Справа 2-а-136/09

П О С Т А Н О В А

іменем України

19 лютого 2009 року Камінь-Каширський районний суд Волинської області в складі : головуючого - голови суду Гордійчука В.М.,

                  за участю секретаря - Карпік Т.В.,

                   позивачки ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Камені-Каширському адміністративний позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни,

в с т а н о в и в :

03 лютого 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни в якому зазначає, що їй, як дитині війни, повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

У 2006 - 2007 роках така допомога їй не виплачувалась, оскільки дія ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», що надає їй таке право, Законами України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», «Про Державний бюджет України на 2007 рік» була призупинена.

Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік»  у цій частині визнано неконституційними. 

Так як про згадане рішення КСУ в частині порушення права на належну їй допомогу дізналася із засобів масової інформації, просить відновити пропущений строк звернення до суду за захистом своїх порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2006 року по 31.12.2007 рік та зобов'язати відповідача виплатити їй як дитині війни надбавку до пенсії за 2006-2007 роки та 9 місяців 2008 року в розмірі 3600 грн.

Позивачка в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала повністю з підстав зазначених в позовній заяві, просить їх задовольнити.

         Представник відповідача у судове засідання не з`явився. У поданому письмовому запереченні просить справу розглядати без участі його представника. Позов не визнає.

         Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, суд вважає, що адміністративний позов підлягає до часткового задоволення.

         Судом установлено, що позивачка отримує пенсію за віком та має статус дитини війни (а.с. 5).

         На цій підставі позивачка в силу ст. 6 Закону  України «Про соціальний захист  дітей війни» (в ред. від 18.11.2004) має право на  підвищення розміру пенсії, яку отримує,  на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Мінімальний розмір пенсії за віком визначений ст. 28 ч. 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», відповідно до якої,  за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу, встановлюється у розмірі передбаченого законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Такий прожитковий мінімум у 2007 році згідно ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено на рівні: з 1 січня - 380 гривень, з 1 квітня - 406 гривень, з 1 жовтня - 411 гривень, у 2008 році згідно ст.58 Закону України  «Про Державний бюджет України на 2008 рік» на рівні з 1 січня - 470 грн. з 1 квітня - 481 грн. з 1 липня - 482 грн. з 1 жовтня - 498 грн.

Управлінням ОСОБА_1, як дитині  війни, підвищення до пенсії  у 2007 році нараховано та виплачено не було, оскільки відповідно до ст.ст.71, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» право на таке підвищення мають інваліди, яким позивачка не є. 

У 2008 році згадане підвищення було нараховано і виплачено згідно  п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

Із вказаних правових норм цих бюджетних законів вбачається, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги виплачується лише особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»), у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни; у 2008 році дітям війни виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, що становить 10 % прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. 

Рішенням Конституційного Суду України №6-рп від 09 липня 2007 року положення п.12 статті 71, ст.111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» та рішенням цього ж Суду №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року п.41 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» визнано такими, що не відповідають Конституції України.

Згадані Закони  в силу ст. 152 Конституції України втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідач всупереч ст.71 ч.2 КАС України не довів суду правомірності своїх дій у 2007 та 2008 роках. Його твердження про те, що Управління не може бути належним відповідачем у даній справі, оскільки не є власником або розпорядником коштів Державного бюджету України, безпідставне, так як згідно п.2.1 „Положення  про   управління   Пенсійного   фонду  України   в районах, містах і районах у містах" одним з основних завдань управління є забезпечення призначення і виплати пенсій.

         Обґрунтування відповідачем невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії  відсутністю на законодавчому рівні визначення мінімальної пенсії за віком є безпідставними, оскільки таке визначення наведено у Законі України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Посилання відповідача на відсутність бюджетних асигнувань не є  доказом  законності такої невиплати.

Вимоги позивачки в частині зобов'язання відповідача провести їй доплату до пенсії як дитині війни за 2006 рік задоволенню не підлягають, так як ст. 110 Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», установлено, що пільги дітям війни, передбачені ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», запроваджуються поетапно за результатами виконання у першому півріччі, у порядку визначеному Кабінетом Міністрів України, за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

Такого порядку Кабінет Міністрів України у 2006 році не визначав і з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету його не погоджував.

Закон України «Про Державний бюджет України на 2006 рік» неконституційним не визнавався.

Суд, вирішуючи питання про поновлення строку звернення до суду за захистом порушеного права, приходить до висновку про відсутність підстав для його поновлення.

Визначений ст. 99 ч. 2 КАС України річний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Зважаючи на порядок офіційного оприлюднення рішень Конституційного Суду України, передбачений ст.67 Закону України «Про Конституційний  Суд України», позивачка про порушення права на отримання підвищення до пенсії як дитині війни в розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком повинна була дізнатись із офіційних видань, де опубліковано рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року №6-рп.

Оскільки вказане рішення опубліковано в «Офіційному віснику України» №52 від 27 липня 2007 року, тому згадана дата є днем, з якого обчислюється річний строк для звернення до адміністративного суду.

Позивачка звернулася до суду за захистом порушених прав 03 лютого 2009 року, тобто по спливу річного строку позовної давності.

Посилання позивачки на те, що про порушення належного їй права на надбавку до пенсії в розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни», вона дізналася із засобів масової інформації, не є поважною причиною для поновлення цього строку.

З огляду на наведене, суд відмовляє в задоволенні позову в частині виплат за 2006-2007 роки.

Суд для відновлення порушених прав позивачки, зобов'язує управління провести нарахування та виплату їй надбавки до пенсії за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року в розмірі, передбаченому ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

Суд з відповідача судового збору не стягує, оскільки, в силу п.34 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», Пенсійний фонд України, його підприємства, установи й організації від сплати державного мита звільняються.

         Керуючись ст.10, ст.11, ч.1 ст.94, ст.99 ч.2, ст.100, ст.ст.159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ст.28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року №10-рп, суд -

п о с т а н о в и в :

         Позов задовольнити частково.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Камінь-Каширському районі провести доплату до пенсії ОСОБА_1 в розмірі до 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Камінь-Каширський районний суд шляхом подачі заяв про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення та наступної подачі апеляційних скарг протягом двадцяти днів або в порядку, передбаченому  ст. 186 ч. 5 КАС України.

Головуючий - підпис

Оригіналу відповідає

Голова Камінь-Каширського

районного суду                                                                      В.М. Гордійчук