Справа № 369/2709/14-к Головуючий у І інстанції Коцюрба М.П.

Провадження № 11/780/43/15 Доповідач у 2 інстанції Колокольникова Н.М.

Категорія 3 16.03.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 березня 2015 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі :

Головуючого-судді - Колокольнікової Н.М.

суддів - Зіміної В.Б., Гриненка О.І.

з участю прокурора - Стаховської Н.М. захисників - ОСОБА_2, ОСОБА_3

потерпілих - ОСОБА_4, ОСОБА_5

представника потерпілих - ОСОБА_6 -

засуджених - ОСОБА_7, ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляціями захисників ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, прокурора, який брав участь у суді першої інстанції на вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11.11.2014 року, яким

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, освіта вища, одруженого, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працює, проживає : АДРЕСА_3 раніше не судимого,- засудженого за п.12 ч.2 ст.115 КК України-14 років позбавлення волі. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця м. Ромни Сумської області, українця, громадянина України, освіта середня, не одруженого, не працює, зареєстрований: АДРЕСА_4 тимчасово проживає: АДРЕСА_5 раніше не судимого, - засудженого за п.12 ч.2 ст.115 КК України-13 років позбавлення волі.

Постанолено стягнути солідарно із ОСОБА_7 та ОСОБА_8 на користь потерпілих:

- ОСОБА_4- 200 000 грн. моральної шкоди. - ОСОБА_11- 50000 грн. моральної шкоди.

- ОСОБА_5 - 200 000 грн. моральної шкоди. Постановлено стягнути із ОСОБА_7 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області - 278 грн. 79 коп. за проведення експертних досліджень. Постановлено стягнути із ОСОБА_8 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Київській області - 278 грн. 79 коп. за проведення експертних досліджень.

Вироком вирішено питання щодо речових доказів.

Згідно вироку суду, ІНФОРМАЦІЯ_7., близько 05 години, поряд із приміщенням розважального центру «Формула» по вул. Велика Кільцева, 2 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, між ОСОБА_7 та ОСОБА_12, який перебував у стані алкогольного сп'яніння, з однієї сторони, та ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, які перебували у стані алкогольного сп'яніння, з іншої, виникла сварка з приводу зникнення годинника у ОСОБА_15, яка швидкоплинно переросла у бійку, в ході якої ОСОБА_7 та ОСОБА_13 умисно почали наносити один одному удари руками та ногами по корпусу тіла, голові та обличчю. Після закінчення бійки, ОСОБА_13 та ОСОБА_14 пішли у напрямку АЗС «Лукойл», яка розташована за адресою: Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Петропавлівська, 10. ОСОБА_7 та ОСОБА_12, з метою помсти, маючи умисел на нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13, вирішили наздогнати останнього. Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_13, ОСОБА_7 сів до невстановленого автомобіля, під керуванням невстановленої особи, та поїхав у напрямку торгового центру «Будмайдан», розташованого по вулиці Петропавлівській, 12 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області. ОСОБА_12 побіг услід за ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Наздогнавши ОСОБА_13 та ОСОБА_14 поряд із АЗС «Лукойл», ОСОБА_7 наказав водію зупинитись та, вийшовши із автомобіля, кинувся у бійку з ОСОБА_13, в ході якої вони одночасно умисно наносили один одному удари руками та ногами по корпусу тіла, голові та обличчю. В цей час до місця, де відбувалась бійка підбіг ОСОБА_12, побачивши, що ОСОБА_7 не може подолати ОСОБА_13, у нього виник умисел на позбавлення життя останнього, для реалізації якого, він умисно наніс два удари заздалегідь приготованою для нанесення тілесних ушкоджень дерев'яною дошкою в область потилиці голови ОСОБА_13 В цей час, відчувши підтримку з боку ОСОБА_12, у ОСОБА_7 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_13, з метою реалізації якого, ОСОБА_7 продовжив умисно наносити потерпілому удари кулаками та ногами в область голови та корпусу тіла, спричинили ОСОБА_13 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку, набряком-набуханням головного мозку, у зв'язку із чим потерпілий ОСОБА_13 помер на місці вчинення злочину. Описані вище тілесні ушкодження, відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року відносяться до тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів якими могли бути руки та ноги.

В апеляції та доповненнях захисник ОСОБА_9 просить змінити вирок суду, закрити кримінальну справу відносно ОСОБА_7 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України та застосувати до нього кримінальний закон - ст. 123 КК України, оскільки обставини, які суд вважав встановленими, а саме: -висновок суду про обоюдну бійку між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 біля розважального центру «Формула», тоді як встановлено факт безпричинного побиття ОСОБА_7 з боку ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14;

- висновок про те, що підсудні діяли спільно, підтримуючи зв'язок за допомогою

мобільних телефонів, який спростовується оглянутими записами з камер відео-

спостереження, з яких вбачається, що принаймні ОСОБА_8 жодними

комунікаційними засобами не користується;

- висновок про те що, вийшовши з автомобіля ОСОБА_7 кинувся у бійку з

ОСОБА_13, тоді як нічим не спростовані покази ОСОБА_7 в частині, що саме ОСОБА_13. повалив його на землю та сівши зверху почав наносити йому тілесні ушкодження;

· висновок про те, що відчувши підтримку ОСОБА_8., у ОСОБА_7 виник умисел на позбавлення життя ОСОБА_13;

· висновок про те, що саме внаслідок ударів нанесених потерпілому ОСОБА_13 ОСОБА_7 настала його смерть;

· висновок про те, що ОСОБА_7, всупереч наявності у справі акту комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, в стані афекту не перебував, не знайшли свого підтвердження та спростовані переліченими в апеляції дослідженими судом належними та допустимими доказами. Вказує, що обвинувальний вирок у скоєнні особливо тяжкого злочину, не може ґрунтуватися на припущеннях та доводах, безпосередньо не перевірених у судовому засіданні, а також на обставинах, які явно суперечать об'єктивно встановленим матеріалам справи, В апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, як незаконний та закрити кримінальну справу за ч. 1 ст. 115 КК України щодо ОСОБА_8 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, оскільки допущена однобічність та неповноту досудового та судового слідства, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Вважає, що постанова про притягнення як обвинуваченого ОСОБА_8 від 05.11.2010 року за вчинення злочину, передбаченого п. 12, ч. 2 ст. 115 КК України суперечить вимогам ст. 131 КПК України, відомості якої є надуманими та такими, що суперечать матеріалам кримінальної справи. Вказує, що ОСОБА_8 своїх показів не змінював та впевнено їх повторював, вони не містять жодних відомостей чи даних, ні про причетність до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13, ні про застосування будь-яких речей чи предметів нанесення тілесних ушкоджень потерпілому.

Покази ОСОБА_7 не містять в собі відомостей, які свідчили б про будь-яку причетність ОСОБА_8 до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому та відомостей про застосування ОСОБА_12 будь-яких речей чи предметів, у тому числі і дерев'яної дошки від піддону як засобу для нанесення ударів ОСОБА_13

Вважає покази ОСОБА_16 суперечливими та вказує, що під час проведення відтворення обстановки та обставин події з її участю були грубо порушено вимоги ст. 194 КПК України /1960 року /, зокрема : щодо невідповідності обстановки проведення слідчого експерименту обстановці, що мала місце при вчиненні злочину.

Звертає увагу, що досудовим слідством прийнято покази ОСОБА_16, які частково є неправдивими та повністю проігноровано відомості, надані свідками ОСОБА_14, ОСОБА_17, ОСОБА_28 та ОСОБА_18, потерпілим ОСОБА_11, які як і покази інших учасників процесу, не містять в собі жодних відомостей про причетність ОСОБА_12 до нанесення тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_13, в тому числі і дерев'яною дошкою від піддону.

Жодних із доказів, отриманих та досліджених в результаті розгляду даної справи в суді, не містить в собі відомостей та доказу того, що ОСОБА_8 наносив будь-кому, в тому числі і ОСОБА_13 удари дерев'яним піддоном, що свідчить про непричетність ОСОБА_12 ні до нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_13 ні до його смерті. Тобто в діях ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого п. 12, ч. 2 ст. 115 КК України, відсутній склад даного злочину, вина його не доведена, а твердження ,зазначені у обвинуваченні щодо ОСОБА_12 повністю спростовані та доведено, що вони є припущеннями сторони обвинувачення.

В змінах до апеляції захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати та закрити кримінальну справу за ч. 2 ст. 115 КК України щодо ОСОБА_8 на підставі п. 2 ст. 6 КПК України, оскільки в тексті апеляційних вимог було допущено технічну помилку, а саме замість ч. 2 ст. 115 КК України зазначено ч. 1 ст. 115 КК України.

В апеляції захисник ОСОБА_3 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу відносно ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 115 КК України - закрити на підставі п. 2 ст. 6 КПК України.

Стверджує, що лейтенант міліції ОСОБА_7 станом на 11.07.2010 не був звільнений з ОВС. Матеріали, які послужили підставою для прийняття наказу ГУ МВС України в Київській області від 30.06.2010 №455 в частині звільнення ОСОБА_7, - сфальсифіковані. Покази ОСОБА_7 про те, що він переслідував потерпілого ОСОБА_13 з метою затримання злочинця, виконуючи свої обов'язки, як працівника міліції, - відповідають дійсності.

Неправомірність дій та бездіяльності слідчих в ході досудового слідства призвели до грубого порушення положень ч. 1 ст. 112 КПК України щодо підслідності розслідування злочину, скоєного працівником міліції. При постановленні судом обвинувального вироку було взято за основу докази, одержані з істотним порушенням кримінально-процесуального закону, які перешкодили суду об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу і винести законний та обґрунтований вирок.

ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14, коли перед входом до розважального центру «Формула» наносили удари руками і ногами в область голови та тулуба ОСОБА_7, добре усвідомлювали, що ОСОБА_7 являється працівником міліції, конфлікт між ними виник через виконання ОСОБА_7 службових обов'язків працівника міліції згідно ст. 10 ЗУ «Про міліцію». Вважає, що ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14 скоїли злочин, за який мають бути притягнуті до кримінальної відповідальності за ч. 4 ст. 345 КК України. Крім того, кожен з них усвідомлював, що удар ногою по голові може спричинити смерть потерпілого, що дає підстави кваліфікувати їх дії як замах на умисне вбивство особи у зв'язку з виконанням цією особою службового обов'язку (п.8 ч.2 ст. 115 КК України).

В апеляції прокурор, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, не оспорюючи кваліфікацію дій засуджених та доведеність їх вини, просить вирок суду скасувати та постановити свій вирок, яким ОСОБА_7 визнати винним у вчинені злочину, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання - 15 років позбавлення волі. ОСОБА_8 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого п. 12 ч.2 ст. 115 КК України та призначити покарання - 14 років позбавлення волі, оскільки призначене судом покарання не відповідає тяжкості злочину та особам засудженим. Вказує, що висновок суду про те, що при призначенні покарання ОСОБА_7 не враховано обтяжуючої обставини - знаходження в стані алкогольного сп»ягніння є невірним, оскільки сам ОСОБА_7 підтверджує факт вживання спиртних напоїв. Крім того, суд не врахував думку потерпілих по справі, які наполягали на покаранні не менше 15 років позбавлення волі.

В апеляції та доповненнях до неї засуджений ОСОБА_7 просить вирок суду змінити, перекваліфікувати його дії на ст. 123 КК України, оскільки на його думку, при постановленні вироку суд припустився поверхневої та необ»єктивної оцінки деяких обставин справи, невірної кваліфікації його дій та не врахував пом»якшуючих обставин.

Так, він стверджує, що на момент конфлікту він був працівником міліції, висновок перевірки, проведеної по його заяві щодо незаконного звільнення, є поверхневим, протирічить фактам, наявним при її проведенні. Висновок суду про те, що неправомірні дії ОСОБА_7 послужили початком конфлікту є помилковим, оскільки наявні тілесні ушкодження у ОСОБА_11 є наслідком його неправомірних дій, а не засудженого.

Вказує, що він розкаявся у вчиненому, усвідомив хибність своїх дій, усвідомлює яку тяжку втрату понесли потерпілі і неодноразово приносив їм вибачення, відшкодував матеріальну та визнав моральну шкоду, яку також хоче відшкодувати так як визнає свою причетність до жахливих наслідків події 11.07.2010, щиро бажає всіма силами хоч якось компенсувати потерпілим втрату і готовий вдаватися до будь-яких дій, щоб заслужити їх вибачення або хоча б розуміння того що він розкаюється. Проте, він не міг і не може визнати себе винним у вчинені навмисного вбивства,так як смерті потерпілому він не бажав та вчинене ним не було навмисним вбивством.

Вважає, що його дії слід кваліфікувати як нанесення тяжких тілесних ушкоджень, що призвели до смерті людини, а з урахуванням висновків психолого-психіатричної експертизи як такі що були вчинені у стані афекту.

В доповненнях до апеляції просить врахувати пом»якшуючу обставину- добровільне відшкодування завданих збитків, оскільки моральну шкоду він визнає, матеріальна - вже відшкодована.

В апеляції обвинувачений ОСОБА_8 просить вирок суду скасувати, кримінальну справу повернути прокурору для проведення додаткового розслідування, запобіжний захід змінити на інший, не пов»язаний з триманням під вартою, оскільки вирок суду є незаконним, винесений з порушенням діючого законодавства, побудований лише на припущеннях та домислах, наявні докази суперечать фактичним обставинам справи та показам свідків.

Твердження обвинувачення про попередню змову на скоєння ним будь-яких протиправних дій жодними доказами не доведено. Так, покази свідків ОСОБА_11, ОСОБА_19, ОСОБА_17, ОСОБА_20 не містять таких даних. Покази свідка ОСОБА_16, яка була нібито очевидцем, не можна взяти до уваги, оскільки вони є неправдивими, непослідовними, суперечливими. Відтворення з участю даного свідка проведено з численними порушеннями, однак результати даної слідчої дії судом розцінені як доказ його вини.

Крім того, в ході досудового слідства було порушено його право на захист. Так, 05.11.2010 р. пред»явлення обвинувачення та ознайомлення з матеріалами справи було проведено без участі його захисника. Повторно така ж ситуація виникла 16.01.2012р., коли слідчий сфальсифікував його відмову від ознайомлення з матеріалами справи.

Також, рішення Апеляційного суду Київської області від 06.10.2011р. залишилось невиконаним, обвинувальний висновок не змінився. Так, в обвинувальному висновку і у вироку безпідставно вказано, що « у ОСОБА_8 виник умисел на позбавлення життя потерпілого, для реалізації якого, він умисно наніс два удари, заздалегідь приготованою для нанесення тілесних ушкоджень дерев»яною дошкою, в область потилиці ОСОБА_13.», проте матеріали справи не містять таких даних і базується лише на неправдивих показах свідка ОСОБА_16 та не відповідає висновку СМЄ № 284/Д/ 305 тр від 15.09.2010р. Таким чином, вважає, що обвинувальний висновок та вирок є домислом, фантасмагорією, не відображає істини, що є прямим порушенням ст. 62 Конституції України.

В запереченнях на апеляцію прокурора Золкін В.О. просить не брати до уваги доводи прокурора та залишити її без задоволення, оскільки в пред»явленому обвинуваченні прокурор не інкримінував йому стан алкогольного сп»яніння, натомість чітко вказує, що в такому стані були брати ОСОБА_13, ОСОБА_19 та ОСОБА_8 Останній уточнив, що бачив, як ОСОБА_7 щось пив, але не знає, чи був то алкоголь чи ні. З проби рапопорта видно, що він був тверезим.

В запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_2 - потерпілі ОСОБА_5 , ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вирок суду залишити без зміни, оскільки усі аргументи апеляційної скарги щодо невинуватості його підзахисного та незаконності і необґрунтованості вироку є безпідставними, надуманими, та в деякій частині, неправдивими. Вказують, що вирок суду законний, справедливий, обґрунтований та легітимний, такий що базується виключно на об'єктивному, всебічному та неупередженому дослідженні обставин справи, призначене покарання - справедливим та майже рівнозначним вчиненому. ОСОБА_8 та ОСОБА_7 злочинові.

В запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_3 - потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вирок суду залишити без змін, оскільки вина ОСОБА_7 була повністю і неодноразово доведена на досудовому слідстві та в судовому засіданні. Доказова база даної справи складається в основному з матеріалів експертиз, проведених незалежними від будь-кого спеціалістами, та показів свідків, які виступали безпосередньо у судовому засіданні й дали змогу членам судової колегії об'єктивно, повно та всебічно розглянути справу, належним чином оцінити докази і винести законний і обґрунтований вирок. В запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_7 - потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вирок суду залишити без змін, оскільки вважають її необгрунтованою, бездоказовою, збудованої на брехні, викривленні фактів, спаплюженні доказів, перекрученні показів свідків, потерпілих, направленою виключно з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Суд вірно не врахував висновок амбулаторної комплексної психолого-психіатричної експертизи щодо перебування ОСОБА_7 у стані фізіологічного афекту під час вчинення злочину та у достатній мірі мотивував таке рішення. Довідка Святошинської ЦРЛ, яка видана безпосередньо на руки ОСОБА_7 не відповідає дійсності та є незаконною, оскільки не вказано прізвище хірурга, відсутня печатка та видана через 15 годин після злочину.

В запереченнях на апеляцію засудженого ОСОБА_8 - потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги, вирок суду залишити без змін, оскільки апеляційна скарга не містить під собою будь-якого фактичного підґрунтя і базується виключно на неправдивих твердженнях та суб'єктивних оцінках апелянта, дії якого цілком логічно направлені на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене жорстоке вбивство.

В запереченні на апеляцію захисника ОСОБА_9 та доповненнях до неї потерпілі ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_11 просять відмовити в задоволенні апеляції з доповненнями, вирок суду залишити без зміни, оскільки доводи апелянта вважають необ'єктивними, необґрунтованими, надуманими. Суд першої інстанції правильно кваліфікував злочинні дії обвинувачених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 за ч.2 ст. 115 КК України як умисне вбивство, так як усі дії обвинувачених, були направленні саме на позбавлення життя ОСОБА_13 Підстав для перекваліфікації дій обвинувачених з ч. 2 ст. 115 на ч.2 ст. 121 КК України не має, оскільки жорстоке вбивство їхнього сина було скоєне обвинуваченими саме з прямим умислом та не про які тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких настала смерть потерпілого, не може йти мови.

Заслухавши доповідача, прокурора який підтримав свою апеляцію лише в частині м»якості призначеного покарання та заперечував проти всіх апеляцій засуджених та захисників, думку захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, які підтримали свої апеляції та засуджених, проти апеляції прокурора - заперечували; засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8, які підтримали свої та апеляції захисту, апеляцію прокурора просили залишити без задоволення, представника потерпілого та потерпілих, які підтримали апеляцію прокурора, проте зазначили, що вирок суду є законним, тому просили залишити його без зміни, проти апеляцій засуджених та захисту - заперечували, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Винність засуджених ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у скоєнні інкримінованого злочину доведена сукупністю досліджених у судовому засіданні та наведених у вироку доказами, яким судом дана належна оцінка, а саме: частково показами в судовому засіданні засудженого ОСОБА_7, який суду пояснив, що 11.07.2010, перебуючи разом з ОСОБА_8 на дискотеці у розважальному центрі «Формула» познайомились з двома дівчатами - ОСОБА_21 та ОСОБА_28. Хтось з них сказав, що в ОСОБА_15 викрали годинник та вказали на хлопців, які танцювали поруч- ОСОБА_14. та ОСОБА_11 Згодом на вулиці він підійшов до ОСОБА_11, показав посвідчення працівника міліції та попросив показати, що знаходиться у того в кишенях. ОСОБА_11 дістав мобільний телефон, проте той упав, ОСОБА_11 підняв телефон та різко побіг у невідомому напрямку. Тоді він повернувся до приміщеня розважального центру, де побачив ОСОБА_14 та попоросив показати вміст його кишень, той погодився та показав. Зголом дівчата попросили його з ОСОБА_8 провести до таксі. ОСОБА_8 пішов одразу до дороги з метою спіймати таксі, а він з дівчатами виходив після ОСОБА_8. На вулиці він побачив ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14, які всі троє йшли йому на зустріч. ОСОБА_13 сказав, що він є власником цього нічного клубу, обізвав його нецензурною лайкою та вдарив кулаком в область шиї, далі його почали бити й інші хлопці руками та ногами по голові та корпусу тіла, від чого він впав на землю. Коли до місця бійки підбіг ОСОБА_8, то ОСОБА_13, ОСОБА_11 та ОСОБА_14 втікли. Піднявшись, маючи на меті затримати вище згаданих осіб, він зупинив автомобіль «таксі», під керуванням незнайомого чоловіка, та поїхав услід за нападниками, наздогнав останніх біля АЗС «Лукойл», де його побачив ОСОБА_14 Він хотів вийти з автомобіля, але ОСОБА_13 тримав двері, потім відпустив їх та кинувся у бійку. Поваливши його на землю, ОСОБА_13 почав наносити удари руками по різним частинам тіла, чи наносив ОСОБА_22 удари він не може сказати. Потім він бачив, як ОСОБА_8 підбіг до нього, стягнув з нього ОСОБА_13 Підвівшись, та з метою уникнути свого побиття, він втретє перший накинувся на ОСОБА_13, повалив його на спину, сів зверху та почав наносити удари руками по обличчю останнього. Скільки наніс ударів та протягом якого часу - не памятає, проте удари були невеликої сили так як не призвели ні до яких розсічень та кровотеч. Він наступив своєю ногою на руку ОСОБА_13 для того, щоб той не підвівся. Після чого, на місце події під'їхав ОСОБА_17 ОСОБА_8 сказав, що йому погано і поїхав додому. Потім він побачив, що ОСОБА_13 почав тяжко дихати, він перевернув його на живіт з метою полегшити йому дихання та почав викликати швидку допомогу та міліцію. Також, зазначав, мети вбивати людину не мав, не домовлявся ні з ким про навмисне вбивство, наздоганяв ОСОБА_13 та ОСОБА_14 з метою затримати когось з них та доставити до відділу міліції. В цілому аналогічні показання підсудний ОСОБА_7 дав під час досудового слідства в якості підозрюваного 12.07.2010 року (а.с. 119-133 т.2 ) та обвинуваченого 19.07.2010 року, 09.09.2010 року (а.с. 145, 176-184 т.2), 20.07.2010 року під час проведення відтворення обстановки та обставин події (а.с.147-156 т.2). -показами в судовому засіданні засудженого ОСОБА_8 який дав аналогічні покази по обставинам побиття ОСОБА_7 ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_11 Далі розповів, що після цього, ОСОБА_7 сказав йому залишатися біля розважального центру, а сам, зупинивши автомобіль, поїхав вслід за ОСОБА_13 та ОСОБА_14 Він, маючи намір допомогти ОСОБА_7, побіг услід за ними, по дорозі вирвав дошку з дерев'яного піддону. Не добігши до АЗС «Лукойл», він побачив, як перед ОСОБА_13 та ОСОБА_14 зупинився легковий автомобіль, з якого вийшов ОСОБА_7 і одразу почалась бійка між ОСОБА_7 та ОСОБА_13 В цей час, ОСОБА_14, побачивши його, почав тікати. Згодом він побачив, що ОСОБА_7 лежить на землі, ОСОБА_13 сидячи зверху на ньому, наносив ОСОБА_7 удари. Крикнувши «злізь з нього», він ударив того палицею, палиця поламалась, він її викинув та підбіг до ОСОБА_13, зіштовхнув того із ОСОБА_7 та допоміг останньому звестися на ноги. Тоді ОСОБА_7 кинувся в бійку до ОСОБА_13 Йому стало погано, він присів за декілька метрів за рекламним щитом, коли повернуся, побачив ОСОБА_7, двох осіб та ОСОБА_13, останній лежав на землі. ОСОБА_7 викликав працівників міліції, він поїхав додому. Також зазначив, що будь-яких ударів ОСОБА_13 він не наносив, дошку взяв з метою залякування, вдарив дошкою лише об землю два рази з метою залякати ОСОБА_13 В цілому аналогічні показання підсудний ОСОБА_8 дав під час досудового слідства в якості підозрюваного 11.07.2010 року (а.с. 84-87 т.2 ) та обвинуваченого 19.07.2010 року (а.с. 106 т.2), зазначаючи лише, що під час відпочинку він вживав алкоголь. -показами потерпілого ОСОБА_11, який пояснив суду, що близько 01 години 11.07.2010 року він, його брат ОСОБА_13 та ОСОБА_14 приїхали до розважального центру «Формула». Близько 04 години, коли вони збирались додому. Вийшовши із приміщення, він присів на підвіконня. Підійшли ОСОБА_7 та ОСОБА_8, стали до нього чіплятись. ОСОБА_7 запитав, де знаходиться ОСОБА_14, який викрав у дівчини годинник та пред'явив посвідчення працівника міліції . Він сказав, що йому нічого про це невідомо, тому ОСОБА_7 почав погрожувати, вдарив його ногою по руці та нозі, в результаті чого у нього був перелом кістки, зібрарась рідина в коліні та сказав віддати свій мобільний телефон . Коли він побіг за приміщення дискотеки, за ним ніхто не біг, тому він зупинився та зателефонував ОСОБА_14 з приводу цих невідомих хлопців, той також розповів, що до нього теж підходили двоє хлопців, які відрекомендувались співробітниками міліції та обшукали його. Близько 04 години 50 хвилин він побачив, як із приміщення нічного клубу вийшли ОСОБА_13 та ОСОБА_14, за ними - ОСОБА_7 ОСОБА_8 на той час перебував на вулиці. Він пішов на зустріч ОСОБА_13 та ОСОБА_14 та побачив, що до ОСОБА_13 чіпляється ОСОБА_7 з приводу зникнення годинника. Внаслідок суперечки між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 виникла бійка, він кинувся між ними, намагаючись їх розборонити. В цей час підбіг ОСОБА_8, тому він всіх залишив та почав тікати через кільцеву дорогу, у протилежному напрямку від нічного клубу. Через кілька хвилин йому на мобільний телефон зателефонував ОСОБА_13 та повідомив, що вони скоро будуть вдома і щоб він також їхав додому. Близько 06 години, вдома, він зателефонував ОСОБА_14 та дізнався, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 наздогнали їх із ОСОБА_13 поряд із АЗС «Лукойл». Побачивши у ОСОБА_8 в руках палицю, ОСОБА_14 втік, а ОСОБА_13 залишився. Після цієї розмови він поїхав до АЗС «Лукойл», де і виявив труп свого брата. Також зазначив, що ОСОБА_7 він не бив, лише розбороняв ОСОБА_7 та свого брата ОСОБА_13 Аналогічні показання потерпілий дав під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.10.2010 року (а.с.163-172 т.1). -показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_21, яка пояснила, що в ніч на 11.07.2010 року вона та її подруга ОСОБА_28 в нічному клубі познайомились з молодими людьми «підсудними» та трьома молодими чоловіками зі сторони потерпілого. Подруга помітила, що у неї зник мобільний телефон та годинник, про що вона сказала ОСОБА_7 Відразу після того, як вони вийшли з клубу на ОСОБА_7 напали троє хлопців, збили його з ніг та почали бити його ногами. Коли бійка закінчилася, троє хлопців стали тікати, обвинувачені - доганяти. Що було далі вона не знає. -показами свідка ОСОБА_16, яка пояснила суду, що11.07.2010 року близько 5 год. ранку вона прокинулась, почула гавкіт собаки, крики та вийшла на балкон своєї квартири АДРЕСА_1, яка знаходиться на 6 поверсі, побачила, як поряд із АЗС «Лукойл», яка знаходиться навпроти будинку лежить чоловік головою до заправки, ногами до дороги, якого б'ють обидва підсудні руками та ногами, вона одразу викликати міліцію. Через 15 хвилин підсудні перестали бити хлопця, стали говорити по телефону. В цей час, оскільки міліція довго не приїжджала, вона вийшла на вулицю, щоб направити до заправки патрульну машину, яка часто їздила біля її будинку, але машини не було, тому знову повернулась в квартиру, де з балкону побачила, що один з підсудних, який був одягнутий у світлий одяг, вдарив чоловіка, який лежав на землі, три рази по голові палкою. До цих ударів він закривав голову руками та кричав, щоб його перестали бити, після ударів - замовчав. З приводу різниці в своїх показах наданих суду та під час досудового слідства, пояснила, що весь час давала одні і ті самі покази, які в подальшому не перечитувала. На момент вчинення злочину ОСОБА_7 був одягнутий в темний одяг. - показами свідка ОСОБА_18, який пояснив суду, що 11.07.2010 року він був у нічному клубі «Формула», на початку 5 години вийшов з приміщення клубу та звернув увагу, що збоку стояли двоє хлопців та сперечались. Він підійшов до таксі, почув звук удару, повернувшись ,побачив, що двоє хлопців побігли за ще одним хлопцем в напрямку Кільцевої дороги. Далі він на таксі також поїхав в напрямку Кільцевої дороги, де побачив, як біля АЗС «Лукойл» на газоні лежав хлопець, біля нього стояв підсудний ОСОБА_7 та ще один хлопець- водій автомобіля «Мазда». Він спитав, що трапилось, проте йому ніхто нічого не відповів. ОСОБА_7 стояв на руці у хлопця, який лежав на газоні, та не подавав ознак життя, на його думку хлопець був мертвий. Після його зауваження, ОСОБА_7 зійшов з руки хлопця.. Він став викликати швидку допомогу, проте водій автомобіля «Мазда», сказав, що швидку уже викликав. ОСОБА_7 поліз в задній карман хлопцеві ,який лежав на газоні та достав гроші. -оголошеними в судовому засідані показами свідка ОСОБА_14, з яких вбачається, що в ніч на 11.07.2010 року він разом зі своїми товаришами ОСОБА_13 та ОСОБА_11 відпочивали у розважальному центрі «Формула». До нього підійшов ОСОБА_7, запропонував вийти на майданчик, розташований між 1-м та 2-м поверхом розважального центру. Вийшовши, ОСОБА_7 штовхнув його зі східців, сказав, що він працює у міліції і тому може його затримати, при цьому службового посвідчення він не пред'являв, та став вимагати віддати годинник, який він нібито викрав. Він відповів, що він нічого не крав, показав всі свої речі, після чого ОСОБА_7його відпустив. На той час неподалік від ОСОБА_7 стояв ОСОБА_8, який в розмову не втручався. Вже на вулиці розмова між ОСОБА_13 та ОСОБА_7 закінчилася бійкою, хто її розпочав, обставин та деталей -не пам'ятає. Коли він та ОСОБА_13 дійшли до АЗС «Лукойл», зі сторони торгового центру «Будмайдан» виїхав автомобіль ВАЗ-21099 темного кольору, зупинився, із салону вискочив ОСОБА_7, відразу кинувся у бійку до ОСОБА_13, повалив того на землю та почав наносити йому удари кулаками в область голови та обличчя. Він намагався відтягнути ОСОБА_7 від ОСОБА_13, але йому це не вдалося. Оглянувшись, побачив ОСОБА_8, який, тримаючи в руці дерев'яну палицю, біг до них. Після цього, він зіштовхнувши ОСОБА_7 із ОСОБА_13, крикнув останньому, щоб той тікав та не повертаючись, сам почав тікати у напрямку автобусної станції «Дачна». Аналогічні показання свідок дав під час проведення відтворення обстановки і обставин події 30.10.2010 року (а.с.173-180 т.1). -дослідженими в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_28, з яких вбачається, що в ніч на 11.07.2010 року вона разом з ОСОБА_21 відпочивали у розважальному центрі «Формула»., танцювала з хлопцем, який назвався ОСОБА_29. В подальшому виявила, що зник її годинник., тому запідозрила цього хлопця, оскільки він декілька разів брав її за руку. Звертатися в міліцію вона не мала наміру, оскільки годинник не представляв для неї матеріальної цінності, вона дорожила ним, як пам'яттю. Далі вона та ОСОБА_21 познайомилися з підсудними, в розмові вона сказала про зникнення годинника та висловила свої підозри з приводу того хто міг його викрасти. По закінченню відпочинку, близько 4 год. 11.07.2010 року, вона, ОСОБА_21 та підсудні вийшли з приміщення клубу, до них підійшли троє хлопців, один з яких наніс удар підсудному ОСОБА_7 в область обличчя, шиї, бризнула кров і ОСОБА_7 впав на землю. Троє хлопців обступили останнього та почали наносити йому удари по тілу ногами, ОСОБА_8 намагався допомогти ОСОБА_7, це йому вдалося. Потім всі розбіглися, ОСОБА_8 побіг за одним з цих хлопців, ОСОБА_7 побіг за іншими двома хлопцями в напрямку АЗС. З хлопців, які наносили тілесні ушкодження ОСОБА_7 вона впізнала ОСОБА_11, який знаходився в залі судового засідання. -показами в судовому засіданні свідка ОСОБА_23, який пояснив, що він перебував на добовому чергуванні, приблизно в 5-6 годин ранку надійшов на мобільний телефон чергової частини дзвінок від ОСОБА_7, в якому той повідомив, що на Кільцевій дорозі біля дискотеки вісімдесятих виникла бійка між ним та невідомими особами, тому ОСОБА_7 потрібна допомога. Він направив на місце події дільничого інсектора ОСОБА_30 та пізніше всі наряди, які перебували ближче. Потім він повідомив керівництво про вище вказану подію. -оголошеними показами свідка ОСОБА_17, з яких вбачається, що влітку 2010 року рано вранці він на своєму автомобілі марки «Мазда» чорного кольору 2007 року випуску проїжджав по Кільцевій дорозі в м. Києві в напрямку Жулянського мосту. Біля АЗС «Лукойл» побачив, що на газоні, обличчям донизу, лежить чоловік, поряд з яким стояли двоє чоловіків, один з них був побитий, а інший -ні. . Він запитав у чоловіків, які стояли, що трапилося, на що ОСОБА_7, який відрекомендувався працівником міліції, сказав, що вони розберуться самі, щоб він не втручався, швидку допомогу він вже викликав. Згодом під»їхав патрульний автомобіль та швидка допомога. В подальшому на відстані 10-15 метрів від місця події працівники міліції знайшли дерев`яну палку довжиною біля одного метра. Винність підсудних у вчиненні умисного вбивства за попередньою змовою групою осіб також підтверджується об»єктивними доказами, дослідженими у судовому засіданні, а саме: -даними протоколу огляду місця події від 11.07.2010 року з фототаблицею, яким зафіксована обстановка на території, розташованої поряд із АЗС «Лукойл» по вулиці Петропавлівській, 12 в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, де виявлено труп ОСОБА_13 з ознаками насильницької смерті, вилучені дерев'яний брусок, теніска білого кольору, які приєднані до матеріалів справи, як речові докази. (а.с.24-35 т.1); - даними висновку судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року, згідно якого виявлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження відносяться до тяжких, за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів якими могли бути руки та ноги. Смерть ОСОБА_24 настала від відкритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалось крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, набряком-набухання головного мозку. (а.с. 239-240 т.1); - даними протоколу огляду місця події від 11.07.2010 року з фототаблицею, в ході якого зафіксована обстановка на майданчику поряд із розважальним центром «Формула» по вул. Великій Кільцевій, 2-а в с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, де виявлено сліди плям темно-бурого кольору схожі на кров, вилучені сліди темно - бурого кольору на три марлеві тампони. (а.с.39-44 т.1); - даними висновку експерта № 298 від 09.11.2010 року, згідно якого на трьох марлевих тампонах наданих на дослідження наявна кров ОСОБА_7, домішки крові ОСОБА_13 не виключається. (а.с.29-30 т.2); - даними висновку експерта № 273/Д від 03.08.2010 року, з якого вбачається, що при судово-медичному обстеженні 12.06.2010 року у ОСОБА_7 виявлено припухлість м'яких тканин правої тім'яно - потиличній ділянці, синці правої очної ділянки на фоні припухлості повік, крововилив на поверхні правого очного яблука, забита рана правої брови, синці правої вушної раковини, правої завушної ділянки, шиї, синець та садно правого передпліччя. Виявлені тілесні ушкодження утворилися від дії тупих предметів, якими могли бути кулаки та ноги, в термін та при обставинах, що вказані в постанові, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. З довідки БЦРЛ відомо, що при наданні медичної допомоги 11.07.2010 року в 20:05 год. проба Раппопорта у ОСОБА_7 була негативна. Тверезий. (а.с.232 т.1), що об'єктивно свідчить про обоюдну бійку між підсудним ОСОБА_7 та потерпілим ОСОБА_13 на майданчику поряд із розважальним центром «Формула» 11.06.2010 року, нанесення останнім тілесних ушкоджень ОСОБА_7, спростовуючи показання потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_14 в цій частині; - даними висновку експерта № 317/Д від 04.10.2010 року, згідно якого при судово-медичному обстеженні 16.07.2010 року у ОСОБА_11 малося садно правого плеча, згідно наданій меддокументації у ОСОБА_11 малася рвана (інфікована) рана правої кисті, пост травматичний синовії лівого колінного суглобу. Виявлені тілесні ушкодження утворилися не менше, ніж від трьох дій тупого предмету. Не виключено, що таким могла бути нога, відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я. Діагноз «Перелом головки III п`ясної кістки правої кисті» не підтверджений ренгенологічними даними (консультація рентгенолога КОБ СМЕ). Утворення описаних ушкоджень при одноразовому падінні з висоти власного зросту та ударі об тупий предмет з необмеженою поверхнею контакту малоймовірно. (а.с. 69 т.2) Зазначений висновок експерта підтверджує показання потерпілого ОСОБА_11 в частині зухвалої та неправомірної поведінки ОСОБА_7 відносно ОСОБА_11, що стало початком конфлікту між ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_13, ОСОБА_11, ОСОБА_14 ; - даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 01.03.2012 року та відеозапису до нього, який було відтворено в судовому засіданні, згідно якого проведено відтворення обстановку і обставини події на АЗС «Лукойл», яка розташована на Великій Кільцевій дорозі, що мали місце 11.07.2010 року і свідком яких була ОСОБА_16, в ході якого свідок ОСОБА_16, знаходячись на балконі своєї квартири АДРЕСА_2, спостерігала за імітацією нанесення тілесних ушкоджень двома статистами біля АЗС «Лукойл», поряд з місцем, де лежав потерпілий ОСОБА_13, ще чотири статисти знаходились на АЗС «Лукойл». В подальшому свідок ОСОБА_16 серед шести осіб, пред'явлених їй для впізнання, впізнала саме тих осіб, які імітували нанесення тілесних ушкоджень. (а.с. 58-66 т. 7). Даний протокол свідчить про можливість свідка бачити з балкона своєї квартири події, які відбувались 11.07.2010 року біля АЗС «Лукойл» та про можливість впізнання осіб, які там перебували. - даними : рапорту ОСОБА_25, з якого вбачається, що він просить звільнити його з органів внутрішніх справ за власним бажанням. Рапорт та резолюції на рапорті датовані 04.06.2010 року, подання розрахунок вислуги ОСОБА_7 в органах МВС обчислюється станом на 30.06.2010 року, витягу з наказу № 455 о/с від 30.06.2010 року, за яким ОСОБА_7 звільнений з органів внутрішніх справ за власним бажанням з 30.06.2010 року. - матеріалами перевірки заяви підсудного ОСОБА_7 про його незаконне звільнення з органів внутрішніх справ встановлено, що звільнення останнього було проведено без порушень діючого законодавства. Вказані документи свідчать про те, що на момент вчинення злочину 11.07.2010 року підсудний ОСОБА_7 був звільнений з органів внутрішніх справ без порушення вимог діючого законодавства. - даними протоколів огляду речових доказів від 20.08.2010 року, з яких вбачається, що об'єктами огляду є дві дерев'яні зламані частини з піддону, штани сірого кольору із накладними кишенями позаду. Теніска білого кольору з чорними візерунками; одяг ОСОБА_13, а саме: котонові штани синього кольору, кросівки білого кольору, футболку білого кольору, які мають сліди забруднення, одяг ОСОБА_8 - чоловічу бежеву сорочку, чоловічі коричневі штани та коричневі туфлі, шкарпетки сірого кольору. - даними роздруківки дзвінків із мобільного телефону ОСОБА_7 НОМЕР_1, з яких вбачається, що з даного номеру о 05:27:26 був здійснений дзвінок на номер телефону 102, розмова тривала 5 сек., о 05:27:46 - на номер телефону 103 розмова тривала 93 сек. - даними відеозапису з камери відеоспостереження супермаркету «Альцест», де зафіксовано, як 11.07.2010 року о 4:58 год. підсудний ОСОБА_26 підійшов до піддону, взяв дерев'яну дошку та пішов до місця вчинення злочину, що підтверджує факт використання підсудним ОСОБА_26 дерев'яної дошки в бійці з ОСОБА_13, як знаряддя злочину. - даними акту амбулаторної комплексної судово-психіатричної експертизи № 744 від 01.09.2010 року, за яким ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в тимчасовому розладі психічної діяльності. Тому він міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під час проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_7 під час проведеного обстеження не виявлено. Лікування від наркотичної та алкогольної залежності він не потребує. ОСОБА_7 під час скоєння інкримінованих йому дій перебував в стані фізіологічного афекту. Про це свідчать наступні дані. Внаслідок протиправних дій потерпілого в нього виник стан емоційної напруги, яка здійснила суттєвий вплив на його поведінку в досліджуваній ситуації, але на перших етапах розвитку подій не супроводжувалася станом афективно звуженої свідомості ( бо він зберіг спогади про ці події ). Під час фінальних подій бійки, внаслідок зростання емоційної напруги (з'явився прилив сил, злості... кинувся до нього... повалив на землю, почав наносити йому удари,) в нього розвинувся стан звуженої свідомості (бив нібито, в обличчя, пам'ятає лише фрагментами, бо був дуже злий. Не пам'ятає скільки наніс ударів, не може пригадати де в цей час були інші учасники подій, запам'ятав що його намагався стягти свідок ОСОБА_14). Цей стан збудження завершився характерним станом постафективної астенії. (а.с.5-8 т.2); - даними висновку судово-психіатричної експертизи, за яким ОСОБА_8 в період інкримінованих йому діянь і на даний час на психічне захворювання не страждав, в тому числі не перебував в стані тимчасового розладу психічної діяльності. Тому він міг та може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Під нас проведеного обстеження ознак психічного захворювання у нього не виявлено. Він може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Примусових заходів медичного характеру не потребує. Клінічних ознак хронічного алкоголізму та наркоманії у ОСОБА_8 не виявлено. Лікування від наркотичної та алкогольної залежності він не потребує. ОСОБА_8 під час скоєння інкримінованих йому дій в стані фізіологічного афекту не перебував.(а.с.15-16 т.2)

