Головуючий у 1 інстанції - Могильницький М.С.
Суддя-доповідач - Нікулін О.А.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 листопада 2008 року справа № 22-а-13832/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
|
Головуючого судді |
Нікуліна О.А. |
|
|
суддів: при секретарі |
Юрченко В.П., Арабей Т.Г. Денисенко К.С. |
|
|
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області |
|
|
на постанову |
Донецького окружного адміністративного суду |
|
|
від |
12 вересня 2008 року |
|
|
по справі |
№ 2-а-14688/2008 року |
|
|
за позовом |
ОСОБА_1 |
|
|
до |
Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області |
|
|
про |
Визнання діяльності Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплатити не донараховані суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за період з 2002-2005 та 2007 роки у розмірі 5451,50 грн.,- |
|
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2008 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання діяльності Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплатити не донараховані суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за період з 2002-2005 та 2007 роки у розмірі 5451,50 грн. виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на день фактичної виплати.
Постановою Донецького кружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання діяльності Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплатити не донараховані суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за період з 2002-2005 та 2007 роки у розмірі 5451,50 грн., було задоволено частково. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2003-2005 та 2007 роки у розмірі 4541,50 грн.
Не погодившись з таким рішенням, Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області подало апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а саме виходячи з існуючих фінансових можливостей, держава гарантує виплату зазначеної допомоги в розмірі, встановленому в Постанові КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постанови КМУ №562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Тому всі виплати передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі виплати щорічної допомоги на оздоровлення, і які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати, виплачується у розмірах, встановлених вказаною постановою КМУ.
Суд першої інстанції при розгляді справи встановив, що позивач перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області як особа, яка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській атомній електростанції (надалі ЧАЕС), 1 категорії, 3 групи, у зв'язку з чим користується правами та пільгами, передбаченими Законом України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, передбачена щорічна грошова допомога на оздоровлення в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат, при цьому розмір мінімальної заробітної плати на момент виплати становив: з 01 січня 2002 року - 140 гривень, з 01 квітня 2002 року - 165 грн.; з 01 січня 2003 року - 185 грн., з 01.12.2003 року - 205 грн., з 01 вересня 2004 року - 237 грн.; з 01 січня 2005 року - 262 грн., з 01 квітня 2005 року - 290 грн., з 01 липня 2005 року - 310 грн., з 01 вересня 2005 року - 332 грн.; з 01 січня 2006 року - 350 грн., з 01 липня 2006 року - 375 грн., з 01 грудня 2006 року - 400 грн., з 01.01.2007 року -400грн., з 01.04.2007 року-420 грн., з 01.10.2007 року -460 грн.
В порушення зазначених норм відповідачем щорічна допомога у визначеному розмірі позивачеві не нарахована і не сплачена. Фактично нараховано та сплачено: - за 2002 рік - виплачена у грудні 2003 року у розмірі -21,50 грн., за 2003 рік - виплачена у серпні 2004 року у розмірі - 21,50 грн.; за 2004 рік - виплачена у лютому 2005 року у розмірі 21,50 грн.; за 2005 рік - виплачена у жовтні 2005 року у розмірі 90 грн.; за 2006 рік - виплачена у квітні 2006 року у розмірі 90 грн.; за 2007 рік - виплачена у травні 2007 року у розмірі 90 грн. (а.с. 16)
На підставі пункту 30 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено на 2007 рік дію в частині виплати компенсації і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати - абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого та сьомого частини першої, частини третьої, абзаців другого, третього, четвертого, п'ятого, шостого, сьомого частини четвертої та частини сьомої статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України від № 6-рп від 09.07.2007 року.
Таким чином судом першої інстанції було встановлено, що фактично за період з 2003-2005 роки та за 2007 рік відповідачем було недоплачено позивачеві сума щорічної разової допомоги у розмірі: 4541,50 грн.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином.
Позивач ОСОБА_1. у судовому засіданні заперечував проти доводів викладених в апеляційній скарзі, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню частково, а постанова суду першої інстанції - скасуванню.
Суд апеляційної інстанції при розгляді справи встановив, щоОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, 3 групи, що підтверджується копією посвідчення (серія НОМЕР_1, виданого 05 жовтня 1993 року (а.с. 2).
Відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 р. № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ) передбачена щорічна допомога на оздоровлення, особам віднесеним до першої і другої категорії - чотирьох мінімальних заробітних плат.
Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
При виплаті щорічної допомоги на оздоровлення Управління керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - постанова № 836), якою розмір такої допомоги встановлений для 1 категорії, 3 групи в 21,50 грн., а з 2005 року - постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року “Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (далі - постанова № 562), якою розмір такої допомоги встановлений в 90 грн.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Зазначеними постановами №№ 836, 562 усупереч Закону № 796-ХІІ (який встановив розмір щорічної допомоги як величину, кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати, визначеної Законом на час здійснення виплати) установлено конкретні розміри такої допомоги в твердій грошовій сумі й, зокрема, для першої категорії 3 групи - 21,50 гривень та з 2005р. 90 грн. відповідно.
Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору підлягають застосуванню ст. 48 Закону № 796-ХІІ та Закони України про встановлення розміру мінімальної заробітної плати на 2003, 2004, 2005 та 2007 роки, а не постанови №№ 836, 562.
Таким чином, дії відповідача в частині виплати позивачу грошової допомоги на оздоровлення у розмірі 21,50 гривень за період 2003-2004р.р. та 90 гривень за період 2005, 2007 р.р. суд першої інстанції обґрунтовано визнав не правомірними.
Але необґрунтовано відмовив позивачу у задоволені позовних вимог в частині стягнення недоотриманої суми допомоги на оздоровлення за 2002 рік.
Враховуючи зазначене, колегія суддів вважає, що з відповідача, за рахунок державного бюджету на користь Федорова Володимира Григоровича необхідно стягнути недоотримані суми щорічної допомоги на оздоровлення за 2002, 2003, 2004, 2005, 2007 р.р., виходячи із розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати у загальній сумі - 5451,50 грн. (в 2002 році - (205 грн. х 4) - 21,50 грн. = 798,50 грн.; в 2003 році - (205 грн. х 4) - 21,50 грн.= 798,50 грн..; в 2004 році - (262 грн. х 4) - 21,50 грн. = 1026,50 грн.; в 2005 році - (332 грн. х 4) - 90 = 1238 грн.; в 2007 році - (420 х 4) - 90 грн.= 1590 грн. )
Керуючись ст.ст. 195-196, п.3 ч.1 ст. 198, п. 4 ч. 1 ст. 202, ст. 206, ст. 207, ст.. 211, ст.. 212, ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року у справі № 2-а-14688/2008р.- задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 12 вересня 2008 року у справі № 2-а-14688/2008р. за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області про визнання діяльності Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області неправомірною, зобов'язання провести перерахунок та виплатити не донараховані суми допомоги на оздоровлення та стягнення недоотриманої компенсації на оздоровлення за період з 2002-2005 та 2007 роки у розмірі 5451,50 грн. - скасувати.
Позов ОСОБА_1 - задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Старобешівської районної державної адміністрації Донецької області на користь ОСОБА_1 за рахунок державного бюджету недоотримані суми на оздоровлення за 2002, 2003, 2004, 2005 та 2007 роки у розмірі 5451,50 грн.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту проголошення, а в разі складання і проголошення вступної та резолютивної частин постанови, з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
/підписи/
Судді: В.П.Юрченко
Т.Г.Арабей
З оригіналом згідно.
Суддя: