СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
03 лютого 2009 року | Справа № 2-5/4597-2008 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Прокопанич Г.К.,
суддів Фенько Т.П.,
Заплава Л.М.,
за участю представників сторін:
прокурор, не з'явився, Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор;
представник позивача, не з'явився, Державна інспекція з контролю за використанням і охороною земель Автономної Республіки Крим;
представник відповідача, не з'явився, Щебетівська селищна рада;
представник відповідача, не з'явився, Приватна науково-виробнича фірма "СВ";
розглянувши апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П. ) від 06.10.2008 року у справі № 2-5/4597-2008
за позовом Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора (вул. К. Маркса, 28,Керч,98300)
в інтересах держави в особі:
Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Автономній Республіці Крим (вул. Кечкеметська, 114,Сімферополь,95038)
(для відома) прокуратура Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, м. Сімферополь, 95000)
до
Щебетівської селищної ради (вул. Леніна, 26,Щебетівка, м. Феодосія,98187)
Приватної науково-виробничо-комерційної фірми "СВ" (вул. Пушкінська, 28,Харків,61002)
про визнання недійсним договору
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 06.10.2008 року у справі № 2-5/4597-2008 у позові Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора до Щебетівської селищної ради; приватної науково-виробничо-комерційної фірми "СВ" про визнання недійсним договору відмовлено.
Не погодившись з постановленим судовим актом, Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор вніс апеляційне подання, просив рішення першої інстанції скасувати, провадження у справі припинити, оскільки відсутній предмет спору.
Заперечень на апеляційну скаргу до суду не надходило.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 23 січня 2009 року апеляційне подання прийнято до провадження суду та призначено до розгляду на 03 лютого 2009 року у складі колегії: головуючий суддя Прокопанич Г.К., судді Заплава Л.Н., Фенько Т.П.
У судове засідання 28 січня 2009 року представники сторін та прокурор не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Оскільки явка учасників процесу обов’язковою не визнавалась, а матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
З врахуванням вищенаведеного судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представників сторін та прокурора.
Повторно розглянувши справу у порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
У березні 2008 року Керченський міжрайонний природоохоронний прокурор, виступаючи в інтересах держави в особі Державної інспекції з контролю за використанням і охороною земель в Автономній Республіці Крим звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Щебетівської селищної ради; приватної науково-виробничо-комерційної фірми "СВ", просив визнати договір оренди земельної ділянки № 136 від 15.10.2004 року площею 0,2998 га, що розташована в межах смт. Курортне, укладений між Щебетівською селищною радою та приватною науково-виробничо-комерційною фірмою "СВ" недійсним з тих підстав, що правочин не відповідає вимогам Закону України „Про оренду землі”, оскільки розмір орендної плати визначено без проведення нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідач - приватна науково-виробничо-комерційна фірма "СВ", заперечуючи проти позову, зазначає, що у договорі оренди земельної ділянки № 136 від 15.10.2004 року визначені всі суттєві умови відповідно до статті 15 Закону України „Про оренду землі”, доводи прокурора є підставою для перегляду розміру орендної плати, а не для визнання договору оренди недійсним (а.с. 9-11).
Оскаржене рішення мотивоване тим, що договір оренди землі № 136 від 15.10.2004 року містить в собі всі істотні умови, передбачені Законом України „Про оренду землі”.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційного подання, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія не вбачає підстав для скасування оскарженого рішення.
Загальні підстави визнання право чину недійсним передбачені статтями 203, 215 Цивільного кодексу України.
Згідно пункту 1 статті 115 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Пунктом 1 статті 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У відповідності з частиною 1 статті 15 Закону України „Про оренду землі” (в редакції на 01.01.2004 рік) істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки);строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об'єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об'єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін.
Предметом договору оренди № 136 від 15.10.2004 року є земельна ділянка, яку Щебетівська селищна рада передала приватній науково-виробничо-комерційній фірмі "СВ" в строкове платне користування на підставі рішення 27 сесії 24 скликання від 29.09.2004 року 3389.
У відповідності зі статтею 21 Закону України „Про оренду землі” орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Частиною 1 статті 13 Закону України „Про оцінку земель” передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Однак, статтею 15 вищезазначеного закону передбачено, що підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Судом встановлено, що листом від 05.06.2008 року вих. № 236 директор приватної науково-виробничо-комерційної фірми "СВ" звернувся до Щебетівської селищної ради та зазначив, що йому стало відомо про відсутність нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яку він орендує. Орендар висловив готовність зробити необхідні дії для проведення такої оцінки за свої кошти (а.с. 19).
Рішенням № 1606 27-ої сесії 5-го скликання від 12.09.2008 року Щебетівської селищної ради „Про затвердження технічної документації по нормативно грошовій оцінці земельної ділянки” затверджено технічну документацію по нормативно грошовій оцінці земельної ділянки загальною площею 0,2998 га відповідно до висновку державної землевпорядної експертизи від 26.06.2008 року № 4923/24, а також було вирішено внести зміни до договору оренди землі від 15.10.2004 року № 136 (а.с. 37).
Оскільки рішення Щебетівської селищної ради „Про затвердження технічної документації по нормативно грошовій оцінці земельної ділянки” було прийнято лише 12.09.2008 року, приватна науково-виробничо-комерційна фірма "СВ" не мала можливості провести нормативно грошову оцінку земельної ділянки до цього часу.
26 серпня 2008 року між відповідачами була укладена додаткова угода про зміну договору оренди землі № 136 від 15.10.2004 року, де зазначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки проводилась та складає 274 466, 90 грн., орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та розмірі 27446,69 грн. у рік без податку на додану вартість за земельні ділянки комунальної власності Щебетівської селищної ради (а.с. 40).
Отже, сторони усунули недоліки договору, тому суду першої інстанції обґрунтовано відмовив у визнанні правочину недійсним.
В апеляційному поданні прокурор просить про скасування рішення та припинення провадження у справі на підставі пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, згідно якого господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Згідно пункту 3.1 роз’яснень президії Вищого арбітражного суду України від 23.08.1994 року № 02-5/612 „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального Кодексу України” Господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК ( 1798-12 ) зокрема у таких випадках припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Оскільки прокурор як ініціатор позову під час розгляду справи в суді першої інстанції не заявляв клопотання про припинення провадження, у суда не було підстав вважати, що між сторонами не залишилось неврегульованих питань.
За таких обставин рішення відповідає вимогам закону і матеріалам справи, а доводи апеляційного подання висновків суду першої інстанції не спростовують.
Керуючись статтями 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційне подання Керченського міжрайонного природоохоронного прокурора залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 06.10.2008 року у справі № 2-5/4597-2008 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.К. Прокопанич
Судді Т.П. Фенько
Л.М. Заплава