Справа №22-ц-52 2007 р.                                       Головуючий у 1 інстанції - Кліщ О.В.

Категорія 5                                                                Суддя-доповідач - Шевченко В.А.

УХВАЛА іменем    України

17 січня 2007 року                                                                                       м. Суми

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого -  Шевченка В.А.,

суддів              - Батюка А.В., Лузан Л.В.,

з участю секретаря судового засідання - Рой Я.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Білопільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2006 року

у справі за позовом ОСОБА_1 до спілки співвласників товариства з обмеженою відповідальністю "Надія", товариства з обмеженою відповідальністю "Надія" про виділення майнового паю,

встановила:

У квітні 2006 року ОСОБА_1 звернулася до спілки співвласників майна бувшого КСП "Агрофірма ім. Ватутіна" та ТОВ "Надія" з позовом про стягнення на її користь вартості двох майнових паїв на суму 6616 грн. і 14240 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачі відмовляються виділити їй ці паї.

У подальшому позивачка неодноразово змінювала свої вимоги.

Остаточно, наполягаючи одночасно на індексації її майнових паїв, ОСОБА_1 просила визначити загальний розмір майнового паю в сумі 26856 грн., у тому числі частку в будівлях і спорудах у розмірі 8620 грн. 12 коп., і у незавершеному будівництві - 1485 грн.

На іншу суму у розмірі 16751 грн. (26856 грн. - (8620 грн. 12 коп. + 1485 грн.)) просила виділити в натурі автомобіль СA3 3507, трактор МТЗ-80 та інше рухоме майно з 16 найменувань.

Поряд з цим у зв'язку з моральними стражданнями, пов'язаними з порушенням її прав, позивачка просила стягнути з голови спілки співвласників розпайованого майна ОСОБА_2 8500 грн., і директора ТОВ "Надія" Мороза І.І. 3000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Наполягала також на відшкодуванні їй 125 грн., витрачених на лікування.

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Постановлено виділити ОСОБА_1 із загального майна ТОВ "Надія" її майновий пай, а саме: на суму 14823 грн. виділити силосховище, 30 метрів; автомобіль САЗ-351166,НОМЕР_1, вартістю 2520 грн.; зварювальний агрегат на суму 238 грн.; 2 з/б кормушки, загальною вартістю 196 грн.; еспарцет, 125 кг, вартістю 313 грн.; корма (сіно 2 тюки на 290 грн., солома 5 тюків на 376 грн.); кожух заднього моста ГАЗ-53 на суму 109 грн.; перегній

СТФ-12 тон, вартістю 251 грн.; незавершене виробництво по рослинництву - люцерна на корню 3,4 га (поле №1 бр. №1) на суму 1010 грн.

Всього майна на суму 20429 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання щодо судових витрат.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на порушення судом норм матеріального і процесуального права, незаконність і необґрунтованість рішення, просить його скасувати, а справу надіслати на новий розгляд.

Колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Як встановлено судом і не оспорюється сторонами, позивачка в порядку спадкування є власником часток майна бувшого КСП "Агрофірма ім. Ватутіна" у розмірі 6616 грн. і 14240 грн. (а. с. 7).

У процесі реорганізації вказаного КСП у ТОВ "Надія" співвласники розпайованого майна 25 лютого 2001 року уклали між собою договір про спільне володіння, користування і розпорядження майном, яке вони отримали у спільну часткову власність у вигляді єдиного майнового комплексу.

За цим же договором, умови якого визнані обов'язковими і для інших осіб, які набувають право на частку в майні в силу спадкування, купівлі тощо співвласники дійшли згоди про те, що вони не будуть реалізовувати право виділення в натурі належних їм часток під час дії договорів про передачу майна (а. с. 11-15).

У той же день зазначений договір був затверджений рішенням загальних зборів співвласників майна, яким також було обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою від співвласників для представництва їхніх інтересів при отриманні майна від КСП і укладанні договорів про передачу майна (а. с. 57).

Майно від КСП "Агрофірма ім. Ватутіна" на суму 5428720 грн. 45 коп. співвласники прийняли по акту прийому-передачі від 10 квітня 2001 року (а. с. 158-185), а 25 квітня 2002 року між ними і ТОВ "Надія" був укладений договір оренди майна на суму 2919609 грн. терміном на 5 років (а. с. 59-63, 64-74).

Інше майно вказаного товариства було передане співвласниками на підставі договору позики 10 червня 2002 року на суму 1081231 грн. 01 коп. (а. с. 82-96, 97-107), договору схову від 15 червня 2002 року на суму 1058131 грн. (а. с. 108-113) і договору купівлі-продажу від 25 травня 2002 року на суму 369814 грн. (а. с. 75-76, 77-78, 79, 80-81).

З наведеного слідує, що майно, про яке йде мова, належить всім його співвласникам на праві спільної часткової власності, яке має здійснюватися ними за їхньою згодою (ст. 355, ч. 1 ст. 358 ЦК).

Відповідно до ч. 2 ст. 358 ЦК України співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю, а згідно зі ст. 364 цього Кодексу співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.

У даному ж випадку, суд, вирішуючи спір, послався на те, що зазначене в резолютивній частині майно слід виділити із загального майна ТОВ "Надія", не врахувавши при цьому того, що це товариство не являється його власником. Проте, належних співвідповідачів - фізичних осіб співвласників майна, суд на порушення вимог ст. 33 ЦПК України до участі у справі не залучив.

Таким чином, суд у такий спосіб вирішив питання про права і обов'язки титульних власників вказаного вище майна, які не брали участь у справі, що в силу п. 4 ч. 1 ст. 311 ЦПК України є безумовною підставою для скасування рішення і передачі справи на новий розгляд.

Спілка співвласників майна, яка за змістом рішення є одним з відповідачів за позовом ОСОБА_1, по суті не має ознак організаційної єдності та інших, які притаманні самостійному суб'єкту права, а тому вона не може бути відповідачем у цій справі.

Поклавши в основу рішення згоду комітету співвласників про виділ паїв, суд не взяв до уваги, що у справі відсутні дані про те, що цей комітет у встановленому законом порядку наділявся співвласниками майна повноважними саме щодо виділу та розпорядження спільним майном.

З повноважень уповноваженої особи і голови зазначеного комітету ОСОБА_2, визначених згаданим вище рішенням загальних зборів співвласників від 25 лютого 2001 року, це теж не витікає.

Належної юридичної оцінки для вірного вирішення справи потребує і та обставина, що питання про виділ паїв позивачка поставила в період дії договору між самими співвласниками про спільне володіння, користування і розпорядження майном, укладеного на час чинності ЦК УРСР 1963 року, зокрема ч. 1 ст. 113 цього Кодексу, згідно з якою володіння, користування і розпорядження майном при спільній частковій власності провадиться за згодою всіх учасників, та дії інших договорів щодо передачі майна ТОВ "Надія".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.303, 307, п. 4 ч. 1 ст. 311, ст. ст. 314, 315 ЦПК України, колегія

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Білопільського районного суду Сумської області від 13 листопада 2006 року в даній справі скасувати, а справу надіслати на новий розгляд до того ж суду в іншому складі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців.