АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/13048/14-цГоловуючий у 1-й інстанції Герчаківська О.Я.

Провадження № 22-ц/789/71/15 Доповідач - Щавурська Н.Б.

Категорія - 30

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2015 р. колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючого - Щавурської Н.Б.

суддів - Фащевська Н. Є., Гурзель І. В.,

при секретарі - Парандюк Ю.Б.

з участю сторін - відповідача ОСОБА_1 і його

представника адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, третя особа - ОСОБА_4 про стягнення грошових коштів, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25 листопада 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_3 відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду, посилаючись на неправильність застосування норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити.

Скаргу мотивує тим, що ОСОБА_1 не виконав покладених на нього довіреністю обов'язків, а саме не повідомив про укладення попереднього договору та договору про внесення змін і доповнень до попереднього договору, не передав коштів, отриманих внаслідок укладення вказаних договорів з ОСОБА_4

У судові засідання апелянт та його представник ОСОБА_5, будучи належним чином повідомленими про час і місце розгляду справи, жодного разу не з'явилися. Причина неявки, вказана представником апелянта у заяві від 25.02.2015 року, і зокрема, участь у судовому засіданні Мукачевського міськрайонного суду Закарпатської області, колегією суддів у зв'язку з відсутністю документів, які б підтверджували даний факт, визнана неповажною, що у відповідності до ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає апеляційному розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_1 і його представник адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні відносно апеляційної скарги заперечили, просили її відхилити. Рішення суду першої інстанції вважають законним і обгрунтованим, таким, що скасуванню не підлягає

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення відповідача та його представника, ознайомившись з матеріалами справи, доводами апеляційної скарги в її межах, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_3 до задоволення не підлягає, виходячи з наступних підстав.

Постановляючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не доведено факту невиконання відповідачем обов'язків, передбачених довіреністю від 25 березня 2011 року, зокрема, в частині передачі коштів, отриманих за продаж земельної ділянки, та в частині відмови довірителя від обов'язку прийняти такі кошти, а також з того, що довіреність припинила свою дію на загальних підставах, а не з інших підстав, передбачених ст.1008 ЦК України.

Колегія суддів з таким висновком погоджується з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25.03.2011 року ОСОБА_3 видано довіреність ОСОБА_1 на представлення інтересів позивача з підготовки та збору необхідних документів для передачі в іпотеку чи /або відчуження земельної ділянки площею 0,08 га, яка розташована в с.Байківці Тернопільського району Тернопільської області, кадастровий номер 6125280600020011857 та вчинення будь-яких не заборонених законом дій, в тому числі продати або обміняти за ціну та на умовах на його розсуд. Цією довіреністю позивач надав відповідачу право укладати та підписувати цивільно-правові договори від його імені, отримати гроші за продану земельну ділянку. Довіреність видана строком на три роки без права передоручення, посвідчена приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрована в реєстрі за № 1289 (а.с.3).

01.12.2012 року між ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_3, (Представник продавця) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено попередній договір про оформлення в термін до 15 січня 2013 року договору купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,08 га, що розташована в с.Байківці Тернопільського району, для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 6125280600020011857.

На підтвердження виконання зобов'язання та з метою забезпечення реалізації своїх намірів щодо попереднього договору ОСОБА_4 передав 01.12.2011 року ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 400000 грн., про що свідчить пункт 5.1. Попереднього договору. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 4748 (а.с.4).

15.01.2013 року між ОСОБА_1, що діє від імені ОСОБА_3 (Представник продавця) та ОСОБА_4 (Покупець) укладено договір про внесення змін до попереднього договору від 01.12.2012 року, посвідчений приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 та зареєстрований в реєстрі за № 168, згідно умов якого договору укладення та нотаріальне посвідчення основного договору здійснюватиметься в термін до 01.02.2013 року у приміщенні нотаріальної контори в АДРЕСА_1 (а.с.5).

Основний договір між сторонами укладений не був з вини продавця ОСОБА_3, який 05.10.2012 року подарував предмет договору - земельну ділянку своїй дружині ОСОБА_8

За положеннями ст.635 ЦК України попереднім є договір, сторони якого зобов'язуються протягом певного строку (у певний термін) укласти договір в майбутньому (основний договір) на умовах, встановлених попереднім договором. Попередній договір укладається у формі встановленій для основного договору. Сторона, яка необгрунтовано ухиляється від укладення договору, передбаченого попереднім договором, повинна відшкодувати другій стороні збитки, завдані простроченням, якщо інше не встановлено попереднім договором або актами цивільного законодавства. Зобов'язання встановлене попереднім договором, припиняється, якщо основний договір не укладений протягом строку (у термін), встановленого попереднім договором.

18.06.2013 року приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 вчинено виконавчий напис про звернення стягнення з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця АДРЕСА_3 реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1, на 400000 грн. на підставі попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 01.12.2012 року і зареєстрованого в реєстрі за № 4748 та договору про внесення змін до попереднього договору, посвідченого приватним нотаріусом Тернопільського міського нотаріального округу ОСОБА_7 15.01.2013 року і зареєстрованого в реєстрі за № 168, передані громадянином ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженцем села В.Бірки Тернопільського району Тернопільської області, реєстраційний номер облікової картки платника податків якого - НОМЕР_2, що зареєстрований за адресою АДРЕСА_2 (а.с.5 на звор.).

Відповідно до ст.1000, 1001 ЦК України за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути визначений строк, протягом якого повірений має право діяти від імені довірителя.

Відповідно до ст.1003 ЦК України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненими.

Статтею 1006 ЦК України визначені обов'язки повіреного, згідно яких він зобов'язаний повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; негайно повернути довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

Таким чином, повірений зобов'язаний передати все одержане за договором довірителеві, у зв'язку з тим, що правочин вчинений повіреним, створює правові наслідки саме для довірителя, йому ж на праві власності належатиме майно, яке повірений одержить у зв'язку з виконанням договору. Тому повірений зобов'язаний негайно передати таке майно власникові.

Частиною 3 ст.1007 ЦК Українивизначено, що довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення.

У відповідності до ч.ч.1, 3 ст.214 ЦК України особа, яка вчинила односторонній правочин, має право відмовитися від нього, якщо інше не встановлено законом. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин.

Згідно вимог ч.1, 2 ст.249 ЦК України особа, яка видала довіреність, за винятком безвідкличної довіреності, може в будь-який час скасувати довіреність або передоручення. Особа, яка видала довіреність і згодом скасувала її, повинна негайно повідомити про це представника.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Відповідно до положень ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може грунтуватися на припущеннях.

За встановлених обставин справи, суд першої інстанції, на думку колегії суддів, прийшов до вірного висновку про те, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, передбачених ст.57, 58 ЦПК України в підтвердження невиконання відповідачем покладених на нього довіреністю обов'язків, і зокрема, в частині неповідомлення про укладення будь-яких договорів й одержання грошових коштів за укладення вказаних договорів.

Повно з'ясувавши обставини справи та давши належну оцінку зібраним доказам, суд дійшов обгрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 Оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують.

Зокрема, доводи апелянта про незаконність рішення у даній справі з підстав ненадання судом оцінки постанові про закриття кримінальної справи від 02.10.2014 року, якою, на його думку, встановлено факт реалізації ОСОБА_1 належної ОСОБА_3 земельної ділянки на власний розсуд, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки вказана постанова не є допустимим доказом в розумінні ст.58 ЦПК України вищевказаного факту, а доводи апелянта в цій частині спростовуються змістом довіреності від 25.03.2011 року та відсутністю належних доказів (ч.3 ст.214 ЦК) про скасування даної довіреності ОСОБА_3

З тих самих підстав (що у передбаченому законом порядку (ч.3 ст.214 ЦК) ОСОБА_3 (довіритель) не відмовлявся від послуг ОСОБА_1 (повіреного)), а також з підстав ненадання позивачем доказів, що ним заявлялися будь-які вимоги відповідачу повідомити про хід виконання договору доручення та відмови останнього у цьому, не заслуговують на увагу колегії суддів й доводи апелянта в частині невиконання ОСОБА_1 обов'язків, визначених виданою йому 25.03.2011 року довіреністю.

Крім цього, на підтвердження факту виконання ОСОБА_1 свого обов'язку за договором доручення в частині передачі ОСОБА_3 грошових коштів в сумі 400000 грн. колегія суддів приймає до уваги й наявність такого, що набрало законної сили, рішення апеляційного суду Тернопільської області від 28.01.2014 року про відмову у задоволенні позову ОСОБА_9 до приватного нотаріуса ОСОБА_7, ОСОБА_4, ОСОБА_1, другого відділу ДВС, третя особа ОСОБА_8 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

У відповідності до ч.1 ст.308 Цивільного процесуального кодексу України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 307 ч.1 п.1, 308 ч.1; 313 ч.1, 314 ч.1 п.1, 315 ч.ч.1, 2; 317 ч.1, 319 ч.1; 324 ч.1 п.1; 325 ч.1 ЦПК України,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тернопільського міськрайонного суду від 25 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області Н.Б. Щавурська