1-532 2006p

ВИРОК

ІМЕНЕМ       УКРЇНИ

22 січня 2007 року Автозаводський районний суд м. Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді - Міхна В.П., при секретарі - Поймай Я.А., за участю прокурора - Семеняченко Н.О., захисників: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, розглянувши   в   відкритому   судовому  засіданні  в   м.   Кременчуці   кримінальну  справу   по обвинуваченню:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Новоселиця Семенівського р-ну, Полтавської області, українця, громадянина України, освіта середня, працював ІНФОРМАЦІЯ_2 ВАТ „Кременчукм"ясо", проживаючого : АДРЕСА_1, раніше судимого :

29.06.2005 року Семенівським райсудом Полтавської обл. за ст. 296 ч.2 КК України до 1 року обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільненого від відбуття покарання з випробуванням на іспитовий строк 1 рік, в вчиненні злочину передбаченого ст. 121 ч.2 КК України;

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_3 року народження, уродженця м. Кременчука Полтавської обл., українець, громадянина України, одружений, маючого малолітню дитину, освіта професійно-технічна, не працюючого, мешканця АДРЕСА_2, в силу ст.89 КК України не судимого, в вчиненні злочину передбаченого ст.121 ч.2 КК України;

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_5 разом з ОСОБА_6 13.05.2006 року, близько 23 годин 30 хвилин, зайшли до бару „Барбекю", який розташований в парку "В .Інтернаціоналістів" по пр-ту 50р.Жовтня в м. Кременчуці, де зустріли знайомих підсудного ОСОБА_6 свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 і раніше незнайомого потерпілого ОСОБА_10, який із згаданими свідками сидів за одним столом, відпочиваючи в барі.

Підсудні приєдналися до відпочиваючих і разом з ними стали випивати спиртні напої. Між потерпілим ОСОБА_10 і підсудними ОСОБА_5 і ОСОБА_6 виникла сварка. ОСОБА_5 запропонував потерпілому вийти із бару. У парку між підсудним ОСОБА_5 і потерпілим ОСОБА_10 сварка переросла у бійку, під час якої підсудний умисно із значною силою наніс декілька ударів руками і ногами потерпілому по різних частинах тіла, в тому числі і в область голови. ОСОБА_10 упав на землю.

Підсудний ОСОБА_5 зайшов у бар і повідомив підсудному ОСОБА_6, що він побив потерпілого. На прохання ОСОБА_5 ОСОБА_6 разом з ним вийшли у парк, де побачив ОСОБА_10, який лаявся у їх адресу.

Підсудний ОСОБА_5 підійшов до потерпілого ОСОБА_10 і знову умисно із значною силою наніс йому декілька ударів руками і ногами в область голови та інші частини тіла. Від отриманих ударів потерпший упав на землю. Підсудний ОСОБА_6 підійшов до потерпілого ОСОБА_10 і також наніс йому декілька ударів в область голови, а потім підсудні разом, одночасно нанесли потерпілому умисно, групою осіб декілька ударів ногами в область голови і інші частини тіла, заподіявши ОСОБА_10 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння, що спричинили його смерть у вигляді закритої черепно-мозкової травми, багатооскольчастого перелому спинки носу, массивного крововиливу під тверду мозкову оболонку лівої напівкулі головного мозку, обширних вогнищ крововиливу під м'яку мозкову оболонку напівкулі головного мозку та мозжечку, шлуночки та тканину мозку, в м"які покрови голови збоку її внутрішньої поверхні, крововиливів голови, верхніх кінцівок, білкових оболонок очей та слизисту губ, ран обличчя.

Підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочинові в судових засіданнях не визнав, стверджуючи, що коли потерпілий почав у барі лаятись, він запропонував йому вийти на вулицю. Коли вони вийшли з бару, та потерпілий ударив його в щелепу, він у відповідь наніс два удари потерпілому кулаком, один з яких прийшовся у груди а інший у щелепу, той упав.

 

Він зайшов до бару і розповів про те, що трапилось ОСОБА_6

Разом з ОСОБА_6 вони вийшли до потерпілого, той вже стояв і знову почав їх лаяти. ОСОБА_6 ударив потерпілого у голову, він продовжував стояти.

Вони з ОСОБА_6 залишили потерпілого у парку, а самі повернулися у бар. Тілесних ушкоджень, які спричинили смерть потерпілого, він не заподіював.

Підсудний ОСОБА_6 свою вину у вчиненому злочину визнав частково та суду пояснив, - 13 травня 2006 року у вечірній час він разом з ОСОБА_5 - братом його дружини, поїхав у бар „Барбекю" вживши на протязі дня спиртне. У барі зустріли знайомих жінок з якими був і потерпілий.

Відпочиваючи в барі він спілкувався із ОСОБА_11, про те, що ОСОБА_10 з нею колись співмешкав він не знав.

Потерпілий на нього сердився через те, що він приділяв увагу ОСОБА_11.

ОСОБА_5 запропонував потерпілому вийти на вулицю, згодом він повернувся і сказав, що „вирубив" потерпілого. На прохання ОСОБА_5 він з ним вийшов на вулицю і в глибині парку побачив потерпілого ОСОБА_10, який лежав весь у крові. ОСОБА_5 злякався і почав приводити потерпілого до тями. Потерпілий прийшов до свідомості і знову почав лаятись на їх адресу. ОСОБА_5 наніс йому удари в груди і обличчя, потерпілий знову впав, потім підвівся, продовжуючи лаятись, він два рази вдарив потерпілого в щелепу.

В подальших судових засіданнях підсудний ОСОБА_6 уточнив, що вийшовши з бару вони непритомного потерпілого разом з ОСОБА_5 за руки відтягли в глибину парку де ОСОБА_5 привів його до тями.

Тілесних ушкоджень, від яких помер потерпілий він не заподіював.

Незважаючи на те, що підсудний ОСОБА_5 свою вину у вчиненому злочину не визнав, а підсудний ОСОБА_6 визнав частково суд приходить до висновку, що їх вина повністю доказана зібраними і дослідженими доказами, які є належними і допустимими.

Показання, які підсудний ОСОБА_5 давав у судовому засіданні суд оцінює критично і приймає їх до уваги лише в тій частині, у якій вони підтверджуються іншими доказами. Суд приймає до уваги ті пояснення та показання ОСОБА_5, які він давав при проведенні досудового слідства і в яких він розповідав про обставини заподіяння тілесних ушкоджень потерпшому ОСОБА_10 від яких настала його смерть.

17.05.2006 року підсудний ОСОБА_5 на ім"я прокурора м. Кременчука власноручно написав пояснення де зазначив, що побивши потерпшого він повідомив про це ОСОБА_6, коли разом з ОСОБА_6 вийшли з бару потерпший лежав непритомний. Вони відтягли його у глибину парку, там ОСОБА_6 наніс потерпілому декілька ударів у щелепу, перенісся, потім він наніс декілька ударів потерпілому по голові та щелепі.

А.с. 83-85

При допиті як підозрюваного у цей же день ОСОБА_5 змінив свої покази і став стверджувати, що коли побив потерпілого, то відразу побіг за ОСОБА_6, чи втрачав свідомість потерпілий йому не відомо, але коли він повернувся до нього з ОСОБА_6, то потерпілий стояв у іншому місці. Він підбіг до потерпшого і наніс йому декілька ударів у спину і груди, потерпілий упав. ОСОБА_6 ударив потерпшого декілька раз в голову і обличчя, від цих ударів потерпілий знепритомнів.

А.с. 150.

При проведенні очної ставки з підсудним ОСОБА_6 підсудний ОСОБА_5 підтвердив, що він говорив ОСОБА_6 що „вирубив" потерпілого. В його присутності ОСОБА_6 ударив 3-4 рази в голову потерпілого, від цих ударів потерпілий втратив свідомість. Підсудний ОСОБА_6 підтвердив показання ОСОБА_5 на очній ставці стверджуючи, що наніс потерпілому два, три удари і від цих ударів потерпілий не втрачав свідомість.

А.с. 151-152.

При допиті як обвинуваченого ОСОБА_5 стверджував, що потерпілого не бив, а бачив як ОСОБА_6 наносив удари потерпілому. Своєї вини у заподіянні тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_10 він не визнавав.

А.с. 179,189.

У судовому засіданні підсудний ОСОБА_5 заявив, що при проведенні досудового слідства працівники міліції шляхом фізичного та психологічного впливу змусили його оговорити себе у тому, що він наносив удари потерпілому.

Судом з приводу таких заяв підсудного, направлено повідомлення прокурору м. Кременчука для проведення перевірки і прийняття рішення згідно ст. 97 КПК України.

09 листопада 2006 року прокуратурою міста Кременчука на підставі проведення перевірки

винесена постанова про відмову в попушенні кримінальної справи. Дана постанова підсудним

ОСОБА_5 не оскаржена, тому є чинною.          

 

Відповідно до матеріалів згаданої перевірки факту застосування недозволених методів впливу з боку працівників міліції відносно ОСОБА_5 під час проведення досудового слідства не встановлено.

Оцінюючи показання підсудного ОСОБА_5 суд приходить до переконання, що ОСОБА_5 давав нестабільні, мінливі показання, які суперечать об"єктивним доказам, заперечував очевидні факти з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин.

Підсудний ОСОБА_5 схильний до агресивної поведінки поєднаної з насильством відносно сторонніх осіб. Цей факт підтверджується вироком Семенівського районного суду від 29.06.2005 року.

А.с. 202-204.

Показання ОСОБА_5, у яких він стверджував, що вийшовши з потерпшим із бару наніс йому тільки два удари, один у груди, другий у щелепу суперечать фактичним обставинам справи, які ніким не спростовані.

Потерпілий ОСОБА_10 до повернення підсудних ОСОБА_5 і ОСОБА_6 мав достатнього часу, щоб залишити місце, де його побив ОСОБА_5 із врахуванням того, що навіть із тих пояснень, які давав ОСОБА_5 і згідно з якими він ударив потерпілого тільки два рази, він виявився сильнішим фізично за потерпілого ОСОБА_10, тому він не міг розрахувати на реванш перед ОСОБА_5 і очікувати його можливого повернення потерпілий не міг. У такому випадку потерпілий ОСОБА_10 коли б мав таку можливість, повернувся б у бар вияснити, з яких причин його побив ОСОБА_5, знаючи що у барі знаходяться сторонні особи, у тому числі свідки ОСОБА_9, ОСОБА_7 які могли б його захистити від побиття ОСОБА_5. Але потерпілий цього не зробив і не зміг зробити у зв"язку з тим, що він був непритомний після його побиття ОСОБА_5. З цих міркувань суд приймає до уваги пояснення підсудного ОСОБА_5, дані ним прокурору м. Кременчука на які суд посилався вище. Крім цього, такі висновки суду підтверджуються фразою, яку сказав ОСОБА_5 підсудному ОСОБА_6 „ я його вирубив".

Підсудний ОСОБА_6 при проведенні досудового слідства і в судовому засіданні давав стабільні показання.

Потерпілий ОСОБА_12 суду пояснив про смерть батька він дізнався через день. Коли вони з родичами забирали одежу батька то вона була в крові, грязна з прилиплою травою. Взуття взагалі не було.

Свідок ОСОБА_9 суду пояснила, - 13.05.2006 року у вечірній час вона з подругами відпочивала у барі „Барбекю", до них приєднався ОСОБА_10, потім до бару зайшли знайомі ОСОБА_8 і також на запрошення ОСОБА_8 сіли до них за столик. ОСОБА_10 почав сваритись з підсудними. ОСОБА_5 запропонував вийти потерпілому з бару, той погодився. Згодом ОСОБА_5 повернувся, вони запитали де потерпілий, ОСОБА_5 відповів, що той пішов додому.

Потім ОСОБА_6 і ОСОБА_5 удвох вийшли на вулицю і повернулися хвилин через п"ять. Повернувшись у бар підсудні стали поспішати, особливо поспішав ОСОБА_5.

Свідок ОСОБА_7 дала аналогічні показання.

При огліді місця пригоди виявлено у парку „Воїнів Інтернаціоналістів" сліди волочіння тіла від бару „Барбекю". Вздовж слідів волочіння знайдено мобільний телефон, гребінець, поліетиленовий пакет, які належали потерпілому.

А.с.З.

Підсудні на різних етапах досудового і судового слідства давали показання про те, що вони відтягли потерпшого у глибину парку.

Особа, яка не приймала у цьому участі не могла знати про такі деталі, які були виявлені при огляді місця пригоди.

При відтворенні обстановки і обставин події злочину „ по гарячих слідах" підсудні на місці вчинення злочину показали при яких обставинах вони заподіяли потерпілому тілесні ушкодження, від яких той помер. А.с. 153-167, 226-233.

За висновками судово-медичної та комісійної судово-медичної експертизи потерпілому

ОСОБА_10 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, які небезпечні для життя в момент їх

заподіяння у вигляді закритої тяжкої черепно-мозкової травми, багатооскольчатого перелому

кісток спинки носу, масивного крововиливу під тверду мозкову оболонку лівої напівкулі

головного мозку, обширних вогнищ крововиливу під м"яку мозкову оболонку напівкулі головного

мозку та мозжечку, шлуночки та тканини мозку, в м"які покрови голови з боку її внутрішньої

поверхні, крововиливів голови, верхніх кінцівок, білкових оболонок очей та слизисту губ, ран

обличчя та слизистої губ.           

Стосовно живої особи всі тілесні ушкодження голови можуть бути оцінені лише в сукупності, як тяжкі по критерію небезпеки для життя і в даному конкретному випадку призвели до смерті потерпілого. А.с. 115-118,379,386.

 

Підсудні ОСОБА_5 і ОСОБА_6 групою осіб умисно спричинили тяжкі тілесні ушкодження, що спричинили смерть потерпілого ОСОБА_10

Дії підсудних суд кваліфікує за ст. 121 ч.2 КК України.

Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудних, які характеризуються задовільно, підсудний ОСОБА_5 раніше судимий за умисний злочин і знову в період іспитового строку вчинив новий злочин, підсудний ОСОБА_6 в силу ст. 89 КК України не судимий, обидва підсудні мають малолітніх дітей.

Пом"якшуючі покарання обставини - щире каяття підсудним ОСОБА_6 у вчиненому злочину, сприяння в розкриттю злочину і судовому розгляді справи.

Вчинення підсудними злочину у молодому віці, віктимна поведінка потерпілого.

Обтяжуючі покарання обставини вчинення підсудними злочину у стані алкогольного сп"яніння, рецидив злочину у підсудного ОСОБА_5.

Виходячи з вищевикладеного суд приходить до висновку, що підсудним ОСОБА_5 і ОСОБА_6 має бути призначене покарання необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження вчинення нових злочинів у вигляді позбавлення волі.

Разом з тим, враховуючи наявність декількох обставин, що пом"якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи ОСОБА_6, який характеризується позитивно, в силу ст. 89 КК України не судимого, його ролі у заподіянні потерпілому ОСОБА_10 тілесних ушкоджень, від яких настала його смерть - ініціатором і активним виконавцем цього злочину став підсудний ОСОБА_5, а підсудний ОСОБА_6 приєднався до вчинення злочину, сприяв його розкриттю і розгляду судом справи, суд приходить до переконання про можливість призначення підсудному ОСОБА_6 покарання нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією ст. 121 ч.2 КК України, на підставі ст. 69 КК України.

Цивільний позов прокурора про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпшого від злочину (а.с. 322) у розмірі 93,50 грн. суд задовольняє в повному обсязі.

Цивільний позов потерпшого ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди суд залишає без розгляду, оскільки потерпілий не надав суду доказів, які б підтверджували б його позовні вимоги.

Позов потерпшого ОСОБА_12 про відшкодування моральної шкоди суд задовольняє в повному обсязі, так як потерпший внаслідок загибелі батька переніс тяжкі моральні страждання.

Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд враховує тяжкість вчиненого злочину та його наслідки, матеріальний стан підсудних та потерпілого.

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_5, ОСОБА_6 визнати винними у вчиненні злочину, передбаченого ст. 121 ч.2 КК України, призначивши покарання ОСОБА_5 у вигляді семи років позбавлення волі, згідно ст. 71 КК України остаточно засудженому ОСОБА_5 призначити покарання у вигляді семи років шести місяців позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи, ОСОБА_6 із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді чотирьох років позбавлення волі з поміщенням до кримінально-виконавчої установи.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід відносно засуджених залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_5 і ОСОБА_6 рахувати з 17 травня 2006 року.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_12 про відшкодування матеріальної шкоди залишити без розгляду, роз"яснивши йому право звернутися до суду в порядку цивільного судочинства, про відшкодування моральної шкоди задовольнити в повному обсязі, стягти із засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на користь ОСОБА_12 моральну шкоду в розмірі 20.000 гривень у солідарному порядку.

Цивільний позов прокурора суд задовольняє в повному обсязі, стягти із засуджених ОСОБА_5 і ОСОБА_6 на відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого від злочину- 93,50 грн. у солідарному порядку.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом 15 діб з дня проголошення, а засудженими в той же строк з часу отримання копії вироку.