УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 р.Справа № 816/19/15-а

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Подобайло З.Г.

Суддів: Тацій Л.В. , Григорова А.М.

за участю секретаря судового засідання Гришко Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. по справі № 816/19/15-а

за позовом Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта"

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариство "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014 №0006712201/2694, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8095,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 5397,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2698,50 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2015 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26.11.2014 №0006712201/2694. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства "Транснаціональна фінансово-промислова нафтова компанія "Укртатнафта" витрати зі сплати судового збору в сумі 182,70 грн.

Кременчуцька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Полтавській області, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, вважає, що суд при винесенні цього судового рішення порушив норми матеріального і процесуального права та просить суд апеляційної інстанції постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. скасувати, прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга розглядається відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи у їх сукупності, постанову суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню , виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ПАТ "Укртатнафта" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 22.12.1995 (ідентифікаційний код 00152307), свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №23537992 від 14.07.1997 р. На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ.

Кременчуцькою ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПАТ "Укртатнафта" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість за період квітень 2014 року, травень 2014 року та по взаємовідносинам з ТОВ "РАН-Україна" за період березень-серпень 2011 року, листопад-грудень 2011 року, лютий-липень 2012 року, листопад-грудень 2012 року, за результатами якої складено акт № 2094/16-03-22-01-08/00152307 від 28.08.2014 (а.с. 11-13).

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог порушення п.200.1, п.200.3, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України №2755 від 02.12.2010р. (зі змінами і доповненнями), в результаті чого сума податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню за підсумками поточного звітного (податкового) періоду з урахуванням залишку від'ємного значення попереднього звітного (податкового) за квітень 2014 року збільшується на суму 5397,0 грн.

На підставі висновків акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 11.09.2014 № 00042222201/1731, яким позивачу нараховано податкове зобов'язання з ПДВ за основним платежем в розмірі 31905,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 15952,50 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів в Полтавській області. Рішенням Головного управління Міндоходів в Полтавській області про результати розгляду скарги № 2502/10/16-31-10-04-12 від 19.11.2014 скасовано податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ від 11.09.2014 року № 00042222201/1731 в частині грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 39762,00 грн. (26508,00 грн. - основний платіж, 13254,00 грн. - штрафна (фінансова) санкція) (а.с. 14-19).

За результатами розгляду скарги позивача Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення від 26.11.2014 №0006712201/2694, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 8095,50 грн., у тому числі: за основним платежем - 5397,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 2698,50 грн. (а.с. 9).

Вказане податкове повідомлення-рішення оскаржено позивачем до Державної фіскальної служби України, проте рішенням про результати розгляду скарги від 19.12.2014 № 3037/6/99-99-10-01-25 скарга позивача залишена без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 №0006712201/2694 - без змін.

Задовольняючи позовні вимоги та скасовуючи податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив безпідставності встановленого податковим органом порушення позивачем п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження ПДВ за квітень 2014 року в розмірі 5397,00 грн.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, виходячи з наступного.

Розділ V Податкового кодексу України визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Відповідно до п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Стаття 200 Податкового кодексу України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

Відповідно до п. 200.1 цієї статті сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 цієї статті при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3).

Згідно п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем товарів/послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Отже, від'ємне значення як категорія Кодексу - це також математична (об'єктивна) категорія; різниця між зменшуваним (податкове зобов'язання) та від'ємником (податковим кредитом). Від'ємне (позитивне) значення є результатом математичної дії -"віднімання", и в силу дії об'єктивних законів не може бути змінено будь-чиєю волею.

Системний аналіз положень розділу V "Податок на додану вартість" Податкового кодексу України дає підстави для висновку, що для отримання права на формування податкового кредиту із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання в господарській діяльності.

Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з пп. 14.1.179 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Відповідно до п. 46.1 ст.46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок - це документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання. Пунктом 46.5 визначено, що форма податкової декларації встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.11.2013 № 678 "Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість" (який діяв на момент виникнення спірних правовідносин) затверджені форми податкової звітності з податку на додану вартість та встановлений Порядок їх заповнення.

Розділом V зазначеного Порядку в редакції, що була чинною на момент виникнення спірних відносин, встановлено, що рядок 21.3 передбачений для відображення збільшення або зменшення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24) за результатами камеральної чи документальної перевірки, проведеної органом державної податкової служби.

Таким чином, для відображення в рядку 21.3 декларації з ПДВ, вказана сума повинна бути узгодженою.

Отже, сума неузгодженого податкового зобов'язання не повинна враховуватися у розрахунках податкових зобов'язань, податкового кредиту, визначенні від'ємного значення та бюджетного відшкодування наступного податкового звітного періоду до її узгодження.

З матеріалів справи вбачається, що в поданій до Кременчуцької ОДПІ податковій декларації з податку на додану вартість за березень 2014 року ПАТ "Укртатнафта" було визначено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту в розмірі 5397,00 грн. (рядок 19) (а.с. 22-25.

