Головуючий в 1 інстанції - Карпушова О.В.
Суддя - доповідач -Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 серпня 2008 року м. Донецьк
справа №22-а-8371/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді: Нікуліна О.А.
Суддів: Сіваченка І.В.
Василенко Л.А.
при секретарі Кірсановій М.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представник відповідача: не з*явився
Розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_1 та Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 24 червня 2008 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у
м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльність по ненарахуванню щорічної допомоги на оздоровлення та стягнення шкоди, стягнення недоотриманої одноразової щорічної допомоги до 5 травня, відшкодування моральної шкоди,-
ВСТАНОВИЛА:
Постановою Калінінського районного суду м. Донецька від 24 червня 2008 року частково задоволені позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у
м. Донецьку ради про визнання неправомірною бездіяльність по ненарахування щорічної допомоги на оздоровлення, стягнення моральної шкоди, стягнення недоотриманої разової щорічної допомоги до 5 травня. відшкодування моральної шкоди. З відповідача на користь позивача стягнуто щорічну допомогу до 5 травня за 2005-2007 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та допомогу на оздоровлення за 2008 рік в розмірі п*яти мінімальних заробітних плат, в задоволенні інших позовних вимог відмовлено.
Сторони не погодилися з постановою суду першої інстанції та звернулися з апеляційними скаргами на неї.
Позивач вважає, що суд першої інстанції порушив вимоги норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що застосування судом першої інстанції позовної давності в 3 роки є обмеженням його прав. В апеляційній скарзі вимагає скасування постанови суду від 24 червня 2008 року та ухвалення нового судового рішення, яким задовольнити його позов у повному обсязі.
Відповідач - управління праці та соціального захисту населення Калінінської районної у м. Донецьку ради також вважає постанову суду незаконною оскільки стовно позивача, а саме виплат на оздоровлення має застосовуватися Порядок, встановлений КМ України № 562 від 12 липня 2005 року. При нарахуванні разової щорічної допомоги до 5 травня відповідач виходив з відповідних положень Законів України «Про державний бюджет» на відповідний рік, просить скасувати постанову суду першої інстанції.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.
Суд першої інстанції встановив, щоОСОБА_1 є інвалідом 2 групи з 27.02.2007 р., що підтверджено відповідним посвідченням.
Згідно ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", інвалідам 2 групи сплачується щорічна допомога на оздоровлення, виходячи з п'яти мінімальних заробітних плат. При цьому розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати (ч.7 ст.48).
Розраховуючи суму до сплати, суд першої інстанції вказав, що станом на 01.04.2008 року мінімальна заробітна плата становила 525грн.
Але з такими висновками суду погодитися неможливо. З матеріалів справи вбачається, що вказаний вид допомоги перераховано позивачеві 17 березня 2008 року. На вказаний час мінімальна заробітна плата становила 515 гривень, тобто суд не визначив час сплати коштів та безпідставно збільшив розмір допомоги на оздоровлення. З урахуванням сплачених 120 гривень, стягненню з відповідач на користь позивача підлягає 2455 гривень.
Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено, що інваліди війни мають право на отримання разової грошової допомоги до 9 травня, яка сплачується до 5 травня поточного року. Розмір її встановлений ст. 13 вказаного Закону, інвалідам 2 групи - вісім мінімальних пенсій за віком.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині, суд першої інстанції послався на ст. 257 ЦК України та визначив строк позовної давності в 3 роки. З урахуванням зазначеного строку стягнув з відповідача допомогу до 5 травня за 2005-2007 роки та при цьому відмовив в частині стягнення допомоги за період часу з 2002 по 2004 рік.
Проте, задовольняючи позовні вимоги за вказаний період, суд не звернув уваги на обмеження встановлені процесуальним законом.
Так, ч.2 ст. 99 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідач під час розгляду справи наполягав на застосуванні положень ст. 99 , 100 КАС України, але це лишилося поза увагою суду.
Відповідно до ч.4 ст. 17-1 Закону України № 3551-Х11, позивач мав право звернутися за допомогою до 30 вересня відповідного року, в якому здійснювалась виплата. Відтак з цього моменту він повинен був дізнатися про порушення свого права.
За таких обставин суд мав відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову в цій частині позову за 2002-2006 роки. За період часу з 2007-2008 рік розмір допомоги до 5 травня складає відповідно 2920,40 гривень та 3448 гривень.
Крім того, суд першої інстанції не врахував положень п.18 ст. 77 Закону України «Про Державний бюджет на 2006 рік», якою дію ч.5 ст.12, 13, 14 та 15 Закону України №3551-Х11 було зупинено на 2006 рік в частині визначення розміру щорічної разової допомоги ветеранам війни та задовольнив вимогу позивача про стягнення допомоги за 2006 рік.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції не звернув уваги на те, що підставою для стягнення моральної шкоди позивач визначив наявність у нього 2 групи інвалідності, отримання якої він пов*язує з діями відповідача щодо відмови сплати належних йому коштів.
Вказана вимога підлягає залишенню без задоволення не за відсутності доказів на її підтвердження, а в зв*язку з тим, що позивач оспорює факт настання інвалідності внаслідок захворювання, пов*язаного з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС.
Враховуючи вище викладене, колегія судів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, тобто наявні підстави для скасування постанови суду.
Керуючись ч. 1-3 ст. 160, ст.ст. 167, 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, ст. 202, ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 24 червня 2008 року - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради на постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 24 червня 2008 року - задовольнити частково.
Постанову Калінінського районного суду м. Донецька від 24 червня 2008 року за позовом ОСОБА_1до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради - скасувати.
Позовні вимоги ОСОБА_1- задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність посадових осіб управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради по ненарахування ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня за 2007, 2008 роки в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, та щорічної грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік в розмірі 5 мінімальних заробітних плат.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу до 5 травня за 2007 рік в сумі 2920,40 гривень, за 2008 рік в сумі 3448 гривень.
Стягнути з управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Калінінської районної у м. Донецьку ради на користь ОСОБА_1 щорічну допомогу на оздоровлення за 2008 рік в сумі 2455 гривень.
В задоволенні решти позовних вимог Сумарокова Володимиру Петровичу - відмовити.
Постанова у повному обсязі складена 29 серпня 2008 року.
Постанова суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом 1 місяця з дня складання у повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: І.В.Сіваченко
Л.А.Василенко