Справа № 2-a-13848/08/2570
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 січня 2009 року м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої судді Соломко І.І.,
при секретарі Громовій В.П.,
за участю позивача ОСОБА_1,
представника позивача ОСОБА_2
представника УПСЗН Новозаводської районної
у місті Чернігові ради Приходько І.М. ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, управління Державного казначейства України в м. Чернігові про зобов'язання стягнути недоплачену допомогу по догляду за дітьми та відшкодування упущеної вигоди, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, управління Державного казначейства України в м. Чернігові про зобов'язання сплатити недоплачену допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 27 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року в розмірі 4094, 40 грн., з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років, відшкодувати за рахунок державного бюджету суму упущеної вигоди в розмірі 2354, 69 грн. Виконання рішення покласти на управління Державного казначейства України в м. Чернігові.
Свої вимоги мотивує - тим, що вона 03 грудня 2007 року народила двох дітей, у зв'язку з чим їй була призначена з 18 лютого 2008 року по 03 грудня 2010 року допомога по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням». Вказані виплати проводились з врахуванням положень Законів України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», тобто у
розмірі нижчому від передбаченого законодавством прожиткового мінімуму. Просить стягнути недоплачену допомогу, оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнано такими, що не відповідають Конституції України обмеження розміру виплат допомоги по догляду за дитиною до досягненню нею трирічного віку.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити в повному обсязі. Також вказав, що через дію неконституційного нормативно-правового акту позивачу завдано шкоду у вигляді упущеної вигоди, недоотриманої суми допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку
Представник УПСЗН Новозаводської районної у місті Чернігові ради в судовому засіданні позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити, мотивуючи свої заперечення тим, що позивач отримує допомогу по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку з 18 лютого 2008 року відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», як незастрахована в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування особа. Відповідно до пункту 3 розділу УПІ Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми»" допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між: з 1 січня 2008 року-50 відсотками, з 1 січня 2009 року-75 відсотками, з 1 січня 2010 року-100 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців. Вважає, що виплати позивачу здійснюються відповідно до чинного законодавства. Крім того, зазначила, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-пр/2008 не визнані такими, що не відповідають Конституції України положення пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів».
Представник Управління Держказначейства України у місті Чернігові в судове засідання не зв»явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 1 статті 1 Закону України» Про державну допомогу сім»ям з дітьми», громадяни України, в сім»ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених цим Законом та іншими законами України. Встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради та їй відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім»м з дітьми» з
18 лютого 2008 року по 03 грудня 2010 року призначено допомогу по догляду за дітьми - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, до досягнення ними трирічного віку. Сума нарахованої та отриманої допомоги з грудня 2007 року по жовтень 2008 року становить 2523, 10 грн.
Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської у місті Чернігові ради не здійснили перерахунок та не збільшили виплату суми щорічної допомоги позивачу відповідно до вимог статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», посилаючись на те, що відповідно до статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, .та середньомісячним сукупним доходом сім»ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн.
Згідно з підпунктом 7 пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р. № 107 було внесено зміни до частини 1 статті 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не може бути меншим за 130 гривень на місяць.
Проте з 01.01.2008 р. для розрахунку допомоги застосовується 50%, з 01.01.2009 р. - 75%, і лише з 01.01.2010 р. - 100% прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців (пункт 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» викладено новій редакції відповідно до підпункту 8 пункту 23 розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»).
Згідно зі змінами, внесеними Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 p. № 107-VI до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21.11.92 р. № 2811-ХІІ, допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку віднесено до державних допомог.
В рішенні Конституційного суду України від 9 липня 2007 року вказано, що зі змісту наведених положень Конституції України та Бюджетного кодексу України вбачається, що закон про Державний бюджет України , як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів, має особливий предмет регулювання, відмінний від інших законів України - він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби, зокрема і встановлення доходів та видатків на соціальний захист і соціальне забезпечення, тому цим законом не
можуть вноситься зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюється інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.
Статтею 15 Закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми» передбачено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.
Розмір прожиткового мінімуму на 2008 рік на дитину віком до 6 років становив з 01 січня 2008 року по 31 березня 2008 року - 526 грн., з 01 квітня 2008 року по 30 червня 2008 року - 538 грн., з 01 липня 2008 року по 390 вересня 2008 року -540 грн., з 01 жовтня 2008 року по 31 грудня 2008 року - 557 грн.
За умови відсутності у державному бюджеті коштів на належну виплату допомоги по догляду за дитиною громадянам України, в сім»ях яких виховуються та проживають діти, створюється ситуація правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка. Водночас, суд звертає увагу на те, що це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання допомоги по догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.
Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів, тобто законом про Держбюджет не можна вносити зміни до інших законів, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, оскільки з об'єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві, і як наслідок - скасування та обмеження прав і свобод людини і громадянина.
Суд вважає, що внесеними змінами до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» щодо розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на 2008 рік відбулося фактичне зниження життєвого рівня громадян, який не може бути нижчим від встановленого законом прожиткового мінімуму (частина 3 статті 46 Конституції України).
Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнано неконституційним положення абзацу третього частини 2 статті 56, пункту 14 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 p. N 489 щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та враховуючи те, що право на отримання вказаної допомоги не залежить від розміру доходів отримувача чи наявності фінансування з бюджету, а має безумовний характер, суд приходить до висновку, що на момент здійснення виплат позивачу, застосуванню підлягали норми статті 15 закону України «Про державну допомогу сім»ям з дітьми», а не положення Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів», які істотно звужували обсяг прав, встановлених Законом України «Про
державну допомогу сім»ям з дітьми». Тому задоволенню підлягають позовні вимоги щодо виплати допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з 27 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років на 2008 рік.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» всі види державної допомоги сім'ям з дітьми, крім допомоги у зв'язку з вагітністю та пологами жінкам, зазначеним у частині другій статті 4 цього Закону, призначають і виплачують органи соціального захисту населення за місцем проживання батьків (усиновителів, опікуна, піклувальника).
Реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань судом не приймається до уваги. Так, наприклад, у справі «Кечко проти України» Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Щодо решти позовних вимог, суд звертає увагу на те, що задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, що відновлюють фактично порушені права та інтереси позивача. Позивач просить відшкодувати суму упущеної вигоди в розмірі 2354, 69 грн. Недоплачені суми допомоги по догляду за дітьми не можуть судом вважатися упущеною вигодою, тому вимоги ОСОБА_1 в частині стягнення з управління Державного казначейства України в м. Чернігові суми упущеної вигоди в розмірі 2354, 69 грн. за період з 18 лютого 2008 року по 27 травня 2008 року не підлягають задоволенню.
Згідно ст. 48 Бюджетного кодексу України органи Державного казначейства України лише здійснюють обслуговування Державного бюджету і не мають права встановлювати загальнодержавні видатки та змінювати їх цільове спрямування, а тим більше розпоряджатися ними на власний розсуд.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд
дійшов до висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими та відповідно такими, що підлягають задоволенню частково.
Положенням частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачається, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб»єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Керуючись ст. ст. 9, 122, 158 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради, управління Державного казначейства України в м. Чернігові про зобов'язання сплатити недоплачену допомогу по догляду за дітьми та відшкодування упущеної вигоди задовольнити частково.
Зобов'язати управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у місті Чернігові ради нарахувати та виплатити ОСОБА_1 допомогу по догляду за дітьми: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до досягнення ними трирічного віку у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 27 травня 2008 року по 01 листопада 2008 року з урахуванням сум, отриманих нею згідно Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 р.№ 107.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 3 грн. 40 коп. судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.