Справа № 127/23910/14-ц

Провадження № 2/127/1328/15

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 березня 2015 року Вінницький міський суд Вінницької області

в складі: головуючого-судді Луценко Л.В.,

при секретарі Завадюк О.І.,

за участю: представника позивача-відповідача ОСОБА_1,

представника відповідача-позивача – адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вінниці цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_3 за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна» про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «БМ Банк» за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ПАТ «БМ Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, мотивуючи свої вимоги тим, що 15.08.2008 року між сторонами було укладено договір №1/94/150808 (далі Договір), про надання кредиту на поточні потреби в розмірі 112200,00 швейцарських франків, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.08.2018 року.

Відповідач не виконував належним чином умови кредитного договору, у зв’язку з чим у нього утворилася заборгованість, яка станом на 30.10.2014 року становить 96689,49 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України складає 1317396,14 грн., з яких заборгованість за кредитом становить 42902,54 швейцарських франків, що еквівалентно 584547,92 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 46319,89 швейцарських франків, що еквівалентно 631109,38 грн., пеня в розмірі 7467,06 швейцарських франків, що еквівалентно 101738,83 грн.

Тому позивач змушений був звернутися в суд для захисту своїх прав та інтересів.

23.12.2014 року відповідачем ОСОБА_3 було подано зустрічний позов до ПАТ «БМ Банк» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним та іпотечним договором, повернення безпідставно отриманих коштів, який ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 23.12.2014 року було об’єднано в одне провадження з первісним позовом.

Зустрічні позовні вимоги мотивовані тим, що одночасно із укладенням кредитного договору позивач уклав договір добровільного страхування життя №000137 із ВАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»», відповідно до п.2.1 якого вигодонабувачем у випадку набуття статусу інвалідності першої або другої групи застрахованої особи стає ПАТ «БМ Банк». Початковою страховою сумою є 499561,79 грн., тобто фактично загальна сума кредиту. 21.04.2011 року Ленінським районним судом м. Вінниці було ухвалено рішення, яке рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2011 року змінено та стягнуто з ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»» на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість на загальну суму 413855,06 грн., оскільки відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи від 19.05.2009 року ОСОБА_3 встановлена друга група інвалідності. Таким чином, на думку позивача, зобов’язання відповідно до кредитного договору виконано в повному обсязі ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»», а тому вимоги позивача за первісним позовом є безпідставними, кредитний договір та договір іпотеки підлягає припиненню, а надмірно сплачені ним кошти підлягають поверненню.

Представник позивача за первісним позовом та представник відповідача за зустрічним позовом за довіреністю ОСОБА_1 первісний позов підтримала в повному обсязі та просила суд його задовольнити з підстав, зазначених у позові. Зустрічні позовні вимоги не визнала, посилаючись на обставини викладені в запереченнях та просила в їх задоволенні відмовити. Додатково суду пояснила, що обставини викладені у зустрічному позові є безпідставними та такими, що не відповідають дійсності, оскільки ОСОБА_3, всупереч вимогам ст.599 ЦК України зобовязання за кредитним договором виконано не в повному обсязі, а погашено суму заборгованості на загальну суму 48485,78 швейцарських франків, при тому, що згідно умов кредитного договору ОСОБА_3 видавася кредит на загальну суму 112200,00 швейцарських франків.

Представник відповідача за первісним позовом та представник позивача за зустрічним позовом – адвокат ОСОБА_2, в судовому засіданні позовні вимоги за первісним позовом не визнав та просив суд відмовити в їх задоволенні. Зустрічні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити з підстав, зазначених у зустрічній позовній заяві. Додатково суду пояснив, що на підстві рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року було стягнуто заборгованість за кредитним договором №1/94/150808 від 15.08.2008 року та здійснено виплату страхової суми в розмірі 413855,06 грн., що підтверджується постановою про закінчення виконавчого провадження від 12.03.2012 року, тобто зобов’язання за кредитним договором виконано в повному обсязі ще у 2012 році, тому стягнення з того часу коштів позивачем з відповідача є безпідставним, в зв’язку з чим представник відповідача просив повернути безпідставно сплачені ОСОБА_3 кошти та визнати кредитний договір та договір іпотеки припиненими.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору – ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»», в судове засідання не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час, місце, дату розгляду справи повідомлявся належним чином.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, давши їм оцінку у сукупності з оголошеними та дослідженими матеріалами справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення первісного позову та про відмову у задоволенні зустрічного позову з наступних підстав.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог.

Правилами ст.10 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до ч.2 ст.60 ЦПК України, докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до ст.ст.549-552 ЦК України, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК України.

Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 ЦК України.

Згідно ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч.1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; сплата неустойки.

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Судом встановлено, що відповідно до п.1.2. Статуту ПАТ «БМ Банк» останній є правонаступником всіх прав та обов’язків ВАТ «БМ Банк» (а.с.29-32).

15.08.2008 року між сторонами по справі було укладено договір №1/94/150808 (далі Договір), про надання кредиту на поточні потреби в розмірі 112200,00 швейцарських франків, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 10,99 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 14.08.2018 року (а.с.19-24).

Додатковим договором №1 до кредитного договору №1/94/1508080 від 15.08.2008 року сторони внесли зміни до п.5.1.2 Договору щодо зміни послідовності погашення зобов’язання боржником (а.с.25).

Відповідно до Додаткової угоди №2 до кредитного договору, сторони дійшли згоди внести зміни в п. 3.8 Договору щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом (а.с.26).

В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №1/94/150808 від 15.08.2008 року між ПАТ «БМ Банк» та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки від 15.08.2008 року, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу ОСОБА_4, та зареєстрований в реєстрі заборон за №243, №244 (а.с.63-64).

Відповідач ОСОБА_3, не виконує умов кредитного договору, кредитні кошти не повертає та не сплачує проценти за користування кредитом, в зв’язку з чим у нього утворилась заборгованість, яка станом на 30.10.2014 року становить 96689,49 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України складає 1317396,14 грн., з яких заборгованість за кредитом – 42902,54 швейцарських франків, що еквівалентно 584547,92 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом – 46319,89 швейцарських франків, що еквівалентно 631109,38 грн., пеня в розмірі 7467,06 швейцарських франків, що еквівалентно 101738,83 грн. (а.с.4-18).

Відповідно до п.9.3 Договору, банк має право вимагати від позичальника дострокового погашення заборгованості за кредитом, сплати процентів, штрафних санкцій, інших платежів внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником умов Договору.

Згідно зі ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Статтею 530 ЦК України визначається, що зобов'язання повинні бути виконанні у встановлений строк його виконання.

В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідач отримав на підставі укладеного договору кредитні кошти зі сплатою відсотків за користування, але взяті на себе зобов'язання не виконав, чим істотно порушив умови укладеного договору.

Стаття 1049 ЦК України закріплює обов'язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановленні договором.

Згідно із ст.629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 п.14 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі» визначено, що у разі пред'явлення позову про стягнення грошової суми в іноземній валюті суду слід у мотивувальній частині рішення навести розрахунки з переведенням іноземної валюти в українську за курсом, встановленим Національним банком України.

Судом в ході розгляду справи не встановлено та відповідачем суду не надано доказів щодо неправильності розрахунку суми заборгованості за кредитним договором №1/94/150808, укладеного між сторонами 15.08.2008 року, а тому є обґрунтованою вимога ПАТ «БМ Банк» про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості на загальну суму 96689,49 швейцарських франків, що за курсом Національного банку України становить 1317396,14 грн.

Суд критично ставиться до твердження відповідача ОСОБА_3, щодо того, що зобов’язання відповідно до кредитного договору виконала ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»» на підставі договору добровільного страхування життя №000137 (а.с.58-59), оскільки відповідно до ст.599 ЦК України, зобов’язання припиняється виконанням проведеним належним чином.

Так, рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року у справі №2-135/11 встановлено, що з 19.05.2009 року ОСОБА_3, відповідно до довідки Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи, встановлена друга група інвалідності.

Відповідно до рішення Ленінського районного суду м. Вінниці від 21.04.2011 року у справі №2-135/11, яке рішенням апеляційного суду Вінницької області від 29.06.2011 року змінено, стягнуто з ПАТ «Компанія страхування життя «Універсальна»» на користь ПАТ «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №1/94/150808 від 15.08.2008 року на загальну суму 413855, 06 грн. (а.с.65-66, 69-71).

Згідно із ч.3 ст.61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Відповідно до постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №30028634 від 12.03.2012 року, платіжним дорученням №332 від 18.01.2012 року на виконання рішення суду у справі №2-135/11 ВДВС Шевченківського РУЮ в м. Києві перераховано ПАТ «БМ Банк» суму боргу в розмірі 413855,06 грн. (а.с.73-74), що за курсом Національного банку України станом на 23.01.2012 року становило 48485,78 швейцарських франків, внаслідок чого залишок заборгованості за кредитом станом на 24.01.2012 року складав 60242,36 швейцарських франків, оскільки відповідно до п.3.7 кредитного договору, сплата суми кредиту та процентів здійснюється на рахунок №290950151151 в валюті отриманого кредиту. У разі отримання кредиту в іноземній валюті, позичальник несе валютні ризики під час виконання зобов’язань за кредитним договором.

Відповідно до ст.524 ЦК України, зобов'язання має бути виражене в грошовій одиниці України – гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Статтею 99 Конституції України визначено, що грошовою одиницею України є гривня. Вказана стаття визначає правовий статус гривні, але не встановлює сферу її обігу, тоді як статтею 192 ЦК України передбачено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадку і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.6 ЦК України, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Крім того, відповідно до роз’яснень, які містяться в п.17 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору, не звільняє останнього від відповідальності за невиконання грошового зобов’язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум передбачених частиною другою статті 625 ЦК, оскільки зобов’язання залишається невиконаним належним чином відповідно до вимог ст.ст.526,599 ЦК України.

Таким чином, зобов’язання за кредитним договором по сплаті залишку суми кредиту в розмірі 60242,36 швейцарських франків та процентів за користування ним не припинилося.

Відповідно до ст.651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Під час розгляду справи, судом не встановлено умов передбачених ст.652 ЦК України для визнання припиненим зобов’язання за кредитним та іпотечним договором виходячи з того, що відповідач при укладені кредитного договору №1/94/150808 від 15.08.2008 року та договору іпотеки №1/94/150808 від 15.08.2008 року з позивачем, погодився виконувати умови вказаних договорів протягом усього строку дії кредитного договору, тобто не пізніше ніж до 14.08.2018 року. При цьому, боржник залишається зобов’язаним перед кредитором до повного виконання всіх зобов’язань.

Крім того, положеннями Закону України «Про іпотеку» визначено іпотеку як вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору, а оскільки основне зобов’язання не припинене, тому є безпідставною вимоги ОСОБА_3 про припинення іпотечного договору.

Згідно із ч.1 ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

На підставі наведеного вище, суд не бере до уваги твердження відповідача ОСОБА_3, в обґрунтування зустрічного позову про стягнення з відповідача ПАТ «БМ Банк» надмірно сплачених коштів в зв’язку з належним виконанням зобов’язання, оскільки в судовому засіданні встановлено, що зобов’язання ОСОБА_3 належним чином не виконано.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, встановивши правовий характер спірних правовідносин, шляхом дослідження всебічно, повно, безпосередньо та об’єктивно наявних у справі доказів, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв’язок у сукупності, з’ясувавши усі обставини по справі, які складають правову підставу позову, вимоги зустрічної позовної заяви не підлягають задоволенню, як такі, що не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи.

При подачі первісного позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 3654,00 грн., тому, відповідно до ст.88 ЦПК України, сума сплаченого судового збору підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст.99 Конституції України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», Постановою Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», Законом України «Про іпотеку», ст. ст. 6, 192, 524- 526, 530, 599, 625, 629, 651, 652, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 61, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_3 за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна» про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк», код ЄДРПОУ 33881201, місцезнаходження якого за адресою: м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 37/122, заборгованість за кредитним договором №1/94/150808 від 15.08.2008 року у розмірі 96 689,49 швейцарських франків, що еквівалентно згідно курсу НБУ станом на 30.10.2014 року 1 317 396 (один мільйон триста сімнадцять тисяч триста дев’яносто шість) грн. 14 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «БМ Банк» витрати щодо сплати судового збору у розмірі 3 654 (три тисячі шістсот п’ятдесят чотири) грн.

В задоволенні зустрічного  позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «БМ Банк» за участю третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору – публічного акціонерного товариства «Компанія страхування життя «Універсальна» про визнання припиненим зобов’язання за кредитним договором – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: