ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/5470/15-п

провадження № 3/753/1638/15

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. суддя Дарницького районного суду м. Києва Трусова Т.О. при секретарі Мінасян С.Г. з участю: особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_3, законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4, розглянувши в судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Ромни Сумської області, пенсіонера, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, -

В С Т А Н О В И В:

15 лютого 2015 р. приблизно о 22-00 год. ОСОБА_2, перебуваючи за місцем свого проживання у АДРЕСА_1, вчинив сімейну сварку зі своєю дружиною ОСОБА_3 в присутності малолітнього онука ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5. Під час сварки ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою на адресу своєї дружини. В подальшому сварка переросла в бійку, в ході якої ОСОБА_2 наніс удари по голові своїй дружині ОСОБА_3, а коли малолітній онук став захищати бабу, ударив його в плече.

Своїми умисними діями фізичного та психологічного характеру ОСОБА_2 завдав шкоду фізичному і психічному здоров'ю ОСОБА_3 та малолітнього ОСОБА_5, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

В суді ОСОБА_2 не визнав себе винним у вчиненні насильства в сім'ї пославшись на те, що складений відносно нього протокол про адміністративне правопорушення не відповідає вимогам закону, у зв'язку з чим просив повернути матеріали адміністративної справи на доопрацювання до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві. ОСОБА_2 також подав до суду заяву, в якій просив не приймати до уваги пояснення малолітнього ОСОБА_5 як такі, що не відповідають дійсності і написані зі слів його матері.

З огляду на те, що ОСОБА_2 порушував встановлені в суді правила і протиправно перешкоджав розгляду справи, а попередження на нього не подіяли, він був видалений із зали судового засідання на час опитування свідків. Враховуючи, що в подальшому ОСОБА_2 продовжив протиправно перешкоджати розгляду справи, він був видалений із зали судового засідання до закінчення розгляду справи.

Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, опитавши як свідків потерпілу ОСОБА_3 та законного представника малолітнього потерпілого ОСОБА_4, вивчивши матеріали адміністративної справи, приходжу до висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні насильства в сім'ї, виходячи з наступного.

Згідно з диспозицією ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення вчинення насильства в сім'ї полягає в умисному вчиненні будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не причинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному чи психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження колекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї.

З пояснень в суді опитаної як свідка потерпілої ОСОБА_3 вбачається, що 15 лютого 2015 р. приблизно о 22-00 год., коли вона та її малолітній онук знаходились в одній з кімнат їх квартири, до кімнати зайшов ОСОБА_2 Останній поправив настільну лампу, при світлі якої онук робив уроки, а потім став з ним говорити. До розмови чоловіка з онуком вона не прислухалась і в розмову не вступала, так як уже тривалий час вона з чоловіком не спілкується через його агресивну і неадекватну поведінку. Потім чоловік зробив зауваження онуку, а коли той не відповів, звернувся до неї, на що вона промовчала. Після цього чоловік накинувся на неї з нецензурною лайкою і став наносити удари по голові. Онук кинувся її захищати, ставши між нею та дідом. Хлопчик дуже злякався, сильно плакав і благав діда не бити бабу. Коли внаслідок ударів вона упала, чоловік схопив її за ногу, але потім відпустив і вийшов з кімнати. Вона попросила онука подзвонити матері, щоб та негайно поверталась додому та викликала міліцію. Вказаний випадок був не вперше. В жовтні 2014 р. чоловік також вчинив жахливу бійку, заподіявши їй тілесні ушкодження. В обох випадках вона «знімала» побої, але після першої бійки заяву до міліції не подавала. 15 лютого 2015 р. за їх викликом окрім міліції також приїжджала бригада швидкої психіатричної допомоги, але лікар заявив, що жодних психічних відхилень у ОСОБА_2 немає. Така агресивна поведінка чоловіка триває давно і пов'язана вона з тим, що йому дуже не сподобалось розлучення дочки і її переїзд до них. Також він вимагає, щоб всі поступали так, як він хоче, і вважає, що вона неправильно виховує онука. З цього приводу він написав численні заяви на її роботу в гімназію, до міліції, в прокуратуру. Чоловік постійно лається в присутності дитини і погрожує зробити так, щоб її звільнили з роботи.

