ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

17 березня 2015 року Справа № 5/5/10

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,

при секретарі Куйбар О.С.,

за участю представників учасників процесу:

від кредитора: Болдуреску О.В. - довіреність 4185/9/14-02-10-007 від 25.11.2014 р.,

ліквідатор банкрута: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву

кредитора: Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (54028, м. Миколаїв, вул. Гмирьова, 1/1, ідентифікаційний код 38790690)

до банкрута: Державного підприємства житлово-експлуатаційної дільниці "Будівельник" (54034, м. Миколаїв, пр. Миру, 22, ідентифікаційний код 05387848)

ліквідатор: арбітражний керуючий Костін Сергій Олексійович (свідоцтво № 54 від 08.02.2013 р., 54001, м. Миколаїв, вул. Фалеєвська, 12)

про визнання кредиторських вимог у сумі 127 935,63 грн.

В С Т А Н О В И В:

Постановою господарського суду Миколаївської області від 23.12.2014 р. Державне підприємство житлово-експлуатаційну дільницю (ДП ЖЕД) "Будівельник" визнано банкрутом на підставі ст. 37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" № 4212-VI від 22.12.2011 р., який набрав чинності 19.01.2013 р. (далі - Закон про банкрутство), відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором банкрута призначено арбітражного керуючого Костіна Сергія Олексійовича (далі - Костін С.О.).

Відповідно до вимог Положення про порядок офіційного оприлюднення відомостей про справу про банкрутство, затвердженого постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 17.12.2013 р. № 16, повідомлення про визнання ДП ЖЕД "Будівельник" банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури було розміщено на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет 23.12.2014 р. за № 12832.

20.02.2015 р. до суду надійшла заява Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (далі - ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва) № 952/9/14-02-10-07 від 19.02.2015 р. про визнання кредиторських вимог до банкрута в сумі 127 935,63 грн.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 02.03.2015 р. заяву кредитора прийнято та призначено до розгляду.

04.03.2015 р. від ліквідатора банкрута до суду надійшов відзив за вих. № 02-03/138 від 23.02.2015 р., згідно якого він повідомляє, що заяву кредитора подано в межах встановленого законом строку, повністю визнає кредиторські вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва на загальну суму 127 935,63 грн., у т.ч. пеня і штрафи в сумі 2 533,19 грн., із включенням до реєстру вимог кредиторів.

16.03.2015 р., на виконання вимог ухвали суду від 02.03.2015 р., від кредитора до суду надійшли витребувані документи.

17.03.2015 р. ліквідатор банкрута Костін С.О. в судове засідання не з'явився, клопотанням за вих. № 02-03/210 від 16.03.2015 р. просив суд здійснити розгляд справи без його участі.

Представник кредитора проти поданого клопотання заперечень не висловила.

Суд дійшов висновку про можливість задоволення такого клопотання.

У судовому засіданні 17.03.2015 р. представник кредитора - Болдуреску О.В. просила визнати заявлені кредиторські вимоги.

Розглянувши матеріали заяви кредитора, заслухавши пояснення кредитора, суд дійшов висновку про визнання заявлених кредиторських вимог, на підставі наступного.

Згідно зі ст. 1 Закону про банкрутство, кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Частиною 1 статті 38 Закону про банкрутство передбачено, зокрема, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури вимоги за зобов'язаннями боржника, визнаного банкрутом, що виникли під час проведення процедур банкрутства, можуть пред'являтися тільки в межах ліквідаційної процедури протягом двох місяців з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає. Кредитори, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, не є конкурсними, а їх вимоги погашаються в шосту чергу в ліквідаційній процедурі.

Відповідно до ч. 2 ст. 41 Закону про банкрутство ліквідатор з дня свого призначення здійснює, зокрема, такі повноваження: заявляє в установленому порядку заперечення щодо заявлених до боржника вимог поточних кредиторів за зобов'язаннями, які виникли під час провадження у справі про банкрутство і є неоплаченими; веде реєстр вимог кредиторів; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до заяви кредитора, ДП ЖЕД "Будівельник" має податковий борг перед ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва у загальній сумі 127 935,63 грн., який підтверджується довідкою про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум) та належними доказами, що містяться у матеріалах заяви (а. с. 7-122).

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Миколаївської області від 18.11.2010 р. у даній справі затверджено реєстр вимог кредиторів ДП ЖЕД "Будівельник" на загальну суму 1 603 775 грн. 78 коп., в тому числі вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 8 457 грн. 66 коп. [основний платіж] - третя черга, в сумі 4 293 грн. 34 коп. [= 982,00 грн. (штрафні санкції) + 3 311,34 грн. (пеня)] - шоста черга.

Перевіривши подані у справу докази та довідку про суми податкового боргу платника податків (з врахуванням сум пені, нарахованої на суми несплаченого податкового боргу та розстрочених/відстрочених сум), суд встановив, що податковий борг ДП ЖЕД "Будівельник" перед ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в загальній сумі 127 935,63 грн. складається з:

- 125 402,44 грн. - основний платіж;

- 1 592,79 грн. - фінансові санкції;

- 940,40 грн. - пеня.

Відповідно до ч. 1 ст. 45 Закону про банкрутство кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у порядку, встановленому цією статтею. При цьому, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів); у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

Рекомендаціями абз. абз. 6, 7 п. 29 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 р. № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 № 4212-VI)" (із змінами) передбачено, що розгляд грошових вимог кредиторів у ліквідаційній процедурі здійснюється господарським судом в тому ж порядку, що і грошових вимог, заявлених на підставі статті 23 Закону. За результатами розгляду грошових вимог кредиторів господарський суд заново затверджує реєстр вимог кредиторів (з урахуванням визнаних конкурсних вимог) та зобов'язує ліквідатора сформувати представницькі органи кредиторів (збори кредиторів та комітет кредиторів) у порядку, передбаченому статтею 26 Закону. Подальший рух справи в ліквідаційній процедурі має відбуватися тільки за участю новостворених представницьких органів кредиторів. Зокрема, це стосується переходу з ліквідаційної процедури до процедури санації або затвердження мирової угоди, прийняття рішення щодо реалізації активів банкрута, надання оцінки діяльності ліквідатора, затвердження звіту ліквідатора.

Законом обмежено строк подання заяв кредиторів, грошові вимоги яких виникли під час проведення процедур банкрутства, двома місяцями з дня офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури. Такі грошові вимоги включаються до четвертої черги, за винятком грошових вимог, черговість задоволення яких визначена Законом [забезпечені вимоги; вимоги щодо виплати заробітної плати; вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) тощо] та грошових вимог, що становлять штрафні санкції, які підлягають включенню у відповідну чергу. Вимоги кредиторів, які у встановлений строк не звернулися до господарського суду, погашаються в шосту чергу.

Згідно ч. 5 ст. 23 Закону про банкрутство розпорядник майна боржника не пізніше ніж на десятий день з дня, наступного після закінчення встановленого частиною першою цієї статті строку, з урахуванням результатів розгляду вимог кредиторів боржником повністю або частково визнає їх або відхиляє з обґрунтуванням підстав визнання чи відхилення, про що письмово повідомляє заявників і господарський суд, а також подає до суду письмовий звіт про надіслані всім кредиторам боржника повідомлення про результати розгляду грошових вимог та їх отримання кредиторами разом з копіями повідомлень про вручення поштового відправлення та описів вкладення в поштове відправлення або інших документів, що підтверджують надсилання повідомлення кредиторами.

Згідно ч. 6 ст. 23 Закону про банкрутство кредитор, вимоги якого визнані боржником чи господарським судом, має право отримувати від розпорядника майна інформацію щодо вимог інших кредиторів, визнаних боржником та розпорядником майна. Такий кредитор може подати розпоряднику майна, боржнику та суду заперечення щодо визнання вимог інших кредиторів.

У абзаці 1 ч. 8 ст. 23 Закону про банкрутство вказано, що вимоги конкурсних кредиторів, визнані боржником або господарським судом, вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів.

Згідно з абз. 4 ч. 2 ст. 25 Закону про банкрутство неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу та може бути предметом мирової угоди.

Це зумовлено тим, що під час визначення кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу [на зборах кредиторів] не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції, моральна шкода, судовий збір у справі про банкрутство, заявлені або сплачені кредиторами в провадженні у справі про банкрутство (абз. 2 ч. 4 ст. 26 Закону про банкрутство).

Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги заявлені правомірно та в строк, встановлений для їх подання, обґрунтовані та документально підтверджені належними доказами, що містяться у матеріалах справи, визнані ліквідатором банкрута, суд визнає грошові вимоги ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва в сумі 127 935,63 грн., з яких: 125 402,44 грн. - третя черга; 2 533,19 грн. - шоста черга.

Керуючись ст. ст. 1, 23, 38, 41, 45 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

1. Визнати грошові вимоги Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (ідентифікаційний код 38790690) до Державного підприємства житлово-експлуатаційної дільниці "Будівельник" (ідентифікаційний код 05387848) у сумі 127 935,63 грн., з яких: 125 402,44 грн. - третя черга; 2 533,19 грн. - шоста черга.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку згідно ст. ст. 91, 93, 106 Господарського процесуального кодексу України та ст. 8 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Суддя В.С. Адаховська