Справа № 740/857/15

Провадження № 1-кп/740/74/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 березня 2015 року м.Ніжин

Ніжинський міськрайонний суд Чернігівської області в складі:

головуючої - судді Діденко О.П.,

при секретарі Капленку І.О.,

за участю:

прокурора Михайленка І.Ф.,

потерпілої ОСОБА_1,

представника потерпілої - адвоката ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Ніжині кримінальне провадження № 12014270000000242 відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Бурківка Ніжинського району Чернігівської області, з середньою спеціальною освітою, одруженого, маючого на утриманні двох малолітніх дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, та дочку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_2, непрацюючого, раніше несудимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

В С Т А Н О В И В:

08 вересня 2014 року близько 04 год.40 хв. ОСОБА_3, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 належить ОСОБА_6, рухаючись по вул. Шевченка в м.Ніжині у напрямку залізничного вокзалу зі сторони центру міста, у порушення п.п. 2.3 б, 12.3 Правил дорожнього руху (далі - ПДР) України, проявив неуважність, неправильно оцінив дорожню обстановку, яка склалась при виникненні небезпеки для руху - зміни напрямку руху велосипедиста ОСОБА_7, який рухався попереду у попутному напрямку, та яку він об»єктивно спроможний був виявити, своєчасно не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки керованого ним транспортного засобу, в результаті чого поблизу будинку АДРЕСА_3 здійснив наїзд на велосипедиста ОСОБА_7, внаслідок чого останній отримав тілесні ушкодження у вигляді політравми: закритої внутрішньочерепної травми: рани волосяної частини голови, рани ділянки обличчя, крововиливів у м»які тканини волосяної частини голови, множинних саден ділянки обличчя, багатофрагментарного та множинних лінійних переломів основи черепа, ділянки забою речовини головного мозку, ділянки крововиливів під та в м»яку мозкову оболонку; субтотальної ампутації лівої гомілки на межі середньої та нижньої третини, множинних саден ділянки грудної клітки зліва, тазової ділянки зліва, лівої сідниці, правої кисті, які в комплексі мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння, від яких ОСОБА_7 помер на місці події.

Обвинувачений ОСОБА_3 вказавши у судовому засіданні, що він вину в інкримінованому правопорушенні визнає, в той же час дав наступні показання: він має стаж водія невеликий - близько року, автомобілем протягом зазначеного часу керував нерегулярно, а в нічний час не керував автомобілем взагалі. В зазначений у обвинуваченні час, керуючи автомобілем марки «Daewoo Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1, він рухався по вул. Шевченка в м. Ніжині у напрямку від центру міста в бік залізничного вокзалу зі швидкістю 55-60 км./год. і в світлі фар автомобіля метрів за 100 попереду побачив велосипедиста, який рухався у попутному з ним напрямку, при цьому дорогу собі нічим не освітлював. Ввімкнувши ближнє світло фар, він продовжив рух з тією ж швидкістю, при цьому велосипедиста з поля зору не втрачав. Велосипедист рухався з середньою швидкістю прямолінійно біля правого краю проїзної частини дороги на відстані 0,2 м. від осей коліс велосипеда до правого краю проїзної частини дороги, і коли він вже наближався до нього і відстань від автомобіля до велосипеда становила 5-7 м., то велосипедист несподівано вивернув вліво, тому він застосував екстрене гальмування, і не дивлячись на те, що велосипедист вже повернувся на ту ж відстань до краю проїзної частини дороги, тобто, вирівняв велосипед паралельно проїзній частині дороги, по якій рухався, але він уникнути зіткнення не міг, хоч у той час інших транспортних засобів на дорозі не було, і правою передньою стороною автомобіля вдарив велосипедиста у заднє колесо велосипеда. В своїх діях вбачає неуважність. У потерпілої просить вибачення та просить не позбавляти його волі, так як має на утриманні двох малолітніх дітей і в разі призначення йому покарання без позбавлення волі він матиме можливість продовжити здійснювати відшкодування потерпілій завданої моральної шкоди, яку відшкодував їй частково - у розмірі 17900 (сімнадцять тисяч дев»ятсот) грон., та відшкодувати матеріальну шкоду.

Потерпіла ОСОБА_1 дала показання, що обставини, за яких сталася дорожньо-транспортна пригода, в якій загинув її чоловік ОСОБА_7, що їхав на велосипеді, їй невідомі, та що через деякий час після дорожньо-транспортної пригоди до неї зверталися дві невідомі їй особи, але вони пропонували настільки незначну суму коштів у відшкодування завданої їй шкоди, що вона змушена була відмовитися, а сам ОСОБА_3 звернувся до неї більше ніж через п»ять місяців після ДТП - лише за декілька днів до судового розгляду кримінального провадження та просив у неї вибачення за свої дії, чого пробачити неможливо, а також відшкодував 17900 (сімнадцять тисяч дев»ятсот) грн. моральної шкоди, пообіцявши, що буде відшкодовувати завдану матеріальну та моральну шкоду в подальшому. Вважає, що покарання обвинувачений ОСОБА_3 повинен нести відповідно до закону.

Представник потерпілої ОСОБА_2 виразив свої сумніви щодо наявності в діях ОСОБА_3 такої пом»якшуючої покарання обставини, як щире каяття в скоєному. При призначенні основного покарання обвинуваченому покладався на розсуд суду, вважаючи, що воно повинно відповідати закону, а також вважав, що обвинуваченому необхідно призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами.

Під час досудового розслідування потерпілою та цивільним позивачем ОСОБА_1 заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 17845,15 грн. матеріальної шкоди та 80000 моральної шкоди.

В судовому засіданні представником цивільного позивача ОСОБА_1 - адвокатом ОСОБА_2 надано заяву ОСОБА_1, в якій вона просила залишити заявлений нею позов без розгляду. При цьому представник цивільного позивача пояснив, що питання відшкодування завданої потерпілій ОСОБА_1 матеріальної та моральної шкоди буде вирішуватися в порядку цивільного судочинства. Свою заяву ОСОБА_1 у судовому засіданні просила задовольнити, тому ухвалою суду від 13.03.2015 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди залишено без розгляду.

Висновком судової експертизи технічного стану транспортного засобу від 13.10.2014 року № 434 на а.к.п. 32-37 встановлено, що рульове керування та робоча гальмівна система керованого обвинуваченим ОСОБА_3 на час дорожньо-транспортної пригоди автомобіля марки «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 знаходилися в технічно працездатному стані, а в фарах головного світла автомобіля не виявлені несправності, які могли існувати до дорожньо-транспортної пригоди.

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, що проводився ІНФОРМАЦІЯ_6 за участю обвинуваченого ОСОБА_3, схемою до протоколу та фототаблицями до нього підтверджується загальне зображення місця події, місце зіткнення автомобіля та велосипедиста, їх вигляд та вигляд пошкоджень на автомобілі та велосипеді, наявність на асфальтовому покритті дороги плям розлитої рідини, подряпин та слідів ковзання велосипеда, осипу дрібних уламків скла з лобового скла автомобіля та частинок лакофарбового покриття (а.к.п.54-64). Даний протокол та схема до нього підписані обвинуваченим ОСОБА_8, чого він не заперечував у судовому засіданні, і зауважень щодо правильності їх складання він не мав, як і не мав зауважень до даних, які викладені у протоколах огляду автомобіля та велосипеда (а.к.п.65-67).

Експертним аналізом слідової інформації, яка була зафіксована в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_6 та схемі до нього, визначено місце первинного контакту автомобіля «Daewoo Lanos» реєстраційний номер НОМЕР_1 та велосипеда - у повздовжньому напрямку на відстані не менше ніж за 10,35 м. перед ближнім кутом будинку № 111 на вул.Шевченка та в поперечному напрямку - приблизно на проїзній частині в межах від 0м. до 1,5м. від правого краю проїзної частини і в момент первинного контакту, який відбувся між передньою правою частиною автомобіля та задньою частиною велосипеда, повздовжня вісь автомобіля «Daewoo Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 була відхилена від повздовжньої вісі велосипеда (проти годинникової стрілки) на кут приблизно 4*, про що свідчить висновок судової транспортно-трасологічної експертизи від 15.10.2014 року № 435 та ілюстративні таблиці до нього на а.к.п.40-48 і встановлені у висновку обставини не заперечував обвинувачений ОСОБА_3 Відповідно до цього ж висновку експертизи, визначити експертним шляхом швидкість руху автомобіля «Daewoo Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 не виявилось можливим по причині відсутності відповідних даних у протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від ІНФОРМАЦІЯ_6.

Під час проведення слідчого експерименту за участю ОСОБА_3, що мало місце 12.11.2014 року, останній добровільно розповів про обставини ДТП, які аналогічні показанням, даним ним у судовому засіданні, а також показав місце наїзду, яке в присутності понятих було заміряно, показав траєкторію руху велосипедиста в момент зміни напрямку руху до моменту контакту, про що було складено схему № 1 (а.к.п.68-72).

Висновком судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2014 року № 579 встановлено, що в разі, якщо в момент наїзду на велосипедиста автомобіль «Daewoo Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався в загальмованому стані (виходячи з показань обвинуваченого ОСОБА_3), то швидкість руху вказаного автомобіля до почату екстреного гальмування становила б не менше ніж 90,9-92,9 км./год., що визначено виходячи з часу наростання сповільнення, усталеного сповільнення технічно справного автомобіля «Daewoo Lanos» при екстреному гальмуванні на сухому асфальтобетонному покритті та виходячи з відстані від місця наїзду до задньої вісі автомобіля, тобто, визначена розрахунковим шляхом мінімальна швидкість автомобіля до початку екстреного гальмування значно більша від вказаної водієм автомобіля ОСОБА_3 (55-60 к.м./год.), на підставні чого експертом зроблено висновок, що до наїзду на велосипедиста автомобіль «Daewoo Lanos» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 рухався з постійною швидкістю. Виходячи з аналізу дорожньо-транспортної ситуації експертом зроблено висновок, що велосипедист ОСОБА_7 з моменту зміни напрямку свого руху був небезпекою для руху водію автомобіля «Daewoo Lanos» ОСОБА_3, з моменту виникнення якої останньому необхідно було діяти у відповідності з вимогами п.12.3 ПДР України, тобто, він повинен був вжити негайних заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу і він мав об»єктивну можливість виявити велосипедиста ОСОБА_7 та технічну можливість запобігти наїзду на велосипедиста шляхом застосування екстреного гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху. В даній дорожній обстановці з технічної точки зору водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем, повинен був рухатися зі швидкістю не більше 60 км./год., тобто, діяти у відповідності до вимог п.п.12.4, 12.2 ПДР України, а з моменту виникнення небезпеки для руху - у відповідності до вимог п.12.3 ПДР України, але в діях ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.12.3 ПДР України і невідповідність в діях ОСОБА_3 вимогам п.12.3 ПДР України перебуває в причинному зв»язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і є причиною її виникнення (а.к.п.75-80).

Висновком судово-медичної експертизи від 29.10.2014 року № 242 встановлено, що виявлений у ОСОБА_7 комплекс тілесних ушкоджень міг виникнути за декілька хвилин до моменту настання смерті внаслідок дії тупих предметів, по механізму удару та тертя, має ознаки тяжкого ступеню тілесних ушкоджень за ознакою небезпеки для життя в момент заподіяння. Безпосередньою причиною смерті став забій головного мозку в результаті закритої черепно-мозкової травми. Смерть ОСОБА_7 настала ІНФОРМАЦІЯ_6 в проміжок часу з 04.00год. до 06.00 год. Виходячи з локалізації виявлених тілесних ушкоджень та їх морфологічних особливостей, в момент первинного удару потерпілий був звернений задньою частиною до рухомого автомобіля, чи перебував у близькому до цього положенні. Виявлений комплекс тілесних ушкоджень характерний для даного виду автомобільної травми (зіткнення рухомого автомобіля з велосипедистом), і могли в тому числі виникнути під час наїзду автомобіля під керуванням ОСОБА_3 на велосипедиста ОСОБА_7, що мало місце 08.09. 2014 року близько 04 год.40 хв. Тілесних ушкоджень, які б могли виникнути в результаті переїзду колесом автомобіля, на трупі ОСОБА_7 не виявлено., а також не виявлено концентрації алкоголю, яка б свідчила про алкогольне сп»яніння ОСОБА_7 (а.к.п.49-53).

Суд вважає, що висновком судової експертизи обставин і механізму дорожньо-транспортної пригоди від 23.12.2014 року № 579 спростовується достовірність показань обвинуваченого ОСОБА_3 у судовому засіданні в частині зазначеної швидкості руху керованого ним автомобіля - 55-60 км./год., в частині застосування ним екстреного гальмування при виявленні небезпеки для руху - зміни напрямку руху велосипедиста та в частині того, що він не міг уникнути зіткнення, тому суд вважає їх такими, що не свідчать про повне визнання обвинуваченим своєї вини в інкримінованому правопорушенні, а лише свідчать про часткове визнання ним своєї вини, а відповідно не є такими, які б свідчили про його щире каяття чи активне сприяння розкриттю злочину, і з врахуванням показань потерпілої ОСОБА_1 стосовно зазначеного нею часу, який минув після ДТП, коли обвинувачений звернувся до неї просити вибачення, та з врахуванням думки представника потерпілої, суд не знаходить підстав вважати наявною в діях обвинуваченого такої пом»якшуючої покарання обставини, як щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.

В іншій частині показання обвинуваченого ОСОБА_3 об'єктивно співпадають з вищенаведеними доказами та узгоджуються з ними, тому аналізуючи їх у сукупності суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_3 в інкримінованому правопорушенні доведена і він повинен нести відповідальність за ч.2 ст.286 КК України за порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть ОСОБА_7.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, пом»якшуючу покарання обставину, якою суд визнає часткове відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_1, особу обвинуваченого - до кримінальної відповідальності притягується вперше, у лікаря-психіатра та у лікаря-нарколога на обліку не перебуває, до адміністративної відповідальності протягом року не притягувався, Бурківською сільською радою Ніжинського району (за місцем народження та реєстрації обвинуваченого) характеризується позитивно, має на утриманні двох малолітніх дітей, тому вважає необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень призначити покарання у виді позбавлення волі на мінімальний строк, передбачений санкцією частини статті КК України, за якою він обвинувачується, з позбавленням права керування транспортними засобами, так як у судовому засіданні встановлено, що обвинувачений не працює і робота водія не є джерелом доходу самого обвинуваченого та його сім»ї.

Строк відбування покарання слід рахувати з часу фактичного затримання обвинуваченого для відбування призначеного покарання за вироком суду після набрання ним законної сили.

Обраний відносно ОСОБА_3 запобіжний захід у виді особистого зобов»язання необхідно залишити до набрання чинності вироком суду.

Згідно з ч.2 ст. 124 КПК України процесуальні витрати, пов'язані з залученням експертів, у розмірі 3495,86 грн. (а.к.п.31,39,74) підлягають стягненню з обвинуваченого ОСОБА_3 на користь держави.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ч.2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання 03 (три) роки позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами строком на два роки.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу його фактичного затримання для відбування покарання після набрання вироком законної сили.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати, пов»язані із залученням експертів, у розмірі 3495 (три тисячі чотириста дев»яносто п»ять) грн. 86 коп.

Речові докази, які знаходяться на майданчику для тимчасового тримання транспортних засобів Ніжинського МВ УМВС України в Чернігівській області та рахуються за слідчим відділу розслідування ДТП СУ УМВС України в Чернігівській області Приходьком Ю.В., а саме: автомобіль марки «Daewoo Lanos» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1 - повернути його власнику ОСОБА_6, а велосипед повернути потерпілій ОСОБА_1.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору та обвинуваченому.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Чернігівської області через Ніжинський міськрайонний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя Діденко О.П.