ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

18.12.06                                                                                           Справа  № 9/157

Львівський апеляційний господарський суд у складі:

головуючого-судді                                Р. Марко

суддів                                           Т. Бонк

                                                С. Бойко

При секретарі                                    Скочко Ю. І.

розглянувши апеляційну скаргу  п/п ОСОБА_1 від 24.10.06 б/н

на рішення господарського суду Чернівецької  області від 16.10.06  

у справі    № 9/157

за позовом - Спеціального підприємства підрядних робіт АТ»Сансервіс»

до відповідача - п/п ОСОБА_1

про   усунення перешкод в користуванні власністю та стягнення 13 737 грв. збитків

за участю представників сторін:

Від позивача-    Мороз Г.М.

Від відповідача    -  не з»явився

В С Т А Н О В И В :

          Рішенням господарського суду Чернівецької  області від 16.10.06 частково задоволено позов  Спеціального підприємства підрядних робіт АТ»Сансервіс». Вилучено у п/п ОСОБА_1  та передано  Спеціальному підприємству підрядних робіт АТ»Сансервіс»нежиле приміщення площею 628 кв. м.  ( за адресою  м. Чернівці, АДРЕСА_1)( приміщення літ «В»- 438м кв.( склад- цех), літ «Т»- 190 кв. м. ( склад- гараж) згідно свідоцтва на право власності Серії НОМЕР_1). В решті позову відмовлено.

          Не погоджуючись із прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та припинити провадження по справі. Зокрема апелянт вказує на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме ст..ст.  22, 77 ГПК України, що призвело до прийняття невірного рішення. Апелянт вказує, що подавши заяву про відкладення розгляду справи, суд відмовивши у задоволенні поданої заяви, позбавив апелянта права довести ті обставини на які він посилається як на підставу своїх вимог.

          В судовому засіданні, представники позивача заперечили проти доводів апелянта, просили рішення суду залишити без змін,  так як останнє на їх думку  прийнято з дотриманням норм чинного законодавства та на підставі досліджених усіх обставин справи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заперечення, заслухавши представників сторін,  дослідивши обставини справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення вимог апелянта.

При цьому колегія виходила з наступного.

          Згідно договору оренди № НОМЕР_2, відповідачу передано в оренду нежиле приміщення площею 371 кв.м., що розташоване на території СППР АТ»Сансервіс»по АДРЕСА_1 у м. Чернівці строком на 5 місяців, а саме з 01.05.05 по 01.10.05.

          1 жовтня 2005 року, дія договору була продовжена на 3 місяці, тобто  до 31.12.2005 року. Слід зазначити, що згідно даного договору пролонгації, на підставі  заяви відповідача від 01.10.2005 року,  надана в оренду більша площа розміром 628 кв.м.., що  підтверджується копією акта прийому - передачі спірного приміщення від 10.10.2005 року.

01.12.2005 року, позивачем направлено відповідачу повідомлення про закінчення строку дії договору оренди.

Відповідач, 19.12.2005р. подав заяву на укладання нового договору оренди спірного приміщення на 2006 рік., однак  договір оренди на новий термін підписаний сторонами не був, так як станом на 06.01.06 відповідачем не був підписаний договір оренди запропонований позивачем згідно заяви відповідача від 19.12.05. Дані обставини  підтверджуються копіями листів  від 6 січня 2006 року та № НОМЕР_3, якими відповідач був попереджений про необхідність звільнення орендованих приміщень.

Як встановлено судом першої та апеляційної інстанцій, спірне приміщення належить на праві власності СППР АТ "Сансервіс" на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 22.05.2003 року та довідки Чернівецького ОБТІ № НОМЕР_4.

Відповідно до ст. 50 Закону України "Про власність", власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.

Відповідно до ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму, наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

З огляду на той факт, що відповідач не виявив бажання на продовження дії договору оренди, належних доказів в спростування даних фактів , не надав, позивач на думку колегії суддів, підставно  заявив вимогу про звільнення відповідачем орендованих приміщень.

Щодо вимоги позивача про  стягнення з відповідача збитків в сумі 13 737 гри, яка  розрахована виходячи із ціни за один квадратний метр орендованої площі, передбаченої п.5.1.Договору та різниці між фактично сплаченою сумою та сумою яку  відповідач повинен був платити, то такі вимоги є безпідставними, так як згідно норм ст.. 785  ЦК України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення. Як встановлено судом,  позивач з такими вимогами не звертався до відповідача.

Слід зазначити, що  відповідно до ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України, "Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода)." Однак позивачем в силу ст.ст. 33 , 34 ГПК, не представлено доказів в підтвердження реальних збитків або упущеної вигоди, а тому суд першої інстанції правильно відмовив у задоволенні позову в цій частині.

Колегія суддів, вважає, що місцевим господарським судом за наявних у справі доказів в цілому зроблено правильні висновки щодо обставин справи, рішення прийнято  з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для  його скасування та задоволення апеляційної скарги.

Щодо доводів апелянта про безпідставну відмову судом першої інстанції у задоволенні його клопотання про відкладення розгляду справи, слід зазначити, що відповідачем не були надані належні докази, які б свідчили про поважність причин з яких відповідач не з»являвся в суд.

Керуючись ст.ст.   101, 103, 105 ГПК України,  Львівський апеляційний господарський суд -

Постановив:

Рішення  господарського суду Чернівецької   області від 16.10.06 у справі № 9/157 залишити без змін, а апеляційну скаргу  - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено у касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий-суддя                         Р. Марко

Суддя                                    Т. Бонк

Суддя                                    С. Бойко