УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №272/1308/14-ц Головуючий у 1-й інст. Палазюк В. М.

Категорія 48 Доповідач Кочетов Л. Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого - судді Кочетова Л.Г.,

суддів Микитюк О.Ю., Товянської О.В.,

за участю секретаря Гарбузюк Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за поданням держвиконавця відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції про обмеження боржника у праві виїзду за межі України до виконання ним своїх боргових зобов"язань за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року, -

в с т а н о в и л а :

05 лютого 2015 року державний виконавець ВДВС Андрушівського РУЮ ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним поданням та в обгрунтування вимог зазначив, що рішенням Андрушівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2015 року, зокрема, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 67260 грн. Боржником судове рішення не виконано, у зв»язку з чим, просив тимчасово обмежити ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа.

Ухвалою Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2014 року подання задоволено.

В апеляційній скарзі представник боржника просить ухвалу суду скасувати, постановивши нову - про відмову в задоволенні подання, посилаючись на порушення норм процесуального права.

Вислухавши доводи осіб, які з'явилися в судове засідання, перевіривши законність та обгрунтованість ухвали суду в межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС Андрушівського РУЮ знаходиться виконавчий лист виданий 27.01.2015 року на виконання рішення Андрушівського районного суду Житомирської області від 16 січня 2015 року, щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 68216.60 грн. (а.с. 129).

Виконавче провадження за вказаним виконавчим документом відкрито 28.01.2015 року та до 04.02.2015 року ОСОБА_1 надано строк для добровільного виконання (а.с. 128).

Відповідно до ст. 33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України від 21.01.1994 року „Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.

Так, п.5 ст.6 вищезазначеного Закону передбачено, що підставою для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон може бути ухилення боржника від виконання зобов'язань покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особою) до виконання зобов'язань.

Разом з тим, суду не надано будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання вказаного рішення.

Невиконання рішення суду у строк, визначений для добровільного виконання, само по собі не є підставою вважати, що боржник ухиляється від покладених на нього обов»язків.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, наданих держвиконавцем, між відкриттям виконавого провадження та зверненням із вказаним поданям пройшов невеликий період часу - 8 днів.

У справі міститься копія виклику боржника до держвиконавця на 02.02.2015 року від 28.01.2015 року (а.с. 127), акт держвиконавця про неявку ОСОБА_1 за викликом, яким встановлено, що останній не з»явився, будучи належним чином повідомлений про необхідність явки (а.с. 141).

Проте, доказів належного повідомлення боржника, суду не надано.

Як вбачається із матеріалів справи, 28.01.2015 року, на адресу ОСОБА_1, крім виклику, направлялася постанова про відкритя вконавчого повадження (а.с. 128). З повідомлення про отримання кореспонденції не вбачається, які документи направлялися боржнику, що саме отримано та ким (а.с. 139).

Крім того, вказаний акт складений 04.02.2015 року, у ньому відсутні адреси понятих, що брали участь в його складані, відсутні відомості про те, яким чином повідомлявся боржник про необхідність явки та яким чином встановлювалось отримання ним виклику.

Разом з тим, із вказаного повідомлення про отримання кореспонденції видно, що станом на 05.02.2015 року, воно перебувало на поштовому відділенні в с.Іванків, про що свідчить відповідний штамп, а тому не могло бути підставою для встановлення вказаних обставин.

Тому вказаний акт не можна вважати належним доказом.

Щодо акту про те, що боржник постійно перебуває за межами України, він не може бути взятий до уваги, поскільки датований 03.01.2015 року (до винесення рішення суду та відкриття виконавчого провадження), та з нього не вбачається, яким чином встановлювалися вказані обставни.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нової - про відмову у задоволенні подання.

Керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Андрушівського районного суду Житомирської області від 12 лютого 2015 року скасувати та постановити нову, якою в задоволенні подання державного виконавця відділу державної виконавчої служби Андрушівського районного управління юстиції ОСОБА_3 про тимчасове обмеження ОСОБА_5 у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Судді: