Справа №: 343/3107/14-к

Провадження №: 1-кп/0343/12/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді - Лицура І. М.,

з участю: секретаря судових засідань - Бойків В.П.,

прокурора - Чекан Н.М.,

потерпілого - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Долина Івано-Франківської області матеріали кримінального провадження № 12014090160000665 від 04.12.2014 року про обвинувачення ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Миколаївка Іванівського району Амурської області Російської Федерації, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, непрацюючого, неодруженого, що має середню освіту, раніше судимого:

· 22.12.2005 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185, ст. 69 КК України до 1 року 8 місяців позбавлення волі;

· 19.10.2007 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.2 ст. 186, ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі;

· 12.02.2008 року Івано-Франківським міським судом Івано-Франківської області за ч.3 ст. 185 ст. 71 КК України до 4 років позбавлення волі;

· 26.10.2011 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років і 6 місяців позбавлення волі,

· 

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 вчинив грабіж, тобто повторно відкрито викрав чуже майно.

Злочин вчинено за таких обставин:

Вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року ОСОБА_3 засуджено за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі. Ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 02.04.2014 року засудженого ОСОБА_3 умовно-достроково звільнено від подальшого відбуття покарання на невідбутий термін 1 рік 24 дні. Однак, після звільнення з місць позбавлення волі, ОСОБА_3 належних висновків для себе не зробив та повторно вчинив корисливий злочин. Так, в один з днів в період 27-29 жовтня 2014 року ОСОБА_3, перебуваючи на автодорозі неподалік будинку АДРЕСА_2 де проживає, підійшов до потерпілого ОСОБА_2, що йшов йому назустріч та розмовляв по мобільному телефону, і вирішив відкрито викрасти цей мобільний телефон. Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3 умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого збагачення відкрито вирвав з руки ОСОБА_2 мобільний телефон марки «Samsung-SGH-L», ІМЕІ НОМЕР_1, вартістю 350,00 грн. з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_2 вартістю 20,00 грн., чим спричинив потерпілому матеріальну шкоду на загальну суму 370,00 грн. Після вчинення грабежу мобільний телефон та сім-картку обвинувачений ОСОБА_3 продав своєму знайомому ОСОБА_4 за 50,00 грн.

Обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково та пояснив, що справді десь біля 27.10.2014 року, коли він перебував на власному подвір'ї, побачив, що по дорозі йде ОСОБА_2 Він підійшов до нього і попросив дати йому мобільний телефон подзвонити. Останній добровільно дав йому телефон і він відійшов в сторону подзвонити, а ОСОБА_2 пішов додому. Через де-який час після цього він продав цей телефон ОСОБА_4 за 50,00 грн., не признаючись, що це телефон ОСОБА_2 На наступний день до нього прийшов потерпілий ОСОБА_2 і сказав повернути телефон, проте він відмовився та збрехав, що телефон забрали працівники міліції. Пізніше ОСОБА_2 ще кілька разів приходив і вимагав віддати телефон, одни раз був з головою сільської ради. В кінці він признався, що продав телефон ОСОБА_4 Розуміє, що вчинив неправильно і розкаюється у вчиненому та обіцяє подібного більше не вчиняти.

Однак, незважаючи на тільки часткове визнання вини самим обвинуваченим ОСОБА_3, дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані докази, суд вважає повністю доведеною винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину при викладених у обвинувальному акті обставинах, що підтверджується наступним.

Так, допитаний в судовому засіданні потерпілий ОСОБА_2 підтвердив, що десь 27.10.2014 року він повертався з цвинтаря та проходив повз господарство ОСОБА_3 і розмовляв по телефону. Обвинувачений ОСОБА_3 побачив його й попросив дати йому телефон подзвонити та раптово вихопив з його руки телефон і пішов до своєї хати. Він добровільно телефон ОСОБА_5 не давав. В той день через де-який час він приходив до обвинуваченого додому, щоб повернути телефон, однак його вдома не було. На наступний день ОСОБА_3 сказав, що мобільний телефон у нього забрали працівники міліції. Він неодноразово приходив до ОСОБА_3 з вимогою повернути телефон, в тому числі і з сільським головою, однак той відмовлявся, а потім признався, що продав телефон. Згодом мобільний телефон йому повернули працівники міліції. Жодних претензій до обвинуваченого він не має та просить суд суворо його не карати. Звертатися в міліцію з приводу викрадення телефону він не мав наміру.

Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні підтвердив, що 27.10.2014 року ОСОБА_3 приніс до нього додому і запропонував придбати мобільний телефон за 50,00 грн., на що він погодився. Про те, що цей телефон йому не належить, обвинувачений нічого не говорив. Пізніше до нього приїхали працівники міліції та вилучили вказаний мобільний телефон як предмет злочину.

Допитаний в якості свідка сільський голова Старомізунської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області ОСОБА_6 суду пояснив, що десь в кінці жовтня 2014 року до нього звернувся односельчанин ОСОБА_2, який повідомив, що в нього забрав мобільний телефон ОСОБА_3 і відмовляється повертати. Вони з потерпілим пішли до ОСОБА_3, який сказав, що телефон продав, а гроші витратив на придбання алкоголю.

Свідки ОСОБА_7 та ОСОБА_8 підтвердили, що в їх присутності ОСОБА_4 видав працівникам міліції телефон, який він купив за 50,00 грн. у ОСОБА_3

Як вбачається з протоколу проведення слідчого експерименту від 09.12.2014 року та доданих до нього фототаблиць (а.с. 41-44), потерпілий ОСОБА_2 вказав спосіб та місце, де в нього відкрито викрав мобільний телефон обвинувачений ОСОБА_3

Згідно з протоколом огляду місця події від 04.12.2014 року (а.с. 46), ОСОБА_4 в присутності понятих ОСОБА_7 та ОСОБА_8 добровільно видав мобільний телефон марки «Samsung-SGH-L», ІМЕІ НОМЕР_1, з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3.

У відповідності до протоколу огляду від 05.12.2014 року (а.с. 49-52), проведено огляд предмета злочину - мобільного телефона марки «Samsung-SGH-L», ІМЕІ НОМЕР_1 із сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3.

Як вбачається з довідки ПП ОСОБА_9 (а.с. 45), станом на 28.10.2014 року вартість бувшого у вжитку мобільного телефон марки «Samsung-SGH-L», становить 350,00 грн., а сім-картки оператора мобільного зв'язку «Київстар» - 20,00 грн.

Суд вважає способом захисту та не приймає до уваги показання обвинуваченого про те, що він не вчиняв пограбування потерпілого ОСОБА_2 та не викрадав у нього відкрито мобільний телефон, оскільки вони є голослівними, нічим не підтверджені і спростовуються вищенаведеними доказами, дослідженими в судовому засідання, які повністю узгоджуються між собою.

Аналізуючи здобуті в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку, що дії ОСОБА_3 слід кваліфікувати за ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він, будучи раніше засудженим за корисливий злочин, повторно вчинив грабіж, тобто відкрито викрав чуже майно,

Обираючи покарання ОСОБА_3, суд враховує тяжкість вчиненого злочину, особу винного, а також обставини, що пом'якшують покарання, оскільки обтяжуючих покарання обставин судом не встановлено.

До пом'якшуючих покарання обвинуваченого обставин суд відносить його щире каяття та добровільне відшкодування заподіяних збитків.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_3 встановлено, що він по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку в наркологічному та психоневрологічному кабінетах Долинської ЦРЛ не перебуває, не працює, неодружений, раніше чотири рази судимий, востаннє 26.10.2011 року Долинським районним судом Івано-Франківської області за ч.2 ст. 185, ч.3 ст. 185, ст. 70 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 6 місяців, згідно з ухвалою Маневицького районного суду Волинської області від 02.04.2014 року умовно-достроково звільнений від подальшого відбуття покарання на невідбутий термін 1 рік 24 дні.

Що стосується призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_3, то за наявності вищеназваних пом'якшуючих обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину та з урахуванням особи обвинуваченого, його суб'єктивного відношення до вчиненого, щирого каяття, невеликої вартості викраденого, думки потерпілого, який просив суворо його не карати, суд вважає, що відносно нього слід застосувати ст. 69 КК України та призначити йому покарання нижче від найнижчої межі, зазначеної в санкції статті, за якою його визнано винним, обравши покарання у виді позбавлення волі та застосувавши ст. 71 ч.1 КК України, частково приєднати йому до даного покарання невідбуту частину покарання за попереднім вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року.

Дане покарання, на думку суду, відповідає скоєному та буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Судових витрат в кримінальному провадженні немає. Цивільний позов не заявлявся.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368, 370, 371, 374 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України та застосувавши ст. 69 КК України, призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки.

На підставі ч.1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати ОСОБА_3 до даного покарання невідбуту ним частину покарання за вироком Долинського районного суду Івано-Франківської області від 26.10.2011 року та остаточно визначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки і 6 (шість) місяців.

Початок відбуття строку покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з моменту його затримання - з 09.12.2014 року.

Запобіжний захід щодо засудженого у вигляді тримання під вартою залишити без змін до набрання вироком законної сили.

Речові докази: мобільний телефон марки «Samsung-SGH-L», ІМЕІ НОМЕР_1 з сім-карткою оператора мобільного зв'язку «Київстар» НОМЕР_3 - повернути власнику ОСОБА_2.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. В разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому та прокурору.

Суддя: