Судове рішення #4135575
У Х В А Л А

 

У Х В А Л А

іменем України

26 лютого 2009 року                                                                                                        м. Рівне

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі:

головуючого - судді: Буцяка З.І.

суддів: Демянчук С.В., Хилевича С.В.,

при секретарі судового засідання Колесовій Л.В.

за участю представників ОСОБА_1- ОСОБА_2 і адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Рівненського міського суду від 12 грудня 2008 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів,

в с т а н о в и л а:

Рішенням Рівненського міського суду позов задоволено: стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 на утримання дитини - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, аліменти за минулий час, починаючи з 19 жовтня 2006 року по 8 серпня 2008 року, розміром у 1\4 частки від всіх видів заробітку, та аліменти на її ж користь на утримання дитини, починаючи з 8 серпня 2008 року до досягнення сином повноліття, розміром у 1\4 частку всіх видів заробітку.

Цим рішенням стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання.

Частково не погодившись із законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, де покликався на неповноту з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, і недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими.

На обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що судом першої інстанції при вирішенні справи і ухваленні рішення не враховано наявність на утриманні у відповідача дитини від іншого шлюбу та дружини, яка доглядає за дитиною. ОСОБА_1 звільнений з роботи з 14 березня 2008 року.

Вважає докази, використані судом при обґрунтуванні обставини ухилення відповідача від сплати аліментів, а саме довідку адвоката про звернення за консультацією і протокол судового засідання в іншій справі, неналежними і недопустимими.

Надану ж довідку про відмову у відкритті банківського рахунку на ім'я позивача і висновок, зазначений в ухвалі Верховного Суду України, про небажання ОСОБА_4 отримувати аліменти, на її думку, є  такими, що підтверджують намагання ОСОБА_1 сплачувати аліменти на утримання дитини раніше.

Просив скасувати рішення Рівненського міського суду від 12 грудня 2008 року в частині присудження аліментів за попередній період і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_4 у цій частині позову.

У судовому засіданні представники ОСОБА_1 - ОСОБА_2 і адвокат ОСОБА_3, підтримавши апеляційну скаргу повністю, надали пояснення в межах її доводів.

ОСОБА_4 надала заяву, де просила розглянути апеляційну скаргу без її участі. Вважала оскаржуване рішення законним і обґрунтованим.

 

Справа №22-307-09                                                                                                                       Головуючий у суді 1 інстанції: Сидорук Є.І.

Категорія: 46.48                                                                                                                              Доповідач: Хилевич С.В.

Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про її відхилення.

З матеріалів справи безспірно вбачається, що від шлюбних відносин сторони мають дитину - сина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1. Після розірвання шлюбу син залишився на утриманні і вихованні ОСОБА_4 (а.с.а.с. 6, 10-10, зворот).

Як правильно встановлено міським судом, 15 грудня 2004 року позивач зверталась до адвоката у зв'язку із стягнення аліментів з ОСОБА_1 на її користь на утримання дитини. Оскільки відповідач постійно проживає і працює в Іспанії, а на час звернення згоди Верховної Ради України на обов'язковість Конвенції ООН про стягнення аліментів за кордоном не було надано, тому в правовій допомозі відмовлено (а.с. 8).

Згодом Україна приєдналась до Конвенції ООН про стягнення аліментів за кордоном 1956 року, на що вказує Закон України про приєднання, який прийнято Верховною Радю України 20 липня 2006 року, а Конвеція набула чинності 19 жовтня 2006 року, що враховано судом при присудженні аліментів за минулий час.

Наведена обставина в сукупності із встановленим судом першої інстанції ухиленням ОСОБА_1 від сплати аліментів обґрунтовано перешкоджала ОСОБА_4 отримати аліменти на дитину.

Доводи автора апеляційної скарги про те, що він вживав заходів до сплати аліментів на утримання дитини, а саме відкрив банківський рахунок у Іспанії на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 55), самі по собі не можуть свідчити про намагання ОСОБА_1 добровільно сплачувати аліменти. За таких обставин, ОСОБА_5, знаходячись в Україні, позбавлений доступу до грошей на цьому рахунку і не може розпорядитися ними.

З таких само міркувань, не може слугувати належним доказом про намір ОСОБА_1 сплачувати аліменти у добровільному порядку довідка про відмову у відкритті рахунку, видана 12 грудня 2006 року Акціонерним Поштово-пенсійним банком «Аваль» (а.с. 21), оскільки він хотів відкрити рахунок на позивача без її участі і без відповідних документів.

Наявність електронних переказів грошових коштів на ім'я ОСОБА_4 також не підтверджують доводів автора апеляційної скарги, оскільки вчинені 29 і 30 грудня 2008 року, тобто після ухвалення судом оскаржуваного рішення.

Рішення суду ухвалено без істотних порушень норм матеріального і процесуального права, судом з'ясовано обставини, що мають значення для справи, в повній мірі, висновки, яких дійшов суд, відповідають обставинам справи, а апеляційна скарга не містить посилань на закон, з порушенням якого ухвалено рішення, та не спростовує правильності висновків суду, а тому колегія суддів не знаходить підстав для його скасування.

Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 307, ст. 308, 313-315, 324-325 ЦПК України, колегія суддів

                                                      у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.

Рішення Рівненського міського суду від 12 грудня 2008 року в частині присудження аліментів за минулий час - залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили негайно. Сторони, інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвалу апеляційного суду до Верховного Суду України протягом двох місяців, починаючи з дня набрання нею законної сили.

 

 

 

Головуючий:                                                                                 Судді:

 

 

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація