Справа №592/8814/14-к Головуючий у суді у 1 інстанції - Фоменко І. М.

Номер провадження 11-кп/788/167/15 Суддя-доповідач - Безверхий О. М.

Категорія - Умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 березня 2015 року колегія суддів з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді - Безверхого О. М.,

суддів - Філонової Ю. О., Моїсеєнко Т. М.,

з участю секретаря судового засідання - Сисенко Н.В.

з участю учасників кримінального провадження:

прокурора - Кравцової Л.М.

потерпілої - ОСОБА_3

обвинуваченого - ОСОБА_4

захисника - адвоката - ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в апеляційному порядку кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань № 12014200440003253 від 01 липня 2014 року, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_3 на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2015 року, яким

ОСОБА_4 ,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець с. Сім'янівка Конотопського району Сумської області, громадянин України, освіта середня, працюючий, одружений, мешканець АДРЕСА_1, раніше не судимий, -

визнаний винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.122 КК України, -

ВСТАНОВИЛА:

Згідно вироку суду ОСОБА_4 було визнано винним у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за таких обставин.

30 червня 2014 року близько 17-00 години ОСОБА_4, знаходячись в коридорі гуртожитку за адресою АДРЕСА_1, під час словесного конфлікту, який виник на ґрунті тривалих неприязних стосунків із сусідкою ОСОБА_3 ударив її шнуром від електричної сковорідки по голові, плечу та спині. Після цього він умисно двічі вдарив кулаком правої руки потерпілу в область лоба та обличчя, потім наніс кілька ударів кулаком правої руки по голові, й тримаючи обома руками потерпілу за волосся, наніс коліном правої ноги удар їй в праву частину голови.

Внаслідок цих діянь обвинуваченого ним було спричинено потерпілій наступні тілесні ушкодження : навколо лівого ока крововилив неправильної овальної форми розміром 4х5 см; в правій скронево - скуловій області, в правій піввушній , щочній області, в області нижньої щелепи справа крововилив неправильної овальної форми розміром 12 х 7 см; в правій скроневій області на межі волосистої частини голови рубець лінійної форми розміром 2 х 0,3 см, ЗЧМТ. Струс головного мозку, подапоневротична гематома лобної ділянки справа, гематоми вік обох очей, призвели до розвитку нейропатії, що враховуючи стан після перенесеної ЗЧМТ та після видалення подапоневротичної гематоми лобної ділянки справа є середньої тяжкості тілесними ушкодженнями, що спричинило тривалий розлад здоров'я.

У відповідності з вироком суду обвинуваченому ОСОБА_4 призначено покарання за ч.1 ст. 122 КК України у виді виправних робіт на строк один рік шість місяців з відрахуванням із заробітку в доход держави 10 відсотків.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації кошти в сумі 5386,80, витрачені на стаціонарне лікування потерпілої ОСОБА_3 від злочину.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 кошти на відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2006 грн. 71 коп. та моральної шкоди в розмірі 5000 грн., а всього 7005 грн. 71 коп.

Вирішено питання щодо речових доказів в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

У поданій апеляційній скарзі та доповненні до неї потерпіла ОСОБА_3 зазначає, що при призначенні покарання обвинуваченому судом не було враховано те, що він не просив у неї пробачення, постійно їй погрожує, а вона по теперішній час продовжує лікуватися і витрачати власні кошти на медичні препарати. Вважає, що суд не врахував відсутність обставин, що пом'якшують відповідальність обвинуваченого, та просить частково змінити вирок суду й засудити обвинуваченого ОСОБА_4 до двох років позбавлення волі, а також стягнути з нього 15000 грн. на відшкодування їй моральної шкоди в зв'язку з тим, що отримані нею тілесні ушкодження спричинили часткову втрату зору, а це призвело до її звільнення з місця роботи, а вона потребує додаткового лікування.

Від обвинуваченого ОСОБА_4 надійшло письмове заперечення на вказану апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3, в якому він просить залишити без зміни вирок суду та врахувати поряд з наведеними у вироку пом'якшуючими обставинами те, що він є єдиним годувальником у багатодітній сім'ї, має захворювання шлунку, нирок і гіпертонічну хворобу, приймав участь у бойових діях на території Югославії, неодноразово просив у потерпілої вибачення, але вона його не пробачила.

Вислухавши доповідь судді про суть вироку та обсяг його апеляційного оскарження, пояснення потерпілої ОСОБА_3 на підтримання та обґрунтування поданої апеляційної скарги, думку прокурора Кравцової Л.М. на обґрунтування законності вироку і наявності підстав для залишення його в силі, пояснення обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5, які прохали залишити вирок суду без зміни, провівши судові дебати, вислухавши останнє слово обвинуваченого, а також перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про наявність підстав для часткового задоволення вказаної апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Висновок суду першої інстанції про вчинення обвинуваченим ОСОБА_4 кримінального правопорушення за описаних обставин, відповідає об'єктивно з'ясованим обставинам даного кримінального провадження, які підтверджені доказами, що були досліджені під час судового розгляду, оцінені судом відповідно до вимог ст. 94 КПК України та наведені у вироку.

Зокрема, з вироку суду слідує, що подія кримінального правопорушення та винуватість обвинуваченого ОСОБА_4 у його вчиненні підтверджені зізнавальними показаннями самого обвинуваченого, а також фактичними даними, що містяться в показаннях потерпілої ОСОБА_3, свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 й висновку судово- медичного експерта № 1292 від 16 жовтня 2014 року.

За встановлених обставин кримінального правопорушення суд правильно кваліфікував діяння обвинуваченого ОСОБА_4 за ч.1 ст. 122 КК України, а питання про призначення йому покарання вирішив умотивовано з урахуванням відповідно до ст. ст. 50, 65 КК України ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного та обставин, що пом'якшують покарання, й відсутність обставин, які обтяжують покарання, а також виховної ролі покарання та його необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого.

Так, суд у вироку врахував, що вчинений злочин, передбачений ч.1 ст. 122 КК України, кваліфікується як злочин середньої тяжкості, обвинувачений ОСОБА_4 свою вину визнав повністю, щиро розкаявся, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вибачився перед потерпілою в судовому засіданні, характеризується позитивно за місцем роботи і проживання, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, а обставин, що обтяжують покарання його немає.

Також у матеріалах провадження є об'єктиві відомості про те, що ОСОБА_4 під час проходження військової служби з листопада 1996 року по травень 1997 року приймав участь у бойових діях на території Югославії, а в даний час має кілька захворювань.

Крім того, апеляційні вимоги потерпілої ОСОБА_3 про засудження обвинуваченого до більш суворого покарання не можуть бути задоволені й з інших підстав, встановлених кримінальним процесуальним законом.

Так, у відповідності з положеннями ст. ст. 409, 414, 420 КПК України в разі призначення судом явно несправедливого через м'якість покарання і необхідності застосування більш суворого покарання це може вирішуватися в апеляційному порядку тільки шляхом скасування вироку суду першої інстанції за зазначених підстав з ухваленням апеляційним судом свого вироку.

Але потерпіла ОСОБА_3 у своїй апеляційній скарзі не прохала скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалити вирок апеляційного суду, яким призначити обвинуваченому ОСОБА_4 відповідне, більш суворе покарання.

Отже, переглядаючи вирок суду першої інстанції відповідно до положень ст. 404 КПК України в межах апеляційної скарги потерпілої, апеляційний суд не вправі вийти за межі її апеляційних вимог, оскільки цим погіршується становище обвинуваченого.

Разом з тим, при вирішенні у вироку питання про відшкодування моральної шкоди потерпілій ОСОБА_3 суд недостатньою мірою врахував характер, ступінь тяжкості та тривалість заподіяних їй моральних та фізичних страждань, погіршення стану здоров'я, тривалості вимушеного лікування, а тому колегія суддів у відповідності з ч.1 п.3 ст. 408 КПК України знаходить наявними підстави в цій частині для зміни вироку суду та збільшення суми відшкодування моральної шкоди з обвинуваченого ОСОБА_4, оскільки таке не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 404, 405, 407, 408, 419 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_3 задовільнити частково.

Вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 23 січня 2015 року відносно обвинуваченого ОСОБА_4 змінити в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди, стягнувши з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь потерпілої ОСОБА_3 10000 ( десять тисяч) гривень.

В іншій частині цей вирок суду залишити без зміни.

Дана ухвала суду апеляційної інстанції набуває законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ учасниками судового провадження протягом трьох місяців з дня її проголошення.

СУДДІ:

Безверхий О. М. Філонова Ю. О. Моїсеєнко Т. М.