ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2015 р. Справа № 922/4755/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Черленяк М.І., суддя Ільїн О.В. , суддя Хачатрян В.С.

при секретарі Кузнєцовій І.В.,

за участю представників:

позивача - Лисак Т.Г. (довіреність №ББУ/СА288/ББ/14, від 10.12.2014 року),

відповідача - Алексєєв С.С. (довіреність №27, від 01.01.2015 року),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх.№1148Х/1-12) на рішення господарського суду Харківської області від 29 січня 2015 року у справі № 922/4755/14

за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ,

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Свердловантрацит", м. Свердловськ, Луганська область,

про стягнення 16450,00 грн.,

ВСТАНОВИЛА:

В жовтні 2014 року позивач звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про стягнення з відповідача 16450,00 грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу.

Рішенням господарського суду Харківської області від 29 січня 2015 року у справі № 922/4755/14 (головуючий суддя Хотенець П.В., суддя Макаренко О.В., суддя Аюпова Р.М.) позов задоволено повністю.

Відповідач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 29.01.2015 року у справі № 922/4755/14 та прийняти нове рішення, яким відмовити в позові повністю.

Позивач надав відзив (№4640, від 23.03.2015 року) на апеляційну скаргу по справі № 922/4755/14, в якому просить рішення господарського суду Харківської області, від 29.01.2015 року по справі № 922/4755/14 залишити без змін, а апеляційну скаргу ТОВ "ДТЕК Свердловантрацит" без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи у травні 2014 року зі станції Довжанська Донецької залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 60624780 згідно з залізничною накладною № 53399259, на станцію призначення - Ігрень Придніпровської залізниці.

Після прибуття вагону 60624780 з вантажем на станцію Ігрень Придніпровської залізниці, за заявкою вантажоотримувача та на підставі ст. 52 Статуту залізниць, було проведено зважування вагону № 60624780 і встановлено, що у перевізних документах зазначено: марка - б/м, тип упаковки - навалом антрацит АШ об., тара - 24000 кг, нетто 70000 кг. Залізницею проведено перевірку маси вантажу у вагоні № 60624780 на 150-тонних тензометричних вагах станції Ігрень (держперевірка 16.08.2013 року), під час якої виявлено, що у вагоні № 60624780 фактично брутто - 92550 кг, тара за документами - 24000 кг, маса вантажу 68550 кг, тобто є різниця ваги проти накладної в сторону зменшення на 1450 кг. Розмір навантаження рівномірний нижче бортів на 30 - 40 см., без явних скосів та заглиблень, промарковано, маркування не порушено. Вагон технічно справний, люка та двері закриті, кількість вантажу, що не вистачає, у вагон вміститися не могла.

Для засвідчення зазначеного факту складено комерційний акт РА № 003992/243 від 10.05.2014 року, який був складений за участю представника відповідача прийомоздавальника Жулянової О.А.

У накладній № 53399259 вказана вартість перевезення за вагон, яка складає - 3290,00 грн.

Позивач нарахував відповідачеві штраф, який складає: 3290,00 грн. х 5 = 16450,00 грн.

Згідно з ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно - правовими актами.

Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими Законами, транспортними Кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Міністерством транспорту та зв'язку України затверджені Правила перевезень вантажів, які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України (далі - Статут залізниць) накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів, і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

Згідно зі ст. 24 Статуту залізниць вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Правилами перевезень вантажів, а саме п. 1.1. розділу 4 "Правила оформлення перевізних документів" (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084), а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів).

У відповідності до цих Правил, а саме п. 2.1. та п. 2.2., графи "Маса вантажу, визначена відправником, "кг" та "Спосіб визначення маси" заповнюються вантажовідправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 Правил оформлення перевізних документів своїм підписом підтверджує представник відправника.

Згідно з п. 5.5. розділу 5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 року за № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст.122 Статуту залізниць. Факт неправильного зазначення відправником зазначених відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно з п. 10 Правил складання актів, затверджених наказом Міністерства транспорту України № 334 від 28.05.2002 року, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08.07.2002 року за № 567/6855, (з урахуванням змін) комерційний акт підписує начальник станції (його заступник), начальник вантажного району (завідувач вантажного двору, складу, контейнерного відділу, контейнерного майданчику, сортувальної платформи) і працівник станції, який особисто здійснив перевірку, а також одержувач, якщо він брав участь у перевірці. Крім того, у разі необхідності, до перевірки вантажу і підписання акта можуть бути залучені також інші працівники залізниці (далі - Правила № 567/6855).

Пунктом 22 "Правил видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Згідно зі ст. ст. 118, 122 Статуту залізниць за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст.118 Статуту залізниць (5 - кратна провізна плата за всю відстань перевезення).

Статтею 37 Статуту залізниць передбачено, що під час здавання вантажів для перевезення відправник повинен зазначити їх масу у накладній - основному перевізному документі, який підтверджує укладення договору перевезення вантажу.

Згідно з п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 року за № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагонів, вантажу, їх маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагонах без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Частиною першою ст. 26 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що обставини, які можуть служити підставою для майнової відповідальності перевізників, відправників та одержувачів вантажу, багажу, вантажобагажу, пасажирів посвідчуються актами.

За змістом ст. 129 Статуту залізниць обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається, зокрема, для засвідчення обставин невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу.

В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Статтею 129 Статуту залізниць передбачено, що порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами. Правила складання актів затверджені наказом Міністерства транспорту України за № 334 від 28.05.2002 року.

За п. 4 Правил складання актів комерційні акти на місцях загального користування складаються у день вивантаження або в день видачі вантажу одержувачу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно зі ст.122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках, передбачених ст. 129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за сам факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Таким чином, комерційний акт РА № 003992/243 від 10.05.2014 року, який не було оскаржено у відповідності із п. 16 Правил складання актів (розділ 28 Правил перевезень вантажів), є належним доказом у справі та є підставою для покладання відповідальності на відправника, передбаченої ст.122 Статуту.

Відповідно до п. 11 "Правил приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 року за № 861/5082: "У разі зважування вантажів на вагонних вагах відправник у разі потреби провадить дозування вантажу (довантаження або часткове вивантаження). Для цього він повинен безпосередньо біля вагонних ваг організувати дозувальний майданчик, забезпечити його необхідним інвентарем, а при відправленні масових вантажів (вугілля, руди, цементу тощо) - додатковими механізмами для виконання дозувальних операцій в процесі зважування. Тобто відповідач має можливість запобігти подібних порушень і провадити чітке зважування та вказувати у перевізних документах вірну інформацію стосовно маси вантажу.

Посилання апелянта на неправомірне стягнення штрафу через неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, а саме - тяжкий фінансовий стан підприємства та відсутність негативних наслідків, в зв'язку з невідповідністю маси вантажу в накладній даним комерційного акту, колегія суддів вважає безпідставними, враховуючи наступне.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. В свою чергу, ст. 122 Статуту залізниць України унормовано, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, стягується штраф у розмірі згідно ст. 118 Статуту залізниць України. При цьому, відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відсутність у підприємства реалізації видобутого вугілля, відсутність коштів на закупівлю обладнання та розвиток виробництва не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення, встановлені чинним законодавством України.

Твердження апелянта про відсутність у особи, яка підписала позовну заяву, повноважень заявляти позови та представляти інтереси юридичної особи у суді, спростовуються наявною в матеріалах справи довіреністю №24 від 01.01.2014 р. на представника Кучерука А. В. за підписом начальника залізниці І.В.Гладкіх, дійсною до 31.12.2014 р. Чинність вказаної довіреності підтверджується наказом голови комісії з реорганізації - в. о. начальника залізниці Ю.Г.Тищенко від 31.07.2014 р. за №610/Н.

Стосовно невірного застосування місцевим господарським судом положень ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України, в зв'язку з неправильним визначенням фактичної маси вантажу через неврахування похибки при зважуванні, колегія суддів зазначає про таке.

Як вбачається з матеріалів справи, вантаж антрациту був зданий до перевезення у вологому стані, перевозився протягом 3-х діб у відкритому рухомому складі.

Відповідач в апеляційній скарзі зазначив, що відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів норма втрати для вантажів зданих до перевезення у вологому стані становить 2%, отже, 2% від маси нетто поставленого антрациту складають 1400 кг.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те, що при зважування вагону не враховано похибку 25-100 тонн +/- 100 кг (п. 13 Технічного паспорту).

З огляду на наведене, апелянт вважає, що 1450 кг різниці між накладною та комерційним актом, яку виявлено перевізником на станції призначення є результатом природної втрати/висихання/просипання антрациту зданого до перевезення у вологому стані та похибки при зважуванні на вагах, тобто 1400 кг (2%)+100 кг (похибка при зважуванні)=1500 кг.

Проте, з такими доводами колегія суддів не погоджується, оскільки згідно п. 27 Правил видачі вантажів вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. При видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) становить 2% маси, зазначеної в перевізних документах.

Таким чином, кількісний показник норми природної втрати (2%) встановлений Правилами видачі вантажів з урахуванням похибки при зважуванні на вагах.

Аналогічна правова позиція міститься в постановах Вищого господарського суду України справа № 17/300, від 03.04.2008 року, № 17/307, від 03.04.2008 року, № 17/25, від 18.11.2008 року, №17/27, від 18.11.2008 року.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції дійшов вірного висновку про доведеність позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення.

З урахуванням вищевказаних обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача штрафу за неправильно зазначену масу вантажу у розмірі 16450,00 грн. підлягають задоволенню.

Колегія суддів, враховуючи вищенаведені обставини та норми чинного законодавства, дійшла висновку про відмову в задоволення апеляційної скарги відповідача, в зв'язку з чим рішення господарського суду Харківської області № 922/4755/14, від 29 січня 2015 року підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 49, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 3 та 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 29 січня 2015 року у справі № 922/4755/14 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 24 березня 2015 року.

Головуючий суддя Черленяк М.І.

Суддя Ільїн О.В.

Суддя Хачатрян В.С.