Справа № 569/17763/14-а

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 березня 2015 року

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Тимощука О. Я.,

при секретарі Андрощук О. Я.

за участю:

представник відповідача Гордійчук О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання здійснити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

10.11.2014 року ОСОБА_2 через свого представника ОСОБА_3 звернувся до Рівненського міського суду із адміністративним позовом про визнання протиправними дій головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та зобов'язання здійснити певні дії.

В обґрунтування вимог зазначалось, що до травня 1997 року ОСОБА_2 проживав у м. Рівне та отримував пенсію за вислугою років, згодом виїхав на постійне місце проживання до Ізраїлю, в зв'язку з чим виплату пенсії йому було припинено. 24.09.2014 року ним через представника за довіреністю було подано заяву Відповідачу про поновлення виплати раніше призначеної пенсії та надано усі необхідні документи для цього в копіях та оригіналах. Листами від 08.10.2014 року за №281/07 та від 29.10.2014 року №Б-306/06.1-15 головне управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області повідомило, що відновлення виплати пенсії є неможливим з посиланням на те, що позивачем не виконані вимоги Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».

Позивач вважає такі дії Відповідача протиправними і такими, що грубо порушують норми чинного законодавства.

Ухвалою Рівненського міського суду від 10.11.2014 року було відкрито провадження у справі. Копія ухвали про відкриття провадження разом з копією позовної заяви та доданих до неї документів була надіслана Відповідачу.

У встановлений законом строк від Відповідача надійшли письмові заперечення, з огляду яких він просить відмовити в задоволені адміністративного позову в повному обсязі за безпідставністю позовних вимог, вказує, Позивачем і його представником не надано усіх необхідних документів для поновлення виплати пенсії.

До початку розгляду справи по суті представником позивача ОСОБА_4 подано заяву із проханням проводити розгляд справи за його відсутності.

Представник Відповідача в судовому засіданні підтримав заперечення проти адміністративного позову, просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог за їх безпідставністю та недоведеністю, вказував на пропуск шестимісячного строку звернення до суду.

Заслухавши думку представника Відповідача, дослідивши усі матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з огляду на наступне.

Як встановлено судом, та не заперечується представником Відповідача, ОСОБА_2 має законне право на поновлення виплати раніше призначеної пенсії за вислугою років, що не виплачується із 1997 року у зв'язку з виїздом його території України в Ізраїль. Ст. 62 Закону України №2262 від 09.04.1992 "Про пенсійне забезпечення oci6, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" визначено, що пенсії, призначені в Україні до виїзду на постійне місце проживання за кордон, виплачуються в порядку, встановленому Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Таким чином, на правовідносини сторін, що виникли, поширюються норми ст.ст. 19, 124 Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІV від 09.07.2003.

Згідно статті 24 Конституції України зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рійними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 46 Конституції України проголошено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Тобто, право на отримання пенсії в Україні є конституційним правом громадянина України.

Передбачене Конституцією України право громадян на соціальний захист конкретизоване у Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та Законі України «Про пенсійне забезпечення», якими встановлено порядок нарахування та виплати пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про пенсійне забезпечення» громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами.

У відповідності з частиною третьою статті 2 Протоколу № 4 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна людина має право на вільне пересування і свободу вибору місця проживання. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну.

Згідно з частиною другою ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" реєстрація місця проживання чи перебування особи або її відсутність не може бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

Отже, кожен громадянин України, включаючи пенсіонерів, має право на вибір місця проживання зі збереженням усіх конституційних прав.

Базовим законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій є Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно п. 2 частини першої ст. 49 Закону України №1058-ІV (в редакції, чинній до 07.10.2009) виплата пенсії припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України

Відповідно до ст. 51 Закону України №1058-ІV у випадку виїзду пенсіонера за межі України, пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера, може бути виплачена йому за 6 місяців перед виїздом, рахуючи з місяця, який настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання.

07.10.2009 рішенням Конституційного Суду України №25-рп/2009 у справі №1-32/2009 визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення пункту 2 частини першої статті 49, речення другого статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV.

Зазначені положення Закону України 1058-ІV втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення.

Отже, після прийняття рішення Конституційним Судом України Законом №1058-ІV не встановлено підстав для припинення пенсії в разі перебування пенсіонера за кордоном.

Таким чином, 24.09.2014 року позивач обґрунтовано через свого представника звернувся до відповідача із заявою про поновлення виплати пенсії.

У зв'язку із відсутністю необхідних документів Відповідачем був надісланий лист про неможливість поновити виплату пенсії. Недоліки, вказані у листі головного управління Пенсійного фонду України в м. Рівне від 08.10.2014 року за №281/07 представник Позивача усунув, шляхом подання оригіналів документів.

Згідно частини другої ст. 49 Закону України №1058-ІV поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності підстав для відновлення її виплати.

Таким чином, підставою для припинення виплати пенсії був виїзд Позивача на постійне місце проживання за межі України, жодним нормативно-правовим актом України не передбачений обов'язок або право Пенсійного фонду автоматично здійснювати відновлення пенсії без відповідного волевиявлення пенсіонера, заява про поновлення виплати пенсії надана відповідачу 24.09.2014 року, тому у відповідача немає підстав для поновлення виплати пенсії до дати звернення Позивача, отже, поновлення виплати пенсій має бути здійснено саме з моменту звернення Позивача до Відповідача.

Разом з тим, суд вважає за необхідне наголосити на тому, що при розгляді даної справи суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики та рішень Європейського суду з прав людини, відповідно до яких необхідно усувати причини порушення Україною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколів до вказаної Конвенції, з впровадженням в українське судочинство адміністративної практики європейських стандартів прав людини, зі створенням передумов для зменшення числа заяв до Європейського суду з прав людини проти України.

Постановою КМУ від 2 листопада 2006 року N 1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» зобовязано Міністерство оборони, Міністерство внутрішніх справ, Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, Службу безпеки, Державну податкову адміністрацію, Державний департамент з питань виконання покарань та іншим органам, що здійснюють призначення пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», забезпечити проведення інвентаризації пенсійних справ, виплатних та інших документів, необхідних для виконання функцій з призначення і виплати пенсій особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», передачу їх до 1 січня 2007 р. органам Пенсійного фонду України згідно з актами, складеними за формою, що затверджується органами, зазначеними у цьому пункті, за погодженням з Пенсійним фондом України, та виплату пенсій до визначеного строку.

У відповідності до ч. 2 ст. 52 Закону України №2262-ХІІ визначено, що особам, які мають право на пенсійне забезпечення згідно з цим Законом, пенсії виплачуються органами Пенсійного фонду України через установи відкритого акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" за місцем фактичного проживання пенсіонера на підставі відповідних документів, що оформляються органом Пенсійного фонду України.

Вимога представника Відповідача про залишення адміністративного позову без розгляду повністю не заслуговує на задоволення у зв'язку з тим, що пенсія є регулярним щомісячним платежем, а залишаючи адміністративний позов без розгляду повністю - суд позбавить конституційного права ОСОБА_2 на соціальне забезпечення.

Відповідно до ч. 4 ст. 105 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається,що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії (п.2)

Ч. 5. ст. 105 КАС України встановлює, що адміністративний позов суб'єкта владних повноважень може містити інші вимоги у випадках, встановлених законом.

Ч. 2 ст. 162 КАС України надає суду повноваження при вирішенні справи в разі задоволення позову, а саме: «визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності (п. 1); зобов'язання відповідача вчинити певні дії (п. 2).

Таким чином, порушене право Позивача підлягає захисту шляхом визнання протиправними дій суб'єкта владних повноважень з одночасним його відновленням, шляхом зобов'язання Відповідача поновити виплату раніше призначенї пенсії за вислугою років ОСОБА_2 починаючи із 24.09.2014 року, у розмірах відповідно до чинного законодавства.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 10,11,57-61,71, 99, 100, 158-163,167 КАС України суд , -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області щодо не поновлення виплати пенсії ОСОБА_2 на підставі заяви від 24.09.2014 року.

Зобов'язати головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області поновити виплату раніше призначеної пенсії ОСОБА_2 починаючи із 24.09.2014 року, в розмірах відповідно до чинного законодавства.

Постанова може бути оскаржено до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський міський суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 20 березня 2015 року.

Суддя Тимощук О.Я.