Оцінивши вищенаведені докази в їх сукупності, суд вірно визнав, що потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_5, свідки ОСОБА_18, ОСОБА_16, ОСОБА_21, ОСОБА_28, частково потерпілий ОСОБА_11, частково свідок ОСОБА_14, частково підсудні, давали суду правдиві показання, які відповідають фактичним обставинам справи, узгоджуються з іншими доказами по справі. Оцінюючи показання свідка ОСОБА_16 під час досудового та судового слідства, суд правильно визнає їх в частині кольору одягу, в який були одягнуті підсудні, помилковими, оскільки судом встановлено, що обидва підсудних на момент вчинення злочину були одягнені у світлий одяг, в іншій частині, суд визнає показання свідка правдивими, які відповідають фактичним обставинам справи і узгоджуються з іншими доказами по справі. Здатність свідка ОСОБА_16 бачити події, які відбувались на АЗС «Лукойл» та можливість впізнання осіб, які там знаходились підтверджується даними з протоколу відтворення обстановки і обставин події від 01.03.2012 року (а.с. 58-66 т. 7) та відеозаписом до нього, що свідчить про можливість свідка бачити з балкона своєї квартири події, які відбувались 11.07.2010 року біля АЗС «Лукойл» та про можливість впізнання осіб, які там перебували. Тому, доводи апеляцій захисника ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_8, інших про те, що покази свідка ОСОБА_16 є суперечливими, частково неправдивими, в ході відтворення обстановки та обставин події з її участю були грубо порушені вимоги ст. 194 КПК України / 1960р./ є безпідставними та такими, що суперечать фактичним обставинам справи. Також, показання потерпілого ОСОБА_11 та свідка ОСОБА_14 в частині подій, що мали місце 11.07.2010 року безпосередньо перед приміщенням нічного клубу, про те, що в процесі бійки ОСОБА_7 тілесні ушкодження не наносилися, суд вірно визнає неправдивими, які спростовуються показаннями свідка ОСОБА_14, які суд визнає правдивими, показаннями свідків ОСОБА_21, ОСОБА_28, висновком експерта № 273/Д від 03.08.2010 року відповідно до якого у ОСОБА_7 виявлені тілесні ушкодження, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, які спричинили короткочасний розлад здоров'я (а.с.232 т.1), висновком експерта № 298 від 09.11.2010 року відповідно до якого на наданих на дослідження трьох марлевих тампонах, вилучених під час огляду місця події 11.07.2010 року поблизу розважального центру «Формула», наявна кров ОСОБА_7, домішки крові ОСОБА_13 не виключається. В ході досудового слідства були прийняті процесуальні рішення - постанови слідчого про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_13 - на підставі п. 8 ч. 1 ст. 6 КПК України, закриття кримінальної справи щодо померлого; щодо ОСОБА_11 - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутності в діянні складу злочину, щодо ОСОБА_14 - на підставі п. 2 ч. 1 ст. 6 КПК України, за відсутністю у діянні складу злочину, тому доводи захисника ОСОБА_3 в цій частині не ґрунтуються на матеріалах справи. Твердження засудженого ОСОБА_8 про те, що в ході досудового слідства було порушено його право на захист, оскільки 05.11.2010 р. пред»явлення обвинувачення та ознайомлення з матеріалами справи було проведено без участі його захисника, повторно така ж ситуація виникла 16.01.2012р., коли слідчий сфальсифікував його відмову від ознайомлення з матеріалами справи, носять характер припущення. Крім того, вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 01.06.11р. скасовано ухвалою Апеляційного суду Київської області від 06.10.11р., справу направлено прокурору Київської області для проведення додаткового розслідування. В ході додаткового розслідування рішення Апеляційного суду Київської області від 06.10.2011р. виконано належним чином, тому доводи засудженого ОСОБА_8 про те, що дане рішення залишилось невиконаним, обвинувальний висновок не змінився є надуманим. Вирішуючи питання щодо спрямованості умислу підсудних, суд вірно врахував спосіб вчинення злочину, знаряддя злочину, кількість, характер, локалізацію поранень, поведінку засуджених до початку і після скоєння злочину. Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року, виявлені у ОСОБА_13 тілесні ушкодження відносяться до тяжких, за критерієм небезпеки для життя. Масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту. Інші пошкодження в ділянці голови утворились не менш ніж від 19 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Всі інші пошкодження грудей і кінцівок утворились не менш ніж від 22 дій тупих предметів, якими могли бути руки та ноги. Смерть ОСОБА_24 настала від відкритої черепно-мозкової травми голови, що супроводжувалось крововиливом під оболонки та шлуночки головного мозку, набряком-набухання головного мозку. На тілі виявлено 54 тілесні ушкодження, із яких 41 нанесено у верхню частину тіла, а саме : 20 - в голову, плечі, ключиці, що свідчить про те, що удари були направлені в життєво-важливий орган потерпілого- в голову зі значною силою. Знаряддям злочину були кулаки, ноги, дерев»яна дошка. Причиною припинення дій засуджених стала відсутність ознак життя у потерпілого, про що свідчать, зокрема : покази свідків ОСОБА_16, ОСОБА_18 Твердження ОСОБА_7 про те, що після вчинення злочину він викликав швидку допомогу, перевернув живого потерпілого донизу головою, тому що той хрипів, а також те, що ОСОБА_7 та ОСОБА_8 припинили побиття потерпілого, коли той ще був живий, суд вірно розцінив як намагання уникнути відповідальності . Узгодженість дій засуджених, направлених на досягнення єдиної мети - позбавлення життя потерпілого, свідчить про їх попередню домовленість на вчинення даного злочину.Вищенаведений висновок спростовує версії засуджених та їх захисників про відсутність у засуджених умислу на позбавлення життя потерпілого. Доводи захисника ОСОБА_9 про те, що дії ОСОБА_7 біля АЗС «Лукойл» носили характер необхідної оборони є безпідставні. Твердження підсудного ОСОБА_26 про те, що він не наносив потерпілому ОСОБА_13 ніяких ударів, в тому числі і дерев'яною дошкою, що дошка переламалася, коли він хотів налякати ОСОБА_13 та вдарив нею об землю та його захисника, перевірялись судом першої інстанції та обгрунтовано визнано неправдивими, оскільки спростовуються показаннями свідка ОСОБА_16, яка зазначила, що бачила, як обидва підсудні били руками та ногами потерпілого, потім підсудний, який був у світлому одязі, вдарив потерпілого два чи три рази по голові палкою; висновком експерта № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року, відповідно до якого масивні підшкірні гематоми правої та лівої половини волосистої частини голови могли виникнути не менше ніж від 2 дій тупого предмету з переважаючою поверхнею контакту (а.