Відповідно в поданій до Кременчуцької ОДПІ податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2014 року ПАТ "Укртатнафта" в рядку 21 було відображено залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду в розмірі 5397,00 грн. (а.с. 26-29).

Приймаючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 26.11.2014 №0006712201/2694, податковий орган виходив з того, що при заповненні податкової декларації з ПДВ за квітень 2014 року позивач повинен був врахувати висновки акту документальної позапланової виїзної перевірки від 20.06.2014 №1661/16-03-15-02-08/00152307, згідно яких встановлено порушення п. 198.1, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, 200.4, 200. 17 ст. 200, п. 201.6, 201.10, 201.15 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме - завищення від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду (рядок 19 декларації) за березень 2014 року на 5397,00 грн.

З актів перевірок №2094/16-03-22-01-08/00152307 від 28.08.2014 та №1661/16-03-15-02-08/00152307 від 20.06.2014, вбачається, що висновки, викладені в них є взаємопов'язаними.

Так, на підставі висновків акту перевірки №1661/16-03-15-02-08/00152307 від 20.06.2014 (а.с. 59-66) відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення від 11.07.2014 №0000221555/1417 (а.с. 58), яким позивачу було зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за березень 2014 року на суму 5397,00 грн.

Згідно з п. 56.1 ст. 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

На підставі ч. 4 п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, вказане податкове повідомлення - рішення від 11.07.2014 №0000221555/1417 позивачем було оскаржено в адміністративному порядку.

Рішеннями про результати розгляду скарги Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 18.09.2014 №1994/10/16-31-10-04-12 (а.с. 77-91), ДФС України від 16.10.2014 №5175/6/99-99-10-01-15 (а.с. 93-97) скарги залишені без задоволення, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення від 11.07.2014 №0000221555/1417 - без змін.

Зазначене податкове повідомлення - рішення оскаржено позивачем в судовому порядку.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.01.2015 у зв'язку з поданням позивачем клопотання про відкликання позовної заяви позов ПАТ "Укртатнафта" залишено без розгляду (а.с. 99-100).

22.01.2015 ПАТ "Укртатнафта" повторно звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду із позовною заявою про оскарження вищевказаного податкового повідомлення-рішення. Ухвалою суду від 26.01.2015 відкрито провадження у справі №816/177/15-а за вказаним позовом (а.с. 118). На даний час справа по суті спору не вирішена, судове рішення не прийнято.

Про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 №0000221555/1417 в адміністративному та судовому порядку позивачем було повідомлено Кременчуцьку ОДПІ, що підтверджується листами від 18.07.2014 № 14/02-389, від 29.09.2014 № 14/02-540, від 21.10.2014 № 14/02-599, від 21.01.2015 № 14/02-67, копії яких приєднані до матеріалів справи (а.с. 76, 92, 98, 101).

Про оскарження податкового повідомлення-рішення від 11.07.2014 №0000221555/1417 щодо зменшення розміру від'ємного значення суми ПДВ за березень 2014 року в розмірі 5397,00 грн. ПАТ "Укртатнафта" вказувало у поданому до Кременчуцької ОДПІ запереченні до акту перевірки №2094/16-03-22-01-08/00152307 від 28.08.2014.

Тобто, станом на дату складення акту перевірки від 28.08.2014 №2094/16-03-22-01-08/00152307 та прийняття на підставі його висновків оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 26.11.2014р. №0006712201/2694 відповідач був повідомлений про оскарження результатів перевірки, оформлених актом від 20.06.2014 №1661/16-03-15-02-08/00152307, за наслідками якого прийнято податкове повідомлення рішення 11.07.2014 №0000221555/1417.

Таким чином, визначена податковим повідомленням-рішенням від 26.11.2014 №0006712201/2694 сума грошового зобов'язання на яку було зменшено розмір від'ємного значення ПДВ за березень 2014 року в розмірі 5397,00 грн., є неузгодженою.

Враховуючи наведене, неузгоджена сума розміру від'ємного значення ПДВ, яка зменшена податковим повідомленням-рішенням від 11.07.2014 №0000221555/1417, не підлягала врахуванню позивачем у податковій декларації з ПДВ за квітень 2014 року в рядку 21.3, тому висновок відповідача про порушення позивачем п. 198.1 ст. 198, п. 200.1, 200.3, 200. 4 ст. 200 Податкового кодексу України та заниження ПДВ за квітень 2014 року в розмірі 5397,00 грн. є безпідставним.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України правомірність винесеного податкового повідомлення - рішення належним чином в суді не довів , у зв'язку з чим податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області від 26.11.2014 №0006712201/2694 не відповідає вимогам чинного законодавства та підлягає скасуванню, а позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги не спростовують правомірність висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищезазначене, суд апеляційної інстанції погоджується повністю із висновком суду першої інстанції, так як обставини справи встановлені правильно, докази досліджені вірно, відповідно рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, тому судове рішення не підлягає скасуванню, апеляційна скарга не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 11.02.2015р. по справі № 816/19/15-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Подобайло З.Г.

Судді(підпис) (підпис) Тацій Л.В. Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 24.03.2015 р.