СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
20 січня 2009 року | Справа № 2-19/9310-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді ,
суддів ,
,
за участю представників сторін:
представник скаржника, не з'явився, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим;
представник боржника, Дем'янович Костянтин Сергійович, довіреність № 234 від 08.02.08, Сільськогосподарське закрите акціонерне товариство "Агрофірма "Крим";
розглянувши апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим на ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І. ) від 20.10.2008 року у справі № 2-19/9310-2008
за заявою Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим (вул. Сімферопольська, 5а,Бахчисарай,98403)
до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "АГРОФІРМА "Крим" (вул. Леніна, 12, с. Віліне, Бахчисарайський р-н,98433)
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Мокрушин В.І.) від 20.10.2008 у справі № 2-19/9310-2008 припинено провадження у справі.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим подало апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального права та визнання боржником шляхом декларування зобов’язання по внескам у Пенсійний фонд України.
Заперечення на апеляційну скаргу до суду не надходили.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 17.12.2009 року апеляційна скарга прийнята до провадження суду та призначена до розгляду на 14 січня 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Антонова І.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 14.01.2009 року у зв’язку з клопотанням позивача розгляд апеляційної скарги був відкладений.
Розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.01.2009 року суддів Заплава Л.Н., Антонова І.В. було замінено на суддів Градову О.Г., Котлярову О.Л.
У судове засідання 20 січня 2009 року представник позивача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У вересні 2008 року Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з заявою до Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "АГРОФІРМА "Крим" про порушення справи про банкрутство, посилаючись на те, що станом на 20.08.2008 року заборгованість останнього перед кредитором становить 852473,17 грн.
Заперечуючи проти позову, відповідач просив провадження у справі припинити з тих підстав, що безспірної вимоги кредитора на суму, яка перевищує триста мінімальних розмірів заробітної плати не існує.
Оскаржена ухвала від 20.10.2008 року мотивована посиланням на норми спеціального законодавства, а саме Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши представника боржника, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскаржуваної ухвали.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(від 14.05.1992 року № 2343 із змінами та доповненнями) боржник - суб'єкт підприємницької діяльності, неспроможний виконати свої грошові зобов'язання перед кредиторами, у тому числі зобов'язання щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), протягом трьох місяців після настання встановленого строку їх сплати.
Відповідно до статті 1 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(від 14.05.1992 року № 2343 із змінами та доповненнями) суб'єкт банкрутства - боржник, неспроможність якого виконати свої грошові зобов'язання встановлена господарським судом.
Відповідно до пункту 3 статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”(від 14.05.1992 року № 2343 із змінами та доповненнями) справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Поняття „Безспірні вимоги кредиторів” визначено у статті 1 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” це вимоги кредиторів, визнані боржником, інші вимоги кредиторів, підтверджені виконавчими документами чи розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.
Зі змісту статті 1 вищенаведеного Закону України випливає, що з моменту встановлення безспірності вимог кредитора, що подає заяву про порушення справи про банкрутство, відраховується трьохмісячний строк на задоволення вимог кредитора, встановлений частиною третьою статті 6 Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
У склад грошового зобов’язання не включається неустойка (штраф, пеня), оскільки штрафні санкції –це не забезпечені товарною масою грошові зобов’язання.
Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі вважає, що доказом існування боргу є вимога від 01.08.2008 року № Ю2021 на суму 743058,19 грн., яка отримана боржником 07.08.2008 року, та вимога від 05.05.2008 року № Ю1165 на суму 662622,76 грн., яка отримана боржником 08.05.2008 року.
Як було зазначено вище, до суду заявник звернувся у вересні 2008 року, тобто, до спливу трьохмісячного строку погашення частини заявлених вимог.
Крім того, до вищезгаданих сум включені суми пені та штрафів, а також суми за доставку пенсій.
Проте, зазначені суми не стягнуті у судовому порядку, тобто, рішень судових органів про сплату певних сум, що могло б свідчити про безспірність заборгованості боржника перед кредитором, суду не надано.
Інших доказів існування заборгованості суду не надано.
У відповідності зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Оцінивши надані учасниками процесу докази у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність припинення провадження у справі.
Доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі не можуть бути прийняті до уваги з підстав, наведених вище.
Керуючись статтею 101, пунктом 1 статті 103, статтями 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Бахчисарайському районі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Автономної Республіки Крим від 20.10.2008 року у справі № 2-19/9310-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді