Справа №575/72/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - В'юник Н. Г.

Номер провадження 11-кп/788/80/15 Суддя-доповідач - Пархоменко

Категорія - 44

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Пархоменко О. М.,

суддів - Рунова В. Ю., Безверхого О. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

прокурора Мусіяка В.В.

адвоката ОСОБА_3

обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальне провадження № 22012200000000009 від 19 грудня 2012 року за апеляційними скаргами захисника ОСОБА_3, що діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5; обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 на вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 09 грудня 2014 року яким, -

ОСОБА_4,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та житель АДРЕСА_2, раніше не судимий,

обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією транспортного засобу,

ОСОБА_7,

ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженець м. Баку, Республіка Азербайджан, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий,

обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією транспортного засобу та мобільних телефонів,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженець та мешканець АДРЕСА_3, раніше не судимий, -

обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією транспортного засобу та мобільних телефонів,

ОСОБА_6,

ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженець та мешканець АДРЕСА_4, раніше не судимий,

обвинувачений у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України з призначенням покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років з конфіскацією транспортного засобу та мобільних телефонів.

Постановлено стягнути з ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 по 459 грн. 75 коп. на користь держави в рахунок відшкодування процесуальних витрат, пов`язаних з залученням експерта.

Питання про долю речових доказів вирішено відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

ВСТАНОВИЛА:

У поданих апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_3, що діє в інтересах ОСОБА_4 і ОСОБА_5, порушує питання про скасування вироку та постановлення нового вироку, яким виправдати ОСОБА_4, ОСОБА_5 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 332 ч. 2 КК України;

- обвинувачений ОСОБА_7 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження в частині, яка стосується обвинувачення ОСОБА_7;

- обвинувачений ОСОБА_6 просить вирок суду скасувати і закрити кримінальне провадження в частині, яка стосується обвинувачення ОСОБА_6.

Відповідно до вироку суду ОСОБА_4, заздалегідь домовився з ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 та невстановленими особами Російської Федерації про незаконне переправлення через державний кордон України громадян Республіки Афганістан та доставку їх до міста Київ.

18 грудня 2012 року в період часу з 17.45 год. до 18.00 год. ОСОБА_4, керуючи автомобілем ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_6 разом з ОСОБА_5, який керував автомобілем ВАЗ 2121 д.н. НОМЕР_7, прибули до інформаційного показника № 64 «Увага державний кордон України прохід заборонено» біля с. Дмитрівка, Великописарівського району, Сумської області для незаконного переправлення з Російської Федерації на територію України 13 громадян Республіки Афганістан, діючи за попередньою домовленістю з невстановленими особами Російської Федерації та координуючи з ними свої дії по мобільним телефонах. Прибувши на місце ОСОБА_4 та ОСОБА_5 сповістили світловими сигналами автомобілів про готовність прийняти громадян Республіки Афганістан та напрямок для їх руху із території Російської Федерації через державний кордон України на територію України.

13 громадян Республіки Афганістан, перебуваючи на території Російської Федерації, пішки перетнули державний кордон України в районі інформаційного показника № 64 та розмістилися в автомобілях - під керуванням ОСОБА_4 шість осіб з особистими речами, під керуванням ОСОБА_5 сім осіб з особистими речами.

З метою уникнення виявлення факту незаконного переправлення осіб через державний кордон України ОСОБА_4 та ОСОБА_5, постійно підтримуючи телефонний зв'язок з ОСОБА_7 та ОСОБА_6, направилися в заздалегідь обумовлене місце, а саме в смт. Велика Писарівка, Великописарівського району, Сумської області, де розмістили в автомобілях - під керуванням Мороченця Д.Г. «Volkswagen - Passat» д.н. НОМЕР_5 п'ять громадян Республіки Афганістан з їх особистими речами, під керуванням ОСОБА_7 «Toyota - Landcruiser» д.н. НОМЕР_3 вісім громадян Республіки Афганістан з їх особистими речами.

ОСОБА_7 та ОСОБА_6 вирушили з громадянами Республіки Афганістан у напряму міста Київ.

На перехресті автомобільних доріг «Харків - Охтирка», «Лохвиця - Гадяч - Охтирка» автомобілі «Toyota - Landcruiser» д.н. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_7 та «Volkswagen - Passat» д.н. НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_6, у яких знаходилися 13 громадян Республіки Афганістан були зупинені співробітниками ДАІ УМВС України в Сумській області о 19.40 хв. 18 грудня 2012 року.

В апеляційних скаргах:

- захисник ОСОБА_3, що діє в інтересах обвинувачених ОСОБА_4та ОСОБА_5 вважає, що вирок суду є незаконним та необґрунтованим.

Доводи апеляції мотивує тим, що 18 грудня 2012 року ОСОБА_4 перебував у відрядженні і керувати автомобілем ВАЗ 2121 Нива д.н. НОМЕР_6, у вказаний вироком суду час, не міг. ОСОБА_5 також 18 грудня 2012 року керувати автомобілем ВАЗ 2121 Нива д.н. НОМЕР_7 не міг, оскільки ним у вказаний день керувала інша особа, ОСОБА_8, який на даний час перебуває у Олексіївській виправній колонії № 25 м. Харків. Посилається на відсутність доказів того, що саме транспортні засоби, які перебувають у користуванні ОСОБА_4 та ОСОБА_5 використовувалися для переправлення іноземців. Докази, які ідентифікують авто були отримані з порушенням вимог КПК України, і мають бути визнані, як недопустимий доказ.

Зазначає, що ОСОБА_4 не міг спілкуватися з громадянами Республіки Афганістан, оскільки їх мовою не володіє, існування зв'язку з невстановленими особами на території РФ не підтверджується, так само, як і існування самих невстановлених осіб.

Вважає безпідставними висновки суду про те, що 18 грудня 2012 року ОСОБА_4 користувався мобільним телефоном за номером НОМЕР_8.

Корисливий мотив стороною обвинувачення доведений не був, існування іншого мотиву не встановлено, в той час, як мотив вчинення кримінального правопорушення, згідно ст. 91 КПК України підлягає доказуванню. Допит свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 слідчим суддею Зарічного районного суду міста Суми Сибільовим О.В. було проведено з порушенням вимог ст.ст. 225, 352 КПК України. Показання свідка ОСОБА_18 мають суперечності, оскільки не зрозуміло, як свідок міг розгледіти у темну пору доби державний реєстраційний номер на автомобілі під час руху у зустрічному напрямку;

- обвинувачений ОСОБА_7 вважає, що вирок суду підлягає скасуванню у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Свої вимоги мотивує тим, що він разом з іншими обвинуваченими не був повідомлений про висунуте обвинувачення з достатньою деталізацією інформації, а саме не було проведено конкретизацію кваліфікації дій кожного. Вказує, що в обвинувальному акті не наведено обставин, які б свідчили про усвідомлення ОСОБА_7 та ОСОБА_6 дій по сприянню незаконному переправленню громадян через державний кордон, на момент вчинення їм інкримінованих дій злочин вже було завершено. Громадянство переміщених осіб - громадяни Республіки Афганістан установлено не правильно, офіційна назва країни - Ісламська республіка Афганістан або просто Афганістан. Порушено право на захист при проведенні слідчих дій та порушено право на допит свідків обвинувачення, допитаних 2 січня 2013 року. Обшук автомобілів ОСОБА_7 та ОСОБА_6 проведено з порушенням їх права на захист - автомобілі не були опечатані і оперативні працівники мали вільний доступ до автомобілів без ухвали слідчого судді. Суд вийшов за межі пред'явленого обвинувачення та не врахував, що відповідно до обвинувального акту від 26 листопада 2014 року прокурор відмовився від обвинувачення в тому, що ОСОБА_7 та ОСОБА_6 мали домовленість з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про переправлення осіб через державний кордон України. Просить викликати в якості свідків: ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, допитаних 2 січня 2013 року, або визнати їх показання недопустимим доказом; викликати в судове засідання в якості свідків: ОСОБА_23 та ОСОБА_24; докази отримані під час особистого обшуку ОСОБА_7 та автомобіля Toyota Land Cruiser д.н. НОМЕР_3 проведені 19 грудня визнати не допустимими, допустити до участі адвоката ОСОБА_26;

- обвинувачений ОСОБА_6 в апеляційній скарзі приводить ідентичні мотиви своїх вимог до мотивів апеляційної скарги обвинуваченого ОСОБА_7, зокрема, посилається на те, що він не був повідомлений про висунуте обвинувачення з достатньою деталізацією інформації, не було проведено конкретизацію кваліфікації дій кожного з них. Обвинуваченням не наведено обставин, які б свідчили про усвідомлення ОСОБА_7 та ним дій по сприянню незаконному переправленню громадян через державний кордон, на момент вчинення ним інкримінованих дій злочин вже було завершено. Громадянство переміщених осіб установлено не правильно. Порушено право на захист при проведенні слідчих дій та порушено право на допит свідків обвинувачення. Обшук автомобілів його та ОСОБА_7 проведено з грубим порушенням вимог кримінального процесуального закону. Просить викликати і допитати свідків громадян Афганістану або визнати їх показання від 2 січня 2013 року недопустимим доказом, викликати в судове засідання і допитати свідків ОСОБА_23, ОСОБА_24.

Прокурор у кримінальному провадженні подав заперечення на апеляційні скарги захисника та обвинувачених і вважає вирок суду законним та обґрунтованим, апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають.

Заслухавши доповідь судді, адвоката ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 які повністю підтримали подані ними апеляційні скарги, висновок прокурора, котрий вважав, що вирок суду є законним і обґрунтованим, апеляційні скарги такими, що задоволенню не підлягають, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3, обвинувачених ОСОБА_7, ОСОБА_6 задоволенню не підлягають.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 у незаконному переправленні 13 осіб, громадян Афганістану, через державний кордон України зі сторони Російської Федерації, за попередньою змовою групою осіб, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження та підтверджується дослідженими судом доказами, аналіз яких дано у вироку.

Обвинувачені ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 при судовому розгляді кримінального провадження судом першої інстанції, скористалися своїм правом, передбаченим ст. 63 Конституції України, відмовившись давати показання.

Колегія суддів, приймаючи рішення про визнання апеляційних скарг необґрунтованими, бере до уваги докази, які були досліджені судом першої інстанції і проаналізовані ним в обвинувальному вироку.

Зокрема, протоколом огляду місця події від 19 грудня 2012 року підтверджується перетинання державного кордону України зі сторони Російської Федерації поблизу інформаційного показника №64 «Увага! Державний кордон України. Прохід заборонено» в районі с. Дмитрівка Великописарівського району Сумської області. Стежка з багатьма відбитками слідів взуття різних розмірів веде через лісосмугу з території Російської Федерації с. Понури Гайворонського району Бєлгородської області і закінчується на відстані 4 метрів в полі на території України. Там же виявлено відбитки протекторів двох автомобілів підвищеної прохідності, із яких виготовлені гіпсові знімки для проведення експертизи.

Згідно рапорта інспектора відділення ДАІ Охтирського МВ УМВС України в Сумській області Сопітько О.О. на ім'я начальника Охтирського МВ УМВС України в Сумській області від 18 грудня 2012 року вбачається, що при перевірці документів та візуальному огляді автомобілів «Toyota Landcruiser” державний номер НОМЕР_3 і «Yolkswagen Passat" державний номер НОМЕР_5, зупинених на перехресті шляхів «Харків-Охтирка. Лохвиця-Гадяч-Охтирка» під керуванням ОСОБА_7 і ОСОБА_6 встановлено знаходження восьми осіб афганської зовнішності без документів у автомобілі «Toyota» та п'яти осіб афганської зовнішності без документів у автомобілі «Yolkswagen Passat". Із метою з'ясування обставин та встановлення особистостей, зазначених осіб було доставлено до Охтирського МВ УСБУ в Сумській області.

Суд у вироку послався на покази свідків ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, які були допитані слідчим суддею Зарічного районного суду міста Суми.

Із показів слідує, що вони є громадянами республіки Афганістан. 17 грудня 2012 року літаком із м. Кабул прибули до Москви. Де їх та інших, всього 13 осіб, зустрів чоловік слов'янської зовнішності. Автомобілем Мерседес були перевезені до місця, де їх чекали два автомобіля «Нива» і в яких їх розмістили з речами. Проїхавши незначну відстань, вони пересіли в інші автомобілі, які стояли неподалік і подавали світлові сигнали. Потім їх знову пересадили в інші машини, які повинні були довезти їх до Києва. Він їхав у автомобілі Тойота Прадо. Цього ж дня ці автомобілі були зупинені поліцією, а їх затримали.

При цьому свідок ОСОБА_12 посилається на номер автомобіля Мерседес М 343 НОМЕР_4, номер автомобіля Нива НОМЕР_6.

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи від 08 січня 2013 року сліди протекторів транспортних засобів, виявлені в ході огляду місця події за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України залишені протектором аналогічного типу, що і протектор шини від автомобіля ВАЗ 2121 «Нива» державний номер № НОМЕР_6.

Автомобіль марки ВАЗ 2121 «Нива» державний номер НОМЕР_6 зеленого кольору перебуває у користуванні ОСОБА_4 і зареєстрований, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за ОСОБА_30.

Згідно висновку судово-трасологічної експертизи від 04 лютого 2013 року сліди протекторів транспортних засобів, виявлені в ході огляду місця події за фактом незаконного переправлення осіб через державний кордон України залишені протектором аналогічного типу, що і протектор шини від автомобіля ВАЗ 2121 «Нива» державний номер НОМЕР_7.

Автомобіль ВАЗ 2121 «Нива» державний номер НОМЕР_7 перебуває у користуванні ОСОБА_5 і зареєстрований, відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, за ОСОБА_31.

Також суд послався на показання свідка ОСОБА_18, який пояснив, що він працює в смт. Велика Писарівка на посаді заступника начальника відділу прикордонної служби «В.Писарівка» з оперативно-розшукової роботи, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 добре знав, мав службову інформацію про причетність даних осіб до контрабанди товарів невеликими партіями.

18 грудня 2012 року, отримав оперативну інформацію про можливий перетин державного кордону України невідомими особами. Оперативна інформація була відносно автомобіля, який перебував у користуванні ОСОБА_4 Близько 18 години 18 грудня 2012 року від ОСОБА_32 надійшла інформація про переміщення через державний кордон України групи громадян біля с. Дмитрівка Великописарівського району, Сумської області і він після отриманої інформації поїхав на вказане місце. По дорозі на трасі зустрів автомобіль «Нива» зеленого кольору, яким керував ОСОБА_4 Після прибуття на лінію кордону біля с. Дмитрівка, Великописарівського району Сумської області побачив багаточисельні сліди взуття різних розмірів та відбитки протекторів двох автомобілів, які вели від державного кордону України до с. Дмитрівка. Припустив, що це могли бути автомобілі «Нива». На місці виявлення слідів був залишений прикордонний наряд, який перебував до моменту фіксування слідів. Через деякий час йому повідомили про затримання на в'їзді до м. Охтирка двох автомобілів, в яких перебували громадяни Республіки Афганістан.

Даючи оцінку діям обвинувачених щодо їх спільних дій відносно незаконного переправлення затриманих осіб через державний кордон України, суд у вироку послався на неодноразові телефонні розмови між обвинуваченими по мобільним телефонам, які знаходилися у їх користуванні та які в послідуючому були вилучені :

ОСОБА_7 (НОМЕР_11) 18 грудня 2012 р. неодноразово з ОСОБА_6 (НОМЕР_12); ОСОБА_7 (НОМЕР_13) 17, 18 грудня 2012 р. з ОСОБА_4 (НОМЕР_8); ОСОБА_6 (НОМЕР_14) 16, 17 грудня 2012 р. з ОСОБА_4 (НОМЕР_15); ОСОБА_4 (НОМЕР_8) 18 грудня 2012 р. з ОСОБА_5 (НОМЕР_16); ОСОБА_4 (НОМЕР_8) 18 грудня 2012 р. неодноразово з ОСОБА_7 (НОМЕР_13); ОСОБА_5 (НОМЕР_17) 18 грудня 2012 р. неодноразово з ОСОБА_4 (НОМЕР_18).

Окрім цих доказів, суд у вироку послався на покази свідків ОСОБА_32, ОСОБА_33, які 18 грудня 2012 року несли службу по охороні державного кордону України і які підтвердили факт незаконного перетину кордону з території Росії на Україну. Близько 18 години в районі населеного пункту с. Дмитрівка, Великописарівського району, Сумської області була виявлена доріжка слідів, яка вела з Російської Федерації на Україну та закінчувалась біля слідів, залишених протекторами автомобілів, про даний факт доповіли ОСОБА_18, який прибув через 20 хвилин та наказав наряду охороняти сліди до їх фіксації, відповідно до вимог законодавства.

Свідок ОСОБА_13 суду пояснив, що він є працівником міжрайонного відділу Охтирського СБУ і йому підпорядкований Великописарівський район Сумської області. 18 грудня 2012 року ним була отримана оперативна інформація про можливий перетин державного кордону України невідомими громадянами та причетність до цього громадян України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у В-Писарівському районі.

Цього ж дня о 19.40 год. працівниками ДАІ УМВС України в Сумській області були затримані автомобілі під керуванням ОСОБА_6 та ОСОБА_7 біля міста Охтирка, в яких перебувало 13 громадян Республіки Афганістан. Автомобілі разом з афганцями були супроводжені до Охтирського РВ УМВС України в Сумській області, а ОСОБА_7 та ОСОБА_6 затримані та доправлені до міста Суми.

Допитані судом свідки ОСОБА_28 та ОСОБА_34 надали пояснення з яких вбачається, що вони є працівниками ДАІ і 18 грудня 2012 року отримали орієнтировку СБУ, на автомобілі марки «Volkswagen-Passat», «Toyota-Landcruiser», які рухаються із смт Велика Писарівна до м. Охтирка. О 19.40 год. автомобілі були зупинені.

В автомобілях перебували особи азіатської національності та знаходились речі.

Окрім цих показів суд послався на план-схему з зазначенням місця перетину державного кордону, фототаблиці з зафіксованими слідами автомобілів ВАЗ «Нива» та доріжки слідів поблизу лісосмуги, а також розміщених там же предметів -спортивної шапки, пакету з-під кукурудзяних паличок, перчатки; протокол особистого обшуку ОСОБА_6, згідно якого у нього виявлено та вилучено посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_5 серія свідоцтва НОМЕР_19, видане МВ РЕР ДАІ м. Геніченськ УДАІ УМВС України в Херсонській області, страховий поліс на імя ОСОБА_6, мобільні телефони; протокол особистого обшуку ОСОБА_7, згідно якого виявлено та вилучено посвідчення водія, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, реєстраційний номер транспортного засобу НОМЕР_3, серія свідоцтва НОМЕР_20, видане РЕВ 6-го МРВ м. Горлівка УДАІ УМВС України в Донецькій області, мобільні телефони, грошові кошти та інші документи; протокол обшуку, з дозволу суду, автомобіля Yolkswagen - Passat держ.номер НОМЕР_5, який зареєстрований на праві власності за ОСОБА_6 згідно якого із автомобіля вилучено сім дорожніх сумок різного кольору та один чемодан, у яких знаходились одяг, взуття, предмети особистої гігієни, також виявлено квитанцію на ім'я ОСОБА_16, два китки з м. Кабул до Москви на 17 грудня 2012 року; протокол обшуку автомобіля Toyota -Landcrusser держ. Номер НОМЕР_3, який зареєстрований на праві власності на ОСОБА_7, згідно якого із автомобіля вилучено три рюкзака, сумку, жіночу сумку, поліетиленовий пакет, жіночу куртку та пальто. У сумках, рюкзаках знаходились предмети особистої гігієни, одяг, взуття, два квитки з м. Кабул до Москви на 17 грудня 201ё2 року, медичний документ на ім'я ОСОБА_38; також судом було досліджено належність автомобіля ВАЗ 21213 «Нива» держ. номер НОМЕР_6 зеленого кольору, що перебуває у користуванні ОСОБА_4; протокол отримання зразків шин із цього автомобіля для проведення трасологічної експертизи; судом було досліджено належність автомобіля ВАЗ 21213 «Нива» держ. номер НОМЕР_7, який перебуває у користуванні ОСОБА_5 та протокол отримання зразків шин із цього автомобіля для проведення трасологічної експертизи; протоколи обшуку та огляду мобільних телефонів, вилучених за місцем проживання ОСОБА_5 і ОСОБА_4.

Дії ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7. ОСОБА_6 за ст. 332 ч.2 КК України кваліфіковані правильно, призначене їм покарання відповідає положенням ст. 65 КК України.

При призначенні кожному із обвинувачених покарання суд урахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу кожного із обвинувачених. Суд взяв до уваги ті обставини, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувалися, характеризуються позитивно, і призначив покарання у мінімальних межах, передбачених санкцією ч.2 ст.332 КК України у виді 5 років позбавлення волі з конфіскацією транспортних засобів та інших засобів вчинення злочинів, мобільних телефонів.

Доводи апеляційної скарги про непричетність ОСОБА_4 і ОСОБА_5 до вчинення кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переправленням осіб через державний кордон України, оскільки ОСОБА_4 перебував у відрядження, а ОСОБА_5 у цей день не керував автомобілем «Нива» були предметом ретельної перевірки суду першої інстанції, і суд, перевіряючи версії обвинувачених, послався на покази ряду свідків, які не містили беззаперечних даних щодо непричетності зазначених осіб до скоєння кримінального правопорушення.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_39 суду пояснив, що 18 грудня 2012 року він їздив в місто Рогань автомобілем під керуванням ОСОБА_4, де перебували до 14.00 год. Близько 17.00 год. того ж дня повернулися у смт. Велика Писарівка Сумської області.

Свідок ОСОБА_40 суду пояснив, що 18 грудня 2012 року він о 16.30 год. приїздив до свого будинку, щоб відвезти ОСОБА_4, який повернувся з м. Рогань, додому. Після цього повернувся на роботу о 16.45 год. та працював до кінця робочого дня.

Тобто цей свідок підтвердив, що станом на 16 год.30 хв. 18 грудня 2012 року ОСОБА_4 повернувся з відрядження.

Свідок ОСОБА_41 допитаний судом пояснив, що ОСОБА_5 у 2012 році користувався автомобілем «Нива» синього кольору, а ОСОБА_4 автомобілем «Нива» зеленого кольору.

Допитана судом свідок ОСОБА_42 пояснила, що вона є дружиною обвинуваченого ОСОБА_4 і 18 грудня 2012 року її чоловік їздив до м. Харкова. Повернулася з роботи о 17.30 год., або близько 18.00 год., її чоловік був вдома. Вони мають автомобіль «Нива», який на даний час перебуває у Великописарівському РВ УМВС України.

Свідок ОСОБА_43 надав суду показання з яких вбачається, що він 18 грудня 2012 року виконував ремонтні роботи в літній кухні ОСОБА_5 та працював з 08 години ранку до 18-19 години. Протягом дня працював сам, а у вечорі близько 18 години, на початку 19 години приїхав ОСОБА_5 автомобілем «Нива», але був недовго і поїхав. Коли він повертався додому, то автомобіль ОСОБА_5 стояв біля господарства його матері.

Допитані свідки: ОСОБА_44, ОСОБА_45 підтвердили, що ОСОБА_5 мав автомобіль «Нива» синього кольору.

Свідок ОСОБА_30 пояснила суду, що в грудні 2011 року передала в користування ОСОБА_4 автомобіль «Нива», про що склали доручення.

Допитана в якості свідка ОСОБА_46 повідомила, що вона проживає через один двір від ОСОБА_4 18 грудня 2012 року поверталася додому близько 17.00 год. автомобіля ОСОБА_4 біля його двору не бачила.

Свідок ОСОБА_47 суду підтвердив, що ОСОБА_4 на роботі 18 грудня 2012 року не було.

Свідок ОСОБА_45 суду пояснив, що він працював з ОСОБА_5 і в його користуванні був автомобіль ВАЗ «Нива» темного кольору.

Ідентифікація автомобілів ВАЗ 2121 «Нива», якими користувалися обвинувачені ОСОБА_4 і ОСОБА_5, та які були використані для незаконного переправлення 13 осіб через державний кордон України, підтверджується аналізом інших доказів. Зокрема, шляхом проведення експертного дослідження по слідам протекторів шин, залишених поблизу державного кордону і суд обґрунтовано послався на висновки судово - трасологічних експертиз.

Грубих порушень вимог кримінального процесуального законодавства при огляді автомобілів ОСОБА_7 і ОСОБА_6 марки Yolrswagen-Passat держ.номер НОМЕР_5, Toyota-Landcrusser держ.номер НОМЕР_3 та при вилученні відбитків протекторів шин двох автомобілів при огляді місця події, пов'язаної з незаконним перетинанням державного кордону України, досудовим слідством не допущено.

Із суб'єктивної сторони злочин, передбачений ст. 332 КПК України, вчинюється з прямим умислом, і при розгляді кримінального провадження в суді першої інстанції прямий умисел на скоєння кримінального правопорушення обвинуваченими доведений. Доводи апеляційної скарги про не встановлення корисливого мотиву не є підставою для зміни чи скасування вироку.

Як на підставу скасування вироку суду в апеляції є посилання на неповноту судового розгляду, оскільки судом не допитано свідків захисту, проте положення ст.290 КПК України вимагає відкриття стороною захисту матеріалів стороні обвинувачення.

Із матеріалів кримінального провадження вбачається, що особи, які перебували в автомобілях ОСОБА_7 і ОСОБА_6 та які були затримані працівниками міліції, не мали при собі документів, які б посвідчили особу кожного із них. Досудовим слідством було встановлено, і це набуло підтвердження в суді при розгляді кримінального провадження, що при розгляді протоколів про адміністративне затримання від 19 грудня 2012 року, анкетні дані затриманих осіб були встановлені зі слів, і ці ж особи зверталися з заявами про надання статусу біженців в Україні, які були предметом розгляду управління державної міграційної служби України в Сумській області.

В послідуючому про затримання іноземних громадян було повідомлено

Посольство Ісламської Республіки Афганістан в Україні і консульським відділом Посольства Ісламської Республіки Афганістан в Україні було проведено співбесіди з цими громадянами, які за національністю є афганцями та встановлено їх особи, що підтверджується повідомленням консула консульського відділу посольства Ісламської Республіки Афганістан, на що є посилання у вироку суду і це спростовує твердження апеляційних скарг про не встановлення осіб, яких незаконно переправили через державний кордон України.

Під час допиту свідків слідчим суддею Зарічного районного суду міста Суми в порядку статті 225 КПК України істотного порушення вимог процесуального закону допущено не було. Ненадання можливості стороні захисту брати участь у допиті цих свідків було обумовлено відсутністю на той час у кримінальному провадженні суб'єктів із процесуальним статусом сторони захисту.

Проведення допиту слідчим суддею Зарічного районного суду міста Суми свідків, в рамках кримінального провадження № 22012200000000009, ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 відбулося 02 січня 2013 року. Повідомлення про підозру ОСОБА_5 і ОСОБА_4 датовано 27 листопада 2013 року, ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - 28 листопада 2013 року, постанова про залучення захисника датована 28 листопада 2013 року.

Твердження апеляційних скарг про необґрунтовану відмову у допиті їх в якості свідків є безпідставними, оскільки 4 особи із них ОСОБА_12, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 були допитані слідчим суддею в ході досудового слідства і їх покази в деталях узгоджуються з іншими доказами кримінального провадження, і суд постановляючи вирок щодо ОСОБА_4, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6 проаналізувавши зібрані докази з позиції їх належності, допустимості та достовірності, з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про винність зазначених осіб, які заздалегідь домовилися про його вчинення, у скоєнні кримінального правопорушення, пов'язаного з незаконним переправленням 13 осіб через державний кордон України.

Необхідності у повторному допиті зазначених свідків та осіб, зазначених в апеляційних скаргах ОСОБА_7, ОСОБА_6 колегія суддів не вбачає.

Кримінальним процесуальним законом не передбачено повноваження суду апеляційної інстанції на постановлення виправдувального вироку, як про це ставить питання адвокат ОСОБА_3 в апеляційній скарзі.

Таким чином колегією суддів установлено, що суд першої інстанції кримінальне провадження розглянув із достатньою повнотою, грубих порушень чинного законодавства, зокрема, кримінального процесуального і матеріального, положень Конвенції з прав людини і основоположних свобод, про які йдеться в апеляційних скаргах, не допущено, тому на підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404,405,407,418, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Обвинувальний вирок Великописарівського районного суду Сумської області від 09 грудня 2014 року відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_6 обвинувачених за ст.332 ч.2 КК України залишити без зміни, апеляційні скарги адвоката ОСОБА_3, в інтересах ОСОБА_4, ОСОБА_5, засуджених ОСОБА_7 і ОСОБА_6 - без задоволення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 3 місяців з дня проголошення.

СУДДІ:

Пархоменко О. М. Рунов В. Ю. Безверхий О. М.