номер провадження справи 20/109/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.03.2015 Справа № 905/2608/14-908/4097/14

За позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 11)

до відповідача: Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" (84174, Донецька область, Слов'янський район, с. Красноармійське, провулок Луговий, 19; тел. (0626) 621209, 0504010238, 050-401-02-39, Email: agroirena@ mail. ru )

про стягнення суми 2 477071,29 грн.

За зустрічним позовом

Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" (84174, Донецька область, Слов'янський район, с. Красноармійське, провулок Луговий, 19; тел. (0626) 621209, 0504010238, 0636480365, Email: agroirena@ mail. ru)

до відповідача: Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 11)

про визнання недійсними підпунктів 5.6.1-5.6.6, пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.

Суддя Гандюкова Л.П.

Представники сторін:

Від ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" - Дмитрієв Є.М. (дов. № 21/15 від 08.01.2015 р.);

Від ПСП Агрофірми "ІРИНА" - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

15.10.2014 р. до господарського суду Запорізької області від Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" надійшла заява вих. № 536/14-юр від 10.10.2014 р. про прийняття до провадження справи № 905/2608/14, розгляд якої не закінчено господарським судом Донецької області.

Відповідно до доданих до даної заяви копій документів, 17.04.2014 р. ухвалою господарського суду Донецької області порушено провадження у справі № 905/2608/14 за позовом Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" до Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" про стягнення 1070679,13 грн.

Автоматизованою системою документообігу господарського суду здійснено розподіл справ між суддями та визначено її до розгляду судді Гандюковій Л.П.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2014 р. прийнято справу № 905/2608/14-908/4097/14 до провадження, справі присвоєно номер провадження 20/109/14, призначено судове засідання на 06.11.2014 р. На підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладався на 27.11.2014 р.

26.11.2014 р. до господарського суду Запорізької області надійшла зустрічна позовна заява (вих. № 193/14-11 від 22.11.2014 р.) Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" до Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" про визнання недійсними підпунктів 5.6.1-5.6.6 і пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. відмовлено Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "ІРИНА" у прийнятті зустрічного позову як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК України, зустрічний позов повернутий Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірми "ІРИНА".

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. розгляд справи № 905/2608/14-908/4097/14 на підставі ст. 77 ГПК України відкладено на 05.12.2014 р.

02.12.2014 р. із Харківського апеляційного господарського суду до господарського суду Запорізької області надійшла апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" на ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. про відмову в прийнятті зустрічної позовної заяви.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 04.12.2014 р. на підставі ч. 1 ст. 79 ГПК України зупинено провадження у справі № 905/2608/14-908/4097/14 до повернення матеріалів зазначеної справи до господарського суду Запорізької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.12.2014 р. на підставі ст. 89 ГПК України виправлено описку, допущену в ухвалі від 04.12.2014 р.

13.02.2015 р. матеріали справи № 905/2608/14-908/4097/14 надійшли до господарського суду Запорізької області з Харківського апеляційного господарського суду. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 р. апеляційну скаргу ПСП Агрофірми "ІРИНА" задоволено, скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. у справі № 905/2608/14-908/4097/14.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 13.02.2015 р. поновлено з 03.03.2015 р. провадження у справі № 905/2608/14-908/4097/14, розгляд справи призначено на 03.03.2015 р. Ухвалою суду від 26.02.2015р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" про визнання недійсними підпунктів 5.6.1-5.6.6 і пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. Ухвалою суду від 03.03.2015 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 13.03.2015 р.

13.03.2015 р. справу розглянуто, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Від позивача 18.12.2014 р. та 26.02.2015 р. надійшли заяви про збільшення розміру позовних вимог, які були прийняті судом до розгляду на підставі ст. 22 ГПК України.

Відповідно до заяви від 11.12.2014 р. вих. № 703/14-юр, яка надійшла до суду 18.12.2014 р., позивач просить стягнути з відповідача 1478283,77 грн., з них: 595286,56 грн. основного боргу, 596031,11 грн. індексації ціни товару, 178585,96 грн. штрафу, 108380,14 грн. пені.

Копія заяви була направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 5029 від 15.12.2014 р. та описом вкладення у цінний лист. До заяви долучено оригінал платіжного доручення № 6245 від 16.12.2014 р. про сплату (доплату) позивачем судового збору в розмірі 8152,10 грн.

Відповідно до заяви від 23.02.2015 р. вих. № 133/15-юр, яка надійшла до суду 26.02.2015 р., позивач просить стягнути з відповідача 2477071,29 грн., з них: 595286,56 грн. основного боргу, 1594818,63 грн. індексації ціни товару, 178585,96 грн. штрафу, 108380,14 грн. пені. Позивачем збільшено розмір індексації ціни товару.

Копія заяви була направлена відповідачу, що підтверджується фіскальним чеком № 4674 від 23.02.2015 р. та описом вкладення у цінний лист. До заяви долучено оригінал платіжного доручення № 750 від 23.02.2015 р. про сплату (доплату) позивачем судового збору в розмірі 19975,75 грн.

Таким чином, судом розглядаються по суті позовні вимоги, викладені позивачем у позовній заяві вих. № 194/14-юр від 01.04.2014 р., з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.12.2014 р. вих. № 703/14-юр, від 23.02.2015 р. вих. № 133/15-юр.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог від 11.12.2014 р. вих. № 703/14-юр, від 23.02.2015 р. вих. № 133/15-юр та письмових пояснень, які надійшли до суду 05.11.2014 р., 05.12.2014 р. Позовні вимоги мотивовано наступним. Позивач на виконання умов договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. та специфікацій до нього передав відповідачу товар на загальну суму 756608,20 грн., що підтверджується видатковими накладними. Відповідно до п. 3 специфікацій до договору, граничним строком повного та остаточного розрахунку за товар є 15.10.2013 р. Товар відповідачем був оплачений частково на загальну суму 161321,64 грн., що підтверджується банківськими виписками та підписаним між сторонами актом звірки взаєморозрахунків від 31.12.2013 р., заборгованість становить суму 595286,56 грн. Умовами договору встановлений обов'язок відповідача сплатити індексацію ціни товару. Сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару становить 1594818,63 грн. Претензія-вимога позивача від 15.01.2014 р. про виконання прострочених грошових зобов'язань була залишена відповідачем без відповіді. Обґрунтовуючи позов ст.ст. 15, 16, 509, 525, 549, 612, 629, ч. 3 ст. 692, ч. 5 ст. 694 ЦК України, ст.ст. 173, 193, 199, 230 ГК України, просить позов задовольнити в повному обсязі, стягнути з відповідача 2477071,29 грн., з них: 595286,56 грн. основного боргу, 1594818,63 грн. індексації ціни товару, 178585,96 грн. штрафу, 108380,14 грн. пені.

Відповідач в судові засідання не з'являвся. Ухвали суду надсилалися відповідачу згідно з вимогами Господарського процесуального кодексу України на адресу, зазначену в позовній заяві та у Виписці з ЄДРЮОтаФОП: 84174, Донецька область, Слов'янський район, с. Красноармійське, провулок Луговий, буд. 19. Також ухвали суду надсилалися відповідачу, згідно з його письмовим клопотанням від 05.11.2014 р. вих. № 147, на електронну адресу: zakon_e_ zakon@ mail.ru, та вказану у заяві від 26.02.2015р. електронну адресу: agroirena@ mail.ru, про що свідчать витяги з журналу реєстрації факсограм, телеграм, телефонограм, електронних повідомлень. Про отримання відповідачем ухвал суду свідчать клопотання та заяви відповідача, які були отримані на електронну адресу суду в день судових засідань, або напередодні.

Так, 06.11.2014 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання від 05.11.2014 р. вих. № 147 про відкладення розгляду справи та зобов'язання позивача направити на адресу відповідача копії позовної заяви з додатками. Ухвалою суду від 06.11.2014 р. клопотання було задоволено судом. 26.11.2014 р. на електронну адресу суду надійшла письмова заява відповідача вих. № 241/14-11 від 26.12.2014 р., в якій зазначено, що станом на 26.11.2014 р. відповідач не отримав копію позовної заяви з додатками та акт звірки взаєморозрахунків і такі дії позивача затягують розгляд справи, не дають можливості відповідачу реалізувати своє право на позовну заяву, надати контррозрахунок та докази в його обґрунтування, письмовий відзив. Також вказано, що відповідач не може надати документальне підтвердження виконання грошового зобов'язання за договором № ВЛ-П-49, які будуть засвідчені банківською установою, оскільки така знаходиться у місті Горлівка Донецької області, де йдуть бойові дії та фактично припинила свою роботу. Можуть бути надані лише роздруківки з системи клієнт-банк без відповідного засвідчення печаткою банку. Відповідач не може надати письмового свідчення щодо стану розгляду справи № 905/2608/14 господарським судом Донецької області, оскільки не володіє такою інформацією в силу фактичного припинення роботи господарського суду Донецької області з 02.09.2014 р.

26.11.2014 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання відповідача, в якому зазначено про неотримання відповідачем копії позовної заяви та акту звірки взаєморозрахунків, що унеможливлює подання відповідачем відзиву та контррозрахунку. Звертає увагу, що направлені відповідачем суду копії договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. і специфікацій до нього не всі підписані представником відповідача, можливо є факти підробки підпису посадових осіб відповідача. Просить відкласти розгляд справи до виконання позивачем вимог ухвали суду від 17.10.2014 р. Також 26.11.2014 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.

Клопотання відповідача ухвалою суду від 27.11.2014 р. задоволені частково (в частині ознайомлення з матеріалами справи), враховуючи надання позивачем доказів направлення відповідачу копії позовної заяви та акту звірки. Представник відповідача до суду для ознайомлення з матеріалами справи № 905/2608/14-908/4097/14 не з'явився.

Зустрічна позовна заява (вих. № 193/14-11 від 22.11.2014 р.), яка надійшла до суду 25.02.2015 р., мотивована слідуючими обставинами. Відповідно до п. 9.1 розділу 9 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року в якому він був укладений. Усі поставки постачальником покупцю пестицидів до кінця року, в якому був укладений цей договір, а також порядок їх оплати, регулюється цим договором. Якщо сторони в наступному році не укладуть новий договір поставки пестицидів, але фактично постачальником будуть здійснюватися поставки пестицидів покупцю, то цей договір продовжуватиме діяти та регулювати умови таких поставок між сторонами в наступному році до дати укладання нового договору поставки пестицидів. Зважаючи на те, що остання поставка пестицидів відповідно видаткової накладної № ЗП9747 від 05.06.2013 р. була останньою поставкою пестицидів за договором № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р., то вказаний договір фактично припинив свою дію 31.12.2013 р. Є підстави вважати, що підпункти 5.6.1-5.6.6 і пункту 5.6 договору поставки суперечать нормам діючого законодавства України і повинні бути визнані судом недійсними. Сторони в пункті 2.1 договору передбачили, що найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказується в специфікаціях до договору, які є невід'ємними його частинами. Умови договору не визначають, що повна ціна товару складається з ціни товару, що визначена в специфікаціях, і суми індексації ціни товару, що нараховуються в порядку, передбаченому п. 5.6 договору, включаючи його підпункти 5.6.1-5.6.6. Вважає, що зміст п. 5.6 договору свідчить про те, що він стосується порядку оплати товару - індексації платежів за договором поставки в зв'язку зі зростанням курсу долару до гривні з моменту складання специфікації до моменту складання позовної заяви. Вважає, що встановлення такого порядку розрахунків не є зміною ціни договору після його укладення у розумінні цивільного законодавства. Вказаними положеннями договору сторони обумовили не порядок зміни ціни на товар, що був переданий відповідачу, а зміну розміру платежу, який по своїй природі є способом проведення розрахунків. Сторони за договором не передбачили умови договору поставки про порядок зміни цін на товар, що свідчить про відсутність підстав для застосування положень ч. 3 ст. 691 ЦК України. Коригування ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» суми основного боргу згідно п. 5.6, пп. 5.6.1 договору у зв'язку зі зміною Нацбанком України курсу гривні до долара США є безпідставним, оскільки таке коригування суперечить нормам ст. 99 Конституції України та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 1998 «Про удосконалення порядку формування цін». ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» не обґрунтувало свою позицію щодо нарахування суми індексації ціни товару ні під час укладення договору, ні під час перемовин між сторонами про порядок оплати суми основного боргу, на підтвердження своєї позиції не надало жодного доказу, який би свідчив саме про зміну ціни товару, визначену в специфікаціях до договору поставки та зміну (зростання) показників, що зумовили ціну товару, вказану в них (собівартість відповідної сільгосппродукції, зростання цін на ринку, затрати тощо), як того вимагає ч. 3 ст. 691 ЦК України, а лише весь час продовжувало наполягати на своїй позиції, що необхідно сплачувати ціну за товар з урахуванням індексації, як це визначено у договорі поставки. В договорі поставки грошове зобов'язання в іноземній валюті чи в грошовому еквіваленті іноземної валюти не визначалось. Відповідно до прохальної частини позовної заяви, яка підписана Дмитренко С.Ю. 22.11.2014 р., просить визнати недійсними підпункти 5.6.1 - 5.6.6 і пункт 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. Позов обґрунтовано ст. 99 Конституції України, ст.ст. 1, 2, 533, ч.ч. 1, 3 ст. 691 ЦК України, п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. «Про удосконалення порядку формування цін», наказом Державного комітету статистики України від 24.10.2011 р. № 268 «Про затвердження Методики розрахунку індексів цін у сільському господарстві та індексів фізичного обсягу реалізованої сільськогосподарської продукції».

02.03.2015 р. поштою до суду від відповідача за первісним позовом, за підписом директора ПСП Агрофірми «ІРИНА» Шумської І.В. (підпис скріплено печаткою юридичної особи), надійшла письмова заява (вих. № б/н від 26.02.2015 р.), в якій зазначено, що Дмитренко С.Ю., який раніше представляв інтереси ПСП Агрофірми «ІРИНА» на підставі довіреності № 04/11-14 від 04.11.2014 р. станом на 24.02.2015 р. не є представником підприємства, не має право підпису документів, в тому числі позовних заяв, пояснень і т.п., не має права відправлення документів від імені підприємства. Вказана довіреність скасована 24.02.2015 р. У разі, якщо з 24.02.2015 р. від імені підприємства на адресу суду надходили документи за підписом Дмитренка С.Ю., в тому числі із посиланням на довіреність № 04/11-14 від 04.11.2014 р. або без такого посилання, просить суд дати відповідну правову оцінку таким документам.

Будь-яких письмових заяв, клопотань, пояснень від ПСП Агрофірми «ІРИНА» стосовно заявленої зустрічної заяви, яка підписана Дмитренко С.Ю., в тому числі правової позиції, чи підтримує ПСП Агрофірма «ІРИНА» (позивач за зустрічним позовом) зустрічну позовну заяву до суду не надійшло.

Відповідач за зустрічним позовом (ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006») надав письмовий відзив на зустрічну позовну заяву, який надійшов до суду 26.02.2015 р. У відзиві зазначено, що відповідач за зустрічним позовом відхиляє зустрічні позовні вимоги відповідача повністю зі слідуючих підстав. 1. Товаром за договором були пестициди в препаративних формах і на цей товар державні регульовані ціни не встановлюються. Він продається за вільними цінами. Чинним законодавством передбачено, що договір може містити умови, що передбачають зміну (у т.ч. збільшення) ціни товару і обов'язок боржника сплатити кредитору змінену ціну товару (доплатити суму збільшення ціни товару). Пункт 5.6 договору та підпункти 5.6.1 - 5.6.6, а також їх виконання, не порушують вимоги законодавства України щодо валюти грошових зобов'язань, в т.ч. ст. 99 Конституції України та ч. 1 ст. 533 ЦК України, на які посилався відповідач. 2. Постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 1998 дійсно суб'єктам підприємництва приписувалось встановлювати ціни та тарифи виключно у національній валюті України. З 01.01.2004 р. набрав чинності Цивільний кодекс України, який дозволив сторонам договорів визначати навіть грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, у т.ч. у доларовому еквіваленті. Обов'язок зі сплати суми індексації товару за умовами договору не залежить від того: чи є товар імпортний, чи придбаний він за іноземну валюту, зокрема, долари США. Відтак, позивачем не повинні доводитися такі обставини, зокрема, чи є товар за договором імпортний, чи придбаний він за іноземну валюту тощо. Сума індексації ціни товару за договором не є інфляційними втратами, передбаченими ч. 2 ст. 625 ЦК України, як помилково вважає відповідач, а ст. 625 ЦК не регулює порядок обрахування і сплати суми індексації ціни товару, що передбачений п. 5.6 договору і його підпунктами. Вважає вимоги, заявлені у зустрічному позові, безпідставними, просить в позові про визнання недійсним підпунктів 5.61, 5.6.2, 5.6.3, 5.6.4, 5.6.5, 5.6.6 пункту п. 5.6 договору відмовити повністю.

03.03.2015 р. від відповідача на електронну адресу суду надійшло клопотання (вих. № 437 від 02.03.2015 р.) про призначення судової почеркознавчої експертизи в порядку ст. 41 ГПК України. Клопотання мотивовано тим, що надана ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» суду копія договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. з усіма додатками підписана обома сторонами, однак специфікація № 1 від 09.04.2013 р., № 4 від 30.05.2013 р. директором ПСП Агрофірма «ІРИНА» не підписані. Оригінали договору та додатків, що є у підприємства, не підписані директором ПСП Агрофірма «ІРИНА», а підписи директора підприємства, що містяться на копіях договору, який наданий до матеріалів справи ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006», не відповідають дійсним підписам Шумської І.В., що породжує сумніви у їх дійсності, тим більше, що підприємством вони не визнані, в т.ч. і шляхом їх неоплати. На вирішення судової почеркознавчої експертизи запропоновано поставити питання: чи належить Шумській Ірині Володимирівні підпис, що міститься на договорі поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. та всіх додатків до нього, які є в матеріалах справи.

Враховуючи, що ПСП Агрофірма «ІРИНА» не надало витребуваних судом документів щодо зустрічної позовної заяви і у зв'язку з заявою про скасування довіреності Дмитренка С.Ю. №04/11-14 від 04.11.2014 р. не визначилося чітко чи підтримує директор Шумська І.В. зустрічну позовну заяву; заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, однак Шумська І.В у судове засідання не з'явилася, причини неявки представника ПСП Агрофірма «ІРИНА» в судове засідання 03.03.2015 р. не повідомлено, до клопотання не долучено вільних зразків підпису та почерку, у відсутність Шумської І.В. суд позбавлений можливості розглянути клопотання про призначення судової експертизи, оскільки у разі призначення наявність зразків, а також відібрання експериментальних зразків підпису та почерку в судовому засіданні від Шумської І.В. є обов'язковим, ухвалою суду від 03.03.2015р. розгляд справи відкладено на 13.03.2015 р., визнано явку Шумської Ірини Володимирівни обов'язковою, зобов'язано надати оригінал зустрічної позовної заяви з усіма доданими до неї документами, в тому числі оригінал квитанції від 23.02.2015 р. про сплату 1218 грн. судового збору та зобов'язано надати вільні та умовно-вільні зразки підпису та почерку Шумської І.В., які повинні відповідати об'єкту дослідження - договору поставки пестицидів №ВЛ -П-49 від 25.03.2013 р. за часом виконання, за видом матеріалів письма, за формою документа, за його змістом та цільовими призначенням.

13.03.2015 р. через канцелярію суду від ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» надійшло письмове заперечення (вих. № 166/15-юр від 12.03.2015 р.) на клопотання ПСП Агрофірма «ІРИНА» про проведення почеркознавчої експертизи. Зазначено, що фактами, що свідчать про укладення відповідачем договору поставки, його схвалення та прийняття його до виконання директором відповідача, підтверджується: актом звірки взаєморозрахунків за період з 25.03.2013 р. по 31.12.2013 р., підписаним директором Шумською І.В. та бухгалтером Міщенко Н.Я., чиї підписи скріплено печаткою відповідача; банківськими виписками, в яких у призначенні платежу містяться посилання саме на реквізити договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.; зустрічною позовною заявою від 22.11.2014 р. за вих. № 193/14-11. Просить врахувати, що в договорі поставки, специфікаціях та первинних документах (оригінали яких були надані представником для огляду суду під час призначеного раніше судового засідання) містяться як підписи директора, так і печатка підприємства. Вважає, що відповідач заявляючи клопотання, зловживає своїми процесуальними правами та затягує розгляд справи.

13.03.2015 р. від ПСП Агрофірма «ІРИНА» на електронну адресу суду надійшла заява (вих. № 546 від 13.03.2015 р.), в якій зазначено, що станом на 13.03.2015 р. ПСП Агрофірма «ІРИНА» не отримувало від суду документів щодо розгляду клопотання чи-то про призначення дати слухання справи. Просить повідомити про результати розгляду клопотання від 02.03.2015 р. про призначення почеркознавчої експертизи та повідомити про дату і час судового засідання.

Суд зауважує, що, як зазначено вище, ухвали суду направлялися на поштову адресу ПСП Агрофірми «ІРИНА» та електронну адресу, зазначену в клопотаннях сторони.

Враховуючи обмеженість строку розгляду справи, встановленого ст. 69 ГПК України, який закінчився, той факт, що клопотання про продовження строку вирішення спору сторонами не подавалося, представник ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006» відмовився проти продовження строку вирішення спору, суд повторно перейшов до розгляду справи по суті, оглянув оригінали документів та визнав можливим розглянути справу в порядку ст. 75 ГПК України у відсутність представника відповідача, за наявними в справі матеріалами.

У задоволені клопотання ПСП Агрофірма «ІРИНА» про призначення судової почеркознавчої експертизи судом відмовлено з підстав, що викладені в мотивувальній частині рішення.

Розглянувши матеріали справи, оригінали яких оглядалися в судових засіданнях, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

25.03.2013 р. між Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" (постачальник за договором, позивач у справі) та Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірма "ІРИНА" (покупець за договором, відповідач у справі) було укладено договір на поставку пестицидів №ВЛ-П-49, за умовами якого постачальник зобов'язався у порядку, строки та умовах, визначених цим договором і специфікаціями до нього, поставляти та передавати у власність покупця пестициди (засоби захисту рослин) та мікродобрива, а покупець зобов'язався приймати цей товар і оплачувати його (п. 1.1).

Відповідно до п.п. 2.1-2.4 договору найменування (асортимент) товару, його кількість та ціна вказуються в специфікаціях до договору, які є його невід'ємними частинами. Якщо в період дії цього договору між сторонами відбудеться поставка товару, але не буде підписана специфікація на нього, то накладна на такий товар, підписана представником покупця, прирівнюється до специфікації, якою погоджено асортимент, ціна та кількість товару, що постачається покупцю, а покупець зобов'язується оплатити такий товар (у т.ч. сплатити суму індексації ціни такого товару) на умовах, у строки та в порядку, визначеному у цьому договорі. Усі підписані представниками сторін у період дії цього договору специфікації та накладні з поставки покупцю пестицидів є невід'ємними частинами цього договору, навіть якщо в них немає посилання на реквізити цього договору. Умови поставок, оплати товару за ними та відповідальність покупця за прострочення оплати товару регулюється цим договором.

Умови поставки та приймання товару передбачені у розділі 4 договору. Зокрема, підписання покупцем накладної засвідчує факт передачі йому разом із товаром усієї необхідної документації, що його стосується. Датою поставки (передачі) товару є дата, яка вказана в накладній (п. 4.6).

У розділі 5 договору сторони узгодили порядок оплати та індексацію ціни товару. Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язався оплатити товар постачальнику у строки, вказані у специфікаціях та сплатити суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. Якщо в специфікації не вказано дату (термін, строк) оплати товару, то такий товар оплачується покупцем у день його отримання від постачальника. Такий же строк оплати товару діє, якщо між сторонами фактично відбулась поставка товару по накладній, але на такий товар не була підписана специфікація і він попередньо не був оплачений покупцем.

Відповідно до п. 5.6 ціна товару, що вказана у специфікаціях, визначена на дату їх складання. У зв'язку з тим, що товар буде оплачуватися покупцем не в день складання специфікацій, то всі платежі за товар підлягають індексації. Проіндексована сума платежу визначається таким чином: ПСП=(К2/К1) х СП, де ПСП - проіндексована сума платежу, яка підлягає сплаті покупцем постачальнику; СП -сума платежу за товар; К2-середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів у найближчій попередній до дати платежу день; К1 -курс гривні до долару США на дату складання специфікації, за яким визначалась ціна товару в ній (вказується в специфікаціях).Якщо показник К1 не вказаний у специфікації, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України на дату складання специфікації. Якщо на якусь дату Національним банком України не встановлений офіційний курс гривні до долару США, то сторони беруть офіційний курс гривні до долару США, встановлений НБУ в найближчий до такої дати попередній день.

Згідно з п. 5.6.1 для показника К2 сторони використовують середній курс продажу банкам доларів США за гривні ( показник ASK на веб-сторінці http://www. udinform.com/ в огляді фінансового дня ) на міжбанківському валютному ринку, зафіксований на момент закриття торгів у найближчій попередній до дати платежу день, інформацію про який сторони одержують із веб-сторінки http://www. udinform.com/ в огляді фінансового дня. Якщо показник К2 не можливо встановити з причини непрацездатності веб-сторінки http://www. udinform.com/, то він дорівнює офіційному курсу гривні до долару США, встановленого Національним банком України у найближчий попередній до дати платежу день.

Відповідно до п. 5.6.2 у день здійснення платежу покупець самостійно, без пред'явлення йому рахунку із боку постачальника, проводить його індексацію у вище встановленому порядку та перераховує постачальнику проіндексовану суму платежу. Якщо К2 є меншим за К1, то ПСП дорівнює СП.

Згідно з п. 5.6.3 у випадку прострочення покупцем сплати платежу, визначеного договором, то проіндексована сума такого платежу визначається у вищезазначеному порядку, але вона у цьому випадку не може бути меншою від проіндексованої суми платежу на дату здійснення цього платежу за договором.

У пункті 5.6.4 визначено, що при зверненні постачальника до суду із позовною заявою про стягнення з покупця заборгованості за цим договором, суми прострочення і несплати покупцем платежів індексуються у вищевказаному порядку, але показник К2 для них визначається станом на дату складання позовної заяви постачальником про стягнення із покупця заборгованості за цим договором. Проіндексована сума прострочених і несплачених покупцем платежів не може бути меншою від проіндексованої суми таких платежів на дату їх здійснення за договором. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді зменшується, то перерахунок суми індексації ціни товару не проводиться. Якщо показник К2 під час розгляду справи в суді збільшується порівняно із таким показником на дату складання позовної заяви, то постачальник має право провести перерахунок суми індексації ціни товару на день подання заяви про збільшення позовних вимог.

Сторони домовились, що для показника К2 постачальник може використовувати курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника (АТ «Райффайзен Банк Аваль», АТ «Ерсте Банк», ПАТ «Креді Агріколь Банк» тощо) станом на дату здійснення платежу покупцем. Курс купівлі доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, підтверджується постачальником довідкою банку. При наданні покупцю постачальником довідки банківської установи, за умови, що курс гривні до долару США в ній вище ніж курс, за яким проводилась індексація платежу, проводиться перерахунок суми індексованого платежу і покупець доплачує постачальнику різницю протягом 3 банківських днів із моменту одержання довідки від постачальника. Якщо станом на дату здійснення платежу покупцем курс купівлі долара США за гривні на міжбанківському валютному ринку не встановлений банківською установою, яка обслуговує постачальника, то сторони беруть курс купівлі долару США за гривні на міжбанківському валютному ринку банківською установою, яка обслуговує постачальника, у найближчий до такої дати попередній день (п.5.6.5).

Згідно з п. 5.6.6 договору зобов'язання покупця щодо сплати проіндексованих сум платежів є грошовим зобов'язанням покупця перед постачальником з оплати товару. Сплачені покупцем постачальнику суми у зв'язку з виконанням цього пункту, що перевищують ціну товару, вказану в специфікаціях, є індексацією (тобто збільшенням) ціни товару.

Відповідно до п.п. 7.1.1, 7.1.4 покупець зобов'язався: оплатити товар ( у т.ч. сплатити суму індексації товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями; з'явитися за товаром у місце поставки товару, прийняти його та передати в обмін нього постачальнику належним чином оформлену довіреність на отримання товару.

Відповідно до п. 9.1, договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до кінця року, в якому він був укладений. Усі поставки постачальником покупцю пестицидів до кінця року, в якому він був укладений, а також порядок їх оплати, регулюються цим договором.

До договору сторонами були підписані на умовах відстрочення платежів наступні Специфікації:

1) № 1 в редакції від 09.04.2013 р., згідно з якою ціна товару 564435,40 грн. з ПДВ; товар оплачується: перший платіж у сумі 112 887,08 грн. не пізніше 20.04.2013 р., другий платіж у сумі 451 548,32 грн. не пізніше 15.10.2013 р. Поставка - не пізніше 30.05.2013 р.

2) № 2 від 29.04.2013 р.: ціна вказаного у ній товару 10500 грн. з ПДВ; перший платіж у сумі 2 100 грн. не пізніше 15.05.2013 р., другий платіж 8 400 грн. не пізніше 15.10.2013р. Поставка - не пізніше 08.05.2013р.

3) № 3 від 24.05.2013 р.: ціна товару 92420,00 грн., перший платіж у сумі 18 484,00 грн. - не пізніше 05.06.2013 р., другий платіжне пізніше 15.10.2013 р. Поставка - не пізніше 25.05.2013 р.

4) № 4 від 30.05.2013 р.: ціна товару 68656,00 грн., перший платіж у сумі 13 731,20 грн. - не пізніше 10.06.2013 р., другий платіж у сумі 54 924,80 грн. - не пізніше 15.10.2013 р. Поставка - не пізніше 31.05.2013 р.

5) № 5 від 03.06.2013 р.: ціна товару 20596,80 грн., перший платіж у сумі 4 119,36 грн. - не пізніше 15.06.2013 р., другий платіж - не пізніше15 жовтня 2013 р. Поставка - не пізніше 04.06.2013 р.

У Специфікаціях зазначено, що вказана у них ціна товару визначена на дату складання, суми платежів підлягають індексації згідно із договором. (т.1 а.с.83 - 87).

На виконання умов договору Приватним підприємством "БІЗОН-ТЕХ 2006" поставлено товар Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "ІРИНА" на загальну суму 756 608,20 грн.. Факт поставки і отримання товару уповноваженою особою відповідача (директором Шумською І.В.) підтверджується видатковими накладними №ЗП1435 від 25.03.2013 р. на суму 8098,00 грн., №ЗП3705 від 20.04.2013 р. на суму 355909,70 грн., №ЗП4613 від 23.04.2013 р. на суму 171 777,00 грн.,№ЗП7132 від 16.05.2013 р. на суму 28650,70 грн., №ЗП6355 від 15.05.2013 р. на суму 10500,00 грн., №ЗП8530 від 27.05.2013 р. на суму 92420,00 грн., №ЗП9368 від 04.06.2013 р. на суму 68656,00 грн., №ЗП9747від 05.06.2013 р. на суму 20596,80 грн., довіреностями №7 від 25.03.2013 р., №13 від 18.04.2013 р., №23 від 23.04.2013 р., №32 від 15.05.2013 р., №35 від 27.05.2013 р., №37 від 30.05.2013 р. Нотаріально засвідчені копії перелічених документів долучено до матеріалів справи (т.1 а.с.88-101) . В усіх видаткових накладних підставою поставки вказано договір поставки пестицидів №ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.

Як слідує із матеріалів справи, відповідач частково виконав свої зобов'язання і сплатив суму 161 321,64 грн., що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків за період; 25.03.2013р. - 31.12.2013 р. за договором поставки пестицидів №ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.; банківськими виписками по рахунку від 15.05.2013 р. на суму 10000 грн.; від 01.07.2013 р. на суму 20596,80 грн.; від 04.07.2013 р. на суму 10000 грн.; від 08.08.2013р. на суму 8 000,00 грн.; від 23.08.2013 р. на суму 15000,00 грн.; від 05.09.2013 р. на суму 87 724,84 грн., від 28.03.2014 р. на суму 10 000,00 грн., листом вих№112 від 28.03.2014 р. директора ПСП Агрофірма "ІРИНА" про зарахування платежу за договором поставки пестицидів №ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. (т.1 а.с.32 - 39,102, т.2 а.с.50).

15.01.2014 р. за вих. №1/ВЛ від 15.01.2014 р. позивачем на адресу відповідача було направлено претензію (а.с. 48 т.1) із вимогою сплатити на зазначені реквізити суму заборгованості за поставлений товар за договором №ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. Претензія отримана відповідачем 20.01.2014р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с. 49 т.1).

10.04.2014 р. ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" звернулося до суду з позовом. У той же день ПСП Агрофірма "ІРИНА" платіжним дорученням № 252 сплачено суму 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (т. 2 а.с. 43).

Частиною 2 ст. 15 ГПК України визначено, що справи у спорах, що виникають при виконанні господарських договорів та з інших підстав розглядаються господарським судом за місцезнаходженням відповідача.

Місцезнаходженням Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "ІРИНА" є Донецька область, Слов'янський район, с. Красноармійське. Відповідно, справа за позовом до ПСП Агрофірма "ІРИНА" стосовно виконання договору поставки пестицидів №ВЛ-П-49 від25.03.2013 р. підсудна господарському суду Донецької області.

Як слідує з матеріалів справи та інформаційної бази «Діловодство спеціалізованого суду», 17.04.2014 р. господарським судом Донецької області було порушено провадження у справі № 905/2608/14 за позовом ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" до ПСП Агрофірма "ІРИНА" про стягнення 1070679,13 грн., у тому числі 595286,56 грн. основного боргу, 261187,28 грн. індексації ціни товару, 178585,96 грн. штрафу, 35619,33 грн. пені. Розгляд даної справи по суті господарським судом Донецької області завершений не був, що підтверджено поясненнями представника позивача, наданими у судових засіданнях, та процесуальними документами. Зокрема, ухвалою господарського суду Донецької області від 28.05.2014 р. на підставі ст. 77 ГПК України розгляд справи № 905/2608/14 був відкладений на 11.06.2014 р. Судові засідання відкладалися на 17.06.2014 р., 23.06.2014 р., 16.07.2014 р. (т. 1 а.с. 138-142).

Відповідно до ст. 1 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя окремими судами в районі проведення антитерористичної операції змінено територіальну підсудність судових справ, підсудних розташованим в районі проведення антитерористичної операції судам.

Розпорядженням Голови Вищого господарського суду України від 02.09.2014 р. № 28-р «Про зміну територіальної підсудності господарських справ» визначено, що розгляд господарських справ, підсудних господарським судам, розташованим в районі проведення антитерористичної операції, здійснюється: господарських справ, підсудних господарському суду Донецької області - господарським судом Запорізької області.

Матеріали господарської справи № 905/2608/14 із господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області передані не були. Листом господарського суду Донецької області від 03.09.2014 р. № 01-40/221, направленого голові Вищого господарського суду України, копія листа - на адресу господарського суду Запорізької області, господарський суд Донецької області повідомив про неможливість направлення справ, які знаходяться в провадженні господарського суду Донецької області, до господарського суду Запорізької області в зв'язку із контролюванням незаконним військовим угрупуваннями міста Донецька.

15.10.2014 р. позивач звернувся до господарського суду Запорізької області із заявою про прийняття до свого провадження справи № 905/2608/14, розгляд якої не закінчено господарським судом Донецької області.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 17.10.2014 р. було прийнято справу № 905/2608/14-908/4097/14 до розгляду.

Згідно з ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є, зокрема, законність, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ч. 1 ст. 8 даного Закону).

Статтею 3 Закону України від 12.08.2014 р. «Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції» визначено, що справи, розгляд яких не закінчено і які перебувають у провадженні місцевих, апеляційних судів, розташованих в районі проведення антитерористичної операції, в разі неможливості здійснювати правосуддя передаються судам відповідно до встановленої згідно з цим Законом підсудності протягом десяти робочих днів з дня прийняття розпорядження головою відповідного вищого спеціалізованого суду. У разі неможливості передачі матеріалів справи відповідно до встановленої Законом підсудності вчинення необхідних процесуальних дій здійснюється за документами і матеріалами, поданими учасниками судового процесу, за умови, що такі документи і матеріали є достатніми для ухвалення відповідного судового рішення.

Оскільки матеріали справи № 905/2608/14 з господарського суду Донецької області до господарського суду Запорізької області передані не були, правосуддя господарським судом Донецької області не здійснюється, відповідно господарським судом Запорізької області вчиняються процесуальні дії за документами і матеріалами, поданими сторонами.

Суд враховував, що відповідач знаходиться на території Донецької області, тому приймав всі заходи для своєчасного повідомлення відповідача про місце та час судового засідання. Крім направлення ухвал поштою, направляв ухвали на відомі електронні адреси відповідача. Інформація про час і місце судових засідань була розміщена на сторінці суду (у розділі "Списки справ, призначених до розгляду") офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет (www.court.gov.ua/sudy/). Телефон та електронна адреса суду достовірно відома відповідачу, про що свідчать клопотання та заяви відповідача, отриманні поштою та на електронну адресу суду (т. 1 а.с. 1, 9 - 25, 40). На виконання ухвал суду ПСП Агрофірма "ІРИНА" надані електронною поштою копії свідоцтв про державну реєстрацію юридичної особи, копію довідки з ЄДРПОУ, копію статуту, копію договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. зі специфікацією № 1 в редакції від 09.04.2013 р., № 3 від 24.05.2013 р., № 4 від 30.05.2013 р., № 5 від 03.06.2013 р., копію довіреності представника. У клопотанні від 26.11.2014 р. відповідач звернув увагу, що направлені ним копії договору поставки і специфікації до нього не всі підписані представником відповідача.

Як зазначалося вище, ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" надано до господарського суду Запорізької області оригінали усіх документів, необхідних для розгляду даної справи (оглядалися в судових засіданнях), нотаріально посвідчені копії долучені до матеріалів справи.

Розглядаючи спір по суті, суд враховує наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань).

Згідно з положеннями ст.ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За приписами ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України також передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Згідно зі ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 33 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Із матеріалів справи вбачається, що ПСП Агрофірма "ІРИНА" порушені взяті за умовами договору зобов'язання щодо оплати за поставлений товар (згідно з договором і специфікаціями до нього остаточний платіж - не пізніше 15 жовтня 2013 р.).

