ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2015 р. Справа № 876/11269/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді: Глушка І.В.
суддів: Большакової О.О., Макарика В.Я.,
за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області на постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2014 р. по справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов"язання вчинити дії,-
встановив:
23.09.2014 р. позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача - управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області про визнання протиправною відмови в перерахунку пенсії та зобов"язання вчинити дії.
Позивач свої вимоги мотивує тим, що відповідно до розпорядження управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі № 113558 від 07.07.2014 року йому призначено пенсію по інвалідності (II група, загальне захворювання), згідно поданої заяви від 25.04.2014 року.
Разом з тим, листом управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі від 02.07.2014 року № 2242/03 позивачу відмовлено у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України "Про державну службу".
Свою відмову управління мотивувало відсутністю роботи на посадах, віднесених до категорії посад державних службовців безпосередньо перед зверненням за призначенням такого виду пенсії.
З таким рішенням Пенсійного фонду України ОСОБА_1 не погоджується та зазначає, що він з 1982 року і по 24.03.2014 року, в різні періоди працював на посадах, що відносяться до державної служби, має шостий ранг державного службовця. Загальний стаж на посадах, віднесених до посад державних службовців становить 30 років 07 місяців, що підтверджується записами у трудовій книжці, відтак він має право на перерахунок пенсії відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Як наслідок, ОСОБА_1 просить суд: відмову управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі щодо здійснення перерахунку пенсії по інвалідності, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу" - визнати протиправною та
зобов'язати управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі провести перерахунок нарахованої позивачу пенсії, як інваліду II групи, у відповідності до ст. 37 Закону України "Про державну службу" та проводити таку виплату в подальшому.
Постановою Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2014 р. позов задоволено. Визнано неправомірними дії управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу". Зобов'язано управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області здійснити переведення ОСОБА_1 на пенсію по інвалідності як державного службовця, провести перерахунок нарахованої йому пенсії як інваліду ІІ-ої групи відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу", пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах, а тому оскільки ОСОБА_1 відповідно до цього Закону має більше 10 років стажу державної служби на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, після звільнення з 24.03.2014 року перебував на обліку в Центрі зайнятості і одержував допомогу по безробіттю, і який з 23.04.2014 року визнаний інвалідом II-ої групи і отримує пенсію по інвалідності, відтак позивач має право на таку пенсію згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В судове засідання сторони не з'явились, хоча були повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи у суді, а тому суд вважає за можливе розглянути справу без їх участі та відповідно до вимог ч. 1 ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами у справі, колегія суддів бере до уваги наступні обставини.
Відповідно до ст.46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
В силу ст.1 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 05.11.1991 р. № 1788-XII (із змінами та доповненнями) громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених цим Законом.
Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, судом першої інстанції встановлено, що згідно записів у трудовій книжці, ОСОБА_1 з 1982 року по 24.03.2014 року, в різні періоди працював на посадах, що відносяться до державної служби, має шостий ранг державного службовця. Загальний стаж на посадах, віднесених до посад державних службовців становить 30 років 07 місяців.
24.03.2014 року розпорядженням виконуючого обов'язки Президента України, ОСОБА_1 було звільнено з посади голови Верховинської районної державної адміністрації у відповідності до п. 1 ст. 36 КЗпП України.
З 08.04.2014 року позивач був зареєстрований у Верховинському районному центрі зайнятості як безробітний, де перебував на обліку до 22.04.2014 року.
Відповідно до рішення МСЕК від 23.04.2014 року ОСОБА_1 визнано інвалідом другої групи загального захворювання, інвалідність встановлена до травня 2015 року.
Судом також встановлено, що 25.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі із заявою про призначення йому пенсії по інвалідності як держслужбовцю, відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу".
02.07.2014 року листом № 2242/03 управлінням Пенсійного фонду України у Верховинському районі було відмовлено ОСОБА_1 у проведенні перерахунку пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про державну службу".
Слід зазначити, що на день звернення позивача про переведення його на пенсію по інвалідності він визнаний інвалідом II-ої групи і отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України " Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
У період з 08.04.2014 року по 22.04.2014 року ОСОБА_1 був зареєстрований та перебував на обліку у Верховинському районному центрі зайнятості, як безробітний.
Судом першої інстанції було встановлено, що відповідно до Розпорядження управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі № 113558 від 07.07.2014 року позивачу призначено пенсію по інвалідності (II група, загальне захворювання), згідно поданої заяви від 25.04.2014 року.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 37 Закону України "Про державну службу", пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно до цього Закону призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби.
Враховуючи дану правову норму та встановлені обставини справи, колегія суддів поділяє висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають до задоволення, оскільки позивач відповідно до Закону України "Про державну службу" має більше 10 років стажу державної служби на посадах віднесених до категорії посад державних службовців, після звільнення з 24.03.2014 року перебував на обліку в Центрі зайнятості і одержував допомогу по безробіттю, і з 23.04.2014 року визнаний інвалідом II-ої групи та отримує пенсію по інвалідності, відтак має право на таку пенсію згідно ст. 37 Закону України "Про державну службу".
Як наслідок, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 є підставними і обґрунтованими, а тому підлягають до задоволення, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.
Суд першої інстанції виконав вказані вимоги процесуального закону, оскільки до спірних правовідносин вірно застосував норми матеріального та процесуального права, що призвело до ухвалення законного рішення, яке не підлягає до скасування.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, ст.200, ст.205, ст.ст. 206, 254 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Верховинському районі Івано-Франківської області залишити без задоволення, а постанову Верховинського районного суду Івано-Франківської області від 05.11.2014 р. по справі № 340/701/14-а, 2а/340/42/14 - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя І.В. Глушко
Судді О.О. Большакова
В.Я. Макарик