ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

23.03.15р. Справа № 904/2393/15

Суддя Фещенко Ю.В. , розглянувши матеріали

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Первомайськ, Харківської області)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Горлівка, Донецької області)

про стягнення заборгованості за договором № 2509/14-01 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.09.2014 у загальному розмірі 29 005 грн. 39 коп.

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області із позовною заявою про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) заборгованості за договором № 2509/14-01 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.09.2014 у загальному розмірі 29 005 грн. 39 коп.

Стаття 63 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує суддю, який вирішує питання про прийняття позовної заяви, повернути позовну заяву з підстав неправильного оформлення позовної заяви та доданих до неї документів.

Суд досліджує позовну заяву за формальними ознаками, не вивчаючи питання по суті позовних вимог.

Позовна заява підлягає поверненню, якщо вона за формою та змістом не відповідає вимогам статей 54 - 58 Господарського процесуального кодексу України.

Так, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

В порушення вище вказаних вимог, позивачем до позовної заяви не додано документів, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Викладене також підтверджується актом господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2015 № 127, в якому зазначено, що під час розкриття конверту, доставленого кур'єрською поштою від Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, в додатку до позовної заяви б/№ від 27.02.2015 відсутні:

- квитанція про сплату судового збору за подання позову майнового характеру - на 1 арк.;

- копія позовної заяви зі всіма додатками для відповідача - на 24 арк.

Крім того, позивачем до позовної заяви від 27.02.2015 додана копія платіжного доручення № 88 від 16.03.2015 про сплату судового збору за заходи забезпечення позову у розмірі 1 827,00 грн.

При цьому, відповідно до пункту 2.21 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 за № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором. Відповідні документи подаються до господарського суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Враховуючи вищевикладене, копія платіжного доручення № 88 від 16.03.2015 про сплату судового збору у розмірі 1 827,00 грн., що додана до позовної заяви, не може бути належним доказом сплати судового збору.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що до позовної заяви не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо до позовної заяви не додано доказів оплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Також, господарський суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до статті 57 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Так, статтею 56 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Отже, з урахуванням вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України, належним доказом відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, є примірник опису вкладень, із підписом працівника поштового зв'язку, що перевірив відповідність вкладення опису, та відбитком календарного штемпеля поштового повідомлення (пункт 61 Правил надання послуг поштового зв'язку).

За змістом зазначеного пункту правил, для здіснення перевірки працівниками поштового відділення відповідності вкладення опису, останній має містити поіменний перелік предметів.

Однак, позивачем не додано до позовної заяви поштового опису вкладення на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви від 27.02.2015 та доданих до неї документів.

У зв'язку з цим суд зазначає, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Суд зазначає, що національним законодавством України (стаття 56 Господарського процесуального кодексу України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку позивача надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції, включає в себе обов'язок позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з додатками. При чому, таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження по справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не буде відповідати статті 6 Конвенції.

На підставі пункту 6 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Також, суд звертає увагу, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Суд приходить до висновку, що до позовної заяви не додано доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, з огляду на наступне.

Вимогами статей 32, 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими і речовими засобами. Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07.04.2003 № 55. Згідно пункту 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії. Засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації іншої юридичної особи (ФОП - за наявності).

Всупереч зазначених вимог позивачем до позову долучено додатки не засвідчені належним чином, а саме: на копіях доданих до позовної заяви міститься напис "Згідно з оригіналом", печатка та особистий підпис без зазначення назви посади особи, яка засвідчила копії, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відповідно до пункту 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини 1 статті 57 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 Господарського процесуального кодексу України.

При чому, відповідно до законодавчої техніки, використаної при конструюванні статті 63 Господарського процесуального кодексу України, повернення позовної заяви без розгляду у вказаному випадку є не правом, а обов'язком суду.

Також суд зазначає, що згідно правової позиції Вищого господарського суду України, викладеної, зокрема, у Постанові від 04.12.2012 по справі № 5/5005/7237/2012, виконання позивачем вимог процесуального законодавства, які він зобов'язаний вчиняти до подання позову, не може здійснюватися після порушення провадження у справі.

Отже, суд позбавлений права прийняти позовну заяву до розгляду, а потім зобов'язувати позивача усувати вказані недоліки.

Враховуючи вищевикладене, позовна заява та додані до неї документи підлягають поверненню без розгляду.

Керуючись статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, статтями 32, 36, 56, 57, пунктом 3, 4, 6 частини 1 статті 63, статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Первомайськ, Харківської області) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (м. Горлівка, Донецької області) про стягнення заборгованості за договором № 2509/14-01 про надання транспортно-експедиційних послуг по перевезенню вантажу автомобільним транспортом в міжнародному та міжміському сполученні від 25.09.2014 у загальному розмірі 29 005 грн. 39 коп. і додані до неї документи без розгляду.

Роз'яснити позивачу, що згідно з частиною 3 статтею 63 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Додаток:

- позовна заява від 27.02.2015 з доданими документами на 33 аркушах, в тому числі копія платіжного доручення № 88 від 16.03.2015 про сплату судового збору в сумі 1 827,00 грн. ;

- оригінал акту господарського суду Дніпропетровської області від 20.03.2015 № 127 на 1-му аркуші.

Суддя Ю.В. Фещенко