінансово-облікового рахунку зазначеної квартири встановлено, що в квартирі проживали та проживають всі члени сім'ї, ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діти ОСОБА_11 та ОСОБА_5 (а.с.15).

Рішенням Тернівського міського суду від 21 серпня 2012 року встановлено, що ОСОБА_4 чинив перешкоди в користуванні квартирою ОСОБА_2 та неповнолітнім дітям, а саме не пускав їх в квартиру, а тому вони проживають в своїх батьків (а.с.38-40).

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються у розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи, щодо яких встановлені ці обставини.

Разом з тим, свідок ОСОБА_7 підтвердила обставини проживання позивача ОСОБА_2 з дітьми в батьків, а відповідача ОСОБА_4 в іншому місці, а не в спірній квартирі.

Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 в судовому засіданні підтвердили вчинення ОСОБА_4 дій психологічного характеру відносно ОСОБА_2 та дітей.

З висновку судової будівельно-технічної експертизи встановлено, що вартість квартири становить 120866 гривень, розділити квартиру АДРЕСА_1 на дві квартири з окремими виходами не можливо (а.с.57-65).

Згідно квитанцій ОСОБА_2 внесла на депозитний рахунок суду вартість 1/2 частки квартири в сумі 60433 гривень (а.с.87).

Відповідно до ст.ст.21,24,41 Конституції України, ст.ст.319, 358 ЦК України всі громадяни є рівними у своїх правах, усім співвласникам забезпечуються рівні умови здійснення цих прав, в тому числі розпоряджатися та користуватися своєю спільною частковою власністю.

Відповідно до ст.365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо:

частка є незначною і не може бути виділена в натурі;

· річ є неподільною;

· спільне володіння і користування майном є неможливим;

· таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку у спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду.

З врахуванням зазначених доказів суд встановив, що 1/2 частка квартири АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_4 є значною та не може бути виділена в натурі, а спільне володіння і користування майном є можливим, оскільки рішенням Тернівського міського суду від 21 серпня 2012 року встановлено порядок користування житлом.

Разом з тим, суд встановив, що відсутність у відповідача ОСОБА_4 житла в м. Тернівка доводить істотність шкоди його інтересам, як співвласника квартири.

За таких обставин суд встановив, що доводи позивача щодо припинення права власності на частку квартири не являються вагомими підставами для застосування закону щодо задоволення позову, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З врахуванням вказаного, керуючись ст.ст.21,24,41 Конституції України, ст.ст.319,358,365 ЦК України, ст.ст.10,11,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про розподіл спільного часткового майна та припинення права власності на частку у спільному майні - відмовити в повному обсязі.

Гроші, покладені ОСОБА_2, на депозитний рахунок ГУ ДКСУ Казначейства в Дніпропетровській області, в якості компенсації 1/2 частки вартості квартири АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_4, (квитанція № к28/О/73 від 24 січня 2014 року) в сумі 60 433 (шістдесят тисяч чотириста тридцять три) гривні 00 копійок, після набрання рішення законної сили, повернути ОСОБА_2.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Тернівський міський суд на протязі десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя : В.О.Ковальчук