Головуючий у 1 інстанції - Андрєєв П.Ф.

Суддя-доповідач - Нікулін   О.А.

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

     УХВАЛА

25  грудня   2008  року                                                                                                  справа № 22-а-17128/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

          В С Т А Н О В И Л А :

                У   серпні     2008 року позивач ОСОБА_1   звернувся до   Добропільського  міськрайонного  суду   Донецької  області      з позовом до відповідача  Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Добропільської  міської  ради   про   стягнення  недоотриманих  сум  на  оздоровлення    2002-2007  роки у  розмірі  5091,50   грн., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати.

            Постановою Добропільського   міськрайонного  суду   Донецької  області   від   27   жовтня   2008 року позов ОСОБА_1        до Управління праці та соціального захисту населення   Добропільської   міської  ради    про    стягнення  недоотриманих сум     на  оздоровлення  за   2002-2007  роки,  було задоволено   частково.  Стягнуто  з   Управління  праці   та  соціального  захисту  населення   Добропільської    міської  ради   на  користь  ОСОБА_1   недоотримані  суми  щорічної  допомоги  на  оздоровлення   за   2003-2005  та  2007   роки  у  розмірі 4653    грн.

             Не погодившись з таким рішенням, Управління праці та соціального захисту населення  Добропільської  міської  ради      подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»  та  Постанови  КМУ  №562   від  12.07.2005  року «Про   щорічну   допомогу  на  оздоровлення  особам,    які  постраждали   внаслідок   Чорнобильської   катастрофи». Тому всі виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаною постановою КМУ. 

            Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Добропільської  міської   ради   як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі  ЧАЕС),   1   категорії,   3  групи,    у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення   в розмірі чотирьох   мінімальних заробітних плат при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив:  з 01 січня 2002 року - 140 гривень, з 01 квітня 2002 року - 165 грн.; з 01 січня 2003 року - 185 грн., з 01.12.2003 року - 205 грн., з 01 вересня 2004 року - 237 грн.; з 01 січня 2005 року - 262 грн., з 01 квітня 2005 року - 290 грн., з 01 липня 2005 року - 310 грн., з 01 вересня 2005 року - 332 грн.; з 01 січня 2006 року - 350 грн., з 01 липня 2006 року - 375 грн., з 01 грудня 2006 року - 400 грн., з  01.01.2007  року -400грн., з  01.04.2007  року-420  грн., з  01.10.2007  року -460  грн.,  з 1 січня 2008 року - 515 грн.

                                         В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено:  за 2003  рік  - виплачена   у  березні   2004   року   у розмірі  21,50  грн.;   за  2004  рік - виплачена  у  лютому  2005  року    у  розмірі  21,50  грн.; за 2005 рік - виплачена  у вересні   2005  року у розмірі 90 грн.;  за  2007 рік - виплачена  у  червні    2007   у розмірі 90 грн.   (а.с. 4-5).

                      تً³ى ٍîمî, ٌَن ïهًّî؟ ³يٌٍàيِ³؟ ïîٌëàâٌے يà ٍه, ùî ن³ے àلçàَِ другого та третього частини четвертої статті 48 була зупинена в частині виплати компенсацій і допомоги у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати на 2006 рік згідно із п. 37 ст. 77 Закону України N 3235-IV (3235-15) від 20.12.2005 р. “Про Державний бюджет України на 2006 рік”, який до теперішнього часу не визнаний неконституційним Конституційним Судом України, тому в задоволенні вимог щодо недоотримання коштів на оздоровлення за 2006 рік було відмовлено.

                      На підставі пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року.

                      Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що фактично за період з 2003-2005 роки та за 2007  роки   відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі: 4653  грн.      Представник   відповідача    у   судовому  засіданні   підтримав  доводи   вказані   в   апеляційній   скарзі та  просив   постанову   суду   першої  інстанції   скасувати.

                      Позивач   та  представник  третьої  особи    до   судового  засідання  не з'явилися,   про  час  та  місце  розгляду  справи   були    повідомлені  належним  чином,  надав  до  суду  заяву  про  розгляд  справи  без   його  участі.

             Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає залишенню  без   задоволення,  а  постанова  суду   першої  інстанції  без  змін.

            Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1 являється   особою,  яка    є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1  категорії,  3  групи  інвалідності,  що підтверджується копією посвідчення НОМЕР_1  виданого  24  березня    1993      року (а.с. 7).

Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, особам віднесеним до   1   категорії,  3  групи  інвалідності - чотирьох   мінімальних   заробітних  плат.

Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.

 При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для 1  категорії,  3  групи  в 21,50 грн., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 90 грн.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

                اàçيà÷هيèىè ïîٌٍàيîâàىè ¹¹ 836, 562 ٌََïهًه÷ اàêîيَ ¹ 796-ص²² (ےêèé âٌٍàيîâèâ ًîçى³ً ùîً³÷يî؟ نîïîىîمè ےê âهëè÷èيَ, êًàٍيَ â³نيîٌيî نî ًîçى³ًَ ى³ي³ىàëüيî؟ çàًîل³ٍيî؟ ïëàٍè, âèçيà÷هيî؟ اàêîيîى يà ÷àٌ çن³éٌيهييے âèïëàٍè) ٌٍَàيîâëهيî êîيêًهٍي³ ًîçى³ًè ٍàêî؟ نîïîىîمè â ٍâهًن³é مًîّîâ³é ٌَى³ é, çîêًهىà, نëے   ïهًّî؟ êàٍهمîً³؟  3  مًَïè  - 21,50 مًèâهيü ٍà ç 2005ً. 90 مًي.   â³نïîâ³نيî.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003-2005   роки   та   2007       роки, а не постанови №№ 836, 562.

                زàêèى ÷èيîى, ن³؟ â³نïîâ³نà÷à â ÷àٌٍèي³ âèïëàٍè ïîçèâà÷َ مًîّîâî؟ نîïîىîمè يà îçنîًîâëهييے َ ًîçى³ً³ 21,50 مًèâهيü çà ïهً³îن 2003-2004ً.ً.,  90 مًèâهيü çà ïهً³îن 2005   ٍà 2007   ً.ً. ٌَن ïهًّî؟ ³يٌٍàيِ³؟ îل´ًَيٍîâàيî âèçيàâ يه ïًàâîى³ًيèىè.

              Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.  

Керуючись статтями 184, 195, 196,  п.  1  ч.  1  198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу   Управління  праці  та  соціального  захисту  населення  Добропільської  міської  ради    на  постанову   Добропільського  міськрайонного   суду    Донецької  області  від  27 жовтня     2008  року   у    справі  № 2-а-68/08 - залишити  без  задоволення.

Постанову  Добропілського міськрайонного   суду    Донецької  області  від  27 жовтня     2008  року   у    справі  № 2-а-68/08 - залишити  без  змін.

            Ухвала  набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.

                               Головуючий:                                                                            О.А.Нікулін

                Судді:                                    /підписи/                                                             С.П.Дяченко

                                                                                                                                             І.В. Сіваченко 

З  оригіналом  згідно.

                               Суддя: