Справа № 1019/3386/12

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ копія

19 березня 2015 року Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Реви О.І.

при секретарі Хоменко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав-Хмельницькому справу за скаргою ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа ОСОБА_3, —

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась в суд з даною скаргою і просить скасувати постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 27 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/373/3/14 від 08.09.2014 р., виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області; визнати його дії щодо подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3незаконними.

В судовому засіданні заявник свої вимоги підтримала і просить скаргу задовольнити, зазначивши обставини та підстави оскарження.

Заступник начальника відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 скаргу не визнав, вказавши про її необґрунтованість.

Заінтересована особа ОСОБА_3 вважає, що скарга є безпідставною.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, судом було встановлено наступне.

Відповідно до ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

27.02.2015 року заступник начальника відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції ОСОБА_2 виніс постанову про закінчення виконавчого провадження по примусовому виконанню рішення Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду від 30.04.2014 року, оскільки в ході виконавчого провадження боржник ОСОБА_3 добровільно рішення суду виконала лише частково, знісши частину свого гаража, котрий мала перебудувати відповідно до вищевказаного рішення.

Посилаючись на пункт 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець вважає, що виконавче провадження за вищевказаної підстави має бути закінчене, оскільки вжиті ним заходи примусу (накладення штрафу, подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності) результату не дали і виконання рішення суду пов’язане з особою боржника.

З таким висновком не можна погодитися з таких підстав.

Відповідно пункту 11 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі повернення виконавчого документа до суду чи іншого органу (посадової особи), який його видав, у випадку, передбаченому частиною третьою статті 75 цього Закону.

Цією нормою (частиною третьою статті 75 цього Закону) передбачено, що у разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.

02.03.15 р. дійсно з відділу ДВС Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції до суду повернуто виконавчий лист від 08.09.2014 р.

Державний виконавець дійшов до неправильного висновку про те, що ОСОБА_3 за рішенням суду зобов’язано особисто вчинити певні дії (перебудувати зведений нею гараж). За таким рішенням ОСОБА_3 дійсно зобов’язано вчинити певні дії, як особу, що допустила порушення законодавства під час будівництва об’єкта нерухомості. Проте такі дії вона може вчинити особисто або ж доручити іншим особам, оскільки такі дії тісно не пов’язані з її особою. Перебудова гаража носить фізичний характер, однак є матеріальною дією, а не моральним вчинком.

Відповідно до приписів ст. 621 ЦК України у разі невиконання боржником для кредитора певної роботи чи ненадання йому послуги кредитор має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від боржника відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання.

Із змісту рішення суду вбачається, що ОСОБА_3 зобов’язано перебудувати гараж, зведений нею з порушенням, з метою усунення перешкод у користуванні ОСОБА_1 належною їй частиною житлового будинку.

З огляду на це вбачається, що виконання рішення суду повинно бути вчинено ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 У випадку невиконання нею такої роботи, ОСОБА_1 має право виконати цю роботу власними силами або доручити її виконання чи надання послуги третій особі і вимагати від ОСОБА_3 відшкодування збитків, оскільки інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства і не випливає із суті зобов'язання.

Таким чином, вимога ОСОБА_1 про скасування постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 27 лютого 2015 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/373/3/14 від 08.09.2014 р., виданого Переяслав-Хмельницьким міськрайонним судом Київської області має бути задоволена.

Вимога ОСОБА_1 про визнання дій заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 щодо подання про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_3незаконними задоволена бути не може, оскільки ОСОБА_1 не має права оскаржувати дії, котрі не порушують її права та законні інтереси. Таке подання стосується прав та законних інтересів ОСОБА_3

Враховуючи вищевикладене, згідно ст. 383-388 ЦПК України, суд, —

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 на постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 про закінчення виконавчого провадження, заінтересована особа ОСОБА_3 задовольнити частково.

Постанову заступника начальника відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області ОСОБА_2 від 27.02.2015 р. про закінчення виконавчого провадження (№ 44730300) визнати незаконною та зобов’язати його відновити виконавче провадження.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Стягнути із відділу державної виконавчої служби Переяслав-Хмельницького міськрайонного управління юстиції Київської області на користь держави судовий збір в розмірі 121 грн. 80 коп.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Апеляційного суду Київської області через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.І.Рева