№ 2-а-58/09
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 лютого 2009 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді Дзюба Н.О.
при секретарі Мумчан Г.П.
за участю
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Слюсар М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за 2005, 2007 рр., -
В С Т А Н О В И В:
12 січня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення недоотриманої щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 роки. Він обґрунтовував свої вимоги тим, що є учасником ліквідації аварії на ЧАЕС та інвалідом третьої групи, і має право у відповідності до ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на щорічну допомогу на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Відповідач ухиляється від сплати йому вказаних коштів в повному обсязі, не враховуючи при цьому те, що розмір мінімальної заробітної плати для щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати. В зв'язку з тим, що вказані дії відповідача є протиправними, просив стягнути на його користь з Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 роки в розмірі 2748 грн. у відповідності до наведених у позові розрахунків.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав свої позовні вимоги, посилаючись на ті ж обставини, що і в позовній заяві.
Представник відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що виплата позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення в 2005 та 2007 роках в розмірі по 90 грн. на рік здійснені у відповідності до вимог ст.ст. 48, 62, 63 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». При цьому враховувалось, що у відповідності до ст. 62 вказаного закону роз'яснення порядку його застосування проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання всіма органами виконавчої влади та суб'єктами господарювання. Згідно з п. 30 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дія ч. 4 ст. 48 Закону України “Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинена на 2007 рік в частині виплат компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати. Тобто, компенсаційні виплати позивачеві призведені у встановлених урядом розмірах.
Відповідно до п. 2 ст. 99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який якщо не встановлено іншим обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Також згідно з п. 1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення є підставою для відмови у задоволенні позову та за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Представник заінтересованої особи в судове засідання не з'явився, надав суду заяву, в якій заперечував проти задоволення позову, оскільки вимоги позивача не основані на законі, а також просив розглянути справу за його відсутності.
Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (категорія 1), що підтверджується копією посвідчення серії А № 407762 від 21.11.2001, наявним у матеріалах справи, та мав у 2005 та 2007 роках третю групу інвалідності у зв'язку з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не заперечується представником відповідача та відповідною довідкою.
Відповідно до ч. 4 ст.48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення інвалідам третьої групи в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати щодо щорічної допомоги на оздоровлення визначається на момент виплати.
Управлінням праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради позивачеві виплачена щорічна допомога на оздоровлення у 2005 та 2007 роках - по 90 грн.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 562), якою розмір щорічної допомоги для інвалідів 3 групи з 2005 року встановлений в розмірі 90 грн.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 всупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) встановлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів 3 групи з 2005 року - 90 грн.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005 та 2007 роки, а не постанова № 562.
Крім того, згідно частини 4 статті 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу у відповідності до пункту 2 Указу Президента України «Про Єдиний державний реєстр нормативних актів» від 27.06.1996 року (зі змінами) стосовно преюдиції нормативних актів.
Конституція - Основний Закон України і має найвищу юридичну силу, а тому суд приходить до висновку, що у зазначеній ситуації слід застосувати конституційні положення щодо пільг, компенсацій і гарантій, які Держава надає громадянам.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачеві щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 90 грн. за 2005 та 2007 роки слід визнати протиправними.
При цьому суд враховує, що відповідно до Закону України від 19.12.2006 року № 489-V «Про Державний бюджет України на 2007 рік» дію ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допоміг у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати.
Але, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року положення пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» втратило чинність, як таке, що визнано неконституційним в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відповідно до ст. 83 Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» розмір мінімальної заробітної плати встановлений: з 01.01.2005 року - 262 грн. на місяць, з 01.04.2005 року - 290 грн. на місяць, з 01.07.2005 року - 310 грн. на місяць, з 01.09.2005 року - 332 грн. на місяць.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 01.01.2007 року встановлений розмір мінімальної заробітної плати 400 грн. на місяць, з 01.04.2007 року - 420 грн. на місяць, з 01.07.2007 року - 440 грн. на місяць, з 01.10.2007 року - 460 грн. на місяць.
Таким чином, з урахуванням вже отриманих позивачем виплат, розмір недоотриманої ним щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки складає 2748 грн. (332 грн. х 4) + (400 грн. х 4) - (90 грн.+ 90 грн.).
Суд вважає, що недоплативши позивачеві одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2005 та 2007 роки і відмовивши у перерахуванні і виплаті недонарахованої суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення, відповідач діяв неправомірно, порушуючи норми Конституції України та Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Тому, визнавши вказані вище дії відповідача протиправними, слід зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради сплатити позивачеві вказану суму за рахунок Державного бюджету.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 року № 256, якою затверджений Порядок фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, головними розпорядниками коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення є керівники головних управлінь, управлінь, відділів та інших самостійних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій, виконавчих органів рад, до компетенції яких належить питання праці та соціального захисту населення (далі - головні розпорядники коштів). Таким чином, відповідач - Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради, є головним розпорядником коштів місцевого бюджету за рахунок субвенцій з державного бюджету.
Відповідно до ст. 48 спеціального Закону та приписів п.п. 1-3 Порядку використання коштів Державного бюджету для виконання програм, пов'язаних із соціальним захистом громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 936 від 20.09.2005 року у управління праці та соціального захисту населення з'явився обов'язок щодо реалізації механізму фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення щодо, зокрема, пільг громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Тому, звернення з позовними вимогами до управління праці та соціального захисту населення щодо стягнення щорічної допомоги на оздоровлення учаснику ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС є обґрунтованими і саме цей відповідач зобов'язаний сплатити за рахунок Державного бюджету недоплачені суми допомоги, оскільки статтею 63 спеціального Закону фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок Державного бюджету України і Управління є розпорядником коштів Державного бюджету України.
Крім того, суд вважає, що відповідач не пропустив строк давності при поданні позову, так як частиною 1 ст. 76 Закону України “Про використовування ядерної енергії та радіаційну безпеку” від 08.02.1995 року № 39/95-ВР передбачено, що право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної життю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.
Керуючись ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Позов ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради про визнання неправомірною відмови в перерахуванні щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманих сум за 2005, 2007 рр. задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради щодо недоплати ОСОБА_1 щорічної допомоги на оздоровлення за 2005, 2007 роки.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Костянтинівської міської ради за рахунок Державного бюджету сплатити на користь ОСОБА_1недоотриману щорічну допомогу на оздоровлення за 2005, 2007 роки в сумі 2748 (дві тисячі сімсот сорок вісім) гривень шляхом перерахування з розрахункового рахунку № 35213023001529 в УДК м. Костянтинівка Донецької області, КПК 2501250; КЕКВ 1341, МФО 834016, код ОКПО 03197428.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Костянтинівський міськрайонний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови суду в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з направленням її копії до апеляційної інстанції, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя:
Надруковано в нарадчій кімнаті.