с.239-240 т.1), відеозаписом з камери спостереження супермаркету «Альцест», де зафіксовано, як ОСОБА_8 о 4:58 год. взяв дерев'яну дошку та пішов до місця вчинення злочину. Суд обґрунтовано визнав показання підсудного ОСОБА_7 про те, що він переслідував потерпілого ОСОБА_13 з метою затримання злочинця, виконуючи свої обов'язки, як працівника міліції, неправдивими, оскільки спростовуються наказом про звільнення ОСОБА_7 від 30.06.2010 року, а також показаннями свідка ОСОБА_15, яка пояснила, що з приводу крадіжки не мала наміру звертатися до міліції та прямо не вказувала на потерпілого, як особу, що вчинила злочин., тобто з наведеного вбачається, що у ОСОБА_7 не було жодних підстав, передбачених законом, для вчинення будь-яких дій, як працівника міліції, відносно ОСОБА_11, ОСОБА_14 та ОСОБА_13, що також, стверджується висновком судово-медичної експертизи № 284/Д/305 тр. від 16.09.2010 року, згідно якого ОСОБА_13 було спричинено тілесних ушкоджень в область життєво-важливого органу - голови, не менше 21. Також, судом перевілялись твердження ОСОБА_7 та його захисту щодо перебування даного засудженого на службі в ОВС в момент вбивства та його незаконного звільнення, проте вмотивовано визнано безпідставними, оскільки спростовуються матеріалами службової перевірки, проведеною прокуратурою Києво-Святошинського району Київської області. Тому, твердження захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_9 про порушення законодавства про підслідність є безпідставними. Доводи захисника ОСОБА_9 про те, що є хибним висновок суду, що ОСОБА_7, всупереч наявному у справі акту комплексної судово-психолого-психіатричної експертизи, в стані афекту не перебував, не заслуговують на увагу, оскільки, на думку суду, з укою апеляційний суд погоджується, для визначення стану сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту) необхідно врахувати не лише медичний аспект, а і юридичний. З юридичної точки зору стан сильного душевного хвилювання повинен виникнути раптово, внаслідок протизаконного насильства, систематичного знущання або тяжкої образи з боку потерпілого. Однак, з матеріалів справи вбачається, що перша сварка та бійка з ОСОБА_13 викинла біля розважального центру «Формула», в подальшому через певний проміжок часу ОСОБА_7 з метою помсти на значній відстані від місця сварки, приблизно однієї зупинки громадського транспорту, наздогнав ОСОБА_13 та вчинив умисне вбивство за попередньою змовою з ОСОБА_27, що свідчить про те, що незважаючи на наявність медичної ознаки перебування ОСОБА_7 в стані сильного душевного хвилювання (фізіологічного афекту), відсутній обов'язків юридичний критерій - раптовість. Вищенаведене спростовує доводи апеляцій захисників ОСОБА_9, ОСОБА_3 про закриття справи щодо ОСОБА_7 на підставі п.2 ст. 6 КПК України, захисника ОСОБА_2 про закриття справи щодо ОСОБА_8 на підставі п.2 ст. 6 КПК України, доводи засудженого ОСОБА_8 про необхідність направлення справи на додаткове розслідування та доводи засудженого ОСОБА_7. про перекваліфікацію його дій на ст. 123 КК України. Істотних порушень вимог кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на прийняте рішення апеляційний суд не вбачає. Таким чином, аналіз досліджених та оцінених по справі доказів свідчить про те, що вина підсудних у вчиненні інкримінованого злочину доведена повністю, тому їх дії вірно кваліфіковані за п.12 ч.2 ст.115 КК України, як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, вчинене за попередньою змовою групою осіб. Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_7, суд в достатній мірі врахував суспільну небезпечність, ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відноситься до особливо тяжких, а також те, що останній усвідомив суспільну небезпеку своїх дій та тяжкість наслідків, за місцем проживання, навчання, роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дочку ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_4, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий. Крім того, враховано думки потерпілих, які за вчинене засудженого не вибачили, просили призначити йому покарання у виді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі. Обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого, судом не встановлено. Призначаючи покарання засудженому ОСОБА_8, суд в достатній мірі врахував ступінь тяжкості злочину, який відноситься до особливо тяжких злочинів, те, що засуджений не усвідомив суспільної небезпеки своїх дій та тяжкість наслідків, за місцем реєстрації та тимчасової роботи характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий. Також, враховано думку потерпілих, які засудженого не вибачили, просили призначити покарання у виді довічного позбавлення волі, але не менше 15 років позбавлення волі. Обставин, які пом'якшують покарання засудженого, суд не встановив. Обставиною, яка обтяжує покарання засудженого, суд вірно визнав вчинення злочину особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння. А тому, апеляційний суд вважає, що призначене судом першої інстанції покарання засудженим, з врахуванням їх доводів та доводів прокурора, відповідає вимогам ст. ст. 50, 65 КК України і є домірним скоєному.

При таких обставинах, доводи прокурора щодо неправильного застосування кримінального закону, невідповідності призначеного покарання тяжкості злочину та особам засуджених наслідок м'якості є необґрунтованими та безпідставними.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України /в редакції 1960р./, колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області, -

У х в а л и л а :

Апеляції прокурора, який приймав участь при розгляді справи судом першої інстанції, захисників ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_3 засуджених ОСОБА_7, ОСОБА_8 - залишити без задоволення, вирок Києво - Святошинського районного суду Київської області від 11.11.2014 року щодо ОСОБА_7 та ОСОБА_8 - залишити без зміни.

Головуючий

Судді