Справа № 2-1224
2009 року
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 лютого 2009 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі:
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі - Волинець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в сел. Ювілейне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „Дніпроенерго” м. Запоріжжя про відшкодування матеріальної шкоди,завданої в результаті ДТП,
В С Т А Н О В И В:
Представник відповідача у судовому засіданні пред'явлений позов не визнав і просив в його задоволенні відмовити, пояснив, що відповідно до постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2006 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП. З висновку судової автотехнічної експертизи від 06 червня 2006 року вбачається, що невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди.
Третя особа ОСОБА_3 у судовому засіданні позов не визнав, пояснивши, що винуватим себе у скоєнні ДТП не визнає.
Позивачка ОСОБА_1, діючи в своїх інтересах та в інтересах третьої особи ОСОБА_2, у судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі і просила їх задовольнити, пояснивши, що автомобіль Опель-Кадет, державний номер НОМЕР_1, належав її чоловікові ОСОБА_4, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 року. 07 липня 2005 року під час руху на цьому автомобілі сина ОСОБА_2 відбулася дорожньо-транспортна пригода. Автомобіль Опель-Кадет, державний номер НОМЕР_1 зіткнувся з автомобілем УАЗ 3962, державний номер НОМЕР_2, що належить відповідачу та який знаходився під керуванням водія ОСОБА_3 Постановою Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2006 року визнано вину ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, а саме, порушення п.12.3 Правил дорожнього руху України, тоді, як водієм ОСОБА_3 допущені більш значні порушення п.п.10.1 та 10.2 Правил дорожнього руху України, які обидва знаходяться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. Вважає, що допущені порушення Правил дорожнього руху України ОСОБА_2, менш знаходились у причинному зв'язку з наслідками , ніж ті, що допущені водієм автомобіля ОСОБА_3, а тому шкода, пов'язана з ремонтом пошкодженого її автомобіля у більшій частині повинна бути відшкодована відповідачем.
Вислухавши пояснення сторін, третьої особи, перевіривши матеріали цієї справи, а також адміністративної справи, суд дійшов наступного.
07.07.2005 року син позивачки ОСОБА_2 керував автомобілем Опель Кадет державний номер НОМЕР_1, який був зареєстрований на його батька та чоловіка позивачки ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року. На автодорозі Любимівка-Перше Травня Дніпропетровського району та області сталося ДТП за участю автомобіля Опель Кадет державний номер НОМЕР_1 та автомобіля УАЗ 3962 державний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3, який належить відповідачу, що підтверджується довідкою Державтоінспекції Управляння МВС України Дніпропетровської області від 06.10.2006 року (а.с.19).
З постанови Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 05 липня 2006 року, яка набрала законної чинності, вбачається, що третя особа ОСОБА_2 07 липня 2005 року, близько о 15 годині 30 хвилин, керуючи автомобілем Опель Кадет, державний номер НОМЕР_1, не маючи посвідчення водія, в стані алкогольного сп'яніння, не вибрав безпечної швидкості руху на автодорозі Любимівка-Перше Травня Дніпропетровського району Дніпропетровської області та скоїв наїзд на автомобіль УАЗ-3962, державний номер НОМЕР_2, під керування водія ОСОБА_3, внаслідок чого автомобілі отримали технічні ушкодження. Встановлена вина водія ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення, передбаченого ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП, а саме порушення ним п.12.3 Правил дорожнього руху України, а також зазначено в постанові судді, що в діях другого водія ОСОБА_3 також вбачається порушення Правил дорожнього руху України, а саме, п.п.10.1;10.2 Правил дорожнього руху України (а.с.7).
Факт виникнення механічних ушкоджень на автомобілі Опель Кадет, державний номер НОМЕР_1, в момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди підтверджується протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 липня 2005 року, складеного на місті скоєння ДТП та довідкою ДАІ Дніпропетровського РВ УМВС Дніпропетровської області (а.с.4).
З висновку судової автотехнічної експертизи НОМЕР_3 від 06 червня 2006 року вбачається, що водій ОСОБА_2 мав технічну можливість запобігти зіткненню з автомобілем УАЗ-3962, в його діях, виконуючого рух зі швидкістю не менш 105 км/год., вбачається невідповідність вимогам п.12.6 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.12.6 Правил дорожнього руху України не знаходиться у причинному зв'язку з дорожньо-транспортною пригодою. З технічної точки зору невідповідність дій водія ОСОБА_2 вимогам п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходиться у причинному зв'язку з подіями ДТП. Технічна можливість запобігти ДТП з боку водія ОСОБА_3 визначалась виконанням ним вимог п.п.10,1;10.2 Правил дорожнього руху України. В даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_3 вбачається невідповідність вимогам п.п.10,1;10.2 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з ДТП (а.с.8-9).
Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до ст.1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, в саме: за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.
На підставі наведеного, суд вважає, що вимоги ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди знайшли своє підтвердження в судовому засіданні і підлягають частковому задоволенню, оскільки у судовому засідання встановлено, що третя особа ОСОБА_2 керував транспортним засобом без посвідчення водія, у стані алкогольного сп'яніння, порушення ним п.12.3 Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з ДТП; порушення третьою особою ОСОБА_3 п.п.10.1 і 10.2 Правил дорожнього руху України також знаходяться у причинному зв'язку з ДТП, а тому суд вважає, що розмір відшкодування шкоди складає 50%.
Згідно акту виконаних робіт НОМЕР_4,06 від 24 червня 2006 року вартість ремонту автомобіля Опель Кадет, державний номер НОМЕР_1, складає 10.414 грн. (а.с.12). Але, суд вважає що вартість лобового скла та витрати на його заміну необхідно виключити з вартості затрачених коштів на ремонт автомобіля, оскільки в судовому засіданні позивачкою не було надано доказів на підтвердження того, що пошкодження лобового скла відбулося саме внаслідок ДТП. Пошкодження лобового скла не зазначено ні в протоколі огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 07 липня 2005 року, ні в довідці ДАІ Дніпропетровського РВ УМВС Дніпропетровської області.
Таким чином, вартість ремонту автомобіля складає 9684 грн., а сума, яка підлягає відшкодуванню з відповідача на користь позивачки, складає 4842 грн.
Заперечення представника відповідача, щодо не відповідності акту виконаних робіт, як доказу розміру матеріальної шкоди суд не враховує, оскільки у судовому засіданні відповідачем не було заявлено клопотання про призначення автотоварознавчої експертизи, що підтверджується його письмовою заявою.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача на користь позивачки необхідно стягнути судовий збір в розмірі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст.1187,1188 ЦК України, постановою Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди”, ст.ст.10,11,57,60,88 ЦПК України, суд -
В И Р І Ш И В:
Стягнути з ВАТ „Дніпроенерго” м. Запоріжжя на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування заподіяної матеріальної шкоди 4 842 грн., 81 грн. судових витрат по сплаті судового збору та витрат на ІТЗ розгляду справи, а всього стягнути 4 923 гривні.
У задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Озерянська Ж.М.