У жодних отриманих від відповідача документах (заявах, клопотаннях) відповідач отримання товару за договором поставки пестицидів № ВЛ-П-49 на загальну суму 756608,20 грн. не заперечив, товар був частково оплачений на суму 161 321,64 грн.

Крім того, 10.04.2014 р. після звернення ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" до суду ПСП Агрофірма "ІРИНА" платіжним дорученням № 252 сплачено суму 10 000 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку (т. 2 а.с. 43), цю суму ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" визнано та зараховано як погашення заборгованості за договором поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р., про що свідчать залучені до матеріалів справи довідка позивача про стан заборгованості вих. № 306/14-юр від 23.05.2014 р., повідомлення про часткове погашення боргу вих. № 307/14-юр від 23.05.2014 р., лист вих.. № 308/14-юр від 23.05.2014 р., Акт звірки взаєморозрахунків від 23.05.2014 р. (т. 1 а.с. 42, 44 - 46).

Таким чином, вимога позивача про стягнення 585 286,56 грн. основного боргу (756608,20 грн. (сума поставленого товару) - 171 321,64 грн. (161 321,64 грн + 10 000,00 грн. (оплата)) є обґрунтованою, підтверджена належними доказами, підлягає задоволенню. Провадження у справі в частині стягнення суми 10 000 грн. основного боргу підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спору.

Також ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" заявлено позовні вимоги про стягнення 1594818,63 грн. індексації ціни товару.

Вирішуючи спір в цій частині, суд враховує, що згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ч. 2 ст. 692 ЦК України).

Як зазначено вище, відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов'язався оплатити товар постачальнику у строки, вказані у специфікаціях та сплатити суму індексації ціни товару в порядку та строки, визначені цим договором. У розділі 5 договору сторони узгодили порядок оплати та індексацію ціни товару (п.п. 5.6 - 5.6.6). Перевіривши розрахунок індексації згідно з формулою, встановленою у п. 5.6 договору (ПСП=(К2/К1) х СП), враховуючи, що: 1) у специфікаціях не був вказаний курс гривні до долару США, 2) офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України за період з 09.04.2013 р. по 03.06.2013 р. дорівнює 7,993 грн. за один долар США (К1), що підтверджується роздруківкою з офіційної веб-сторінки НБУ; 3) відповідачем сплачено 10.04.2014 р. суму 10 000 грн. боргу, однак не проіндексовано, тому К2 для цього платежу дорівнює 12,25 грн. (середньому курсу продажу банкам доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів 09.04.2014 р., що підтверджується роздруківкою), проіндексована сума 15 325,91 грн. ((12,25/7,993) х 10 000 грн.), сума індексації 5 325,91 грн. (15 325,91- 10 000,00); 4) середній курс продажу банками доларів США за гривні на міжбанківському валютному ринку, зафіксованому на момент закриття торгів станом на дату складання позивачем заяви про збільшення позовних вимог 23.02.2015 р. становив 29,70 грн.(К2); 5) проіндексована сума заборгованості 2 174 779,28 грн. ((29,70/7,993) х 585 286,56 грн.); 6) сума індексації ціни неоплаченого відповідачем товару 1 589 492,72 грн. (2174779,28 - 585 286,56); 7) загальна сума індексації 1594818,63 грн. (5 325,91 грн. + 1 589 492,72 грн.), суд визнає розрахунок обґрунтованим, доведеним, тому позовні вимоги в частині стягнення 1594818,63 грн. індексації ціни товару підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача на його користь пені в сумі 108 380,14 грн. відповідно до п. 8.1.3 договору за період з 16.10.2013 р. по 09.04.2014 р. на суму боргу 595 286,56 грн. та за період з 10.04.2014 р. по 11.12.2014 р. на суму боргу 585 286,56 грн. згідно з розрахунком, а також 178 585,96 грн. штрафу.

Відповідно до ст.ст. 610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

У пункті 8.1.3 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 сторони встановили, що за прострочення строків виконання грошових зобов'язань покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,05% від простроченої суми грошового зобов'язання за кожний день прострочення, а за прострочення понад 20 календарних днів покупець додатково сплачує постачальнику штраф у розмірі 30% від простроченої суми.

Згідно з вимогами Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Розрахунок пені здійснено позивачем у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, за період з 16.10.2013 р. по 14.04.2014 р. та у розмірі 0,05% (встановленому у договорі) за період з 15.04.2014р. по 11.12.2014р., оскільки у зв'язку з зміною 15.04.2014 р. облікової ставки - 9,5 %, подвійна облікова ставка пені перевищує розмір пені, встановлений договором.

Частиною 6 ст. 232 ГК України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п. 8.2 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 сторони домовились, що нарахування штрафних санкцій за прострочення грошових зобов'язань за цим договором не обмежується шістьма місяцями, а здійснюється до моменту їх фактичного виконання (виключення з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України), а строк позовної давності до вимог про стягнення штрафних санкцій (неустойки) за такими зобов'язаннями сторонами згідно з ст.259 Цивільного кодексу України збільшується до 3 років.

Факт порушення відповідачем строків розрахунків, передбачених договором, є доведеним і вимоги про стягнення пені та штрафу заявлено обґрунтовано.

Перевіривши розрахунок штрафу та пені, судом встановлено, що розрахунки здійснені вірно, відповідають умовам договору, не суперечать приписам законодавства, з відповідача стягується сума 108 380,14 грн. пені (за заявлений позивачем період з 16.10.2013 р. по 09.04.2014 р. на суму боргу 595 286,56 грн. та за період з 10.04.2014 р. по 11.12.2014 р. на суму боргу 585 286,56 грн.), а також сума 178 585,96 грн. штрафу.

Заперечення ПСП Агрофірма "ІРИНА" спростовується приписами наведеного вище законодавства, умовами договору, а також наступним.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.

Зі змісту ч. 2 ст. 207 ЦК України слідує, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). У судовому засіданні господарським судом оглянуті оригінали усіх документів, необхідних для розгляду даної справи (у тому числі договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. зі специфікаціями 1-5, видаткових накладних, довіреностей), нотаріально посвідчені копії долучені до матеріалів справи. В усіх цих документах маються підписи сторін, які скріплені печатками підприємств (т. 1 а.с. 78-102). Непідписання директором ПСП Агрофірма "ІРИНА" другого примірника договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р., специфікацій № 1, № 3, № 2 (т. 2 а.с. 18- 21) є ризиком підприємницької діяльності і не свідчить про неукладеність договору. Дії сторін, у тому числі ПСП Агрофірма "ІРИНА", засвідчує їх волю до настання відповідних правових наслідків, оскільки договір фактично було повністю виконано постачальником і частково покупцем. Доказами підписання договору з усіма специфікаціями обома сторонами і доказами схвалення є отримання товару директором ПСП Агрофірма "ІРИНА" (у всіх підписаних видаткових накладних є вказівка на договір поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.); здійснення платежу відповідачем (згідно з банківських виписок від 04.07.2013 р. на суму 10000 грн., від 08.08.2013 р. на суму 8 000,00 грн.; від 23.08.2013 р. на суму 15000,00 грн.; від 05.09.2013 р. на суму 87 724,84 грн. у призначенні платежу зазначено договір ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.); визнання договору у листі ПСП Агрофірма "ІРИНА" вих.. № 112 від 28.03.2014 р. про зарахування платежу 10 000 грн. (платіжне доручення № 245 від 28.03.2014 р.) відповідно до договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р.; підписання актів звірки особисто директором ПСП Агрофірма "ІРИНА", в яких чітко вказано, що це акти звіряння взаєморозрахунків за договором №ВЛ-П-49 від 25.03.2013р. (т. 1 а.с. 39, 102, т. 2 а.с. 51). Пред'являючи зустрічний позов, відповідач також не заперечував факт підписання договору та факт отримання товару за договором.

Із матеріалів справи слідує, що договір повністю виконаний позивачем і частково - відповідачем. Згідно з ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільні в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У п.п. 9.12, 9.13 договору визначено, що договір складений сторонами при повному розумінні ними предмету договору, прочитаний повністю, відповідає їх волі та містить усі істотні умови, відносно яких сторони бажали домовитись. Умови даного договору сторони визначають розумними і справедливими. Договір складений у двох оригінальних примірниках (по одному примірнику для кожної зі сторін). Відповідно до ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу і зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару (ст. 692 ЦК України). Відповідно до ст.ст. 180, 189 ГК України ціна є істотною умовою договору і на момент укладення договору відповідач погодився на вказану у договорі ціну, яка є формою грошового визначення вартості продукції, а також на індексацію ціни. Дана умова договору не суперечить ст. 99 Конституції України, Закону України «Про ціни та ціноутворення», постанові Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 р. № 1998 «Про удосконалення порядку формування цін», оскільки ціна товару за умовами договору визначена у гривні і покупець зобов'язаний сплатити вартість товару у гривнях. Оспорюючи підпункти 5.6.1-5.6.6 пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р., разом з тим ПСП Агрофірма "ІРИНА" не оспорювало п.п. 5.1, 7.1.1 договору, в яких підприємство, як покупець, зобов'язалося оплатити товар ( у т.ч. сплатити суму індексації товару) в порядку, строки та в розмірах згідно з договором та специфікаціями. Із дати порушення ПСП Агрофірма "ІРИНА" грошового зобов'язання (з 16.10.2013 р.) минуло більше року, що зумовило право позивача на нарахування індексації та неустойки, а також у зв'язку з тривалим терміном порушення - збільшення цих сум. У разі належного виконання ПСП Агрофірма "ІРИНА" зобов'язання щодо оплати товару - до 15 жовтня 2013 р., ці наслідки не наступили (зокрема, офіційний курс гривні до долару США, встановлений Національним банком України, почав збільшуватися у лютому 2014 р., що є загальновідомим фактом).

Стосовно позиції відповідача, що підписи директора підприємства, що містяться на копіях договору та всіх додатків до нього, який наданий до матеріалів справи ПП «БІЗОН-ТЕХ 2006», не відповідають дійсним підписам Шумської І.В., що породжує сумніви у їх дійсності, тим більше, що підприємством вони не визнані, в т.ч. і шляхом їх неоплати, у зв'язку з чим заявлено клопотання про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд зазначає наступне. По-перше, факт отримання всього товару за договором, його часткової оплати, неодноразове підписання актів звірки особисто директором ПСП Агрофірма "ІРИНА", в яких чітко вказано, що це акти звіряння взаєморозрахунків за договором № ВЛ-П-49 від 25.03.2013р. і лист вих. .№ 112 від 28.03.2014 р. про зарахування платежу 10 000 грн. відповідно до цього договору свідчить про визнання договору відповідачем. Зокрема, відповідач отримав за видатковою накладною № ЗП9747 від 05.06.2013 р. товар на суму 20596,80 грн., який повністю відповідає специфікації № 5 від 03.06.2013 р. і цей товар повністю оплачений 01.07.2013 р. платіжним дорученням № 54. По-друге, як вказано вище, у силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Розглядаючи клопотання ПСП Агрофірма "ІРИНА" про призначення судової почеркознавчої експертизи, суд враховував наступне.

Згідно з ст. 41 ГПК України судова експертиза призначається для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань. Відповідно до п.п. 1, 5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 4 від 23.03.2012 р. «Про деякі питання практики призначення судової експертизи» до актів законодавства, якими слід керуватись у вирішенні питань призначення судової експертизи в судовому процесі, відносяться: Господарський процесуальний кодекс України; Закон України "Про судову експертизу"; Інструкція про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затверджена наказом Міністерства юстиції України від 08.10.98 № 53/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 30.12.2004 № 144/5), з урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, також затверджених згаданим наказом Міністерства юстиції України. У вирішенні відповідного питання (до призначення судової експертизи) слід, зокрема, - визначити об'єкти, що підлягають експертному дослідженню; - максимально конкретно визначити питання, які мають бути роз'ясненні судовим експертом, та сформулювати їх у логічній послідовності; - визначити обсяг необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів; - здійснити перевірку (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, в тому числі з урахуванням належного відображення ознак об'єктів і зразків, а за невідповідності матеріалів цим критеріям - вжити заходів до усунення недоліків матеріалів шляхом витребування додаткових документів і матеріалів у сторін та інших осіб;- у разі потреби забезпечити відібрання зразків, у тому числі за необхідності - з участю спеціаліста; - з'ясувати усі інші обставини, пов'язані з проведенням судової експертизи. Визначення обсягу необхідних та достатніх для експертного дослідження матеріалів і перевірка (огляд) матеріалів, які підлягають направленню на експертизу, з точки зору їх повноти та придатності для проведення експертизи, здійснюється господарським судом, за необхідності - за участю представників сторін у справі (п. 11). Згідно з пунктом 2.3.2 Інструкції експерту заборонено самостійно збирати матеріали, які підлягають дослідженню, а також вибирати вихідні дані для проведення експертизи, якщо вони відображені в наданих йому матеріалах неоднозначно.

У пунктах 12, 14 Постанови Пленуму вказано, що господарським судам необхідно також враховувати, що недотримання порядку призначення та проведення судової експертизи має наслідком затягування судового процесу і призводить до порушення вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку. Згідно зі статтями 33, 36, 37 та 38 ГПК господарський суд, призначаючи судову експертизу, вправі витребувати від учасників судового процесу, а в разі необхідності - інших підприємств, установ, організацій, державних та інших органів чи їх посадових осіб (пункт 4 статті 65 ГПК) зразки почерків, підписів, відбитків печаток, друкованих документів тощо і надати їх експерту для дослідження. Відповідне витребування і дослідження судом зазначених зразків, документів тощо повинно, як правило, передувати винесенню ухвали про призначення судової експертизи та про зупинення у зв'язку з цим провадження у справі.

Суд враховував, що клопотання про призначення судової експертизи вперше заявлено 03.03.2015р. Заявляючи 03.03.2015 р. у електронній формі клопотання (вих. № 437 від 02.03.2015 р.) про призначення судової почеркознавчої експертизи в порядку ст. 41 ГПК України, і одночасно клопотання про відкладення розгляду справи, представник ПСП Агрофірма «ІРИНА», у тому числі директор Шумська І.В., підпис якої оспорювався, у судове засідання 03.03.2015 р. не з'явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи роз'яснення, викладені у Постанові Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р., Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень із урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, для вирішення питання про призначення судової експертизи ухвалою від 03.03.2015р. в межах строку вирішення спору (два місяці від дня одержання позовної заяви) судом було відкладено розгляд справи і попередньо витребувано для дослідження зразки і документи, а також викликано директора Шумську І.В. для відібрання експериментальних зразків у судовому засіданні. Питання про призначення судової почеркознавчої експертизи не могло бути вирішено по суті в засіданні 03.03.2015 р. у відсутність особи, підпис якої оспорюється, у відсутність обов'язкових зразків, які підлягають направленню експерту згідно з Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень із урахуванням Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень. Крім того, суд повинен був обов'язково врахувати Постанову Пленуму Вищого господарського суду України №4 від 23.03.2012 р., згідно з якою питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. Заявляючи клопотання про призначення експертизи, відповідач одночасно заявив клопотання про відкладення розгляду справи, яке суд задовольнив із метою повного, всебічного і об'єктивного розгляду справи. При цьому суд брав також до уваги, що постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.2015 р. апеляційну скаргу ПСП Агрофірми "ІРИНА" задоволено, скасовано ухвалу господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. у справі № 905/2608/14-908/4097/14 про відмову в прийняті зустрічного позову, і визначено, що відкладаючи розгляд справи за клопотанням відповідача у зв'язку з його неявкою, ненадання у повному обсязі витребуваних судом документів, судом не закінчено підготовку справи до розгляду. Тому, після поновлення провадження у справі, задовольняючи клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, який був належними чином повідомлений про час і місце засідання 03.03.2015 р., про що свідчить його клопотання, і в судове засідання 03.03.2015 р. не з'явився, суд перейшов до розгляду справи і розгляду клопотання по суті лише в судовому засіданні 13.03.2015 р. Оскільки директор ПСП Агрофірма «ІРИНА» Шумська І.В. у судове засідання ні 03.03.2015 р., ні 13.03.2015 р. не з'явилась, що позбавило можливості відібрати експериментальні зразки підпису та почерку; документи, які були б у якості вільних та умовно-вільних зразків підпису та почерку не надано, строк вирішення спору закінчився, клопотання про продовження строку вирішення спору сторони не надали, призначення судової почеркознавчої експертизи в межах даного спору за таких обставин неможливо, тому клопотання про призначення експертизи судом відхилено.

Розглянувши зустрічну позовну заяву ПСП Агрофірма «ІРИНА» ( вих. № 193/14-11 від 22.11.2014 р.), яка надійшла до суду 25.02.2015 р., про визнання недійсними підпунктів 5.6.1-5.6.6, пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р., суд вважає за необхідне залишити її без розгляду з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 27.11.2014 р. відмовлено Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірмі "ІРИНА" у прийнятті зустрічного позову як такого, що поданий з порушенням припису частини першої статті 60 ГПК України, зустрічний позов повернутий Приватному сільськогосподарському підприємству Агрофірма "ІРИНА". В ухвалі було зазначено, що позивачем за зустрічним позовом не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі. Про даний факт свідчить і копія зустрічної позовної заяви, яка була повернута, в додатках до якої відсутній документ про сплату судового збору (т. 2 а.с. 28-30).

Після скасування ухвали суду про відмову у прийнятті зустрічного позову, ухвалою суду від 13.02.2015р. поновлено провадження у справі та зобов'язано ПСП Агрофірма «ІРИНА» надати оригінал зустрічної позовної заяви, докази сплати судового збору за зустрічною позовною заявою в оригіналі. 25.02.2015 р. до господарського суду надійшла зустрічна позовна заява (вих.. № 193/12-11 від 22.11.2014 р.), підписана 22.11.2014 р. Дмитренком С.Б. (на підставі довіреності), остання сторінка якої (додатки), відрізняється від раніше отриманої судом, зокрема, вказано на документ, що підтверджує сплату судового збору. До зустрічної позовної заяви було долучено копію квитанції про сплату 23.02.2015 р. судового збору, в якій навіть не відображено відмітки (печатки, штампу) установи, що здійснила перерахування коштів. Ухвалою суду від 26.02.2015 р. прийнято для спільного розгляду з первісним позовом зустрічний позов, зобов'язано, зокрема, ПСП Агрофірма «ІРИНА» надати оригінал зустрічної позовної заяви, оригінали опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку на підтвердження направлення ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" копії зустрічної позовної заяви; довідку казначейської служби щодо зарахування до держбюджету суми 1218,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 23.02.2015 р.; оригінал квитанції від 23.02.2015 р. про сплату 1218,00 грн. судового збору; документ на підтвердження повноважень особи, яка підписала зустрічну позовну заяву (Дмитренко С.Ю.). Ухвалою суду від 03.03.2015 р. у зв'язку з ненаданням витребуваних документів і неповідомлення причини невиконання, повторно зобов'язано позивача за зустрічним позовом надати оригінал зустрічної позовної заяви, оригінали опису вкладення у цінний лист та фіскального чеку на підтвердження направлення ПП "БІЗОН-ТЕХ 2006" копії зустрічної позовної заяви; довідку казначейської служби щодо зарахування до держбюджету суми 1218,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 23.02.2015 р.; оригінал квитанції від 23.02.2015 р. про сплату 1218,00 грн. судового збору.

Витребувані судом документи за зустрічним позовом Приватним сільськогосподарським підприємством Агрофірмі "ІРИНА" без поважних причин не надані.

02.03.2015 р. поштою за підписом директора ПСП Агрофірми «ІРИНА» Шумської І.В. (підпис скріплено печаткою юридичної особи), до суду надійшла письмова заява (вих. № б/н від 26.02.2015 р.), в якій зазначено, що Дмитренко С.Ю., який раніше представляв інтереси ПСП Агрофірми «ІРИНА» на підставі довіреності № 04/11-14 від 04.11.2014 р. станом на 24.02.2015 р. не є представником підприємства, не має право підпису документів, в тому числі позовних заяв, пояснень і т.п., не має права відправлення документів від імені підприємства. Вказана довіреність скасована 24.02.2015 р. У разі, якщо з 24.02.2015 р. від імені підприємства на адресу суду надходили документи за підписом Дмитренка С.Ю., в тому числі із посиланням на довіреність № 04/11-14 від 04.11.2014 р. або без такого посилання, просить суд дати відповідну правову оцінку таким документам.

Будь-яких письмових заяв, клопотань, пояснень від ПСП Агрофірми «ІРИНА» стосовно заявленої зустрічної заяви, яка підписана Дмитренко С.Ю., в тому числі правової позиції, чи підтримує ПСП Агрофірма «ІРИНА» зустрічну позовну заяву до суду не надійшло.

Згідно з п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано (п. 1); позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи письмову заяву директора ПСП Агрофірма «ІРИНА», а також те, що позивачем не виконано повторно вимоги суду, викладені в ухвалах, зокрема, не надано оригінал зустрічної позовної заяви, довідку казначейської служби щодо зарахування до держбюджету суми 1218,00 грн. судового збору, сплаченого згідно з квитанцією від 23.02.2015 р.; оригінал квитанції від 23.02.2015 р. про сплату 1218,00 грн. судового збору, зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірма "ІРИНА" на підставі п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України слід залишити без розгляду.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір за первісним позовом покладається на відповідача повністю, оскільки спір виник внаслідок його неправильних дій, судовий збір за зустрічним позовом покладається на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст. 41, 49, 69, 75, 82-85, п. 1-1 ч.1 ст. 80, п.п. 1, 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" (84174, Донецька область, Слов'янський район, с. Красноармійське, провулок Луговий, буд.19, код ЄДРПОУ 30795288) на користь Приватного підприємства "БІЗОН-ТЕХ 2006" (69005, м. Запоріжжя, вул. Якова Новицького, 11, код ЄДПОУ 34216986) суму 2467071 (два мільйони чотириста шістдесят сім тисяч сімдесят одна) грн. 29 коп. (із них: 585286 (п'ятсот вісімдесят п'ять тисяч двісті вісімдесят шість) грн. 56 коп. основного боргу, суму 1594818 (один мільйон п'ятсот дев'яносто чотири тисячі вісімсот вісімнадцять) грн. 63 коп. індексації ціни товару, 178 585 (сто сімдесят вісім тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 96 коп. штрафу, 108 380 (сто вісім тисяч триста вісімдесят) грн. 14 коп. пені), 49541 (сорок дев'ять тисяч п'ятсот сорок одна) грн. 43 коп. судового збору. Видати наказ.

У частині стягнення суми 10 000 грн. основного боргу провадження припинити.

Зустрічний позов Приватного сільськогосподарського підприємства Агрофірми "ІРИНА" про визнання недійсними підпунктів 5.6.1-5.6.6, пункту 5.6 договору поставки пестицидів № ВЛ-П-49 від 25.03.2013 р. залишити без розгляду.

Повне рішення складено 18 березня 2015 р.

Суддя Л.П. Гандюкова

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання повного рішення.