КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15362/14 Головуючий у 1-й інстанції: Кротюк О.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.

У Х В А Л А

Іменем України

24 березня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Чаку Є.В.

Мєзєнцева Є.І.

При секретарі: Ковтун І.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" про стягнення заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року адміністративний позов ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" про стягнення заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн. - задоволено.

Стягнуто податковий борг з ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" у сумі 7 382 361,49 грн. на користь державного бюджету України.

Не погоджуючись з зазначеною постановою, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позову.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" зареєстроване Відділом державної реєстраційної служби Солом'янського району м. Києва як юридична особа 18 листопада 1997 року.

Позивач перебуває на обліку ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві як платник податків та має непогашений податковий борг у сумі 7 382 361, 49 грн. з податку на додану вартість та по авансовим внескам з податку на прибуток.

У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань відповідачем ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві виставлено податкову вимогу № 771-19 від 22 квітня 2013 року на суму податкового боргу 4 485 299, 49 грн. та 25 травня 2013 року направлено відповідачу поштою.

Відповідач не погоджується з позовними вимогами податкового органу, вважаючи, що податкова вимога №771-19 від 22 квітня 2013 року не має відношення до заявленої до стягнення суми боргу, тому просить суд відмовити в задоволенні позову.

Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача з податку на додану вартість у сумі 7 378 090,68 грн. виникла на підставі:

1) податкових повідомлень-рішень:

- №0005032311 від 28 листопада 2011 року, яким нараховано 3 170 876,00 грн. основного зобов'язання та 1,00 грн. штрафних санкцій.

Дане грошове зобов'язання було узгоджене за наслідком судового оскарження. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2014 року у справі №2а-4542/12/2670 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 серпня 2013 року у справі за позовом ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення №0005032311 від 28 листопада 2011 року, якою в позові відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 03 червня 2014 року залишено без змін вказані рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-4542/12/2670);

- № 0000092201 від 23 березня 2012 року, яким нараховано 2 804 586,00 грн. основного зобов'язання та 1 402 293,00 грн. штрафних санкцій.

Дане грошове зобов'язання також було узгоджене за наслідком судового оскарження. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2013 року у справі №2а-9771/12/2670 залишено без змін постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 18 вересня 2012 року у справі за позовом ТОВ «Виробничо-комерційна фірма «Моноліт» про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000092201 від 23 березня 2012 року, якою в позові відмовлено. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 квітня 2014 року залишено без змін вищевказані рішення Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду у справі №2а-9771/12/2670);

2) податкових декларацій: за лютий 2014 року, березень 2014 року, квітень 2014 року, травень 2014 року, червень 2014 року, липень 2014 року;

3) нарахованої контролюючим органом пені у сумі 149,66 грн.

На обґрунтування апеляційних вимог апелянт зазначає, що відповідачеві направлялися перша податкова вимога на підставі податкових повідомлень-рішень, що скасовані в судовому порядку, а щодо податкових повідомлень-рішень, на підставі яких сформовано позов, позивачем податкова вимога не складалася та відповідачеві не направлялася.

Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що податкова вимога №771-19 від 22 квітня 2013 року виставлена на ту суму боргу підприємства, яка існувала станом на день її виставлення, при цьому заборгованість (розмір та підстави) в подальшому змінювалася, проте не була погашена в повному обсязі (14 травня 2013 року було узгоджене грошове зобов'язання, визначене ППР № 0000092201 від 23 березня 2012 року), контролюючий орган не повинен був надсилати відповідачу іншу податкову вимогу.

Підпункт 14.1.156. п. 14.1. статті 14 Податкового кодексу України визначає податкове зобов'язання як суму коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Згідно з статтею 59 ПК України - в разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу.

У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Як зазначалося, податковий борг у сумі 4 485 299,49 грн., на яку виставлена податкова вимога №771-19 від 22 квітня 2013, складається з сум грошових зобов'язань, нарахованих податковими повідомленнями-рішеннями від 15 червня 2014 року №0002742311 та №0002752311, від 07 березня 2013 року №0000042204 та пені.

Судом встановлено, що зазначені податкові повідомлення-рішення були скасовані в судовому порядку. Однак, відповідачем не був погашений податковий борг за узгодженими зобов'язаннями, визначений ППР № 0000092201 та № 0005032311.

Таким чином, з огляду на безперервність існування у податковому обліку Товариства податкового боргу повторне надсилання окремої податкової вимоги на новостворений податковий борг не вимагається.

Відповідно до п. 95.1 статті 95 ПК України - орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 статті 95 ПК України - стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 20.1.18 статті 20 ПК України - органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до пп. 14.1.175 14.1 статті 14 ПК України - податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відтак, враховуючи, що сума податкового зобов'язання не була сплачена своєчасно, вона набула статусу податкового боргу.

Як підтверджується наявними матеріалами справи, вказана у податковій вимозі податкова заборгованість відповідача перед Державним бюджетом останнім сплачена не була.

Зважаючи на викладене вище, та наявні у справі докази, колегія суддів вважає правомірними вимоги ДПІ у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" про стягнення заборгованості у розмірі 7 382 361,49 грн.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про задоволення даного подання податкового органу.

Отже при винесенні постанови судом було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.

Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Моноліт" - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Чаку Є.В.