Як пояснила в суді опитана в якості свідка законний представник малолітнього потерпілого ОСОБА_4 - дочка ОСОБА_2 та ОСОБА_3, 15 лютого 2015 р. приблизно о 22-00 год. їй зателефонував син ОСОБА_6. Плачучи та задихаючись, син повідомив, що дід убиває бабусю. Коли вона приїхала додому, побачила матір зі слідами побоїв на обличчі та поламаний диван. На той час син був в шоковому стані і про подробиці бійки вона його не розпитувала. ОСОБА_3 кілька днів, коли вона випадково зачепила сина за руку, він повідомив, що у нього болить плече. З'ясувалося, що коли син захищав бабусю, дід випадково ударив його в плече. На цій підставі вона подала заяву до міліції. В жовтні 2014 р. в її присутності батько також побив матір. Постійний моральний терор батька по відношенню до матері викликаний його намаганням повністю контролювати усіх, в першу чергу онука. З цього приводу син дуже переживає. Якось він запитував її, що він робить не так, чому через нього страждає бабуся.

Послідовні, внутрішньо і між собою не суперечливі, логічні та переконливі пояснення свідків, які суд вважає правдивими і покладає в обґрунтування рішення, узгоджуються і з поясненнями малолітнього ОСОБА_5

Будучи опитаним дільничним інспектором міліції в присутності законного представника, як цього вимагає закон, ОСОБА_5 підтвердив, що в його присутності дід лаявся на адресу баби, а потім кинувся в бійку. Коли він намагався припинити побиття, дід випадково ударив його в плече. Після падіння баби на підлогу дід вийшов з кімнати і, стоячи біля дверей, продовжував кричати та нецензурно лаятись, при цьому така його поведінка повторюється майже щоденно (а.с. 6).

Жодних доказів, які б спростовували пояснення свідків про вчинення ОСОБА_2 фізичного та психічного насильства в сім'ї, матеріали адміністративної справи не місять, не надав такі докази і ОСОБА_2

У скарзі, яку ОСОБА_2 направив до Дарницького РУ ГУ МВС України в м. Києві та до Слов'янської гімназії, в якій працює його дружина і навчається онук, він посилається на те, що причиною сімейної сварки стало вороже ставлення до нього онука як наслідок відповідного виховання з боку баби. 15 лютого 2015 р., коли він зробив онуку зауваження щодо неправильної осанки та недостатнього освітлення робочого місця, той заявив, що це не його справа, і став виганяти з кімнати. На його звернення до ОСОБА_3 пояснити онуку його неправильну поведінку, та мовчала і в знак згоди з діями онука кивала головою, а потім теж стала виганяти з кімнати, застосувавши силу. Внаслідок такої поведінки ОСОБА_3 між ними відбулося зіткнення з подальшим викликом міліції та складенням відповідних документів (а.с. 16-17).

Проте вказані доводи ОСОБА_2 не заслуговують на увагу, оскільки існування спору щодо виховання онука жодним чином не виправдовує насильство в сім'ї і не спростовує переконливі докази, які свідчать про те, що саме ОСОБА_2 вчинив щодо своєї дружини та малолітнього онука умисні дії фізичного та психологічного характеру, чим завдав шкоду їх фізичному і психічному здоров'ю.

Є безпідставними та необґрунтованими і заяви ОСОБА_2 про неправильність складення протоколу та матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

Так всупереч доводам ОСОБА_2 протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 Кодексу України про адміністративні правопорушення, оскільки він складений повноважною особою, в протоколі зазначені дата і місце його складання, дані про особу, що склала протокол, відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, місце, час і суть адміністративного правопорушення та норма закону, яка передбачає відповідальність за дане правопорушення. З огляду на те, що ОСОБА_2 відмовився підписати вказаний протокол, в ньому з дотриманням вимог частини третьої вищевказаної статті зроблено запис про це, засвідчений підписами двох понятих.

До протоколу додані копія заяви ОСОБА_4 про притягнення ОСОБА_2 до відповідальності за нанесення побоїв її сину, пояснення ОСОБА_2 на дану заяву, пояснення малолітнього ОСОБА_5, ОСОБА_4 та ОСОБА_3 та копія паспорта ОСОБА_2, жодних порушень закону при складенні яких не встановлено.

За фактом, який є предметом розгляду даної справи, Дарницьким РУ ГУ МВС України в м. Києві розслідується кримінальне провадження, проте підозра у вказаному провадженні не оголошувалась. За таких обставин підстав для закриття провадження не вбачається, а отже ОСОБА_2 підлягає адміністративній відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Враховуючи характер вчиненого ОСОБА_2 правопорушення, умисність його дій, похилий вік, у зв'язку з чим до нього не може бути застосоване адміністративне стягнення у виді громадських робіт, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, та дані про його особу, зокрема відсутність жодних ознак каяття, вбачаю підстави для накладення адміністративного стягнення у виді адміністративного арешту.

На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. ст. 173-2, ст.ст. 279, 280, 283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" суддя, -

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту на строк 3 (три) доби.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 0,03 мінімальних заробітних плат, що становить 36,54 грн.

Строк пред'явлення постанови до виконання - три місяці з дня її винесення.

Постанова підлягає негайному виконанню, але може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником або прокурором протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя: