Головуючий у 1 інстанції - Запорожець Т.А.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
Іменем України
23 грудня 2008 року справа № 22-а-16693/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого судді |
Нікуліна О.А. |
|
суддів: при секретарі за участю: позивача представника відповідача |
Дяченко С.П., Сіваченка І.В. Денисенко К.С. ОСОБА_1 Братанова А.О. |
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення |
|
на постанову |
Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області |
|
від |
05 вересня 2008 року |
|
по справі |
№ 2-а-39/08 року |
|
за позовом до |
ОСОБА_1 Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради |
|
|
|
|
про |
Визнання протиправними дій та стягнення недоплачених сум щорічних виплат на оздоровлення за 2005 та 2007 роки,- |
|
В С Т А Н О В И Л А :
У березні 2008 року позивач - ОСОБА_1. звернувся до Кіровського районного суду
м. Макіївки Донецької області з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради про визнання протиправними дій та стягнення недоотриманих сум щорічних виплат на оздоровлення за 2005 та 2007 роки, виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати.
Постановою Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 було задоволено. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради на користь позивача недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2005 та 2007 роки у розмірі 2828 грн.
Не погодившись з таким рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому всі виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаною постановою КМУ.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС), 1 категорії, 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 01 січня 2005 року - 262 грн., з 01 квітня 2005 року - 290 грн., з 01 липня 2005 року - 310 грн., з 01 вересня 2005 року - 332 грн.; з 01 січня 2006 року - 350 грн., з 01 липня 2006 року - 375 грн., з 01 грудня 2006 року - 400 грн., з 01.01.2007 року -400грн., з 01.04.2007 року-420 грн., з 01.10.2007 року -460 грн.
В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: за 2005 рік - виплачена у жовтні 2005 року у розмірі 90 грн.; за 2007 рік - виплачена у травні 2007 року у розмірі 90 грн. (а.с. 4)
На підставі пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року.
Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що фактично за період за 2005 та 2007 роки відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі: 2828 грн.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи вказані в апеляційній скарзі та просив постанову суду першої інстанції скасувати.
Позивач в судовому засіданні просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, що ОСОБА_1. є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалід 3 групи, що підтверджується копією посвідчення (серія НОМЕР_1), виданого 11 червня 1997 року (а.с.3).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена інвалідам ІІІ групи щорічна допомога на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 90 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеною постановою № 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для першої категорії 3 групи - з 2005 року 90 грн. відповідно.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2005 та 2007 роки, а не постанова № 562.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 90 гривень за 2005 та 2007 роки суд першої інстанції обґрунтовано стягнув недоотримані кошти за вказані періоди.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись статтями 184, 195, 196, п. 1 ч. 1 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Кіровської районної адміністрації Макіївської міської ради на постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 вересня 2008 року у справі № 2-а-39/08 - залишити без задоволення.
Постанову Кіровського районного суду м. Макіївки Донецької області від 05 вересня 2008 року у справі № 2-а-39/08 - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення її в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
Судді: /підписи/ С.П.Дяченко
І.В.Сіваченко
З оригіналом згідно.
Суддя: