Суддя-доповідач -Нікулін О.А. Головуючий у 1 інстанції - Нємиш Н.В.
Донецький апеляційний адміністративний суд
Ухвала
Іменем України
20 листопада 2008 року справа № 22-а-13776/08
приміщення суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого |
Нікуліна О.А. |
Суддів при секретарі за участю: позивача представника позивача представника відповідача |
ОСОБА_1 ОСОБА_2 Т.ГОСОБА_3 не з'явився ОСОБА_5 В.О. не з'явився |
розглянувши у відкритому апеляційну скаргу відповідача: |
судовому засіданні Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
на постанову |
Дзержинського міського суду Донецької області |
|
від 11.08.2008 року |
по справі |
№ 2-а-166/08 |
за позовом |
ОСОБА_4 |
до |
Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради |
про |
Визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня,- |
ВСТАНОВИЛА:
Позивач - ОСОБА_4. звернувся до Дзержинського міського суду Донецької області з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради про визнання відмови щодо виплати разової грошової допомоги неправомірною, стягнення недоотриманої разової грошової допомоги до 5 травня за 2008 рік в сумі 3848 грн.
Постановою Дзержинського міського суду Донецької області від 11.08.2008р. позовні вимоги ОСОБА_4 були задоволені повністю. Стягнуто з Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на користь ОСОБА_4 3848 грн. за рахунок коштів Державного бюджету України.
08.09.2008р. Управлінням праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради подана апеляційна скарга, в якій апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права, судом першої інстанції неправильно застосовано норми ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а безпідставне стягнення грошових коштів з УПСЗН створює загрозу інтересам держави у сфері виконання соціальних програм.
Представник відповідача та позивач до судового засідання не з'явилися, про час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача заперечував проти доводів вказаних в апеляційній скарзі та просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни-інвалідів війни і відповідач сплатив йому одноразову грошову допомогу до 5 травня у 2008 році - 400 грн. (а.с.5)
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
З матеріалів справи вбачається, що позивач користується пільгами встановленими для ветеранів війни - інвалідів війни та йому встановлена друга група інвалідності, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_1 (а.с.7).
Згідно листа відповідача, позивачу було фактично сплачено одноразову грошову допомогу передбачену спеціальним Законом № 3551-ХІІ до 5 травня у 2008 році - 400 грн. (а.с.5)
Правовий статус інвалідів війни, визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-12. Розділом ІІІ цього Закону визначені пільги інвалідам війни та гарантії їх соціального захисту, стаття 13 якого передбачає пільги інвалідам війни.
Відповідно до ч. 5 ст. 13 зазначеного Закону встановлено, що щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 8 мінімальних пенсій за віком.
Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію цього Закону, відповідно до статті 17 здійснюється за рахунок коштів державного та місцевого бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 цього Закону, відповідно до статті 17-1 даного Закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення, внаслідок чого колегія суддів не приймає посилання скаржника на те, що з Управління здійснюється безпідставне стягнення грошових коштів.
Судом першої інстанції вірно застосовано норми рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008р., яким визнані неконституційними відповідні положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», і тому позивачу повинні були проведені за 2008 рік виплати грошової допомоги у відповідності до ст.13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Відповідно до ст. 22 Конституції України, при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Відповідно до принципу верховенства права та законності-суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість держави. Крім того, як роз'яснено постановою Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 року «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя»,- судам необхідно виходити з того, що нормативно-правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента, Постанови Верховної ради України, Постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України), підлягають оцінці на відповідність як Конституції України так і закону, які мають більшу юридичну силу ніж підзаконні акти.
Враховуючи зазначене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення з Управління одноразової щорічної допомоги за 2008 рік.
Апеляційний розгляд справи здійснений, виходячи з зазначених норм, з урахуванням Рішення Європейського Суду з прав людини «Кечко проти України», а саме з врахуванням зауважень Суду, якими визначено, що в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак, якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Дзержинської міської ради на постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року у справі № 2-а-166/08 - залишити без задоволення.
Постанову Дзержинського міського суду Донецької області від 11 серпня 2008 року у справі № 2-а-166/08 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: О.А.Нікулін
/підписи/
Судді: Т.Г.Арабей
В.П.Юрченко
З оригіналом згідно.
Суддя: